Справа № 147/2283/25
Провадження № 3/147/8/26
16 січня 2026 року с-ще Тростянець
Суддя Тростянецького районного суду Вінницької області Почкіна Оксана Миколаївна, розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з Відділення поліції №2 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт № НОМЕР_1 , виданий 24.02.2017, орган, що видав 0533, РНОКПП: НОМЕР_2 ,
за ч.1 ст.184 КУпАП,
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №029773 від 21.12.2025 вбачається, що 08.08.2025 близько 14:30 год. з торгівельного закладу Аврора ТОВ «Вдала покупка» в с-щі Тростянець ОСОБА_1 здійснила таємне викрадення товару на суму 217 грн. Крім того 10.08.2025 близько 12:30 у цьому ж магазині ОСОБА_1 повторно вчинила крадіжку товару на суму 639 грн. Своїми діями завдала збитків на суму 856 грн.
Дії ОСОБА_1 . кваліфіковано за ч.1 ст. 51 КУпАП.
ОСОБА_1 в суд прибула, їй перед початком судового розгляду було роз'яснено права у відповідності до ст. 268 КУпАП. В судовому засіданні вказала, що здійснює покупки в даному магазині, однак факт крадіжки заперечувала.
Захисник Шуляк Віра Миколаївна в судовому засідання надала клопотання в якому просила закрити справу про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 51 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Клопотання мотивоване тим, що у справі відсутні належні та допустимі докази вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення. Вказує, що до матеріалів справи не долучено пояснення свідків, покази понятих, крім того вказує, що долучена до матеріалів справи інформація про ціни на товар не є переліком викраденого майна.
Заслухавши учасників справи, проаналізувавши матеріали адміністративної справи та оцінивши докази в їх сукупності, суддя вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 51 КУпАП з огляду на наступне.
Частина 1 статті 51 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
У частині кваліфікації адміністративного правопорушення сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV ПКУ для відповідного року.
Відповідно до положень КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинення, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч.2 ст.251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
1.Таким чином, об'єктивна сторона сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 51 КУпАП полягає в дрібному викраденні чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати., вартість якого не перевищує 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Як вбачається з матеріалів справи доказами вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 є:
-протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №029773 від 21.12.2025, з якого вбачається, що 08.08.2025 близько 14:30 год. з торгівельного закладу Аврора ТОВ «Вдала покупка» в с-щі Тростянець ОСОБА_1 здійснила таємне викрадення товару на суму 217 грн. Крім того 10.08.2025 близько 12:30 у цьому ж магазині ОСОБА_1 повторно вчинила крадіжку товару на суму 639 грн. Своїми діями завдала збитків на суму 856 грн;
- рапорт інспектора-чергового ВП №2 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області від 13.11.2025, відповідно до якого 13.11.2025 надійшло повідомлення зі служби 102 про те, по відеонагляду в магазині Аврора виявили за 08.08.2025 та 10.08.2025 крадіжку товару на суму 217 грн.;
- протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію, відповідно до якого СКП ВП №2 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області капітаном поліції Латушою А.В. було прийнято усну заяву від ОСОБА_2 про те, що ОСОБА_1 в магазині «Аврора» 08.08.2025 та 10.08.2025 здійснила крадіжку товару на суму 856 грн.;
- пояснення ОСОБА_2 керуючої магазином «Аврора» в яких вона вказала, що під час моніторингу відеоспостереження магазину, виявила, що жінка ОСОБА_1 08.08.2025 та 10.08.2025 таємно здійснила крадіжку товару в магазині «Аврора» на загальну суму 217 грн та 639 грн відповідно;
- інформація про ціни на товар ТЗ Аврора ТОВ «Вигідна покупка» від 08.08.2025 ;
- інформація про ціни на товар ТЗ Аврора ТОВ «Вигідна покупка» від 10.08.2025 ;
- цифровий носій з записами відеоспостереження ТЗ Аврора ТОВ «Вигідна покупка» від 08.08.2026 та 10.08.2026, на яких зафіксовано, що ОСОБА_1 у приміщенні магазину "Аврора" ТОВ "Вигідна Покупка" здійснює розрахунок за товари на касі самообслуговування.
Разом з тим , матеріали справи не містять опису товарів, актів виявленої недостачі товарів в торговому закладі Аврора ТОВ «Вигідна покупка», крадіжку яких вчинила ОСОБА_1 . Долучена до матеріалів справи інформація про ціни на товар не підтверджує, що саме ці товари були викрадені ОСОБА_1 з торгового закладу «Аврора».
Крім того, суд не приймає до уваги лист начальника ВП №2 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області про виправлення допущеної помилки в протоколі щодо кваліфікації дій порушника.
За Кодексом України про адміністративні правопорушення, Конституцією України або іншими Законами України, не передбачено покладення на суд функції підтримання обвинувачення при розгляді справи про адміністративне правопорушення, доведення винуватості особи.
Суд не має права, за умови відсутності при розгляді справи про адміністративне правопорушення сторони обвинувачення, самостійно відшукувати докази обвинувачення, ініціювати їх дослідження, уточнювати в судовому рішенні фабулу правопорушення, усуваючи певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення для можливості притягнення особи до відповідальності, оскільки такі дії суду призведуть до порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу. В разі таких дій суду особа буде позбавлена можливості захищатися від висунутого проти неї обвинувачення перед незалежним судом. Навпаки, вона буде змушена захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується. Ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.
Тому враховуючи наведені вище обставини, вважаю, що матеріали про адміністративне правопорушення, не містять належних та допустимих доказів наявності в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.51 КУпАП.
Згідно вказаної правової позиції ЄСПЛ «розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення».
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Обов'язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Необхідно, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред'явленим обвинуваченням
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року №23-рп/2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правовій презумпції, у тому числі, і закріпленої в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості. У Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 08.07.2020 №463/1352/16-а, зазначено, що в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачиться на її користь.
Згідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Враховуючи викладене, провадження у справі щодо ОСОБА_1 за ст. 51 КУпАП підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. ст. 51 , 247, , 280, 284 КУпАП, суддя
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до адміністративної відповідальності за ст. 51 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з часу її винесення через Тростянецький районний суд Вінницької області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.М. Почкіна