Справа № 145/1901/25
Провадження №3/145/27/2026
"16" січня 2026 р. Тиврівський районний суд Вінницької області
Суддя Тиврівського районного суду Вінницької області Іванець В. Д. , розглянувши матеріали, які надійшли з відділення поліції № 2 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, українки, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше до адміністративної відповідальності не притягувався,
за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП,
До Тиврівського районного суду Вінницької області 18.12.2025 надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 .
Відповідно до змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №669036 від 12.12.2025 установлено, що 12.10.2025 о 21:30 год в АДРЕСА_1 , між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вчинялось насильство (бійка) під час якого була присутня малолітня донька ОСОБА_3 , 2018 р.н., внаслідок чого остання зазнала домашнього насильства психологічного характеру, чим останній завдано шкоду психологічному здоров'ю. Під час даних дій дитина плакала та у неї трусились руки.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
15.01.2026 представником особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокатом Калачик Н.М. подано до суду заперечення, у яких остання зазначає наступне.
З викладеними у протоколі обставинами ОСОБА_1 не погоджується, вважає їх неправдивими та такими, що не відповідають дійсності, а провадження є безпідставним.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 669036 від 12.12.2025 ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до ч. 2 ст. 173-2 КУпАП (вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого) якщо вони вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.
Матеріали про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 зібрані за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, проте не містять жодного доказу, що остання протягом року вчиняла правопорушення передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, а тому не вбачаються ознаки повторності, передбачені ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Враховуючи те, що жодних доказів повторності вчинення домашнього насильства ОСОБА_1 матеріали справи не містять, можна вважати, що вина є не доведеною, а в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Зі свідчень, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення за вчинення правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП вбачається, що ОСОБА_4 не згодна з обвинуваченнями, насильницьких дій як по відношенню до дитини, так і до колишнього чоловіка не вчиняла, усі дії були спрямовані на самозахист від колишнього чоловіка. За наслідками конфлікту між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , остання отримала тілесні ушкодження, що підтверджується випискою № 3395 із медичної карти стаціонарного хворого, що міститься у матеріалах справи. За фактом нанесення фізичних ушкоджень ОСОБА_1 відносно ОСОБА_2 порушено кримінальне провадження, про що внесено відомості до ЄРДР за № 12025025080000085 від 14.10.2025 за ч. 2 ст. 125 КК України, висунуто обвинувачення та скеровано справу до суду. Наразі в провадженні Тиврівського районного суду перебуває судова справа № 145/1609/25 щодо притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_2 за ч.2 ст.125 КК України.
У зв'язку з тим, що ОСОБА_1 є потерпілою у кримінальному провадженні №12025025080000085 відсутні підстави вважати, що вона є кривдником. Дії ОСОБА_1 під час конфлікту були вимушеними та спрямованими виключно на захист власного життя та здоров'я від протиправного нападу з боку ОСОБА_2 , що відповідає ознакам необхідної оборони. ОСОБА_1 не здійснювала домашнє насильство, а лише захищалась від нападу, усі її дії були лише самообороною. Ініціатором конфлікту та особою, яка першою застосувала фізичне насильство був ОСОБА_2 . Психологічної травми під час даного конфлікту ОСОБА_1 своїй дочці ОСОБА_5 не заподіювала. Як мати ОСОБА_1 завжди дбає про психоемоційний стан дитини та не допускає конфліктних ситуацій у її присутності. Факт вчинення домашнього насильства з боку ОСОБА_1 відсутній, оскільки її дії не були спрямовані на систематичне заподіяння фізичного чи психологічного страждання.
У судове засідання особа, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та її представник Калачик Н.М. не з'явились, згідно з поданою заявою, просять справу розглянути за їх відсутності. Подані заперечення від 15.01.2026 підтримують в повному обсязі.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Суд зауважує, що згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється із суворим додержанням законності.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.
У силу вимог ст. 256 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Суд зауважує, що відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Переконливість кожного доказу доводиться у змагальній процедурі безпосередньо перед тим складом суду, який дає цьому доказу юридично значущу оцінку.
За наслідками розгляду протоколу серії ВАД № 669036 від 12.12.2025 відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП суд дійшов таких висновків.
Адміністративним правопорушенням відповідно до диспозиції частини 2 статті 173-2 Кодексу України про адміністративне правопорушення є вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.
Зі змісту протоколу серії ВАД № 669036 від 12.12.2025 судом установлено, що старший інспектор ЮП ВП № 2 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області майор поліції Шаповалюк А.М. склав адміністративний протокол за те, що 12.10.2025 о 21:30 год в АДРЕСА_1 , між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вчинялось насильство (бійка) під час якого була присутня малолітня донька ОСОБА_3 , 2018 р.н., внаслідок чого остання зазнала домашнього насильства психологічного характеру, чим останній завдано шкоду психологічному здоров'ю. Під час даних дій дитина плакала та у неї трусились руки.
Натомість сама присутність неповнолітньої дитини під час вчинення домашнього насильства не утворює склад зазначеного адміністративного правопорушення, оскільки для кваліфікації дій особи за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП домашнє насильство має бути вчинено порушником безпосередньо відносно малолітньої чи неповнолітньої особи.
За таких обставин суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, відповідно провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, суд вважає, що провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 слід закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст. 173-2, 245, 247, 251, 268, 276, 280, 283, 284 КУпАП, суд, -
Закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Тиврівський районний суд протягом десяти днів з дня її винесення.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо в поновленні строку відмовлено.
Суддя Іванець В. Д.