Справа №127/36041/24
Провадження №1-кп/127/1011/24
15 січня 2026 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченої ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
спеціаліста ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці кримінальне провадження, внесене 17 вересня 2024 року в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12024025040000205 за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку м. Вінниця, громадянку України, зареєстровану та проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,-
ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що вона, маючи умисел на незаконне придбання, зберігання без мети збуту психотропних речовин, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно, всупереч Законам України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», 17.09.2024 близько 13 години 00 хвилин, незаконно придбала психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, яку зберігала при собі без мети збуту.
В подальшому, 17.09.2024 близько 14 години 25 хвилин ОСОБА_4 , продовжуючи свій протиправний умисел, направлений на незаконне зберігання психотропних речовин, обіг яких обмежено без мети збуту, рухаючись неподалік будинку № 24 по вул. Академіка Янгеля в м. Вінниці, була зупинена працівниками сектору кримінальної поліції відділу поліції № 2 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області та усвідомлюючи, що її дії, спрямовані на зберігання психотропних речовин будуть викриті на запитання про наявність у неї заборонених речовин, повідомила, що має при собі психотропну речовину, яка знаходиться в її сумці білого кольору.
Далі, в ході проведення огляду місця події, 17.09.2024 в період часу з 14 години 59 хвилин до 15 години 02 хвилини, ОСОБА_4 у присутності двох понятих самостійно видала зі своєї сумки білого кольору поліетиленовий зіп - пакет із вмістом порошкоподібної речовини, який було вилучено співробітниками поліції та направлено на експертизу.
Згідно висновку експерта в наданій на експертизу речовині міститься психотропна речовина - амфетамін. Амфетамін відноситься до психотропних речовин, обіг яких обмежено. В досліджуваній речовині, масою 0,6207 г, маса амфетаміну становить 0,4235 г.
Таким чином, ОСОБА_4 , обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, тобто у незаконному придбанні та зберіганні психотропних речовин без мети збуту.
Захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні заявив клопотання про закриття кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 та звільнення останньої від кримінальної відповідальності, оскільки ОСОБА_4 добровільно пройшла курс лікування, маючи на меті вилікуватись від наркоманії, а не ухилятись в такий спосіб від кримінальної відповідальності, знаходилася на стаціонарному лікуванні, долучивши до матеріалів кримінального провадження відповідну довідку із КНП «Вінницька обласна клінічна психоневрологічна лікарня ім. акад О.І. Ющенка» Вінницької обласної ради, вих. №13 від 14.02.2025.
Обвинувачена ОСОБА_4 у судовому засіданні свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнала в повному обсязі, суду пояснила, що вона дійсно вчинила дане правопорушення за обставин, викладених в обвинувальному акті, однак на даний час стала на шлях виправлення та добровільно пройшла курс лікування з метою позбутися наркотичної залежності. Просила суд задовольнити клопотання захисника та звільнити її від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 309 КК України на підставі ч. 4 ст. 309 КК України.
Допитана у судовому засіданні лікар (спеціаліст) ОСОБА_6 суду повідомила, що дійсно ОСОБА_4 добровільно звернулася до КНП «Вінницька обласна клінічна психоневрологічна лікарня ім. акад О.І. Ющенка» Вінницької обласної ради, щоб пройти курс лікування. Оскільки, ОСОБА_4 має залежність від вживання наркотичних, психоактивних речовин.
Так, ОСОБА_4 перебувала на стаціонарному лікуванні, яке дало позитивний результат.
Крім іншого, лікар ОСОБА_6 зазначила, що діагноз наркоманія і розлади психіки та поведінки є тотожними поняттями, однак за різними класифікаціями. А саме, поняття наркоманія було зазначено в попередній редакції класифікацій хвороб, а згідно нової статистичної класифікації хвороб і проблем пов'язаних зі здоров'ям 10-го перегляду (МКХ-10), на даний час, має назву розлади психіки та поведінки.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні не заперечував щодо звільнення обвинуваченої ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 309 КК України, на підставі ч. 4 ст. 309 КК України.
Заслухавши заявлене стороною захисту клопотання, думки учасників судового провадження з приводу зазначеного клопотання та дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов наступного висновку.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом, у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Згідно з ч. 1 ст. 44 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до ч. 4 ст. 309 КК України особа, яка добровільно звернулася до лікувального закладу і розпочала лікування від наркоманії, звільняється від кримінальної відповідальності за дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно з ст. 1 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», наркоманія - психічний розлад, зумовлений залежністю від наркотичного засобу або психотропної речовини внаслідок зловживання цим засобом або цією речовиною. Особа, хвора на наркоманію, - особа, яка страждає на психічний розлад, що характеризується психічною та (або) фізичною залежністю від наркотичного засобу чи психотропної речовини, і якій за результатами медичного обстеження, проведеного відповідно до цього Закону, встановлено діагноз «наркоманія».
Залежність від психоактивних речовин (наркотиків) - це хронічне захворювання, що проявляється в непереборному бажанні вживати наркотичні речовини, незважаючи на негативні соціально-медичні наслідки.
Міжнародна статистична класифікація хвороб і проблем пов'язаних зі здоров'ям 10-го перегляду (МКХ-10) прийнята 43-ю Всесвітньою асамблеєю охорони здоров'я 1.01.1993 і є основним нормативним документом при вивченні стану здоров'я населення в країнах членах всесвітньої організації охорони здоров'я, введена для застосування наказом МОЗ України від 08.10.1998 №297. Періодично переглядається під керівництвом ВООЗ. Складається з 21-го розділу, кожен з яких містить підрозділи з кодами хвороб і станів. Клас V, починаючи з коду F00 по F99 включно, включає «Розлади психіки та поведінки». З F10 по F19 включає «Розлади психіки та поведінки внаслідок вживання психоактивних речовин». F12 - це розлади психіки та поведінки внаслідок вживання канабіоїдів; F12.1 - це згубне вживання канабіоїдів. Таким чином, МКХ-10 не передбачає встановлення такого діагнозу як «наркоманія».
Згідно довідки КНП «Вінницька обласна клінічна психоневрологічна лікарня ім. акад О.І. Ющенка» Вінницької обласної ради» від 08.01.2025, вбачається, що ОСОБА_4 з 03.01.2025 по теперішній час знаходиться на стаціонарному лікуванні в 2-му відділенні з діагнозом F61 - Змішані інші розлади особи; F 19.2 - Психічні і поведінкові розлади викликані одночасним вживанням декількох речовин - синдром залежності.
Відповідно до п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.04.2002 № 4 «Про судову практику в справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів» звільняється від кримінальної відповідальності на підставі частини 4 статті 309 КК України за дії, передбачені частиною 1 цієї статті, винна особа, яка добровільно звернулася до лікувального закладу і розпочала лікування від наркоманії. Вирішуючи питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності з цієї підстави, суду необхідно з'ясовувати, чи дійсно особа страждала на наркоманію і потребувала лікування від неї, чи дійсно вона звернулася до лікувального закладу і розпочала лікування добровільно, а не вимушено і чи дійсно ставить за мету вилікуватися від наркоманії, а не ухилитись у такий спосіб від кримінальної відповідальності за вчинений злочин.
Відповідно до роз'яснень, наведених у п. 24 зазначеної Постанови, за змістом норм, передбачених ч. 4 ст. 307 та ч. 4 ст. 309 КК України, особа може бути звільнена від кримінальної відповідальності незалежно від того, коли вона вчинила дії, які дають для цього підстави, але до закінчення судового слідства.
Добровільним у контексті ч. 4 ст. 309 КК України слід вважати таке звернення особи до лікувального закладу, яке здійснюється за її особистою згодою або згодою законного представника, що мало місце до моменту виходу суду першої інстанції до нарадчої кімнати для ухвалення рішення у кримінальному провадженні. На переконання суду, для застосування цієї норми попередній факт перебування особи на обліку осіб, які незаконно вживають наркотичні засоби або психотропні речовини, не є визначальним, оскільки відповідний діагноз в такої особи може бути встановлено вперше.
Крім того, норма ч. 4 ст. 309 КК України за своїм характером є заохочувальною. Законодавець, формулюючи умови для звільнення від кримінальної відповідальності за незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту, ставив ціль вилікувати особу від залежності від таких наркотичних чи психотропних речовин. Тому, звернення особи до лікувального закладу навіть під час судового розгляду досягає тих цілей, для яких конструювалася ця норма.
Покарання залежної від наркотичних чи психотропних речовин особи, незалежно від того, звернулася вона для такого лікування вперше чи вже проходила курс лікування, перебувала на відповідному обліку до внесення відомостей до ЄРДР у цьому провадженні чи ні, не повинно бути пріоритетним та превалювати над ціллю вилікувати особу.
Крім того, законодавець не обмежив застосування ч. 4 ст. 309 КК України фактом перебування до вчинення цього кримінального правопорушення на обліку осіб, які незаконно вживають наркотичні засоби або психотропні речовини.
Причини, які були визначальними для прийняття рішення про звернення до лікувального закладу з метою пройти лікування від наркотичної залежності, можуть бути різними. Однак ключовим є добровільне прийняття рішення особою, яка має таку залежність щодо необхідності такого лікування. При цьому, причини, які передували зверненню особи до лікувального закладу для проходження такого лікування, не повинні перекреслювати сам факт такого звернення та ставити під сумнів добровільність як таку.
Законодавець визначає поняття та підстави примусового лікування осіб, хворих на наркоманію (ст. 16 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними»). Будь-яке інше звернення для лікування від наркоманії є добровільним. Суд не може встановлювати додаткові умови для констатації факту добровільності.
Для прийняття об'єктивного рішення з приводу можливості задоволення заявленого стороною захисту клопотання, судом також досліджено характеризуючі матеріали на обвинуваченої ОСОБА_4 .
За місцем проживання ОСОБА_4 характеризується позитивно.
Згідно довідки КНП «ЦТЗ «Соціотерапія» ВОР», вих. №29/8924 від 24.09.2024,вбачається, що ОСОБА_4 двічі перебувала на стаціонарному лікуванні, остання госпіталізація в психіатричне відділення №2 з 16.04.2024 по 22.05.2024 з діагнозом: «Змішані і інші розлади особи»;
Згідно довідки КНП «Вінницька обласна клінічна психоневрологічна лікарня ім. акад. О.І. Ющенка» Вінницької обласної ради», вих. №3486 від 19.09.2024, ОСОБА_4 під диспансерним спостереженням у вказаному закладі не перебуває.
Згідно вимоги про судимість від 20.09.2024, вбачається, що ОСОБА_4 раніше до кримінальної відповідальності не притягувалась.
Сукупність досліджених доказів у справі свідчить, що ОСОБА_4 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 309 КК України, яке кваліфіковане як незаконне придбання та зберігання психотропних речовин без мети збуту.
Розглянувши заявлене стороною захисту клопотання, врахувавши думки учасників кримінального провадження, показання лікаря-спеціаліста ОСОБА_6 , яка була лікуючим лікарем ОСОБА_4 та в судовому засіданні підтвердила, що ОСОБА_4 дійсно має ознаки наркотичної залежності внаслідок вживання психоактивних речовин, а також враховуючи, що обвинувачена раніше не судима, має позитивну характеристику за місцем проживання, а також те, що ОСОБА_4 добровільно звернулася до медичного закладу для лікування від наркоманії, в чому суд не має сумніву, суд приходить до переконання, що клопотання сторони захисту слід задовольнити та звільнити обвинувачену ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 309 КК України, на підставі ч. 4 ст. 309 КК України, закривши кримінальне провадження на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
У відповідності до ст. 124 КПК України із ОСОБА_4 слід стягнути судові витрати у справі, які згідно із довідкою про витрати на проведення експертизи в кримінальному провадженні до висновку експерта: № СЕ-19/102-24/18787-НЗПРАП від 03.10.2023, що становить 3183 грн. 60 коп.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.
Питання речових доказів суд вирішує у відповідності до положень статті 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 44, 309 КК України, ст.ст. 100, 124, 174, 284-286, 288, 372 КПК України, суд -
Клопотання захисника ОСОБА_5 , задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України на підставі ч. 4 ст. 309 КК України.
Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, відомості про яке внесено 17 вересня 2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №1202025040000205, закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України у зв'язку із звільненням ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати за проведення експертизи у кримінальному провадженні в сумі 3183 грн. 60 коп.
Арешт, накладений ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 19 вересня 2024 року (№127/31088/24) на майно, а саме: поліетиленовий зіп-пакет з порошкоподібною речовиною, який було упаковано до спец. пакету НПУ CRI 1006008, скасувати.
Речові докази у кримінальному провадженні, а саме: психотропну речовину, масою 0,6207 г, масою амфетаміну 0,4235 г, яку поміщено до спец. пакету експертної служби МВС №6067394, та передано до камери зберігання речових доказів відділу поліції №2 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області, знищити.
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Вінницький міський суд Вінницької області протягом семи днів з дня її винесення.
Суддя: