"16" січня 2026 р.
Справа №127/27261/25
Провадження по справі №2/150/31/26
(ЗАОЧНЕ)
16 січня 2026 року с. Мазурівка
Чернівецький районний суд Вінницької області в складі:
головуючої: судді Цимбалюк Л.П.,
при секретарі Савковій С.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
ТОВ «ФК «ЕЙС» звернулося до районного суду із вищевказаним позовом, посилаючись на те, що відповідачем не виконуються взяті на себе зобов'язання згідно кредитного договору №598111145, укладеного 13.02.2022, внаслідок чого утворилася заборгованість, яка на час ухвалення рішення складає в загальному розмірі 24041 гривня 60 копійок.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 13.02.2022 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір №598111145 у формі електронного документа з використанням електронного підпису.
Відповідач підписав Кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора МNV98R2W відправленого на номер телефону відповідача.
Позивач вказує, що відразу після вчинених дій відповідача, первісний кредитор перерахував грошові кошти в сумі 22000,00 грн. на його банківську карту № НОМЕР_1 , яка була вказана відповідачем у заявці при укладенні кредитного договору.
Отже, первісний кредитор свої зобов'язання надати грошові кошти виконав у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням.
В свою чергу відповідач умов договору належним чином не виконував в зв'язку з чим загальна сума заборгованості за Кредитним договором на момент подання позовної заяви становить 24041,60 грн. з якої 22000,00 грн. - заборгованість по тілукредиту та 2041,60 грн. заборгованість по несплачених відсотках за користування кредитом.
28.11.2018 ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» (Фактор) уклали Договір факторингу №28/1118-01 згідно умов якого ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» відступило право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором №598111145 від 13.02.2022.
Відповідно до Реєстру прав вимоги №175 від 05.05.2022 від ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» перейшло право грошової вимоги до відповідача.
30.10.202=3 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено договір факторингу №30/1023-01 згідно умов якого ТОВ « ТАЛІОН ПЛЮС» відступило право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором №598111145 від 13.02.2022.
Відповідно до Реєстру прав вимоги №2 від 20.12.2023 від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ФК ОНЛАЙН ФІНАНС» перейшло право грошової вимоги до відповідача.
08.057.2025 між ТОВ «ФК ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ ФК «ЕЙС» укладено договір факторингу №08/07/25-Е згідно умов якого ТОВ «ФК ОНЛАЙН ФІНАНС» відступило право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором №598111145 від 13.02.2022.
Відповідно до Реєстру боржників №б/н від 08.07.2025 від ТОВ «ФК ОНЛАЙН ФІНАНС» до ТОВ ФК «ЕЙС» перейшло право грошової вимоги до відповідача на загальну суму 24041,60 грн.
На даний час відповідач продовжує ухилятися від виконання зобов'язань і заборгованість за договором не погашає, що є порушенням законних прав ТОВ «ФК «ЕЙС», тому останні вимушені з даним позовом звернутися до суду в якому просять суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за вказаним вище кредитним договором в сумі 24041,60 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн.
Позивач в судове засідання не з'явився, скориставшись своїм правом, передбаченим ч.3 ст.211 ЦПК України клопоче про розгляд справи у його відсутність, вимоги, викладені в позові, підтримує та просить їх задоволити.
Відповідачу за зареєстрованим місцем проживання було надіслано ухвалу про відкриття провадження у справі та судову повістку.
Однак, 10.12.2025 на адресу суду повернувся конверт із рневрученим поштовим відправленням.
Окрім того, про дату, час і місце судового засідання відповідача повідомлено повторно двічі шляхом опублікування оголошення про виклик на офіційному вебсайті судової влади України.
Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 року у справі № 911/3142/19 зазначає, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).
Отже, відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи згідно з положеннями частин 7 та 8 статті 128 ЦПК України, і судом вжиті всі передбачені законом заходи для можливості реалізації ним права судового захисту своїх прав і свобод з метою дотримання принципу рівності усіх перед законом.
Таким чином, відповідач ОСОБА_1 вважається належним чином повідомленою про розгляд справи судом.
Відповідно до ч.8 ст.178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Згідно ч.1 ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Згідно ухвали Чернівецького районного суду Вінницької області від 16.01.2026 постановлено про проведення заочного розгляду даної справи.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
У зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи суд відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України не вбачає підстав для здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Розглянувши надані позивачем документи і матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 13.02.2022 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір №598111145 у формі електронного документа з використанням електронного підпису.(а.с.55-60).
Відповідач підписав кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора відправленого на номер телефону відповідача НОМЕР_2 .
13.02.2022 ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» ініціювало переказ коштів згідно договору №598111145, укладеного 13.02.2022, безготівковим зарахуванням через АТ «ОЩАДНИЙ БАНК» на банківську карту відповідача № НОМЕР_1 в сумі 22000,00 грн. що, в свою чергу, свідчить доказом того, що відповідач прийняв пропозицію кредитодавця - ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА». Отож, ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» виконало умови кредитного договору та надало відповідачу грошові кошти.
Як встановлено з матеріалів справи, а саме з виписки з особового рахунку відповідача за кредитним договором №598111145 від 13.02.2022 відповідач взяті на себе зобов'язання належним чином не виконував, що призвело до утворення заборгованості, яка на час звернення позивача до суду із позовом становить 24041,60 грн. з якої 22000,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту та 2041,60 грн. заборгованість по несплачених відсотках за користування кредитом. (а.с.14).
28.11.2018 ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» (Фактор) уклали Договір факторингу №28/1118-01 згідно умов якого ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» відступило право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором №598111145 від 13.02.2022.
Відповідно до Реєстру прав вимоги №175 від 05.05.2022 від ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» перейшло право грошової вимоги до відповідача.
30.10.202=3 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено договір факторингу №30/1023-01 згідно умов якого ТОВ « ТАЛІОН ПЛЮС» відступило право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором №598111145 від 13.02.2022.
Відповідно до Реєстру прав вимоги №2 від 20.12.2023 від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ФК ОНЛАЙН ФІНАНС» перейшло право грошової вимоги до відповідача.
08.057.2025 між ТОВ «ФК ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ ФК «ЕЙС» укладено договір факторингу №08/07/25-Е згідно умов якого ТОВ «ФК ОНЛАЙН ФІНАНС» відступило право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором №598111145 від 13.02.2022.
Відповідно до Реєстру боржників №б/н від 08.07.2025 від ТОВ «ФК ОНЛАЙН ФІНАНС» до ТОВ ФК «ЕЙС» перейшло право грошової вимоги до відповідача на загальну суму 24041,60 грн.
З розрахунку заборгованості відповідача за кредитним договором №598111145 від 13.02.2022 встановлено, що відповідач належним чином умови кредитного договору не виконував в зв'язку з чим допустив утворення заборгованості у розмірі 24041,65 грн. з якої 22000,00 грн. - заборгованість по тілукредиту та 2041,60 грн. заборгованість по несплачених відсотках за користування кредитом.
Згідно ухвали Чернівецького районного суду Вінницької області від 27.11.2025 у в банка-емітента АТ «ОЩАДБАНК» (ЄДРПОУ: 00032129) витребувано інформацію: у в банка-емітента АТ «ОЩАДБАНК» (ЄДРПОУ: 00032129) інформацію: про факт зарахування коштів на картковий рахунок - маска Картки НОМЕР_1 , у період з період з 13.02.2022 по 18.02.2022 у сумі 22000,00 грн; чи емітувалась будь-яка інша платіжна картка на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ); чи є/був номер телефону НОМЕР_4 фінансовим номером телефону за картковим рахунком - маска Картки ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) та чи знаходиться/знаходився вказаний номер телефону в анкетних даних ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ). У разі підтвердження зарахування коштів ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) на картковий рахунок - маска карти НОМЕР_1 , за період з 13.02.2022 по 18.02.2022 у сумі 22000,00 грн., витребувано АТ «ОЩАДБАНК» інформацію у вигляді: первинних документів бухгалтерського обліку (банківські виписки/платіжні інструкції/доручення), що підтвердять дану інформацію. У випадку неможливості надати вище вказані первинні документи, зобов'язати надати інші, прирівняні до них (довідки/листи, що підтверджують факт зарахування коштів на рахунок - маска карти позичальника); повного номера рахунка маска Картки НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ).
Із витребуваних судом доказів, наданих АТ «ОЩАДБАНК» на виконання ухвали суду від 27.11.2025, встановлено, що на ім'я ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) АТ «ОЩАДНИЙ БАНК» було емітовано платіжну картку № НОМЕР_5 . 13.02.2022 на платіжку картку № НОМЕР_5 було здійснено зарахування коштів в сумі 22000 гривень. Номер мобільного телефону НОМЕР_4 був фінансовим номером телефону за платіжною карткою № НОМЕР_5 та знаходиться в анкетних даних ОСОБА_1 . Повний номер рахунка маска Картки НОМЕР_1 , на який зараховано кошти - № НОМЕР_5 .
На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов'язань і не погашає заборгованість за договором, що є порушенням законних прав та інтересів позивача.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно із ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.625 ЦПК України боржник, не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Частиною 1 статті 1048 ЦК України встановлено, що Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Відповідно до ст.536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина першастатті 1048 ЦК України).
Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Частиною 1 статті 1049 ЦК України встановлено обов'язок позичальника повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ч.ч.1, 3, 4, 7 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Судом встановлено, що сторони узгодили розмір позики, грошову одиницю, в якій надано позику, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого договору, на таких умовах шляхом підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Також, приписами ст. 12 цього Закону, передбачено поняття «підпис у сфері електронної комерції». Так, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
закону, враховуючи, що відповідач не виконав свої зобов'язання щодо погашення суми кредиту, що є істотним порушенням договорів кредиту та позики, укладених між сторонами, оскільки, Кредитор внаслідок такого порушення позбавлений можливості отримати суму кредиту та суму відсотків за користування даним кредитом, на що позивач розраховував при укладенні договору, суд вважає, що з відповідача необхідно стягнути на користь позивача заборговану суму відповідно до кредитного договору.
Відповідно до ч.1 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до вимог ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Частиною 6 статті 81 ЦПК України встановлено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Позивачем відповідно до вимог ч.1 ст.81 ЦПК України належним чином доведено обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог щодо стягнення кредитної заборгованості.
При винесенні рішення, суд керується статтею 13 ЦПК України, щодо розгляду судом справ в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.
Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет на 2025 рік» від 19.11.2024, №4059-IX встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 3028 гривні 00 копійок.
Відтак, сума судового збору, що підлягає до сплати за звернення юридичної особи до суду із позовною заявою майнового характеру становить не менше 3028 гривень та не більше 1059800 гривень.
Матеріалами справи підтверджено сплату позивачем при зверненні до суду - 18.06.2025, судового збору в розмірі 2422 гривні 40 копійок, про що свідчить платіжна інструкція в національній валюті №21907 від 25.08.2025 (а.с.165), оскільки, позовну заяву подано ТОВ «ФК «ЕЙС» до суду в електронному вигляді з використанням підсистеми ЄСІТС «Електронний суд», тому позивачем сплачено судовий збір у відповідності до підпункту 1 пункту 1 частини 2 статті ; Закону України «Про судовий збір» (1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімумум для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб) та розраховано з урахуванням положень ч.3 ст.4 вище вказаного Закону, тобто із застосуванням пониженого коефіцієнту 0,8 (3028,00 грн. х 0,8=2422,40 грн.).
Вище викладене дає суду підстави для задоволення позовних вимог і в частині стягнення з відповідача на користь ТОВ «ФК «ЕЙС» понесених ним при зверненні до суду судових витрат, зокрема, судового збору в сумі 2422,40 грн
Згідно з положеннями ч.ч. 1, 2 ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).
При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268). Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Згідно з ч.4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Як вбачається з матеріалів справи, 11.08.2025 між товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» та адвокатським бюро «Тараненко та партнери» укладено договір про надання правничої допомоги №11/08/25-01, відповідно до умов якого клієнт доручає, а адвокатське бюро приймає на себе зобов'язання надавати правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором (а.с. 66-68).
Із додаткової угоди №25770687211 до договору про надання правничої допомоги №11/08/25-01 від 11.08.2025 клієнт доручив, а адвокатське бюро приймає на себе обов'язок надавати юридичну допомогу, в тому числі по ОСОБА_1 а.с. 65),
Із акту прийому-передачі наданих послуг (даний акт є невід'ємною частиною до договору про надання правничої допомоги №11/08/25-01 від 11.08.2025, який підписаний сторонами договору, адвокатом наведено перелік виконаних робіт з урахуванням витраченого часу на суму 7000 грн. (а.с. 64).
Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Важливими є також висновки у постановах Верховного Суду від 24 жовтня 2019 року у справі № 905/1795/18 та від 08 квітня 2020 року у справі № 922/2685/19, де визначено, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Свраховує, що справа є малозначною, в даній категорії справ наявна узгоджена та усталена судова практика, через що позовні заяви у таких справах є майже типовими та фактично шаблонними, а обсяг наданих доказів є невеликим, суд керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенства права, враховуючи обставини даної справи, позицію відповідача, співмірність заявлених витрат зі складністю справи та розумності їх розміру, суд дійшов висновку про зменшення заявлених судових витрат на професійну правничу допомогу та стягнення з відповідача на користь позивача вказаних витрат у розмірі 3000 грн.
На підставі ст., ст.525, 526, 538, 549- 551,611, 614, 1048, 1049, 1054 ЦК України, керуючись ст., ст.10, 11, 81, 141, 263 - 265, 274, 279, 280, 282 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнит частково.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - НОМЕР_3 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (код ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження юридичної особи: 02090, м. Київ, вул. Алматинська, буд. 8, офіс 310а), заборгованість за кредитним договором №598111145 від 13.02.2022 на загальну суму 24041 (двадцять чотири тисячі сорок одна) гривня 60 (шістдесят) копійок, з яких:
- 22000,00 грн. заборгованості по тілу кредиту;
- 2041,60 грн. заборгованості по несплачених відсотках за користування кредитом.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЕЙС» судовий збір в розмірі 2422 (двох тисяч чотирьохсот двадцяти двох) гривень 40 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЕЙС» витрати за надання правничої допомоги в розмірі 3000 (трьох тисяч) гривень 00 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Згідно вимог ст.265 ч.5 п.4 ЦПК України реквізити сторін:
Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», код ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження юридичної особи: 02090, м. Київ, вул. Алматинська, буд. 8, офіс 310а.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації згідно відомостей з ЄДДР - АДРЕСА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - НОМЕР_3 ).
СУДДЯ: Л.П. ЦИМБАЛЮК