Справа №127/307/26
Провадження №1-кс/127/106/26
06 січня 2026 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю: прокурора ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
підозрюваного ОСОБА_6 ,
розглянувши в судовому засіданні клопотання слідчого відділу СУ ГУНП у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в рамках кримінального провадження № 12025020000000968 від 04.11.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло клопотання слідчого відділу СУ ГУНП у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 .
Клопотання мотивовано тим, що проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025020000000968 від 04.11.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 04.11.2025 близько 20 години 35 хвилин водій ОСОБА_6 , керуючи технічно справним автомобілем «Volkswagen Caddy», державний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись ділянкою автодороги М-30 «Стрий-Тернопіль-Кропивницький-Ізварине» (384 км + 200 м) у напрямку м. Немирів Вінницької області, поблизу с. Сокиринці Вінницького району Вінницької області, перед зміною напрямку руху ліворуч для здійснення повороту в напрямку м. Липовець Вінницького району Вінницької області, не переконався, що це буде безпечним і не створить небезпеки іншим учасникам руху, не дав дорогу автомобілю «Mercedes-Benz», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_7 , який рухався у зустрічному напрямку, внаслідок чого допустив зіткнення з ним.
Внаслідок даної пригоди пасажирка автомобіля «Mercedes-Benz», ОСОБА_8 від отриманих травм загинула на місці пригоди, водій вказаного автомобіля ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості.
Згідно з висновком судово-медичної експертизи № 1193 від 13.11.2025 у ОСОБА_8 виявлено сполучну травму тіла у вигляді: закритої тупої травми грудей (чисельні переломи ребер з крововиливами в навколишні м?які тканини, з розривами пристінкової плеври та міжреберних м?язів з лівого боку, лівобічний гемоторакс 150 мл, забій легень); закритої тупої травми живота (синець на животі, розриви селезінки, розриви брижі та кореня брижі тонкого кишечника, гемоперитонеум 200 мл); закритої тупої травми заочеревинного простору (крововилив в ділянці воріт лівої нирки); крововиливу в жирову клітковину тазу в ділянці лівого яєчника та маткової труби; закритого уламкового перелому лівого стегна у середній та нижній третинах з поширеним крововиливом у навколишні м?які тканини; забитої рани в лобно-тім?яній ділянці з лівого боку, крововиливів в м?які покрови голови з внутрішнього боку в лобній та тім?яній ділянці з лівого боку та у лобній ділянці з правого боку, синців та саден на кінцівках, яка має прижиттєве походження, утворилась внаслідок дії твердого тупого предмету (предметів), має ознаки тяжкого тілесного ушкодження, як така, що викликала загрозливі для життя явища та стоїть у причинному зв?язку зі смертю. Вказана сполучна травма тіла, виявлена при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_8 , по давності утворення відповідає строку дорожньо-транспортної пригоди.
Смерть ОСОБА_8 настала від вказаної сполучної травми тіла, яка ускладнилась травматичним шоком. Між сполучною травмою тіла, травматичним шоком та смертю ОСОБА_8 є причинний зв'язок.
Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 1630/1682 від 12.12.2025 у ОСОБА_7 виявлена сполучна травма тіла - закритий перелом основи 3-ї п?ясткової кістки правої кисті; забита рана голови; садна голови, шиї, правого плеча, лівого передпліччя, правої кисті; синець правого передпліччя; забита рана лівого передпліччя. Вказана сполучна травма тіла у ОСОБА_7 за ступенем тяжкості належить до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, оскільки не являлась небезпечною для життя, але за своїм характером спричинила тривалий (понад 21 день) розлад здоров?я.
Сполучна травма тіла у ОСОБА_7 виникла від дії тупого твердого предмета (предметів) з прикладанням травмуючої сили в ділянки локалізацій тілесних ушкоджень, за механізмом - удар та удар з елементами тертя; за давністю утворення відповідає терміну дорожньо-транспортної пригоди.
Згідно з висновком комплексної судової інженерно-транспортної та фототехнічної експертизи від 22.12.2025 № КСЕ-19/102-25/26493 водій автомобіля Volkswagen Caddy (номерний знак НОМЕР_3 ) ОСОБА_6 повинен був діяти згідно з технічними вимогами п. 10.1, 16.13 Правил дорожнього руху.
У цій дорожньо-транспортній ситуації водій автомобіля Volkswagen Caddy (номерний знак НОМЕР_3 ) ОСОБА_6 мав технічну можливість запобігти зіткненню з автомобілем Mercedes-Benz (номерний знак НОМЕР_2 ), виконавши вимоги п. 10.1, 16.13 Правил дорожнього руху.
Таким чином, водій ОСОБА_6 за вищевикладених обставин порушив вимоги п. п. 10.1, 16.13 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (зі змінами та доповненнями), згідно з якими:
1) п. 10.1 - «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху»;
2) п. 16.13 - «Перед поворотом ліворуч і розворотом водій нерейкового транспортного засобу зобов'язаний дати дорогу трамваю попутного напрямку, а також транспортним засобам, що рухаються по рівнозначній дорозі в зустрічному напрямку прямо чи праворуч».
Порушення водієм ОСОБА_6 вимог п. п. 10.1, 16.13 Правил дорожнього руху знаходяться у безпосередньому причинному зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди, а також її наслідками -настанням смерті ОСОБА_8 та заподіянням ОСОБА_7 середньої тяжкості тілесних ушкоджень.
30.12.2025 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, а саме: порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження та смерть потерпілого.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:
?протоколом огляду місця події від 04.11.2025;
?відеозаписом події ДТП від 04.11.2025;
?висновками судово-медичних експертиз № 1193 від 13.11.2025 та № 1630/1682 від 12.12.2025;
?висновком комплексної судової інженерно-транспортної та фототехнічної експертизи від 22.12.2025 № КСЕ-19/102-25/26493;
?сукупністю інших доказів, зібраних у кримінальному провадженні.
ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років, що зумовлює необхідність обрання йому запобіжного заходу. При цьому, наразі існують ризики, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Розуміючи тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному, у разі визнання його винуватим, останній може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, що свідчить про наявність ризику передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Також, підозрюваний ОСОБА_6 , перебуваючи на волі, може незаконно впливати на свідків, а також експертів у цьому ж кримінальному провадженні, що свідчить про існування ризику передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Крім цього, ОСОБА_6 перебуваючи на волі, може вчинити інші кримінальні правопорушення, у тому числі і у сфері безпеки руху, крім того останній являється обвинуваченим в рамках іншого кримінального провадження, у зв'язку із чим наявний ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Враховуючи сукупність характеризуючих даних підозрюваного, його соціальних зв'язків, тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, вид передбаченого покарання, а також те, що внаслідок вказаного кримінального правопорушення загинула особа, єдиним запобіжним заходом, який забезпечить належну поведінку підозрюваного та виконання ним процесуальних обов'язків, є запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, тому слідчий просив клопотання задовольнити.
Прокурор ОСОБА_3 та слідчий ОСОБА_4 , в судовому засіданні клопотання підтримали, оскільки під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, тому вважали за необхідне застосувати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання, надав суду заперечення, ризики вважав необґрунтованими, заявив, що підзахисний одружений, має трьох дітей, просив суд застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічну пору доби.
Підозрюваний ОСОБА_6 в судовому засіданні свою вину визнав, заявив, що з трьох дітей двоє мають інвалідність, по суті клопотання підтримав думку адвоката.
Потерпілий ОСОБА_7 в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні клопотання, заявив, що моральна шкода відшкодована.
Слідчий суддя, вислухавши думку підозрюваного та його захисника, прокурора, слідчого, а також думку потерпілого, дослідивши матеріали клопотання, характеризуючі дані підозрюваного, прийшов до наступного висновку.
Слідчими відділу СУ ГУНП у Вінницькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025020000000968 від 04.11.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
В рамках вказаного провадження 30.12.2025 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Щодо обґрунтованості підозри слідчий суддя зазначає, що оскільки чинне законодавство не розкриває це поняття, враховуючи ст. ст. 8, 9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. З точки зору практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. При чому факти, які викликали підозру, не обов'язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред'явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи.
При розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя також враховує вимоги п. п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При цьому, слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження.
Дослідивши матеріали клопотання з додатками, слідчий суддя приходить до висновку, що підозра щодо вчинення ОСОБА_6 вказаного кримінального правопорушення обґрунтована. Причетність ОСОБА_6 до вчинення інкримінованого правопорушення підтверджується достатньою мірою, для даної стадії кримінального провадження, доводиться доказами, які долучені слідчим до матеріалів клопотання та доведена прокурором при розгляді даного клопотання.
При вирішенні питання про наявність підстав для задоволення клопотання слідчий суддя приймає до уваги, що згідно ч. 1 ст. 183 КПК України взяття під варту є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
В судовому засіданні прокурором частково доведено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст.177 КПК України, зазначеним у клопотанні.
Зокрема, існує ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто підозрюваний ОСОБА_6 , може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, оскільки останній являється обвинуваченим в іншому кримінальному провадженні, а також притягувався до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху.
Разом з тим, суд приходить до переконання, що ризик переховування від органів досудового розслідування недоведений, виходячи з наступного.
Відповідно до практики ЄСПЛ, тяжкість вчиненого кримінального правопорушення не може бути підставою для застосування того чи іншого запобіжного заходу. Європейський суд у своїх рішеннях зазначає, що суд при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не встановлює прямої залежності між тяжкістю вчинення злочину, суворістю можливого покарання та необхідністю застосування запобіжного заходу. Інших обставин, що дають підстави вважати, що підозрювана може здійснювати спроби переховуватись органом досудового розслідування не наведено.
Крім того, дослідивши матеріали заперечень адвоката, судом встановлено, що ОСОБА_6 одружений, має на утриманні трьох дітей, двоє з яких мають інвалідність з дитинства, що свідчить про міцні соціальні зв'язки підозрюваного та являється соціально-стримуючим фактором для останнього. Також, у вищевказаних запереченнях наявні медичні документи на ім'я ОСОБА_6 , з яких вбачається наявність у підозрюваного серйозних захворювань, зокрема відповідно виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №16829 (КНП «ВОКПЛ ім. акад. О.І. Ющенка, ВОР») встановлений діагноз - демієлінізуюча хвороба центральної нервової системи.
Стороною обвинувачення також вказаний ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що підозрюваний перебуваючи на волі може незаконно впливати на свідків та експертів в рамках вказаного кримінального провадження.
Щодо ризику впливу на свідків, суд зазначає, що вказаний ризик може бути забезпечено шляхом покладення ухвалою суду на підозрюваного відповідного обов'язку. Разом з тим, підстав вважати, що підозрюваний може здійснювати вплив на експертів недоведений, оскільки експертиза вже проведена, висновок наявний в додатках до клопотання.
Крім того судом встановлено, що підозрюваний ОСОБА_6 , моральну шкоду потерпілому відшкодував, що було підтверджено в судовому засіданні безпосередньо самим потерпілим ОСОБА_7 , який просив не застосовувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
В судовому засіданні прокурором не доведено, що забезпечити належну поведінку підозрюваного та уникнути настанню ризиків, зазначених у клопотанні можливо лише шляхом обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ст. 178 КПК України, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_6 зі слідством співпрацює, вину визнає, одружений, має на утриманні трьох дітей, двоє з яких являються інвалідами з дитинства, має постійне місце проживання, раніше не судимий.
За змістом ст. 131 КПК запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження, а відтак їх застосування має на меті досягнення дієвості цього провадження.
Враховуючи встановлені в судовому засіданні обставини, а саме тяжкість вчиненого кримінально правопорушення, характеризуючі дані підозрюваного, його відношення до вчиненого кримінального правопорушення (визнання вини та співпраця зі слідством), його сімейний та матеріальний стан, стан його здоров'я, враховуючи думку потерпілого, а також що за час досудового розслідування будь-яких дій на перешкоджання досудовому розслідуванню підозрюваний не здійснював, зокрема стороною обвинувачення таких доказів не надано, слідчий суддя приходить до висновку про часткове задоволення клопотання слідчого та можливість застосування на даному етапі досудового розслідування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в період часу з 22:00 год. по 06:00 год., строком на 2 місяці.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 181, 183, 193, 194, 196, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого відділу СУ ГУНП у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_4 задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в період часу з 22:00 год. по 06:00 год. за адресою: АДРЕСА_1 , строком на 2 місяці.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_6 наступні обов'язки:
1) прибувати до слідчого, прокурора та суду за викликом;
2) не відлучатися з населеного пункту, де він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора або суд, залежно від стадії кримінального провадження про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
4) утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;
5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Ухвала суду про застосування домашнього арешту стосовно ОСОБА_6 діє в межах строку досудового розслідування, але не більше 60 днів, починаючи з 06.01.2026 року.
Копію ухвали суду для організації виконання направити органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_6 .
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя