Номер справи137/1696/25
16.01.2026
Літинський районний суд Вінницької області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
представника юридичної особи, яка є потерпілою, ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого-адвоката ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі судових засідань у с-щі Літин кримінальне провадження №12025020050000697 від 13.11.2025 за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Хмільник, Вінницької області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , фізичної особи-підприємця, одруженого, має на утриманні малолітню дитину, раніше не судимого, у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.246 КК України,
ОСОБА_6 , діючи спільно та за попередньою змовою із особою, матеріали відносно якого виділені в окреме кримінальне провадження, в період часу з 23 квітня 2025 року по 29 квітня 2025 року, організували незаконну порубку дерев на території полезахисної лісової смуги за межами с. Громадське Літинської ОТГ Вінницького району Вінницької області, яка перебуває у комунальній власності Літинської селищної ради Вінницького району Вінницької області, вчинивши кримінальне правопорушення проти довкілля за наступних обставин. Так, ОСОБА_6 , діючи спільно та за попередньою змовою із особою, матеріали відносно якого виділені в окреме кримінальне провадження, з метою реалізації свого злочинного умислу, направленого на спричинення шкоди навколишньому природньому середовищу, підшукали осіб, а саме: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , у якості безпосередніх виконавців таких робіт, за відповідну винагороду, а також, з метою вчинення злочину використали вантажний автомобіль марки «DAF», моделі «ТЕ 95 XF», державний номерний знак НОМЕР_1 , у складі із напівпричепом марки «ПП», моделі «WIELTON», державний номерний знак НОМЕР_2 , власником яких являється ТОВ «НАЗАРЕТ ТРАНС», керівником якого є батько ОСОБА_6 - ОСОБА_11 .
У подальшому, ОСОБА_6 та особа, матеріали відносно якого виділені в окреме кримінальне провадження, діючи за попередньою змовою із посягаючи на охоронювані законодавством суспільні відносини, які забезпечують раціональне використання лісів, їхню охорону та відтворення, в порушення вимог ст.5, 12 Закону України «Про охорону навколишнього середовища» та всупереч ч.1 ст.4 Лісового кодексу України, згідно якої до лісового фонду України належать усі ліси на території України незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, у тому числі лісові ділянки, захисні насадження лінійного типу площею не менше 0,1 гектара, інші лісовкриті землі; п.п.1 п.7 Порядку поділу лісів на категорії та виділення особливо захисних лісових ділянок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2007 року №733, відповідно до якого до категорії захисних лісів відносяться лісові ділянки, що виконують функцію захисту навколишнього природного середовища та інженерних об'єктів від негативного впливу природних та антропогенних факторів, зокрема: лісові насадження лінійноготипу (полезахисні лісові смуги); ч.1 ст.67 Лісового кодексу України, відповідно до якого заготівля деревини може здійснюватися у порядку спеціального використання лісових ресурсів; ч.1 ст.69 Лісового кодексу України, яка встановлює, що спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом лісорубним квитком або лісовим квитком, що видається безоплатно; п.2 Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №761 від 23 травня 2008 року, згідно якого лісорубний або лісовий квиток є основним документом, на підставі якого: здійснюється спеціальне використання лісових ресурсів; ведеться облік дозволених до відпуску запасів деревини та інших продуктів лісу, встановлюються строки здійснення лісових користувань та вивезення заготовленої продукції, строки і способи очищення лісосік від порубкових решток, а також облік природного поновлення лісу, що підлягає збереженню; ведеться облік плати, нарахованої за використання лісових ресурсів; п.3 Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №761 від 23 травня 2007 року, яким передбачено, що лісорубний квиток видається органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, територіальними органами Держлісагентства на заготівлю деревини під час проведення рубок головного користування на підставі затвердженої в установленому порядку розрахункової лісосіки; п.8 Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №761 від 23 травня 2007 року, згідно якого лісовий квиток видається власником лісів або постійним лісокористувачем, не маючи спеціального дозволу на використання лісових ресурсів, лісорубного або лісового квитка, з корисливих мотивів, з метою незаконної порубки деревини для використання її для побутових потреб, усвідомлюючи протиправність своїх дій та настання суспільно-небезпечних наслідків, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на спричинення шкоди навколишньому природньому середовищу, в усній формі, шляхом телефонної розмови, надали вказівку ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , які не були обізнані у їх злочинному намірі та були повідомлені про наявність дозволу на порубку дерев, переміститись на територію полезахисної лісової смуги за межами с. Громадське Літинської ОТГ Вінницького району Вінницької області, яка перебуває у комунальній власності Літинської селищної ради Вінницького району Вінницької області, розташованій за географічними координатами: «49.3921615, 27.9435214», де здійснити вирубку сироростучих та сухостійних плодових дерев, після чого завантажити їх до наданого ОСОБА_6 вантажного автомобіля.
Надалі, вказані вище особи, будучи запевненими, що вони діють на законних підставах, перебуваючи на території полезахисної лісової смуги за межами с. Громадське Літинської ОТГ Вінницького району Вінницької області, за географічними координатами: «49.3921615, 27.9435214», в період часу з 23 квітня 2025 року по 29 квітня 2025 року, виконуючи вказівки ОСОБА_6 та особи, матеріали відносно якого виділені в окреме кримінальне провадження, які періодично приїжджали на територію вказаної лісосмуги та контролювали останніх, за допомогою двох бензинових бензопил марки «Дніпро М», з серійними номерами №DSG-45H та №DSG-52H, здійснили незаконну самовільну порубку дерев шляхом повного відокремлення стовбура від кореня у спосіб спилювання, а саме: двадцяти шести сироростущих плодових дерев породи «Черешня» та «Вишня» з діаметрами стовбурів: 26, 18, 68, 52, 12, 8, 54, 38, 32, 32, 28, 38, 36, 44, 44, 10, 34, 46, 28, 44, 58, 54, 40, 30 та 48 сантиметрів та тридцяти дев'яти сухостійних плодових дерев породи «Черешня» та «Вишня» з діаметрами стовбурів: 58, 28, 34, 44, 42, 42, 56, 44, 42, 48, 26, 40, 40, 42, 50, 50, 18, 26, 30, 28, 32, 38, 26, 50, 30, 52, 58, 44, 64, 54, 38, 38, 30, 40, 34, 44, 26, 58, 60 та 66 сантиметрів, після чого розпилили такі на колоди для завантаження на вантажний автомобіль марки «DAF», моделі «ТЕ 95 ХЕ», державний номерний знак НОМЕР_1 , у складі із напівпричепом марки «ПП», моделі «WIELTON», державний номерний знак НОМЕР_2 , для подальшого перевезення та реалізації вищевказаної деревини.
Відповідно до висновку інженерно-екологічної експертизи, розмір шкоди заподіяної навколишньому природному середовищу внаслідок порубки 65 (шістдесяти п'яти) дерев породи «Вишня» та «Черешня» поза межами населеного пункту с. Громадське Літинської ОТГ Вінницького району Вінницької області, яка перебуває у комунальній власності Літинської селищної ради Вінницького району Вінницької області, станом на 2025 рік, становить 2 046 705,19 гривень (два мільйони сорок шість тисяч сімсот п'ять гривень 19 коп.). Отже, ОСОБА_6 та особа, матеріали відносно якого виділені в окреме кримінальне провадження, своїми умисними протиправними діями, які виразились у організації незаконної порубки 65 (шістдесяти п'яти) дерев порід «Вишня» та «Черешня» у полезахисній лісовій смузі за межами с. Громадське Літинської ОТГ Вінницького району Вінницької області, яка перебуває у комунальній власності Літинської селищної ради Вінницького району Вінницької області, спричинили майнову шкоду навколишньому природньому середовищі на загальну суму 2 046 705,19 гривень (два мільйони сорок шість тисяч сімсот п'ять гривень 19 коп.), обраховану відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 року за №665 «Про затвердження такси для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної лісу», що згідно примітки до ст.246 КК України є тяжкими наслідками, оскільки матеріальний збиток більше як у 60 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Вказаними діями, ОСОБА_6 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.246 КК України - незаконна порубка дерев у захисних лісових насадженнях, що спричинило тяжкі наслідки, вчиненої за попередньою змовою групою осіб.
Під час підготовчого судового засідання встановлено, що обвинувальний акт у вказаному кримінальному провадженні надійшов до суду разом із угодою про визнання винуватості, яку укладено 28.11.2025 між прокурором ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_6 , за участю захисника обвинуваченого-адвоката ОСОБА_5 . До угоди про визнання винуватості приєднано заяву представника юридичної особи Державної екологічної інспекції у Вінницькій області, яка є потерпілою, ОСОБА_4 , зі змісту якої остання не заперечує щодо укладення угоди, шкода внаслідок вчинення кримінального правопорушення повністю відшкодована, претензій до обвинуваченого не має.
У відповідності до пункту 1 ч.3 ст.314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення, яким затвердити угоду або відмовити у затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування у порядку, передбаченому ст.468-475 цього Кодексу.
В силу ч.1, 2 ст.475 КПК України, суд ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання у тому випадку, якщо переконається, що така угода може бути затверджена. Вирок на підставі угоди повинен відповідати загальним вимогам до обвинувальних вироків з урахуванням особливостей, передбачених частиною третьою цієї статті.
За умовами угоди підозрюваний ОСОБА_6 під час досудового розслідування повністю визнав свою вину у зазначеному кримінальному провадженні та зобов'язався беззастережно визнати свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, в обсязі оголошеної підозри за ч.4 ст.246 КК України, у судовому провадженні.
Сторони угоди дійшли згоди про вид і міру покарання обвинуваченому ОСОБА_6 у вигляді п'яти років позбавлення волі зі звільненням ОСОБА_6 від відбування покарання, на підставі ст.75 КК України, з випробуванням та покладенням обов'язків, передбачених ст.76 КК України. При цьому, визначення тривалості та обов'язків залишено в компетенції суду.
Заслухавши думку прокурора, який вважав за можливе затвердити угоду про визнання винуватості, зазначивши, що вона відповідає вимогам КПК України та КК України, аналогічні доводи захисника обвинуваченого, який також вказав про наявність підстав до затвердження угоди про визнання винуватості, представника юридичної особи, яка є потерпілою, ОСОБА_4 , яка не заперечувала щодо укладення угоди, зазначаючи, що шкода внаслідок вчинення кримінального правопорушення повністю відшкодована, претензій до обвинуваченого не має, обвинуваченого ОСОБА_6 , який безумовно та беззастережно визнав вину у вчиненні кримінального правопорушення, вказаного у висунутому обвинуваченні згідно з обвинувальним актом, просив затвердити угоду, вказавши, що вона укладена добровільно, наслідки укладення угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України та ч.4 ст.474 КПК України йому роз'яснені та зрозумілі, суд вважає, що угода про визнання винуватості підлягає затвердженню, виходячи з наступного.
Укладена у кримінальному провадженні угода про визнання винуватості відповідає вимогам п.2 ч.1 ст.468, ч.2, 4, 5 ст.469, ст.472, ч.4, 6 ст.474 КПК України, невідповідність угоди вимогам ч.7 ст.474 КПК України у суді не встановлена, зокрема:
- дії обвинуваченого кваліфіковано вірно за ч.4 ст.246 КК України, як незаконна порубка дерев у захисних лісових насадженнях, що спричинило тяжкі наслідки, вчиненої за попередньою змовою групою осіб;
- умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушуються права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, як зазначено в угоді та під час судового розгляду сторонами угода укладена враховуючи суспільний інтерес в забезпеченні швидкого судового провадження;
- угода укладена добровільно, фактичні підстави для визнання винуватості наявні;
- узгоджена сторонами міра покарання за ч.1 ст.263 КК України у виді позбавлення волі на строк п'ять років, та звільнення ОСОБА_6 на підставі ст.75 КК України від відбування призначеного покарання із встановленням іспитового строку, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки згідно ст.76 КК України, відповідає вимогам ст.65 КК України.
Так, при призначенні покарання, узгодженого сторонами угоди, суд, відповідно до вимог ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.
Обвинувачений ОСОБА_6 , як особа, вперше притягається до кримінальної відповідальності, вчинив кримінальне правопорушення, віднесене до категорії умисних тяжких злочинів, одружений, має на утриманні малолітню дитину, являється фізичною особою-підприємцем, осудний, на обліках в закладах з надання наркологічної та психіатричної допомоги не перебуває.
Судом, відповідно до положень ст.66 КК України, встановлено наявність обставини, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_6 - щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне відшкодування завданого збитку.
Зважаючи на те, що стороною обвинувачення відповідно до вимог п.6 ч.2 ст.291 КПК України не ставиться у провину обвинуваченому вчинення кримінального правопорушення за обставин, які обтяжують покарання, суд, розглядаючи провадження в межах висунутого обвинувачення, вважає, що вони не встановлені.
Відповідно до змісту положень ст.50 КК України, покарання за вироком суду, з-поміж інших завдань, має на меті не тільки кару, а повинно досягти мети виправлення та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так й іншими особами.
У відповідності до загальних засад призначення покарання, визначених ст.65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, зокрема, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного та обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Із урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченого і попередження нових кримінальних правопорушень без відбування ним покарання і вважає за можливе застосувати ст.75 КК України, звільнивши обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням із покладенням на нього обов'язків, передбачених ст.76 КК України.
Згідно ч.2 ст.124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку, суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта. З матеріалів кримінального провадження вбачається, що витрати на проведення експертизи по даному кримінальному провадженню становлять 40113,00 грн, відтак, оскільки злочин вчинено ОСОБА_6 та особою, матеріали відносно якого виділені в окреме кримінальне провадження, суд приходить до висновку про наявність фактичних та правових підстав для стягнення з обвинуваченого витрат, пов'язаних з проведенням експертизи в сумі 20056,50 грн.
Відповідно до ч.4 ст.174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.
Долю речових доказів суд вирішує згідно з вимогами ст.100 КПК України.
Керуючись ст.100, 174, 314, 368-371, 373, 374, 376, 394, 472, 474-475 КПК України, суд
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_6 , за участю захисника обвинуваченого-адвоката ОСОБА_5 , від 28.11.2025 у кримінальному провадженні №12025020050000697 від 13.11.2025 за обвинуваченням ОСОБА_6 , у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.246 КК України.
ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.246 КК України та призначити узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 (один) рік.
Відповідно п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України на час іспитового строку покласти на ОСОБА_6 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави процесуальні витрати за проведення експертиз в розмірі 20056,50 грн (двадцять тисяч п'ятдесят шість гривень 50 копійок).
Скасувати арешт на мотоцикл KOVI 300-ST, 2021 року випуску та автомобіль марки «Fiat», моделі «DUCATO», 2011 року випуску, шляхом заборони їх розпорядження, користування та відчуження, який був накладений ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 30.09.2025 у справі №127/30526/25.
Скасувати арешт на транспортний засіб марки «DAF», моделі «TE 95 XF 430», білого кольору, р/н НОМЕР_1 , власником якого відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 є ТОВ «Назарет Транс», який був накладений ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 02.10.2025 у справі №127/29766/25.
Речовий доказ у кримінальному провадженні транспортний засіб марки «DAF», моделі «TE 95 XF 430», білого кольору, р/н НОМЕР_1 , власником якого відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 є ТОВ «Назарет Транс», повернути власнику ТОВ «Назарет Транс».
Речовий доказ у кримінальному провадженні мобільний телефон марки «IPHONE 14 PRO МАХ» ІМЕІ: НОМЕР_4 , ІМЕІ2: НОМЕР_5 з сім-картою НОМЕР_6 , повернути власнику ОСОБА_6 .
Роз'яснити прокурору та обвинуваченому, що у разі невиконання угоди про визнання винуватості, прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.
Також, роз'яснити що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення особи до відповідальності, встановленої законом.
Копію вироку негайно, після його проголошення, вручити засудженому та прокурору.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок на підставі угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути оскаржений протягом тридцяти днів з моменту його проголошення до Вінницького апеляційного суду у порядку, передбаченому чинним КПК України, з підстав, визначених статтею 394 цього Кодексу, зокрема:
1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі нероз'яснення йому наслідків укладення угоди;
2) прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.
Суддя: ОСОБА_1