Слобідський районний суд міста Харкова
Номер провадження № 1-кп/641/105/2026 Справа № 643/16774/24
13 січня 2026 року м. Харків
Слобідський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурорів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ( в режимі відеоконференції),
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
захисника - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові об?єднане кримінальне провадження за обвинувальними актами у кримінальному правопорушенні за № 12025221150000069 від 15.01.2025, №12024226200000909 від 02.11.2024, №12024226170000433 від 07.10.2024, № 2025221140000081 від 17.01.2025, за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, з середньо- спеціальною освітою, який не працює, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,
-у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 185, ч.1 ст. 357 КК України,
На розгляді Слобідського районного суду міста Харкова перебуває об?єднане кримінальне провадження, відомості про кримінальне правопорушення в якому внесені до ЄРДР за № 12025221150000069 від 15.01.2025, за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
У судове засідання з'явились прокурори, захисник, обвинуваченого доставлено конвоєм.
Потерпілі в судове засідання не з'явилися, до суду надали заяви про розгляд справи за їх відсутності.
Прокурором ОСОБА_3 в судовому засіданні заявлено клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 . Прокурор послався на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: п. 1) ОСОБА_5 може переховуватися від суду з метою уникнення відповідальності за вчинений злочин, оскільки він обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачене законом суворе покарання. Також зазначений ризик обґрунтовано тим, що обвинувачений не працює офіційно, джерел доходів не має, є неодруженим, не має дітей, що свідчить про відсутність міцних соціальних зв'язків; п. 3) ОСОБА_5 може незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, з якими особисто знайомий, в тому числі шляхом погроз та умовлянь змінити свідчення. Натомість вказані особи судом ще допитані не були; п. 5) може вчинити інше аналогічне кримінальне правопорушення Цей ризик підтверджується тим, що обвинувачений, маючи непогашену та не зняту в законному порядку судимість за вчинення злочину проти власності, знову вчинив кримінальне правопорушення проти власності. Викладене свідчить про стійку антисоціальну поведінку ОСОБА_5 та схильність останнього до вчинення кримінальних правопорушень, зокрема, із корисливих мотивів.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні щодо клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечував, просив обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Вказав на те, що прокурор в обґрунтування клопотання вкотре послався на практику Європейського суду з прав людини, що є недопустимим. Наявність ризиків, на які посилається прокурор, стороною обвинувачення не доведена.
Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав позицію свого захисника.
Вирішуючи клопотання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою суд виходить з наступного.
18.04.2025 слідчим суддею Комінтернівського районного суду м. Харкова відносно ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 14.05.2025, визначено заставу у розмірі сорока прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Ухвалою суду від 07.05.2025 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою до 05.07.2025 із визначенням суми застави протягом дії запобіжного заходу у розмірі сорока прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Ухвалою суду від 03.07.2025 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою до 31.08.2025 із визначенням суми застави протягом дії запобіжного заходу у розмірі сорока прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Ухвалою суду від 06.08.2025 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою до 04.10.2025 із визначенням суми застави протягом дії запобіжного заходу у розмірі сорока прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Ухвалою суду від 17.09.2025 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою до 15.11.2025 із визначенням суми застави протягом дії запобіжного заходу у розмірі сорока прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Ухвалою суду від 24.10.2025 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою до 19.12.2025 із визначенням суми застави протягом дії запобіжного заходу у розмірі сорока прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Ухвалою суду від 27.11.2025 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою до 25.01.206 із визначенням суми застави протягом дії запобіжного заходу у розмірі сорока прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Отже строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 , встановлений ухвалою слідчого судді спливає 25.01.2026, однак судове провадження по даному провадженню потребує значного часу для розгляду, тому необхідно вирішити питання щодо наявності підстав для продовження строку тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_5 .
Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
Згідно із положеннями ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків. Застосування таких заходів завжди пов'язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Згідно із п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Дослідивши матеріали кримінального провадження в рамках заявленого клопотання, суд приходить до висновку, що обраний обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою необхідно продовжити.
Так, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Європейський суд з прав людини в справах «Летельє проти Франції», «І. А. проти Франції», зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що на даний час відсутні підстави вважати, що запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, а тому є необхідним продовжити обвинуваченому строк тримання під вартою.
При розгляді питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, суд враховує що ризики, передбачені пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, продовжують існувати: а саме:
- ОСОБА_5 під впливом суворості можливих покарань за скоєння тяжких злочинів може намагатись уникнути суду, наслідки та ризик втечі для обвинуваченого у цьому випадку можуть бути визнані ним менш небезпечними, ніж покарання за скоєні злочини та процедура його відбування. Суд враховує на фоні складної суспільно-політичної обстановки в Україні, запровадження в державі воєнного стану та збройної агресії російської федерації проти України високу імовірність виїзду особи на територію, котра є тимчасово непідконтрольною державній владі України, що тягнутиме за собою неминуче ускладнення процедури подальшого судового розгляду кримінальної справи (пункт 1);
- обвинувачений ОСОБА_5 може незаконно впливати на свідків та потерпілих та свідків у кримінальному провадженні з огляду на те, що останні є його знайомими. Вплив на потерпілих у кримінальному провадженні може проявлятися в різних формах та в будь-якому випадку створює ризик тиску на учасника справи. Суд бере до уваги, що вказані особи ще не були допитані в ході судового розгляду (пункт 3);
- вчинити інше кримінальне правопорушення, в зв'язку з тим, що ОСОБА_5 постійних та офіційних джерел доходу не має, доказів щодо наявності стійких соціальних зв'язків суду не надано, має непогашену судимість за вчинення злочину проти власності, йому інкримінується вчинення кримінального правопорушення проти власності, а отже вказане може свідчити про схильність особи до протиправної поведінки та порушення закону (пункт 5).
Судом враховано аргументи, які наводилися обвинуваченим ОСОБА_5 та його захисником - адвокатом ОСОБА_6 , проте в даному конкретному випадку суд приходить до переконання, що ці аргументи не переважують вимог суспільного інтересу, який полягає у встановленні істини у справі, недопущенні перешкоджанню цьому, забезпеченні належної процесуальної поведінки обвинуваченого і виконання процесуальних рішень по справі. Обставини, що підтверджують існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України на час розгляду клопотання не змінилися, стороною захисту протилежне не доведено.
Застосування до обвинуваченого ОСОБА_5 іншого запобіжного заходу, за даних обставин суд вважає недоцільним, оскільки більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти зазначеним ризикам та забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого. Стороною захисту зворотного не доведено, а отже відсутні підстави для застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту до обвинуваченого ОСОБА_5 .
Крім того, суд вважає, що на даний час не відпали ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які були встановлені під час обрання обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а тому, оцінивши в сукупності всі вище перелічені обставини, приходить до висновку, що на цей час не має підстав для зміни чи скасування запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 , а є необхідним продовжити обвинуваченому строк тримання під вартою на 60 днів.
Виходячи з наведеного, суд, приходить до висновку, що на даний час відсутні підстави вважати, що більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, а тому є необхідним продовжити обвинуваченому строк тримання під вартою.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Суд, враховуючи особу обвинуваченого, який раніше судимий, конкретні обставини інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, тяжкість кримінального правопорушення, в якому він обвинувачується, яке вчинено в умовах воєнного стану, з метою виконання завдань кримінального провадження, дотримання загальних засад кримінального провадження, з метою застосування до особи належної правової процедури, не вбачає підстав для зміни розміру застави, визначеного ухвалою слідчого судді від 27.11.2025 та вважає за необхідне визначити ОСОБА_5 заставу у виді 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі 133120,00 грн, оскільки застава в такому розмірі зможе запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.
При цьому, суд вважає за необхідне відзначити, що відповідно до положень статті 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 331, 369, 372 КПК України, суд
Клопотання прокурора Слобідської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу ОСОБА_5 у виді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в державній установі «Харківській слідчий ізолятор (№27)» строком на шістдесят днів, тобто до 13 березня 2026 року із визначенням суми застави протягом дії запобіжного заходу у розмірі сорока прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 133 120 (сто тридцять три тисячі сто двадцять) гривень 00 копійок, які необхідно внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Харківській області (код одержувача: 26281249; банк одержувача: ДКСУ м. Київ; МФО одержувача: 820172; р/р. UA208201720355299002000006674, призначення платежу: застава згідно ухвали Слобідського районного суду м. Харкова від 13.01.2026 року, справа № 641/16774/24, н/п 1-кп/641/671/2025) до спливу терміну тримання під вартою.
Копію ухвали направити до ДУ «Харківський слідчий ізолятор (№27)».
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесенні застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення коштів на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі Державної установи «Харківській слідчий ізолятор».
При внесенні визначеної суми застави обвинувачений підлягає звільненню з-під варти.
У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки: прибувати до суду за першою вимогою; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; утримуватися від спілкування із потерпілими та свідками у кримінальному провадженні з приводу обставин вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення - злочину.
Роз'яснити обвинуваченому, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід Держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід Держави, слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.
Застава, не звернена у дохід Держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Ухвала в частині продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Слобідський районний суд міста Харкова протягом 5 днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали оголошено 16 січня 2026 року о 14-30 год.
Cуддя- ОСОБА_1