15 січня 2026 року місто Київ
справа № 358/634/25
апеляційне провадження № 22-ц/824/4089/2026
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Саліхова В.В.,
суддів: Євграфової Є.П., Шкоріної О.І.,
за участю секретаря судового засідання: Алієвої Д.У.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Богуславського районного суду Київської області від 01 жовтня 2025 року, ухваленого під головуванням судді Лебединець Г.С., у справі за позовом ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , треті особі, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Міністерство оборони України про встановлення факту перебування на утриманні разом із неповнолітньою дитиною,-
У квітні 2025 року ОСОБА_1 , діючи в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 , треті особі, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Міністерство оборони України про встановлення факту перебування на утриманні разом із неповнолітньою дитиною, в якому просила встановити факт перебування ОСОБА_1 разом із неповнолітньою ОСОБА_2 на утриманні ОСОБА_3 на день його загибелі - ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позов мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 син позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , перебуваючи у ЗСУ, приймаючи участь у військових діях, загинув від отриманих поранень. Позивач ОСОБА_1 є особою з інвалідністю 3 групи. У зв'язку із загибеллю сина, вона була переведена на пенсію по втраті годувальника, яку отримує з 30.05.2024.
Однак, вона має дочку - ОСОБА_2 , яка разом із нею перебувала на утриманні загиблого ОСОБА_3 на день його загибелі.
Позивач ОСОБА_1 разом із загиблим сином була зареєстрована за однією адресою: АДРЕСА_1 в період з 04.09.2019 по 10.02.2023. Раніше ОСОБА_3 також був зареєстрований за вказаною адресою, однак після закінчення школи він вступив на навчання до Національної металургійної академії (м. Дніпро), де був зареєстрований у гуртожитку вказаної академії. Після закінчення навчання він був призваний, та у період з 12.11.2015 по 01.03.2016 був зареєстрований у військовій частині. З 04.08.2016 по 05.08.2019 він проходив військову службу за контрактом та був зареєстрований у військовій частині. Після звільнення з військової служби - 04.09.2019 він зареєструвався за адресою АДРЕСА_1 . В подальшому він перебував на обліку за місцем свого проживання у Криворізькому міськрайонному центрі зайнятості. Сестра загиблого ОСОБА_3 - неповнолітня ОСОБА_2 не має зареєстрованого місця проживання та з дня свого народження мешкає без реєстрації адресою: АДРЕСА_1 .
Вказує, що загиблий ОСОБА_3 , як старший брат, здійснював утримання своєї сестри шляхом надання грошових коштів. Крім цього він купляв для неї одяг, взуття, засоби навчання та розвитку, мобільний телефон та ноутбук. Разом вони вели спільний бюджет та спільне господарство. Загиблий надавав позивачу ОСОБА_1 грошові кошти на ведення домашнього господарства, закупівлю продуктів, оплату комунальних рахунків шляхом перерахування грошових коштів зі своєї банківської картки на її рахунок. Грошові кошти, які надавав загиблий, значно перевищували її доходи і були основним і постійним джерелом існування для неї та її неповнолітньої доньки ОСОБА_2 .
Протягом 2021-2022 років ОСОБА_3 проходив в службу у Національній поліції в Обухівському районі Київської області.
10.05.2022 ОСОБА_3 був призваний по мобілізації четвертим відділом Обухівського РТЦК.
22.05.2022 він зареєстрував шлюб із відповідачем ОСОБА_3 .
Рішенням суду від 14.03.2024 був встановлений факт батьківства загиблого ОСОБА_3 відносно дітей його дружини, 2014 та 2015 р.р. народження.
ОСОБА_3 утримував як свою дружину із 2-ма дітьми так і позивача із сестрою.
Посилалася на те, що встановлення даного факту необхідно для призначенням неповнолітній ОСОБА_2 пенсії по втраті годувальника.
З огляду на наведене, позивач просила позов задовольнити.
Рішенням Богуславського районного суду Київської області від 01 жовтня 2025 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з таким рішенням суду, ОСОБА_1 звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.
Вимоги апеляційної скарги обгрунтовано тим, що рішення суду ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що суд безпідставно відмовив у задоволенні позову, а факт перебування неповнолітньої ОСОБА_2 на утриманні ОСОБА_3 наявними у справі доказами був доведений. Так, про утримання позивача разом із неповнтолітньою ОСОБА_2 свідчать щомісячні грошові перекази за період із лютого 2020 року по січень 2023 року, які здійснював ОСОБА_3 на рахунок позивача. Цільовим призначенням цих коштів було утримання позивача, утримання неповнолітньої ОСОБА_2 , ведення спільного сімейного бюджету, сплата комунальних послуг. Факт реєстрації шлюбу ОСОБА_3 із відповідачем ОСОБА_3 не вплинув на систематичність і обсяг грошового утримання позивача і неповнолітньої ОСОБА_2 .
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_3 просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, посилаючись на те, що оскаржуване рішення є законним та обгрунтованим, судом об'єктивно досліджено всі обставини справи та надано належну оцінку всім доказам.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явилася про час та місце розгляду справи була повідомлена належно, про причини неявки суду не повідомила, тому колегія суддів вважала можливим провести розгляд справи у її відсутність.
ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, надіслала заяву про розгляд справи за її відсутності та її представника.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належно, про причини неявки суду не повідомили, тому колегія суддів вважала можливим провести розгляд справи за їх відсутності.
Заслухавши доповідь судді Саліхова В.В., вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Судом встановлено, що згідно копії свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 від 23.02.2023 позивач у справі ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно копії свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 від 19.06.2013 позивач у справі ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Згідно копії Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження № 00038466574 від 11.02.2023, відомості про батька ОСОБА_2 внесені до актового запису про її народження відповідно до ч.1 ст.135 СК України.
Згідно копії довідки серія МСЕ-ДНА-01 від 16.06.2009 ОСОБА_1 є особою з інвалідністю 3 групи безстроково.
Згідно довідки про доходи ОСОБА_1 від 16.12.2024, позивач перебуває на обліку в Криворізькову південному об'єднаному управлінні ПФУ в Дніпропетровській області і отримує пенсію за віком, розмір якої за період з 01.01.2020 по 31.01.2024 склав - 115 425,30 грн.
Згідно довідки про доходи ОСОБА_1 від 16.12.2024, позивач перебуває на обліку в Криворізькову південному об'єднаному управлінні ПФУ в Дніпропетровській області і отримує пенсію в разі втрати годувальника.
Згідно інформації АТ КБ «Приватбанк» від 12.12.2024 щодо окремих операцій по картці ОСОБА_1 , за період 01.01.2020 - 01.02.2023 на картковий рахунок позивача надходили грошові кошти від ОСОБА_3 без зазначення призначення платежу. Загальний розмір переказів на вказаний період склав - 364 488,72 грн.
Згідно копії довідки ІНФОРМАЦІЯ_4 від 07.05.2024 №4/116, ОСОБА_3 10.05.2022 був призваний відділом на військову службу по мобілізації.
Згідно копії довідки ІНФОРМАЦІЯ_5 від 13.09.2024, ОСОБА_3 строкову військову службу не проходив, був призваний за мобілізацією в період з 12.11.2015 по 01.03.2016, призваний на військову службу за контрактом з 04.08.2016 по 05.08.2019, та за мобілізацією з 10.05.2022 по 03.02.2023. Приймав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією РФ проти України в період з 25.01.2023 по 01.02.2023 рік.
Згідно довідки Криворізької філії Дніпропетровського обласного центру зайнятості від 15.05.2024 № 2422, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебував на обліку як безробітний в даній філії з виплатою допомоги по безробіттю з 11.09.2019 по 12.08.2020 рік.
Згідно копії листа ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 11.12.2024, ОСОБА_1 з 13.11.2024 перебуває на обліку в Управлінні та отримує пенсію в разі втрати годувальника ОСОБА_3 .
Згідно копії листа ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 16.12.2024, ОСОБА_1 з 05.03.2008 по 29.05.2024 перебувала на обліку в Управлінні, як отримувач пенсії по інвалідності.
Згідно Акту про проживання від 13.06.2023, ОСОБА_2 , 2013 року народження, дійсно проживає за адресою - АДРЕСА_2 по дату складання акту, що підтвердили своїми підписами сусіди ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та голова тер.кому «Залізничний».
Згідно довідки про склад сім'ї, яка видана 25.10.2018, яка видана головою квартального комітету ОСОБА_6 , ОСОБА_1 проживає в АДРЕСА_1 із дочкою ОСОБА_2 .
Згідно довідки про склад сім'ї, яка видана 25.10.2018, яка видана головою квартального комітету ОСОБА_6 , ОСОБА_1 проживає в АДРЕСА_1 із дочкою ОСОБА_2 .
Згідно довідки про склад сім'ї, яка видана 12.06.2023, яка видана головою територіального комітету, ОСОБА_2 проживає в АДРЕСА_1 з дня свого народження ІНФОРМАЦІЯ_6 по теперішній час із мамою ОСОБА_1 .
Згідно довідки Виконавчого комітету Криворізької міської ради від 11.12.2024 № 14642, за відомостями Реєстру громади за адресою: АДРЕСА_1 значаться зареєстрованими: ОСОБА_1 - з 28.10.2010, ОСОБА_7 - з 03.06.2020, ОСОБА_3 - з 04.09.2019 по 10.02.2023 (знятий з реєстрації у зв'язку зі смертю).
Згідно Декларації із лікарем № 0001-4Р9К-6ТА0 від 17.08.2023, ОСОБА_2 проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Законний представник пацієнта - вказаний ОСОБА_8 .
Згідно Акту від 18.12.2024, мешканці АДРЕСА_1 , засвідчили, що ОСОБА_2 з дня свого народження мешкає в буд. АДРЕСА_1 . Зміст вказаного акту є ідентичним обгрунтуванню вимог позивача, викладених у позові. Акт підписаний сусідами ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 . Підписи мешканців посвідчені головою територіального комітету.
Згідно копії свідоцтва про смерть серія НОМЕР_3 від 16.02.2023, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . - а.с.44.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що матеріали цивільної справи не містять належних, допустимих та достатніх доказів, які б свідчили про перебування сестри на утриманні брата. З урахуванням наявних у матеріалах справи доказів відсутні підстави для висновку, що матеріальна допомога загиблого брата ОСОБА_2 постійним і основним джерелом засобів до її існування, у зв'язку із чим позов не підлягає задоволенню.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Звертаючись до суду з позовом ОСОБА_1 , яка має статус непрацездатного члена сім'ї загиблого військовослужбовця та отримує пенсію по втраті годувальника, просила суд в порядку позовного провадження встановити факт, що вона перебувала на утриманні загиблого ОСОБА_3 не сама, а разом із малолітньою дочкою ОСОБА_2 . При цьому позивач посилається на те, що отримувала від померлого сина допомогу, що була для неї та її дочки постійним і основним джерелом засобів до існування.
Відповідно до ч.1 ст. 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-XII (надалі також - «Закон №2011-XII») утриманцями вважаються члени сім'ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-XII (надалі також "Закон №2262-XII") за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення).
Згідно ч.1 ст. 30 Закону №2262-XII право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які перебували на їх утриманні (стаття 31).
Відповідно до ст. 31 члени сім'ї вважаються такими, що перебували на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.
Тобто, для набуття статусу утриманця військовослужбовця необхідна одночасна наявність таких умов: належність до непрацездатних членів сім'ї, визначених у ст. 30 Законі №2262-XII; отримання від військовослужбовця допомоги, яка є основним джерелом засобів до існування.
Згідно ч.4 ст. 30 Закону №2262-XII непрацездатними членами сім'ї вважаються:
а) діти, брати, сестри та онуки, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років. При цьому братам, сестрам та онукам право на пенсію надається у тих випадках, якщо у них немає працездатних батьків;
б) батьки та дружина (чоловік), якщо вони досягли віку, що дає право на призначення пенсії за віком, встановленого частиною першою статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (незалежно від тривалості страхового стажу), або є особами з інвалідністю;
в) батьки та дружина (чоловік), якщо вони не взяли повторний шлюб військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули, померли чи пропали безвісти в період проходження служби або померли після звільнення зі служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків), захворювання пов'язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи виконанням інтернаціонального обов'язку, безпосередньою участю антитерористичній операції або забезпеченням її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах її проведення, безпосередньою участю у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченням здійснення зазначених заходів, перебуваючи безпосередньо в районах та у період їх здійснення, безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, мають право на пенсію не раніш як за 5 років до досягнення віку, що дає право на призначення пенсії за віком, встановленого частиною першою статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (незалежно від тривалості страхового стажу), або якщо вони мають право на пенсію незалежно від віку відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на дострокову пенсію за віком, пенсію за віком на пільгових умовах чи пенсію із зменшенням пенсійного віку відповідно до закону, або якщо вони є особами з інвалідністю.
Тобто, брати та сестри військовослужбовців можуть вважатися утриманцями зниклого безвісти військовослужбовця у разі: якщо вони не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років; якщо вони зайняті доглядом за дітьми, братами, сестрами чи онуками померлого (у даній справі - зниклого безвісти) годувальника, які не досягли 8-річного віку, незалежно від віку і працездатності, і не працюють.
Повне утримання означає відсутність у члена сім'ї інших джерел доходів, окрім допомоги померлого. Якщо крім допомоги, що надавалася померлим, особа мала інші джерела доходів, то необхідно встановити, чи була допомога годувальника постійним і основним джерелом засобів до існування. Постійний характер допомоги означає, що вона була не одноразовою, а надавалася систематично, протягом певного періоду часу і що померлий виконував обов'язок щодо утримання цього члена сім'ї. Основне значення допомоги необхідно з'ясовувати шляхом порівняння розміру допомоги з боку померлого та інших доходів. Вирішення питання залежить від співвідношення розмірів допомоги та інших одержуваних доходів.
Постійний характер допомоги означає, що вона була не одноразовою, а надавалася систематично, протягом певного періоду часу, померлий взяв на себе обов'язок щодо утримання цього члена сім'ї. Основне значення допомоги слід з'ясовувати шляхом порівняння розміру допомоги з боку померлого та інших доходів. Вирішення питання залежить від співвідношення розмірів допомоги та інших одержуваних доходів.
Таким чином, у спірних правовідносинах для встановлення факту перебування особи на утриманні померлого необхідно дослідили зазначені обставини в сукупності та враховувати, що одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів чи окреме проживання від померлого не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання.
Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 22 жовтня 2020 року у справі № 210/343/19, від 22 травня 2019 року у справі № 520/6518/17, від 27 червня 2018 року у справі № 210/2422/16-ц.
Відповідно до ч.1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч.1 ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
У відповідності до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Встановлено, що ОСОБА_2 зв'язана родинними зв'язками із загиблим ОСОБА_3 , оскільки доводяться один одному єдиноутробною сестрою та братом. ОСОБА_3 мав родину - дружину та 2-х малолітніх дітей, які перебували у нього на утриманні.
На підтвердження факту перебування ОСОБА_2 на утриманні брата ОСОБА_3 позивачем надано виписки з її банківського рахунку.
Разом з тим, виписка з банківського рахунку із зазначенням сум переказів, без зазначення їх призначення та без надання доказів щодо їх використання на потреби ОСОБА_2 не підтверджує того факту, що вказані перекази були для неї постійним і основним джерелом засобів до існування та витрачалися на її утримання.
Матеріали цивільної справи не містять належних, допустимих та достатніх доказів, які б свідчили про перебування сестри на утриманні брата.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про відсутність підстав стверджувати, що матеріальна допомога загиблого брата ОСОБА_2 була постійним і основним джерелом засобів до її існування.
Доводи позивача зводяться до переоцінки доказів у справі, незгоди з оскаржуваним судовим рішенням, однак не спростовують правильність застосування судом норм права.
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно визначив характер спірних правовідносин і норми матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку згідно зі статтями 76-78, 81, 89, 367, 368 ЦПК України, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалили законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження.
З огляду на наведене, оскільки суд, встановивши фактичні обставини справи, які мають значення для правильного її вирішення, ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення Богуславського районного суду Київської області від 01 жовтня 2025 року - без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-383 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 -залишити без задоволення.
Рішення Богуславського районного суду Київської області від 01 жовтня 2025 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину постанови зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 16 січня 2026 року.
Головуючий:
Судді: