15 січня 2026 року місто Київ
справа № 757/23968/25-ц
апеляційне провадження № 22-ц/824/3065/2026
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Саліхова В.В.,
суддів: Євграфової Є.П., Шкоріної О.І.,
за участю секретаря судового засідання: Алієвої Д.У.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Слєпухи Олени Сергіївни на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 17 вересня 2025 року, постановлену під головуванням судді Єрмічової В.В., у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя,-
У травні 2025 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя.
02 червня 2025 року ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою про залишення позову без розгляду . Заява мотивована тим, що 29 травня 2025 року представником позивача було подано до суду заяву про відкликання позовної заяви. Проте, ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 28 травня 2025 року було відкрито провадження у справі та призначено судове засідання на 23 червня 2025 року. Тому, користуючись своїм процесуальним правом, позивач просить залишити позов без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 17 вересня 2025 року (з урахуванням ухвали про виправлення описки) заяву позивача ОСОБА_2 про залишення позову без розгляду задоволено.
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя залишено без розгляду.
Не погоджуючись з такою ухвалою суду, представник ОСОБА_1 - адвокат Слєпуха О.С. звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Апеляційна скарга обгрунтована тим, що оскаржувана ухвала винесена з грубим порушенням норм процесуального права, оскільки винесена неповноважним складом суду, а саме у період відпустки судді, та за відсутності представника відповідача, яка з'явилася у судове засідання і яку було повідомлено, що суддя перебуває у відпустці. Вважає, що вказані обставини є обов'язковими підставами для скасування ухвали та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В судове засідання ОСОБА_1 та його представник - адвокат Слєпуха О.С. не з'явилися, про час та місце розгляду справи представник повідомлена належно, про причини неявки суду не повідомила, тому колегія суддів вважала можливим провести розгляд справи у їх відсутність.
Представник ОСОБА_2 - адвокат Бабенко Ю.С. надіслав клопотання про відкладення розгляду справи, посилаючись на те, що він 15 січня 2026 року о 12 год. 00 хв. має бути присутнім разом з клієнтом в порядку представництва на засіданні комісії з питань захисту прав дитини при Солом'янській районній в місті Києві державній адміністрації щодо надання висновку у справі про визначення місця проживання дитини. Тому, присутність представника позивача в судовому засіданні є неможливою з об'єктивних причин.
Доказів на підтвердження неможливості прибуття в судове засідання з підстав означених в клопотанні не надано.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Якщо представник не з'явився в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого судового рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити справу по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представника особи чи самої особи, а неможливість вирішення справи у відповідному судовому засіданні.
Враховуючи відсутність доказів на підтвердження неможливості прибуття в судове засідання представника, обмеження процесуального строку розгляду справи, достатність матеріалів для розгляду справи, належне повідомлення позивача та її представника про час та місце розгляду справи, колегія суддів вважала за необхідне відмовити в задоволенні вказаного клопотання та розглядати справу за відсутності позивача та її представника.
Заслухавши доповідь судді Саліхова В.В., перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги з урахуванням доповнень до неї, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Задовольняючи заяву позивача про залишення позову без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що подання заяви про залишення позову без розгляду є диспозитивним правом позивача, передбаченим нормами ЦПК України, яке не містить обмежень в його реалізації, тому заяву слід задовольнити.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції.
З матеріалів справи вбачається, що 22 травня 2025 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя.
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 28 травня 2025 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 23 червня 2025 року о 13 год. 00 хв.
Судову повістку про виклик від 28 травня 2025 року направлено позивачу, її представнику та відповідачу.
29 травня 2025 року представник ОСОБА_2 - адвокат Бабенко Ю.С. подав заяву про відкликання позовної заяви.
02 червня 2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Слєпуха О.С. отримала копію позовної заяви з додатками.
02 червня 2025 року представник ОСОБА_2 - адвокат Бабенко Я.В. подав заяву про залишення позову без розгляду.
15 червня 2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Слєпуха О.С. подала відзив на позовну заяву та зустрічну позовну заяву.
Згідно довідки від 23 червня 2025 року, складеної секретарем судового засідання, справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя, яка була призначена до розгляду на 13 год 00 хв. 23 червня 2025 року, знято зі складу у зв'язку з перебуванням судді у відпустці.
Згідно судової повістки про виклик, підготовче засідання призначено на 10 липня 2025 року на 09 год. 30 хв.
Згідно довідки від 10 липня 2025 року, складеної секретарем судового засідання, справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя, яка була призначена до розгляду на 09 год. 30 хв. 10 липня 2025 року, знято зі складу у зв'язку з перебуванням судді у відпустці.
Згідно судової повістки про виклик, підготовче засідання призначено на 11 серпня 2025 року на 11 год. 00 хв.
Згідно довідки від 11 серпня 2025 року, складеної секретарем судового засідання, справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя, яка була призначена до розгляду на 11 год. 00 хв. 11 серпня 2025 року, знято зі складу у зв'язку з перебуванням судді у відпустці.
Згідно судової повістки про виклик, підготовче засідання призначено на 11 вересня 2025 року на 11 год. 00 хв.
Згідно довідки від 11 вересня 2025 року, складеної секретарем судового засідання, справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя, яка була призначена до розгляду на 09 год. 15 хв. 11 вересня 2025 року, знято зі складу у зв'язку з перебуванням судді у відпустці.
Згідно судової повістки про виклик, підготовче засідання призначено на 17 вересня 2025 року на 09 год. 15 хв.
Згідно довідки від 17 вересня 2025 року, складеної секретарем судового засідання, у зв'язку з неявкою всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Судом постановлено ухвалу про залишення позову без розгляду та зазначено дату постановлення ухвали - 23 червня 2025 року.
Згідно супровідного листа від 17 вересня 2025 року позивачу, відповідачу, та їх представникам направлено копію ухвали від 17 вересня 2025 року.
До електронного кабінету представника відповідача ухвала була доставлена 18 вересня 2025 року.
Ухвалою Печерського районного суду від 17 вересня 2025 року виправлено описку в ухвалі від 23 червня 2025 року, а саме у її вступній частині, зазначивши вірно дату її постановлення «17 вересня 2025 року».
Конституція України гарантує кожному судовий захист його прав у межах конституційного, цивільного, господарського, адміністративного і кримінального судочинства України. Норми, що передбачають вирішення спорів, зокрема про поновлення порушеного права, не можуть суперечити принципу рівності усіх перед законом та судом і у зв'язку з цим обмежувати право на судовий захист.
За положеннями ст.ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності та диспозитивності. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених ст.ст. 43, 49 ЦПК України, і повинні здійснювати їх добросовісно (ч. 1 ст. 44 ЦПК України).
За змістом ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням або невчиненням нею процесуальних дій.
Підстави залишення позову без розгляду визначені ст. 257 ЦПК України.
Згідно з п. 5 ч.1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.
Відповідно до постанови Верховного Суду у справі №683/1861/19 від 03 лютого 2023 року звернення до суду з позовом є суб'єктивним правом позивача, гарантованим статтями 55, 124 Конституції України.
Згідно із п. 5 ч. 3 ст.2 ЦПК України однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства є диспозитивність. Дії та воля сторони цивільного процесу фактично визначає спрямованість процесуальної діяльності суду та її результати.
Закріплене за позивачем право на подання заяви про залишення позову без розгляду є абсолютним і не залежить від думки інших учасників процесу. Сторони вільні розпоряджатися своїми правами на власний розсуд. Суд зобов'язаний залишити подану заяву без розгляду, якщо позивач звернувся з таким клопотанням (постанова Верховного Суду від 10 квітня 2020 року у справі № 548/2531/18, від 05 жовтня 2021 року у справі №308/13199/17, від 04 квітня 2022 у справі № 441/1609/19).
З наведених обставин вбачається, що до початку розгляду справи по суті позивач через свого представника подала до суду першої інстанції заяву про залишення позову без розгляду.
Оскільки, подання заяви про залишення позову без розгляду є правом заявника, який на власний розсуд розпоряджається своїми правами, таке право є абсолютним і не залежить від волі інших учасників процесу, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про залишення позову без розгляду.
Щодо доводів апеляційної скарги про те, що ухвала винесена неповноважним складом суду, оскільки суддя Єрмічова В.В. 23 червня 2025 року перебувала у відпустці, колегія суддів зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 23 червня 2025 року суддя Єрмічова В.В. дійсно перебувала у відпустці.
Разом з тим, датою постановлення ухвали про залишення позову без розгляду є 17 вересня 2025 року, а не як помилково вважає представник відповідача - 23 червня 2025 року. Факт поставлення ухвали про залишення позову без розгляду саме 17 вересня 2025 року підтверджується і інформацією з Єдиного державного реєстру судових рішень щодо надіслання ухвали суду до реєстру 17 вересня 2025 року, а не раніше вказаної дати.
Зазначення судом в ухвалі про залишення позову без розгляду є нічим іншим як опискою, яка була виправлена судом шляхом постановлення відповідної ухвали, яка стороною відповідача не оскаржується.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги про постановлення ухвали неповноважним судом є безпідставними, тому відхиляються апеляційним судом.
Щодо доводів апеляційної скарги про постановлення оскаржуваної ухвали за відсутності належного повідомлення відповідача та його представника, колегія суддів зазначає, що дійсно в матеріалах справи відсутні докази про доставлення до електронного кабінету представника відповідача судової повістки про виклик у підготовче судове засідання, призначене на 17 вересня 2025 року. Однак, постановлення ухвали про залишення позову без розгляду за відсутності відповідача та його представника не призвело до поставлення неправильного по суті судового рішення; такою ухвалою не порушено право відповідача на судовий захист.
Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції щодо наявності підстав для залишення позову без розгляду у зв'язку з поданням позивачем відповідної заяви, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувана ухвала залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Слєпухи Олени Сергіївни - залишити без задоволення.
Ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 17 вересня 2025 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину постанови зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 16 січня 2026 року.
Головуючий:
Судді: