Справа № 127/35976/25
Провадження № 2/127/8292/25
(ЗАОЧНЕ)
15.01.2026 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
головуючої судді Бессараб Н.М.,
при секретарі Гондарук В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження (з викликом сторін) цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
ТОВ «Українські фінансові операції» звернулося до суду з вказаним позовом, у якому позивач просив стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 35000 грн. та судові витрати.
Позовні вимоги мотивовано тим, що 24.01.2024 між ТОВ «Лінеура Україна» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір №4326189 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. За взаємною згодою сторони погодили наступні умови договору: тип кредиту-кредит, сума кредиту - 3500,00 грн, строк кредиту - 360 днів (з 24.01.2024 по 18.01.2025). Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Відповідно умов договору, ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов'язання перед відповідачем виконало та надало йому кредит в сумі 3500,00 грн. шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 . Відповідно до реквізитів договору №4326189 від 24.01.2024, укладеного між сторонами, відповідач підписав договір за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «87674».
23.09.2024 ТОВ «Лінеура Україна» на підставі договору факторингу №23/09/2024 за плату відступило, а ТОВ «Українські фінансові операції» набуло право грошової вимоги до відповідача на загальну суму боргу в розмірі 26600 грн, з яких: заборгованість з тіла кредиту - 3500,00 грн, заборгованість за процентами - 21350,00 грн та заборгованість по нарахованим штафам/неустойкам 1750,00 грн. Станом на дату укладання договору факторингу від 23.09.2024 строк дії договору №4326189 від 24.01.2024 не закінчився. У зв'язку з цим в межах строку дії договору, укладеного з первісним кредитором та відповідачем, ТОВ «Українські фінансові операції» у період з 24.09.2024 (116 календарних днів) здійснило нарахування процентів за стандартною процентною ставкою у сумі 10150,00 грн.
Фактично таким чином, відповідач має заборгованість перед позивачем за договором №4326189 від 24.01.2024 у розмірі 35000 грн., з яких: сума заборгованості за тілом кредиту - 3500,00 грн.; нараховані проценти первісним кредитором - 21350,00 грн.; відсотки нараховані ТОВ «Українські фінансові операції» (3500 грн * 2,5 % = 87,5 грн* 116 днів) - 10150 грн., які позивач просить стягнути з відповідача та судові витрати.
Представник позивача ТОВ «Українські фінансові операції» в судове засідання не з'явився, в позовній заяві зазначив про розгляд справи за відсутності представника позивача, проти ухвалення судом заочного рішення не заперечив.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, хоча про час, дату та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, відзиву на позов, заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за її відсутності не подала. Про причини неявки суд не повідомила.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Тому суд розглянув справу у відсутність відповідача.
Дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що 24.01.2024 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено Договір №4326189 про надання коштів на умовах споживчого кредиту.
Згідно із п.1.2-1.6 на умовах, встановлених Договором, Товариство зобов'язується надати Клієнту грошові кошти в гривні (далі - кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки, передбачені Договором. Тип кредиту - кредит. Сума кредиту (загальний розмір) складає: 3500,00 гривень. За взаємною згодою Сторін сума кредиту може бути збільшена, про що Сторонами укладається Додатковий договір. При цьому сторони погодили, що збільшення суми кредиту можливе до дати здійснення клієнтом першого платежу за Договором, відповідно до Графіку платежів (п.1.3 цього Договору). Строк кредитування 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується - Графік платежів), що є Додатком №1 до цього Договору. Графік платежів розраховується з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки, виходячи з припущення, що Клієнт виконає свої обов'язки на умовах та у строки, визначені в Договорі. Тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти на таких умовах: 1.4.1. Стандартна процента ставка становить 2,50% за кожен день користування кредитом та застосовується в межах всього строку кредиту, вказаного в п.1.3 цього Договору. Знижена процентна ставка становить 0,50% за кожен день користування кредитом та застосовується на таких умовах: Якщо Клієнт до 22.02.2024 (включно) або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти в сумі, не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, Клієнт як учасник Програми лояльності отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв'язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Клієнт за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати буде перераховано за зниженою процентною ставкою. Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору складає: 1.5.1. за стандартною ставкою за весь строк кредитування 99923,40% річних. 1.5.2. за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 19801,06% річних. 1.6. Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає: 1.6.1. за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 35000,00 грн. 1.6.2. за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої ставки 32900,00 грн.
На підставі погоджених умов, викладених в п.2.1-2.2 договору Товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок Клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_2 . 2.2. Суму кредиту (його частину) Товариство перераховує протягом двох днів з моменту укладення цього Договору. Дати надання кредиту: 24.01.2024 або 25.01.2024.
За змістом п. 3.1. договору проценти, що нараховуються за цим Договором є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод “факт/факт»..
Відповідно до п. 9.9. договору, підписуючи цей договір, клієнт підтверджує, що: перед укладенням цього Договору йому була в чіткій та зрозумілій формі надана інформація: а) про фінансову послугу та про ї надавача у визначеному законодавством обсязі, достатньої для прийняття Клієнтом свідомого рішення про отримання такої послуги або про відмову від ї отримання, та яка розміщена на Вебсайті; б) за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту) відповідно до ст.9 Закону України «Про споживче кредитування; він ознайомлений з усіма умовами Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «Лінеура Україна», актуальна на дату укладення договору редакція яких розміщена на Вебсайті, повністю розуміє, погоджується з ними і зобов'язується неухильно їх дотримуватися.
Таким чином, підписавши вказаний договір, відповідач добровільно погодилася на визначені у ньому умови кредитування та взяла на себе відповідні зобов'язання.
Факт перерахування відповідачу коштів в розмірі 3500,00 грн. на виконання умов договору підтверджується листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення» №731-0310 від 03.10.2024, відповідно до якого товариство надає послуги з переказу коштів в національній валюті без відкриття рахунків. Для цього підприємство внесене в державний реєстр фінансових установ (свідоцтво серія ФК №342 від 02.10.2012) та отримало Ліцензію Національного банка України №3 від 11.11.2013. Між підприємствами укладено договір на переказ коштів ФК-П-19/03-01 від 12.03.2019. Відповідно до зазначеного договору було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта: 24.01.2024 16:51:13 на суму 3500,00 (три тисячі п'ятсот гривень 00 копійок) грн., маска картки НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua - 335226533, призначення платежу: Зарахування 3500 грн на карту НОМЕР_1 .
Відповідно до відповіді АТ «ПУМБ» №КНО-07.8.5/17289БТ від 16.12.2025 в Банку на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) була випущена банківська платіжна картка НОМЕР_4 до рахунку № НОМЕР_5 у гривні. В результаті аналізу операцій, здійснених по карті НОМЕР_4 , яка відкрита на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) за період з 24.01.2024 по 29.01.2024 була виявлена операція по надходженню грошових коштів в сумі 3500,00 грн. через сервіс іншого банку.
З огляду на зазначене, суд вважає доведеним факт отримання відповідачем кредитних коштів у розмірі 3500,00 грн.
Також наявний Паспорт споживчого кредиту, який містить інформацію про основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформацію щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтованої загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту.
23.09.2024 ТОВ «Лінеура Україна» на підставі договору факторингу №23/09/2024 за плату відступило, а ТОВ «Українські фінансові операції» набуло право грошової вимоги до відповідача на загальну суму боргу в розмірі 26600,00 грн, з яких: заборгованість з тіла кредиту - 3500,00 грн, заборгованість за процентами - 21350,00 грн та заборгованість по нарахованим штрафам/неустойкам 1750,00 грн. Станом на дату укладання договору факторингу від 23.09.2024 строк дії договору №4326189 від 24.01.2024 не закінчився. У зв'язку з цим в межах строку дії договору, укладеного з первісним кредитором та відповідачем, ТОВ «Українські фінансові операції» у період з 24.09.2024 (116 календарних днів) здійснило нарахування процентів за стандартною процентною ставкою у сумі 10150,00 грн.
Фактично таким чином, відповідач має заборгованість перед позивачем за Договором №4326189 від 24.01.2024 у розмірі 35000 грн., з яких: сума заборгованості з тілом кредиту - 3500 грн.; нараховані проценти первісним кредитором - 21350,00 грн.; нараховані відсотки нараховані ТОВ «Українські фінансові операції» (3500 грн * 2,5 % = 87,5 грн* 116 днів) - 10150 грн.
За таких обставин, суд вважає, що правовідносини, що виникли між сторонами, є зобов'язальними і регулюються нормами глав 47-49, 51 ЦК України, а також спеціальними нормами глави 71 ЦК України.
Відповідно до ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
У ст. 3цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 7, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Згідно з вимогами ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 1054 ч. 1 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або за законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що відповідач порушила умови кредитного договору, добровільно заборгованість не сплатила, а тому позовні вимоги слід задовольнити та стягнути з відповідача на користь ТОВ «Українські фінансові операції» заборгованість за кредитним договором в сумі 35000 грн.
Крім того, позивач просить в порядку частин десятої, одинадцятої статті 265 ЦПК України органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання цього рішення, нараховувати інфляційні втрати і 3% річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України за формулою: Розрахунок інфляційних втрат: І = ((si * s): 100) - s, де І - сума інфляційних втрат; si - індекс інфляції за певний період; s - сума заборгованості; 100 - переведення відсотків, Розрахунок 3 % річних: С* 3: 100: 365 * Дн., де С - сума основного боргу; 3 - 3% річних; 100 - переведення відсотків; 365 - кількість днів у році; Дн. - кількість днів прострочення, починаючи з дати набрання рішення суду законної сили до моменту виконання рішення в частині задоволеної суми заборгованості і стягнути отриману суму інфляційних втрат і 3 % річних з ОСОБА_1 , на користь ТОВ «Українські фінансові операції». Роз'яснити органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення суду, що у разі часткової сплати основного боргу, інфляційні втрати і 3% річних нараховуються на залишок заборгованості, що залишився, при цьому день часткової оплати не включається до періоду часу, за який може здійснюватися таке нарахування.
Відповідно до ч. 10 та ч. 11 ст. 265 ЦПК України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування. Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), який здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VII цього Кодексу.
Таким чином, норма ч. 10 та ч. 11 ст. 265 ЦПК України передбачає, що суд може зазначити в рішенні про нарахування саме відсотків або пені, натомість позивач просить нарахувати інфляційні витрати та 3% річних, відповідно до статті 625 ЦК України, що в розумінні Цивільного кодексу України є різним.
Крім того, відповідно до п. 18 Перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Таким чином, в частині позовних вимог, що стосуються нарахування інфляційних втрат, 3% річних, суд відмовляє у їх задоволенні.
Вирішуючи питання обґрунтованості щодо стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 10000 грн, слід приймати до уваги викладене нижче.
Статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Зокрема, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Порядок розподілу судових витрат між сторонами визначений статтею 141 ЦПК України. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує вимоги, викладені в частині 3 цієї статті.
З матеріалів цивільної справи встановлено, що позивач на підтвердження витрат на правничу допомогу надав: копію Договору про надання юридичних послуг №01/08/2024-А від 01.08.2024, укладеного між адвокатом Дідухом Є.О. та Товариством з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції»; Заявка №4326189 від 21.04.2025 на виконання доручення до Договору №01/08/2024-А від 01.08.2024; детальний опис робіт (наданих послуг) №4326189 від 03.11.2025; копію Акту №4326189 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно Договору №01/08/2024-А від 01.08.2024.
Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.
Враховуючи вказаний принцип, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов'язаність понесених витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору. Крім того, при визначенні розміру витрат на правничу допомогу на підставі поданих сторонами доказів, суд виходить з критеріїв: їхньої реальності (тобто встановлення їхньої дійсності та необхідності); розумності їхнього розміру (виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін).
Оцінюючи розмір витрат позивача на правничу допомогу адвоката (10000 грн.) по цій справі на предмет їх обґрунтованості та пропорційності до предмета спору по малозначній справі, а також з огляду на розумну необхідність судових витрат (10000 грн.) позивача для цієї конкретної справи, суд вважає неспівмірним та завищеним розмір витрат позивача на оплату правничої допомоги в суді першої інстанції у розмірі 10000 грн. з урахуванням незначної складності справи; часу, витраченого адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягу наданих адвокатом послуг; ціни позову, тому вважає, що необхідно заяву про стягнення витрат позивача на правничу допомогу адвоката задоволити частково і стягнути з відповідача на користь позивача 4000 грн. понесених витрат на професійну правничу допомогу адвоката, у стягненні решти суми витрат відмовити.
Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України, необхідно стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Керуючись ст. 526, 527, 530, 536, 546, 549, 550, 610-611, 625, 629, 638, 1048, 1049, 1054, 1055 ЦК України, ст. 76-81, 141, 263-265, 279-282, 354 ЦПК України, -
Позовні вимоги задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» заборгованість за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №4326189 від 24.01.2024 у загальному розмірі 35000 грн., з яких: сума заборгованості за тілом кредиту - 3500 грн.; нараховані проценти первісним кредитором - 21350 грн.; нараховані відсотки нараховані ТОВ «Українські фінансові операції» - 10150 грн., витрати на оплату судового збору в сумі 2422,40 грн. та понесені витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 4000 грн.
У задоволенні позовних вимог про нараховування інфляційних витрат і 3% річних - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено позивачем до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Згідно вимог ст. 265 ч. 5 п. 4 ЦПК України:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції», код ЄДРПОУ 40966896, місцезнаходження: вул. Набережно-Корчуватська, буд. 27, прим. 2, м. Київ.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя: