Справа № 947/1793/26
Провадження № 1-кс/947/694/26
16.01.2026 року місто Одеса
Слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 підозрюваного ОСОБА_4 захисника ОСОБА_5 , розглянувши клопотання старшого слідчого СВ ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 погоджене з прокурором Київської окружної прокуратури міста Одеси ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12023162480000500 від 03.04.2023року відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м.Чорноморськ (Іллічівськ) Одеської області, громадянина України, одруженого, без неповнолітних дітей, працює двірником ЧМФК ОНМУ, зареєстрований та мешкаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
якому повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 190, ч.5 ч.27, ч.3 ст.358, ч.4 ст.358, ч.3 ст.358 КК України,
І. Суть клопотання
14 січня 2026 року до Київського районного суду м. Одеса надійшло зазначене клопотання, у якому слідчий просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
З клопотання вбачається, що слідчим відділом Одеського районного управління поліції №1 ГУ НП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023162480000500 від 03.04.2023, за підозрою ОСОБА_4 , в скоєні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 190, ч.5 ч.27, ч.3 ст.358, ч.4 ст.358, ч.3 ст.358 КК України.
На переконання слідчого, у теперішній час існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які виправдовують обрання підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме:
- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
- незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів у цьому ж кримінальному провадженні;
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином обґрунтовується наступним;
На думку слідчого застосування більш м'яких запобіжних заходів не забезпечить виконання ОСОБА_4 процесуальних обов'язків.
ІІ. Позиція учасників судового засідання
2.1. Прокурор підтримав клопотання з наведених у ньому мотивів.
2.2. Захисник підозрюваного ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 заперечила проти задоволення клопотання та послався на визнання підозрюваним вини, міцні соціальні зв'язки. Просила визначити розмір застави.
2.3. Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав позицію свого захисника.
ІІІ. Мотиви слідчого судді
3.1. Дослідивши клопотання, надані сторонами матеріали, заслухавши думку учасників, висловлену у судовому засіданні, слідчий суддя дійшла таких висновків.
3.2. Норми кримінального процесуального закону, якими керується слідчий суддя
Відповідно до ст. 131 КПК України, з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення, до яких віднесені, зокрема і запобіжні заходи.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
3.3. Оцінка обґрунтованості підозри
Зміст повідомлення про підозру
13.01.2026 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, за ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 190, ч.5 с.27, ч.3 ст.358, ч.4 ст.358, ч.3 ст.358 КК України.
Згідно з повідомленням про підозру кримінальні правопорушення були вчинені за таких обставин.
Досудовим розслідуванням встановлено, що в невстановлений досудовим розслідуванням час у невстановлених осіб виник умисел направлений на придбання права на квартиру АДРЕСА_2 шляхом обману.
Достовірно знаючи, що вказана квартира належала померлої ОСОБА_7 та у зв'язку з відсутністю спадкоємців першої, другої, третьої, четвертої черги та згідно ст.1265 ЦК України племінниця померлої ОСОБА_7 - ОСОБА_8 є наслідником п'ятої черги та має правона спадкування за законом, невстановлені особи, умисно, з корисливих мотивів, з метою придбання права на вищевказану квартиру, розробили злочинний план, згідно якого виготовлять завідомо підроблені документи, а саме: договір дарування квартири АДРЕСА_2 , нібито укладений 01.02.2012 між ОСОБА_7 та ОСОБА_9 , посвідчений приватним нотаріусом КМНО - ОСОБА_10 та зареєстрований в реєстрі за №467, паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 та картку платника податків за № НОМЕР_2 , видані начебто на ім'я ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та підшукають особу, яка буде видавати себе за власника вказаної квартири, з метою державної реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та в подальшому незаконного відчуження вищевказаної квартири, що давало змогу легітимного вигляду переходу права власності на об'єкт нерухомості.
Так, у грудні 2020 року (більш точна дата досудовим розслідуванням не встановлена) невстановлена особа, діючи по раніше розробленому плану, прибула до м. Чорноморськ Одеської області та підшукала в якості пособника для вчинення вказаного кримінального правопорушення ОСОБА_4 , повідомивши йому деталі розробленого плану, з яким останній погодився.
Таким чином, ОСОБА_4 маючи умисел на пособництво у придбанні права на майно шляхом обману, діючи умисно, з корисливих мотивів, вступив у злочинну змову з невстановленою під час досудового розслідування особою та погодився виступити власником та в подальшому продавцем квартири АДРЕСА_2 при укладанні нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу.
У грудні 2020 року (більш точна дата та місце досудовим розслідуванням не встановлена), ОСОБА_4 , маючи умисел на підроблення офіційного документу, передав невстановленій слідством особі свою фотокартку з метою виготовлення завідомо підробленого документу - паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого начебто на ім'я ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а невстановлена слідством особа надала ОСОБА_4 договір дарування квартири АДРЕСА_2 , який надрукований набланку серії ВРР №012419 та нібито укладений 01.02.2012 між ОСОБА_7 та ОСОБА_9 , посвідчений приватним нотаріусом КМНО - ОСОБА_10 та зареєстрований в реєстрі за №467, в якому ОСОБА_4 в графі «обдаровуваний» виконав рукописний текст від імені ОСОБА_9 .
В подальшому, 24.12.2020 завідомо підроблені документи: договір дарування квартири АДРЕСА_2 , надрукований набланку серії ВРР №012419 та нібито укладений 01.02.2012 між ОСОБА_7 та ОСОБА_9 , посвідчений приватним нотаріусом КМНО - ОСОБА_10 та зареєстрований в реєстрі за №467;паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого начебто на ім'я ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якій вклеєна фотокартка ОСОБА_4 , використані невстановленою особоюпри поданні разом із заявою про державну реєстрацію прав у державного реєстратора Катлабузької (колишня назва - Суворовської) селищної ради Ізмаїльського району Одеської області ОСОБА_11 та на підставі яких 28.12.2020 державним реєстратором Катлабузької (колишня назва - Суворовської) селищної ради Ізмаїльського району Одеської області ОСОБА_11 прийнято рішення про реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_2 за ОСОБА_9 .
Крім того, в невстановлений досудовим розслідуванням час у невстановлених осіб виник умисел направлений на придбання права на квартиру АДРЕСА_2 шляхом обману.
Достовірно знаючи, що вказана квартира належала померлої ОСОБА_7 та у зв'язку з відсутністю спадкоємців першої, другої, третьої, четвертої черги та згідно ст.1265 ЦК України племінниця померлої ОСОБА_7 - ОСОБА_8 є наслідником п'ятої черги та має правона спадкування за законом, невстановлені особи, умисно, з корисливих мотивів, з метою придбання права на вищевказану квартиру, розробили злочинний план, згідно якого виготовлять завідомо підроблені документи, а саме: договір дарування квартири АДРЕСА_2 , нібито укладений 01.02.2012 між ОСОБА_7 та ОСОБА_9 , посвідчений приватним нотаріусом КМНО - ОСОБА_10 та зареєстрований в реєстрі за №467, паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 та картку платника податків за № НОМЕР_2 , видані начебто на ім'я ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та підшукають особу, яка буде видавати себе за власника вказаної квартири, з метою державної реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та незаконного відчуження вищевказаної квартири, що давало змогу легітимного вигляду переходу права власності на об'єкт нерухомості.
Так, у грудні 2020 року (більш точна дата досудовим розслідуванням не встановлена) невстановлена особа, діючи по раніше розробленому плану, прибула до м. Чорноморськ Одеської області та підшукала в якості пособника для вчинення вказаного кримінального правопорушення ОСОБА_4 , повідомивши йому деталі розробленого плану, з яким останній погодився.
Таким чином, ОСОБА_4 маючи умисел на пособництво у придбанні права на майно шляхом обману, діючи умисно, з корисливих мотивів, вступив у злочинну змову з невстановленою під час досудового розслідування особою та погодився виступити власником та в подальшому продавцем квартири АДРЕСА_2 при укладанні нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу, при цьому достовірно знаючи, що вказана квартира ніколи йому не належала.
З метою реалізації злочинного умислу, діючи з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, у грудні 2020 року (більш точна дата та місце досудовим розслідуванням не встановлена), ОСОБА_4 , передав невстановленій слідством особі свою фотокартку з метою виготовлення завідомо підробленого документу - паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого начебто на ім'я ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а невстановлена слідством особа надала ОСОБА_4 договір дарування квартири АДРЕСА_2 , який надрукований набланку серії ВРР №012419 та нібито укладений 01.02.2012 між ОСОБА_7 та ОСОБА_9 , посвідчений приватним нотаріусом КМНО - ОСОБА_10 та зареєстрований в реєстрі за №467, в якому ОСОБА_4 в графі «обдаровуваний» виконав рукописний текст від імені ОСОБА_9 .
В подальшому, невстановлена особа, діючи по раніше розробленому плану та відведеної їй ролі, за попередньою змовою з ОСОБА_4 , 24.12.2020 у денний час в невстановленому слідством місті надала державному реєстратору Катлабузької (колишня назва - Суворовської) селищної ради Ізмаїльського району Одеської області ОСОБА_11 разом із заявою про державну реєстрацію прав завідомо підроблені документи: договір дарування квартири АДРЕСА_2 , надрукований набланку серії ВРР №012419 та нібито укладений 01.02.2012 між ОСОБА_7 та ОСОБА_9 , посвідчений приватним нотаріусом КМНО - ОСОБА_10 та зареєстрований в реєстрі за №467;паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий начебто на ім'я ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якій вклеєна фотокартка ОСОБА_4 , на підставі яких 28.12.2020 державним реєстратором Катлабузької (колишня назва - Суворовської) селищної ради Ізмаїльського району Одеської області ОСОБА_11 прийнято рішення про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_2 за ОСОБА_9 .
Реалізуючи спільний злочинний умисел, ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх шкідливі наслідки і свідомо бажаючи їх настання, діючи за попередньою змовою з невстановленими слідством особами, з метою пособництва в отриманні права на майно, 30.12.2020 в денний час доби прибув до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу - ОСОБА_12 за адресою: АДРЕСА_3 . При цьому, ОСОБА_4 достовірно розуміючи, що власником квартири АДРЕСА_2 він ніколи не був, знаходячись у приміщенні офісу приватного нотаріуса ОМНО - ОСОБА_12 за адресою: АДРЕСА_3 , ОСОБА_4 , діючи відповідно до відведеної йому ролі, за попередньою змовою з невстановленими слідством особами, умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, та те, що він не має законного права розпоряджатися квартирою АДРЕСА_2 , видавши себе за ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виступив власником (продавцем) вищевказаної квартири та надав приватному нотаріусу ОМНО - ОСОБА_12 завідомо підроблені документі, що, нібито, підтверджують його право власності на квартиру, а саме: договір дарування квартири АДРЕСА_2 , нібито укладений 01.02.2012 між ОСОБА_7 та ОСОБА_9 , посвідчений приватним нотаріусом КМНО - ОСОБА_10 та зареєстрований в реєстрі за №467, паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 та картку платника податків за № НОМЕР_2 , видані начебто на ім'я ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на підставі яких приватного нотаріуса ОМНО - ОСОБА_12 посвідчила договір купівлі продажу квартири АДРЕСА_2 , якій був зареєстрований в реєстрі за №12441, в якому ОСОБА_4 в графі «продавець» виконав рукописний текст від імені ОСОБА_9 .
Внаслідок умисних дій ОСОБА_4 , що виразились у пособництві у придбанні права на майно, шляхом обману, вчиненому у особливо великих розмірах, за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_8 завдано шкоду в розмірі 1 152 927,00 гривень, що в шістсот і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян та визнається таким, що є в особливо великих розмірах.
Крім того, в невстановлений досудовим розслідуванням час у невстановлених осіб виник умисел направлений на придбання права на квартиру АДРЕСА_2 шляхом обману.
Достовірно знаючи, що вказана квартира належала померлої ОСОБА_7 та у зв'язку з відсутністю спадкоємців першої, другої, третьої, четвертої черги та згідно ст.1265 ЦК України племінниця померлої ОСОБА_7 - ОСОБА_8 є наслідником п'ятої черги та має правона спадкування за законом, невстановлені особи, умисно, з корисливих мотивів, з метою придбання права на вищевказану квартиру, розробили злочинний план, згідно якого виготовлять завідомо підроблені документи, а саме: договір дарування квартири АДРЕСА_2 , нібито укладений 01.02.2012 між ОСОБА_7 та ОСОБА_9 , посвідчений приватним нотаріусом КМНО - ОСОБА_10 та зареєстрований в реєстрі за №467, паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 та картку платника податків за № НОМЕР_2 , видані начебто на ім'я ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та підшукають особу, яка буде видавати себе за власника вказаної квартири, з метою державної реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та незаконного відчуження вищевказаної квартири, що давало змогу легітимного вигляду переходу права власності на об'єкт нерухомості.
Так, у грудні 2020 року (більш точна дата досудовим розслідуванням не встановлена) невстановлена особа, діючи по раніше розробленому плану, прибула до м. Чорноморськ Одеської області та підшукала в якості пособника для вчинення вказаного кримінального правопорушення ОСОБА_4 , повідомивши йому деталі розробленого плану, з яким останній погодився.
З метою реалізації злочинного умислу, діючи з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, у грудні 2020 року (більш точна дата та місце досудовим розслідуванням не встановлена), ОСОБА_4 , передав невстановленій слідством особі свою фотокартку з метою виготовлення завідомо підробленого документу - паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого начебто на ім'я ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а невстановлена слідством особа надала ОСОБА_4 договір дарування квартири АДРЕСА_2 , який надрукований набланку серії ВРР №012419 та нібито укладений 01.02.2012 між ОСОБА_7 та ОСОБА_9 , посвідчений приватним нотаріусом КМНО - ОСОБА_10 та зареєстрований в реєстрі за №467, в якому ОСОБА_4 в графі «обдаровуваний» виконав рукописний текст від імені ОСОБА_9 .
Реалізуючи спільний злочинний умисел, ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх шкідливі наслідки і свідомо бажаючи їх настання, діючи за попередньою змовою з невстановленими слідством особами, маючи умисел на використання завідомо підроблених документів, 30.12.2020 в денний час доби прибув до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу - ОСОБА_12 за адресою: АДРЕСА_3 . При цьому, ОСОБА_4 достовірно розуміючи, що власником квартири АДРЕСА_2 він ніколи не був, знаходячись у приміщенні офісу приватного нотаріуса ОМНО - ОСОБА_12 за адресою: АДРЕСА_3 , ОСОБА_4 , діючи відповідно до відведеної йому ролі, за попередньою змовою з невстановленими слідством особами, умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, та те, що він не має законного права розпоряджатися квартирою АДРЕСА_2 , видавши себе за ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виступив власником (продавцем) вищевказаної квартири та надав приватному нотаріусу ОМНО - ОСОБА_12 завідомо підроблені документі, що, нібито, підтверджують його право власності на квартиру, а саме: договір дарування квартири АДРЕСА_2 , нібито укладений 01.02.2012 між ОСОБА_7 та ОСОБА_9 , посвідчений приватним нотаріусом КМНО - ОСОБА_10 та зареєстрований в реєстрі за №467, паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 та картку платника податків за № НОМЕР_2 , видані начебто на ім'я ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на підставі яких приватного нотаріуса ОМНО - ОСОБА_12 посвідчила договір купівлі продажу квартири АДРЕСА_2 , якій був зареєстрований в реєстрі за №12441, в якому ОСОБА_4 в графі «продавець» виконав рукописний текст від імені ОСОБА_9 . Тим самим ОСОБА_4 використав завідомо підроблені документи.
Повторно, реалізуючи спільний злочинний умисел, ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх шкідливі наслідки і свідомо бажаючи їх настання, маючи умисел на підроблення офіційного документу, 30.12.2020 в денний час доби прибув до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу - ОСОБА_12 за адресою: АДРЕСА_3 . При цьому, ОСОБА_4 достовірно розуміючи, що власником квартири АДРЕСА_2 він ніколи не був, знаходячись у приміщенні офісу приватного нотаріуса ОМНО - ОСОБА_12 за адресою: АДРЕСА_3 , ОСОБА_4 , діючи відповідно до відведеної йому ролі, видавши себе за ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виступив власником (продавцем) вищевказаної квартири та надав приватному нотаріусу ОМНО - ОСОБА_12 завідомо підроблені документі, що, нібито, підтверджують його право власності на квартиру, а саме: договір дарування квартири АДРЕСА_2 , нібито укладений 01.02.2012 між ОСОБА_7 та ОСОБА_9 , посвідчений приватним нотаріусом КМНО - ОСОБА_10 та зареєстрований в реєстрі за №467, паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 та картку платника податків за № НОМЕР_2 , видані начебто на ім'я ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , після чого ОСОБА_4 у договорі купівлі-продажу в графі квартири АДРЕСА_2 «продавець» виконав рукописний текст від імені ОСОБА_9 , якій 30.12.2020 зареєстрований приватним нотаріусом ОМНО ОСОБА_12 в реєстрі за №12441.
Щодо обґрунтованості підозри
Оцінюючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень за наведених у повідомленні про підозру обставин, слідчий суддя керується стандартом доказування «обґрунтована підозра». Цей стандарт є менш суворим у порівнянні зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується під час розгляду висунутого особі обвинувачення по суті, та не передбачає оцінку доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину.
Як зазначав Європейський Суд з прав людини у рішеннях «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України» під обґрунтованою підозрою Європейський суд розуміє існуючі факти або інформацію, яка може переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити кримінальне правопорушення. Отже, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення особі, але вони мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
На підставі оцінки сукупності отриманих фактів та обставин суд лише визначає, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.
Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри підтверджується наданими слідчим матеріалами зокрема:
- показами потерпілої ОСОБА_8 , про те, що вона мала рідну тітку - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка проживала за адресою: АДРЕСА_4 . ОСОБА_7 була рідною сестрою її батька - ОСОБА_13 . У червні місяці 2020 року ОСОБА_7 померла, прямих спадкоємців у неї немає, її чоловік та син померли раніше. Після смерті ОСОБА_7 відкрилася спадщина у вигляді однокімнатної квартири АДРЕСА_2 . Після чого вона у вересні 2020 року звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Через деякий час вона дізналася про те, що 24.12.2020 року державним реєстратором було внесено до державного реєстру майнових прав договір дарування даної квартири, який нібито зареєстрований 01.02.2012 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_10 під номером №467, де було зазначено, що ОСОБА_7 подарувала цю квартиру ОСОБА_9 . Після чого, у 2021 році приватним нотаріусом ОМНО ОСОБА_12 було зареєстровано договір купівлі-продажу вищезгаданої квартири, де продавцем виступав ОСОБА_9 . Договір дарування від 01.02.2012 року квартири АДРЕСА_2 не був зареєстрований у КП БТІ ОМР у період часу з 2012 року по цей момент, також серед родичів та знайомих ОСОБА_7 не було ОСОБА_9 , вона не збиралася нікому дарувати чи продавати квартиру. Після чого, зв'язавшись із нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_10 , стало відомо, що вона 01.02.2012 не засвідчувала цей договір дарування, а у реєстрі під номером №467 засвідчено зовсім інший договір. Також стало відомо, що у договорі дарування даної квартири від 01.02.2012 вказано ідентифікаційний код ОСОБА_9 , однак цей ідентифікаційний код нікому не належить. 28.12.2020 державним реєстратором Суворовської селищної ради Ізмаїльського району Одеської області ОСОБА_11 на підставі заяви ОСОБА_9 за №43349561 від 24.12.2020 було прийнято рішення за №55965620 про державну реєстрація права власності за адресою: АДРЕСА_4 за ОСОБА_9 . У зазначеній заяві зазначено, що ОСОБА_9 надав державному реєстратору паспорт громадянина України на своє ім'я серії НОМЕР_3 , виданий 18.02.2000 Котовським МРВ УМВС України.
-відповіддю 06.04.2023 від Київського відділу ГУ ДМС України в Одеській області від 06.04.2023 про те, що бланк паспорта серії НОМЕР_3 оформлено на ім'я ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
-відповіддю КП «БТІ» ОМР від 11.05.2023 про те, що станом на 31.12.2012 права власності на об'єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_4 зареєстровано за ОСОБА_7 інформація щодо зареєстрованого договору дарування квартири АДРЕСА_2 від 01.02.2012, посвідчений приватним нотаріусом КМНВ ОСОБА_14 та зареєстрований під номером №467, відсутня.
- відповіддю Суворовської селищної ради Ізмаїльського району Одеської області від 24.05.2023 з наданням копії реєстраційної справи на об'єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_4 , в якої міститься наступні копії документів: заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від імені ОСОБА_9 , договір дарування квартири АДРЕСА_2 від 01.02.2012, посвідчений приватним нотаріусом КМНВ ОСОБА_14 та зареєстрований під номером №467, де було зазначено, що ОСОБА_7 подарувала цю квартиру ОСОБА_9 .
-тимчасовим доступом до ГУ ДМС в Одеській області від 17.05.2023, в ході якого отримана сканкопія заяви-анкети на видачу паспорта громадянина України - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , серії КК №445445.
-тимчасовим доступом до приватного нотаріуса ОМНО ОСОБА_12 від 17.05.2023, в ході якого отримані копії нотаріальних справ: за договором купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 від 30.12.2020, укладений між ОСОБА_9 та ОСОБА_15 , посвідчений приватним нотаріусом ОМНО - ОСОБА_12 та зареєстрованим в реєстрі за №12441, в кому міститься копія паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_9 ; відомості №П1-99056-ф/л про зареєстрованих осіб у житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_4 , яка видана на ім'я ОСОБА_9 ; облікова картка платника податків за № НОМЕР_2 , яка видана на ім'я ОСОБА_9 ; за договором позики від 20.04.2021, укладеним між ОСОБА_16 та ОСОБА_15 , посвідчений приватним нотаріусом ОМНО - ОСОБА_12 та зареєстрованим в реєстрі за №4910, в якому міститься іпотечний договір від 20.04.2021, укладеним між ОСОБА_16 та ОСОБА_15 , посвідчений приватним нотаріусом ОМНО - ОСОБА_12 та зареєстрованим в реєстрі за №4912; відомості за №В1-66056-ф/л про зареєстрованих осіб у житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_4 , видані на ім'я ОСОБА_15
-відповіддю Київського відділу ГУ ДМС України в Одеській області від 23.05.2023 про те, що бланк паспорта серії НОМЕР_1 оформлено на ім'я ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
- відповіддю департаменту надання адміністративних послуг ОМР від 26.05.2023 про те, що департаментом не створювались та не видавались відомості №П1-99056-ф/л про зареєстрованих осіб у житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_4 на ім'я ОСОБА_9 та відомості за №В1-66056-ф/л про зареєстрованих осіб у житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_4 на ім'я ОСОБА_15 , які були надані приватному нотаріусу ОМНО - ОСОБА_12 при посвідченні договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 від 30.12.2020 та договору позики від 20.04.2021, укладеним між ОСОБА_16 та ОСОБА_15 , посвідчений приватним нотаріусом ОМНО - ОСОБА_12 та зареєстрованим в реєстрі за №4910.
-показами свідка ОСОБА_10 від 11.07.2023 про те, що вона була приватним нотаріусом КМНО та здійснювала свою діяльність за адресою: АДРЕСА_5 , а також те, що договір дарування квартири АДРЕСА_2 від 01.02.2012, укладений між ОСОБА_7 та ОСОБА_9 вона як приватний нотаріус не посвідчувала.
-відповіддю ГУ ДПС в Одеській області від 08.01.2024 про те, що реєстраційний номер облікової картки платника податків № НОМЕР_2 є недійсним, тобто зазначений порядок цифр відсутній в Державному реєстрі і не є податковим номером, яка використовувалась при посвідченні договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 від 30.12.2020, укладений між ОСОБА_9 та ОСОБА_15 , посвідчений приватним нотаріусом ОМНО - ОСОБА_12 та зареєстрованим в реєстрі за №12441.
-тимчасовим доступом до ГУ ДМС України в Одеській області від 05.08.2025, в ході якого отримана копія заяви-анкети на видачу паспорта громадянина України на ім'я ОСОБА_4 , в якої міститься фотокартка аналогічна фотографії, яка міститься в копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_9 , якій був наданий приватному нотаріусу ОМНО - ОСОБА_12 при посвідченні договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 від 30.12.2020.
-тимчасовим доступом до ГУ ДПС в Одеській області від 27.08.2025, в ході якого отримана інформація про суми виплачених доходів ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 за період с січня 2015 року по липень 2025 року, з якої встановлено, що у наступних осіб не було підтвердженого доходу та достатніх накопичень для придбання квартири АДРЕСА_2 .
-висновком судово-почеркознавчої експертизи №СЕ-19/116-25/18281-ПЧ від 28.10.2025, згідно якого підпис від імені ОСОБА_7 в графі «Дарувальник» у договорі дарування від 01.02.2012. укладеному між ОСОБА_7 та ОСОБА_9 , посвідчений приватним нотаріусом КМНО - ОСОБА_10 , зареєстрований в реєстрі за №467, виконаний не ОСОБА_7 , а іншою особою з наслідуванням справжнього підпису самої ОСОБА_7 . Рукописний запис від імені ОСОБА_7 в графі «Дарувальник» у договорі дарування від 01.02.2012. укладеному між ОСОБА_7 та ОСОБА_9 , посвідчений приватним нотаріусом КМНО - ОСОБА_10 , зареєстрований в реєстрі за №467, виконаний не ОСОБА_7 , а іншою особою. Рукописний запис від імені ОСОБА_9 , в графі «Обдарований» у договорі дарування від 01.02.2012. укладеному між ОСОБА_7 та ОСОБА_9 , посвідчений приватним нотаріусом КМНО - ОСОБА_10 , зареєстрований в реєстрі за №467, виконаний ОСОБА_4 . Рукописний запис від імені ОСОБА_9 , в графі «Продавець» у договорі купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 від 30.12.2020, укладений між ОСОБА_9 та ОСОБА_15 , посвідчений приватним нотаріусом ОМНО - ОСОБА_12 та зареєстрованим в реєстрі за №12441, виконаний ОСОБА_4
- показами свідка ОСОБА_11 від 03.12.2025, про те, що на посаді державного реєстратора Суворовської селищної ради Ізмаїльського району Одеської області перебувала з березня місяця 2020 року по 31.10.2022 року. У неї, як державного реєстратора Суворовської селищної ради Ізмаїльського району Одеської області перебувала реєстраційна справа на об'єкт нерухомого майна, а саме на квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_4 . Так, 24.12.2020 до неї особисто звернувся громадянин України - ОСОБА_9 з метою реєстрації права власності на нерухоме майно на своє ім'я за адресою: АДРЕСА_4 . ОСОБА_9 надав наступні оригінали документів: документи, які підтверджують його особу - паспорт громадянина України. Також ОСОБА_9 надав оригінал договору дарування від 01.02.2012 року, укладений між ОСОБА_7 та ним, якій нотаріально був посвідчений. Після прийняття від ОСОБА_9 вказаних вище документів та їх перевірки, перевірки цивільної правоздатності та дієздатності, встановила особу заявника - ОСОБА_9 , нею виготовлено електронні копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування. Після чого вище вказані документі вона повернула ОСОБА_9 . Далі, нею як держаним реєстратором була сформована заява про державну реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_4 , яка була роздрукована. Після ознайомлення ОСОБА_9 в її присутності в даній заяві в графі підпис заявника власноруч поставив підпис. Також ОСОБА_9 надав квитанцію про оплату адміністративного збору за державну реєстрацію прав. Після чого, виготовлені нею електронні копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування, які вона розмістила у Державному реєстрі прав. Після чого було виконані наступні дії: а саме пошук в базі даних заяв з метою встановлення відсутності інших заяв щодо реєстрації права власності на зазначений вище об'єкт та заборони на вчинення реєстраційних дій (рішень судів). Після чого були проведений пошук в відомостях Державного реєстру прав, відомостей реєстру (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем. Відповідно до ст.23, 24, 25 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», підстав для зупинки та відмови у державній реєстрації права власності на вказаний вище об'єкт нерухомого майна не було. Після чого, 28.12.2020 було прийнято рішення про державну реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_4 за ОСОБА_9 . Чи передала вона ОСОБА_9 витяг з державного реєстру речових прав на вказаний вище об'єкт нерухомого майна не пам'ятає у зв'язку з тим, що пройшло багато часу. Детально всіх обставин проведення вказаної державної реєстрації не пам'ятає, але процедурно мало б проходити так як описала вище. Вона не пам'ятає, де перебувала територіально в даний період часу, тому що пройшло багато часу, іноді вона могла проводити державну реєстрацію за місцем свого проживання, в той період часу вона проживала в Ізмаїльському районі Одеської області. Також вона часто їздила до м.Одеси, бо шукала нову роботу.
- показами свідка ОСОБА_16 від 08.12.2025, про те, що у квітні 2020 року її цивільний чоловік - ОСОБА_20 пояснив, що в суді йде цивільна справа та квартира АДРЕСА_2 та може бути відчужена, тому необхідно на цю квартиру накласти арешт та запропонував укласти між нею та ОСОБА_15 договір позики, нібито вона позичає ОСОБА_15 грошові кошті у сумі 30 тисяч доларів США. Після чого ОСОБА_20 пояснив, що необхідно укласти між нею та ОСОБА_15 договір іпотеки та накласти на квартиру заборону відчуження. Після чого, вона 20.04.2020, ОСОБА_19 та ОСОБА_15 прибули в офіс приватного нотаріуса ОМНО - ОСОБА_12 по АДРЕСА_3 . Після чого вона и ОСОБА_15 надали документи, що засвідчують особу, правовстановлюючі документи на квартиру надав ОСОБА_19 , оскільки він домовлявся з нотаріусом про укладення цього договору. Після чого нотаріус уклала договір позики, вона та ОСОБА_15 ознайомилися з ним та у присутності нотаріуса розписалися у цьому договорі, а також у другому примірнику та реєстрі нотаріальних дій. Жодних коштів за цим договором вона ОСОБА_15 не передавала, договір був оформлений формально, чи знала про цей нотаріус ОСОБА_12 їй не відомо, бо нотаріус нічого не питала. Оплату за дані нотаріальні дії здійснював ОСОБА_19 . ОСОБА_15 грошові кошті за вказаним договором позики не поверталися, так як цей договір був оформлений формально. В наступний час право власності на квартиру АДРЕСА_2 належить доньці ОСОБА_19 - ОСОБА_21 , однак на підставі яких документів їй не відомо, можливо укладався якийсь нотаріальний договір.
- показами свідка ОСОБА_18 від 08.12.2025, про те, що ОСОБА_15 сказала що хоче їй подарувати квартиру АДРЕСА_2 і сказала, що 03.06.2025 потрібно приїхати до офісу приватного нотаріусу ОМНО - ОСОБА_22 по АДРЕСА_6 . 03.06.2025 зустрівшись з бабусею - ОСОБА_15 , приїхали в офіс вказаного нотаріуса. Після чого між нею та ОСОБА_15 був оформлений договір купівлі-продажу даної квартири, хоча по суті це був договір дарування, тому що жодних грошових коштів у сумі 300 тисяч гривень, як зазначено у договорі купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 , якій посвідчений приватним нотаріусом ОМНО - ОСОБА_22 та зареєстрований в реєстрі за №241 вона не платила, чому не був укладений договір дарування їй не відомо. Ознайомившись із договором купівлі-продажу вона та ОСОБА_15 підписали його, один примірник договору був відданий їй. Вона не оплачувала дані нотаріальні послуги, хто їх оплачував їй невідомо, хто замовляв звіт про оцінку даної квартири їй також не відомо. В наступний час правовстановлюючі документи та ключі від квартири АДРЕСА_2 знаходяться у неї.
- висновком судової одиночно-будівельної експертизи за №73/25 від 26.12.2025, згідно якого ринкова вартість квартири АДРЕСА_2 станом на 24.12.2020 складає 1 152 927,00 гривень, а станом на 30.12.2020 складає 1 145 042,00 гривень.
Відомості, які містяться у наведених матеріалах, узгоджуються з обставинами, зазначеними у повідомленні про підозру, підтверджують їх та у своїй сукупності дають вагомі підстави для висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 190, ч.5 с.27, ч.3 ст.358, ч.4 ст.358, ч.3 ст.358 КК України.
Слід наголосити, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» обмежує міру, до якої слідчий суддя може оцінювати обставини, відомості про які надані сторонами. В межах оцінки питань, обумовлених розглядом клопотання, слідчий суддя не констатує та не має права констатувати винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення.
3.4. Щодо наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
Обґрунтовуючи клопотання, слідчий послався на існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, отже слідчий суддя має оцінити їх наявність, зокрема ризиків:
- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
- незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів у цьому ж кримінальному провадженні;
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином обґрунтовується наступним;
3.5. Щодо ризику переховуватись від органів досудового розслідування та суду
Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи прокурора про те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні ряду тяжких та особливо тяжких злочинів, покарання за які передбачено у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.
На переконання слідчого судді, очікування можливого суворого покарання саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який зазначав, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (п. 80 рішення у справі «Ілійков проти Болгарії»).
Разом з тим, сама лише тяжкість кримінального правопорушення та суворість можливого покарання без врахування інших факторів не є достатньою підставою для висновку про наявність такого ризику.
Слідчий суддя враховує можливість підозрюваному вільно перетинати межі України під час дії воєнного стану.
Наведені обставини у своїй сукупності свідчать про те, що ОСОБА_4 усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання, не маючи стримуючих факторів у вигляді міцних соціальних зв'язків та маючи значні матеріальні ресурси для тривалого перебування за кордоном, чому буде надано оцінку далі, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Викладене переконує слідчого суддю в обґрунтованості доводів слідчого щодо наявності цього ризику.
3.6. Щодо ризику незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів у кримінальному провадженні
Під час оцінки цього ризику слідчий суддя виходить з того, що:
- по-перше, показання свідків, як тих, що вже допитані в ході досудового розслідування, так і тих, які можуть бути допитані у подальшому, є процесуальними джерелами доказів (ч. 2 ст. 84 КПК України) та можуть мати важливе значення в контексті предмету доказування у цьому кримінальному провадженні;
- по-друге, встановлена кримінальним процесуальним законом процедура отримання показань свідків передбачає безпосереднє сприйняття їх судом у судовому засіданні (ст. 23, 224 КПК України). Отже, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Наведені обставини свідчать про обґрунтованість доводів прокурора в частині наявності ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні з метою підбурення їх до зміни наданих раніше показань у кримінальному провадженні, надання неправдивих показань чи відмови від дачі показань на користь підозрюваної.
3.7. Щодо інших ризиків
На переконання слідчого судді, стороною обвинувачення не доведена наявність інших зазначених у клопотанні ризиків.
3.8. Щодо наявності підстав для застосування запобіжного заходу
З урахуванням обґрунтованої підозри та встановлених ризиків кримінального провадження, на цьому етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об'єктивно необхідним з метою досягнення дієвості відповідного кримінального провадження і забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Також ч. 2 ст. 183 КПК України визначає виключний перелік осіб, до яких може бути застосований цей запобіжний захід. ОСОБА_4 належить до цього переліку як особа, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років (п. 4 ч. 2 цієї статті).
Більш м'якими запобіжними заходами, у порівнянні з триманням під вартою, є: домашній арешт, застава, особиста порука, особисте зобов'язання. Втім, на переконання слідчого судді, жоден з цих запобіжних заходів не здатний запобігти встановленим ризикам.
Окрім обґрунтованості підозри та встановлених ризиків, слідчий суддя враховує також інші обставини, передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує їй у разі визнання винуватою у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров'я підозрюваного, майновий стан, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються ці обставини.
Оцінивши наведені обставини у сукупності, слідчий суддя дійшов висновку, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є пропорційним для запобігання ризикам, наведеним у клопотанні слідчого, а застосування підозрюваній іншого більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не забезпечить досягнення мети запобіжного заходу та належне виконання підозрюваною процесуальних обов'язків.
Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи слідчого щодо необхідності застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який відповідає верхній межі, визначеній ч. 1 ст. 197 КПК України для цього запобіжного заходу. Необхідність визначення саме такого строку обумовлена тим, що досудове розслідування у кримінальному провадженні не завершене, а підстави вважати, що наведені ризики можуть зникнути чи зменшитися раніше цього строку, відсутні. Водночас, строк дії запобіжного заходу не може перевищувати строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні.
3.9. Щодо визначення розміру застави
Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та встановлених ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК України).
Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує 80 чи 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно (ч. 5 ст. 182 КПК України).
У рішенні «Мангурас проти Іспанії» ЄСПЛ зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 ст. 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а, зокрема, прибуття обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.
Отже, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язки.
Водночас, ЄСПЛ визнано законними та обґрунтованими дії національних судів, щодо обрання обвинуваченому розміру застави, який перевищував його наявні активи та поточні доходи, тощо, беручи до уваги особливий характер справи заявника, шкоду, завдану кримінальним правопорушенням, та зазначено, що навіть якщо сума застави визначається виходячи із характеристики особи обвинуваченого та його матеріального становища, за певних обставин є обґрунтованим врахування також і суми збитків, у заподіянні яких ця особа обвинувачується.
Отже, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати стримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язки.
Враховуючи наведені відомості про майновий стан підозрюваного, а також розмір предмету кримінального правопорушення, на переконання слідчого судді, застава у розмірі 266 240 грн. не становитиме надмірного тягаря для ОСОБА_4 та не є непомірним для нього. Зазначений розмір застави є значним та цілком здатним забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання покладених на нього процесуальних обов'язків, а ризик її втрати буде фактором, який стримуватиме підозрювану від реалізації наявних ризиків.
3.12. Щодо покладення на підозрюваного обов'язків
У разі внесення застави, з метою мінімізації ризиків, встановлених у судовому засіданні, а також запобігання позапроцесуальній поведінці підозрюваного, наявні підстави для покладення на ОСОБА_4 обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України та необхідність покладення яких була доведена під час розгляду запобіжного заходу, а саме: прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні та іншими особами з приводу обставин вчиненого ним кримінального правопорушення; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в?їзд в Україну.
Зазначені обов'язки релевантні встановленим ризикам та здатні їм запобігти у випадку внесення застави.
Строк дії обов'язків слідчий суддя визначає у межах, передбачених ч. 7 ст. 194 КПК України.
За таких обставин клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з врахуванням визначення розміру застави підлягає частковому задоволенню.
На підставі встановленого, керуючись ст.ст.176-178, 182-184, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого слідчого СВ ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 погоджене з прокурором Київської окружної прокуратури міста Одеси ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12023162480000500 від 03.04.2023 року відносно ОСОБА_4 - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 12 березня 2026 року включно.
Визначити розмір застави, як альтернативного запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язків, передбачених КПК України в сумі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 266 240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень.
Роз'яснити підозрюваному, що він або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок №UA418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача - ДКСУ м.Київ, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.
У разі внесення застави підозрюваного звільнити з-під варти негайно та покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , обов'язки строком до 12 березня 2026 року включно, передбачені ч.5 ст.194 КПК України: прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні та іншими особами з приводу обставин вчиненого ним кримінального правопорушення; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в?їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що відповідно до ч.8, ч.10, ч.11 ст.182 КПК України, у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1