Справа № 145/1769/25
Провадження № 2/145/212/2026
15.01.26 с-ще Тиврів
Тиврівський районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Іванця В. Д. ,
за участю секретаря Урсуляк Ю.В.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
АТ КБ "ПриватБанк" 26.11.2025 звернулось до суду з позовом, в якому вказує, що 26.11.2021 відповідач підписав заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, та погодив наступні умови: тип кредиту та розмір кредитного ліміту - відновлювальна кредитна лінія до 200000,00 грн; тип кредитної картки - картка "Універсальна GOLD"; строк кредитування - 12 місяців з пролонгацією; процентна ставка, відсотків річних - 40,8%; кількість та розмір платежів, періодичність: сплата мінімального обов'язкового платежу на поточний рахунок, для якого відкрито кредитну картку, до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту; розмір мінімального обов'язкового платежу: - 5% від заборгованості, але не менше ніж 100 грн, щомісячно, або 10% від заборгованості, але не менше ніж 100 грн щомісячно - у разі прострочки, починаючи з другого місяця прострочення; проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦКУ встановлюються за домовленістю сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі - 60,00 %.
Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг відповідачем підписано у системі самообслуговування Приват24 за допомогою OTP пароля, про що зазначено в полі підпис клієнта із позначкою дати та часу. Використання OTP пароля в якості простого електронного підпису погоджено із відповідачем у Анкеті-заяві від 01.06.2020, яка підписана відповідачем власноруч на планшеті, що відповідає вимогам Постанови НБУ від 13.12.2019 № 151 "Про затвердження Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України".
Відповідач отримав платіжний інструмент - кредитну картку номер - НОМЕР_1 , строк дії - 03/23, тип - "Універсальна GOLD", згодом Відповідач додатково отримав кредитну картку номер - НОМЕР_2 , строк дії - 12/27, тип - Картка "Універсальна".
У процесі користування рахунком відбулася зміна відсоткової ставки до 42,0 % річних.
14.11.2023 відповідач ознайомився з умовами кредитування та підписав паспорт кредиту.
Банк свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі.
Відповідач користувався кредитним лімітом, повертав використану суму кредитного ліміту та сплачував відсотки за користування кредитним лімітом, але припинив надавати своєчасно позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору.
Враховуючи, що строк повернення кредиту закінчився на 180-й день прострочення, то відповідно до п. 1.5. та п. 2.1.1.2.12. договору починаючи з 181-го дня з моменту порушення зобов'язань відповідача з погашення кредиту сторони погодили нарахування процентів від суми неповернутого в строк кредиту, які відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України встановлюються за домовленістю сторін у процентах від простроченої суми заборгованості.
У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості відповідач станом на 13.11.2025 має заборгованість у розмірі 91585,71 грн, яка складається з наступного: 73396,86 грн. - заборгованість за тілом кредита, 18188,85 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.
Просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором б/н від 26.11.2021 у розмірі 91585,71 грн, що складається із: 73396,89 грн - заборгованість за тілом кредиту, 18188,85 грн - заборгованість за простроченими відсотками, а також судові витрати.
Ухвалою Тиврівського районного суду Вінницької області від 27.11.2025 справу прийнято до свого провадження суддею Іванцем В.Д. та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Крім цього, відповідачу встановлено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідач ОСОБА_1 про розгляд справи був належно повідомлений, що стверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (Ф.119), відповідно до якого копію ухвали про відкриття провадження отримано 01.12.2025.
Правом подати відзив на позовну заяву відповідач не скористався.
Оскільки Тиврівським районним судом Вінницької області не приймалось рішення про виклик учасників справи для надання пояснень у справі, то справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у ній матеріалами, а копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 272 ЦПК України.
У зв'язку з тим, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи з такого.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 530 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Судом установлено, що 01.06.2020 ОСОБА_1 підписав власноручно на планшеті, що відповідає вимогам Постанови НБУ від 13.12.2019 № 151 "Про затвердження Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України"анкету-заяву клієнта - фізичної особи про приєднання до умов та правил надання банківських послуг (а.с.46-47).
26.11.2021 ОСОБА_1 у системі самообслуговування Приват24 за допомогою OTP пароля підписав заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг (а.с.34-45).
Відповідно до умов договору сторони погодили наступні умови: тип кредиту та розмір кредитного ліміту - відновлювальна кредитна лінія до 200000,00 грн для карт "Універсальна" та "Універсальна GOLD"; строк кредитування - 12 місяців з пролонгацією; мета отримання кредиту: споживчі цілі; процентна ставка, відсотків річних - 42,0% для кар "Універсальна", 40,08% для карт "Універсальна GOLD"; тип процентної ставки: фіксована; кількість та розмір платежів, періодичність: шляхом внесення клієнтом коштів у розмірі мінімального обов'язкового платежу на поточний рахунок, для якого відкрито кредитну картку, до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійсненно витрати за рахунок кредитного ліміту. Розмір мінімального обов'язкового платежу: 5% від заборгованості, але не менше ніж 100 грн, щомісячно; 10% від заборгованості, але не менше ніж 100 грн щомісячно - у разі прострочки, починаючи з другого місяця прострочення.
Згідно з п. 2.1.1.3.5. договору сторони узгодили, що в разі порушення відповідачем зобов'язань з погашення заборгованості по кредиту протягом 180-ти днів з моменту виникнення таких порушень, на підставі ст. 212, 611, 651 ЦК України терміном повернення кредиту встановлюється 180-й день з моменту порушення зобов'язання клієнта з погашення кредиту. На 180-й день з моменту порушення зобов'язань клієнта з погашення кредиту клієнт зобов'язаний повернути банку кредит, проценти за користування кредитом, неустойку та виконати інші зобов'язання за договором в повному обсязі.
Тобто сторони передбачили відкладальну обставину внаслідок виникнення якої, терміном повернення кредиту встановлюється 180-й день з моменту порушення зобов'язань відповідача з погашення кредиту.
У процесі користування рахунком відбулася зміна відсоткової ставки до 42,0 % річних.
14.11.2023 ОСОБА_1 підписав паспорт споживчого кредиту (а.с.48-52).
Позивач умови договору виконав, надавши ОСОБА_1 кредит.
Відповідач ОСОБА_1 не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, відповідно до умов договору, в зв'язку з чим станом на 13.11.2025 має заборгованість - 91585,71 грн, яка складається з наступного: 73396,86 грн - заборгованість за тілом кредиту, 18188,85 грн - заборгованість за простроченими відсотками, що стверджується розрахунком заборгованості за договором № б/н від 26.11.2021 (а.с.15-21).
Крім того, з виписки з особового рахунку клієнта банку вбачається, що ОСОБА_1 здійснював погашення кредитної заборгованості (а.с.22-33), що свідчить про визнання ним боргу за кредитним договором і обов'язків, які виникли з цього договору.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2-383/2010 (провадження №14-308цс18) зроблений висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору усі права, набуті за ним сторонами правочину, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За загальними принципами цивільного судочинства змагальності та диспозитивності (статті 12, 13 ЦПК України) сторони є рівними у своїх правах щодо подання доказів та вільними у виборі способів доказування.
Водночас суд зазначає, що ОСОБА_1 відзиву на позовну заяву, яка розглядалась в порядку спрощеного позовного провадження (п. 1 ч. 1 ст. 274 ЦПК України), не подав, як і жодних доказів на спростування факту укладення договору, використання кредитних коштів чи розміру заборгованості.
Разом з тим подані позивачем докази підтверджують, що ОСОБА_1 уклав кредитний договір, отримав кредит, користувався кредитними коштами й допустив прострочення виконання грошового зобов'язання.
Оскільки ОСОБА_1 в добровільному порядку не виконував свої зобов'язання перед банком, що є істотним порушенням договору, внаслідок якого позивач позбавлений можливості отримати суму кредиту, відсотків за користування кредитними коштами, на що розраховував при укладенні договору, а тому суд вважає, що даний позов є обґрунтований та доведений належними доказами, тому підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 2422,20 грн.
Керуючись ст. 512, 514, 516, 525, 526, 530, 610, 615, 625, 638, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. 7, 10, 12, 13, 75-79, 81, 137, 141, 263, 265, 273 ЦПК України, суд, -
Позов задоволити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 26 листопада 2021 року, у розмірі 91585 (дев'яносто одна тисяча п'ятсот вісімдесят п'ять) гривень 71 копійки, що складається з: 73396,86 грн - заборгованість за тілом кредиту, 18188,85 грн - заборгованість по простроченим відсоткам.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» судовий збір у сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання рішення в повному обсязі, тобто з 15 січня 2026 року.
Учасник справи, якому повне судове рішення не буде вручено в день його складання або проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу на рішення буде подана протягом 30 днів з дня отримання повної копії судового рішення.
Позивач: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПРИВАТБАНК», код ЄДРПОУ 14360570, адреса: м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя Іванець В. Д.