6 січня 2026 року колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
суддів ОСОБА_1 ,
ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 на вирок Подільського районного суду міста Києва від 04.06.2024, яким
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років,
Вказаним вироком встановлено, що 14.12.2022 у вечірній час доби, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 знаходилися за адресою свого мешкання, а саме: АДРЕСА_1 , де грали в шахи та розпивали алкогольні напої.
Під час розпиття алкогольних напоїв, на фоні тривалих неприязних відносин між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 виник словесний конфлікт, який поступово переріс в штовханину. В ході виниклої штовханини, на фоні існуючих тривалих неприязних відносин у ОСОБА_7 виник злочинний умисел, спрямований на умисне вбивство ОСОБА_8 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, тобто діючи с прямим умислом, знаходячись за вказаною адресою взяв ніж на кухні, та тримаючи його в лівій руці наніс один удар в область грудей та три удари в спину потерпілого.
В результаті злочинних дій ОСОБА_7 , потерпілому ОСОБА_8 були спричинені наступні тілесні ушкодження:
- одне проникаюче колото-різане поранення грудей: колото-різана рана, яка розташована на передній поверхні грудей справа, на своєму шляху ушкоджує м'які тканини, підшкірно-жирову клітковину, хрящову тканину 7 ребра справа, жирову тканину середостіння, серцеву сумку на передній поверхні, далі ушкоджує правий шлуночок на передній поверхні, проникає в його порожнину і закінчується. Довжина ранового каналу приблизно 11 см. Вищевказане поранення грудей, що проникає в плевральну порожнину, з ушкодженням серцевої сумки та правого шлуночка серця, з крововтратою та шоком, має ознаки тяжкого тілесного ушкодження, як небезпечне для життя в момент заподіяння;
- три непроникаючих колото-різаних поранення: колото-різана рана, яка розташована на спині в лопаточній ділянці зліва, на своєму шляху ушкоджує м'які тканини, підшкірно-жирову клітковину, м'язи спини на рівні лопатки, надостну частину лівої лопатки, і закінчується на її рівні в товщі м'язів; колото-різана рана, яка розташована на спині в лопаточній ділянці зліва, на своєму шляху ушкоджує підшкірно-жирову клітковину, м'язи спини біля внутрішнього кута лівої лопатки, не ушкоджуючи її, закінчується в товщі м'язів; колото-різана рана, на спині в лопаточній ділянці зліва, ушкоджує підшкірно-жирову клітковину, м'язи спини в товщі яких закінчується. Вищеописані три непроникаючих колото-різаних поранення мають ознаки легкого тілесного ушкодження, що спричиняє короткочасний розлад здоров'я;
- одна різана рана, яка розташована на тильній поверхні лівої кисті, на рівні п'ясної кістки 1-го пальця в середній третині, яка має ознаки легкого тілесного ушкодження.
Смерть потерпілого ОСОБА_8 настала біля 10-14 годин до моменту проведення дослідження, яке розпочато о 10 год. 00 хв. 15.12.2022 року, тобто, в період часу приблизно з 20 год. 00 хв. 14.12.2022 по 00 год. 00 хв. 15.12.2022 року.
Причиною смерті ОСОБА_8 стало проникаюче колото-різане поранення грудей, з ушкодженням внутрішніх органів, що призвело до розвитку крововтрати та шоку.
Захисник ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок суду скасувати, а провадження закрити на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України у зв'язку з відсутністю в діянні ОСОБА_7 складу кримінального правопорушення. Також просить повторно дослідити письмові докази та допитати обвинуваченого.
В обґрунтування поданої апеляційної скарги захисник посилається на неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок суворості. Вважає, що суд проігнорував докази, які свідчать про те, що ОСОБА_7 фактично перебував у стані необхідної оборони. Наголошує, що одразу після подій, ОСОБА_7 викликав швидку, а на місці події повідомив працівників поліції про напад батька на нього і про його самозахист, вказав з яким ножем напав батько і яким ножем він наніс удар потерпілому. Звертає увагу, що під час нападу обвинувачений теж отримав тілесні ушкодження, що підтверджується рапортом від 15.12.2022, однак висновків щодо наявності або відсутності тілесних ушкоджень стороною обвинувачення не надано, що свідчить про приховування доказів фіксації отриманих обвинуваченим тілесних ушкоджень. Зазначає, що між нападом потерпілого з ножем та рішенням обвинуваченого застосувати ніж, не існувало розриву в часі, достатнього для оцінки ситуації та виникнення умислу на вбивство, рішення про застосування ножа він приймав під впливом факторів, які зумовлювали вжиття заходів для свого захисту. Наголошує, що свідки ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 повідомили, що потерпілий раніше неодноразово здійснював напади з ножем на обвинуваченого, що підтверджує те, що ОСОБА_7 сприймав погрози батька як реальні.
Також вказує на грубе порушення права на захист під час досудового розслідування, оскільки обвинувачений не здатний повною мірою реалізувати свої права в зв'язку з інвалідністю по слуху, а слідчі дії проводилися за відсутності захисника, що підтверджується протоколом затримання та протоколом обшуку квартири, повідомлення про підозру також здійснювалося без участі захисника. Стверджує, що судовий розгляд теж проведений з порушенням права на захист, оскільки обвинувачений, будучи інвалідом по слуху, перебував у загородженні зі скла, що позбавляло його можливості брати повноцінну участь у судовому розгляді.
Крім того вказує, що висновки експертних досліджень № 011-6012-2022, № 072-18-2023, № 061-1581-2022, № 082-1331-2022 не є доказами у кримінальному провадженні, оскільки вони проведені з порушенням законодавства, яким встановлені правила проведення експертних досліджень. Зазначає, що експертом у висновку № 012-01-6012-(2022)-2023 не доведено, що всі 4 поранення виникли внаслідок дії одного й того самого предмету та були спричинені одночасно, а в судовому засіданні експерт не зміг роз'яснити свій висновок. Вважає, що протокол слідчого експерименту є недопустимим доказом, оскільки слідча дія фактично проводилася не слідчим, а статистом, і була здійснена у формі, що не містить ознак відтворення дій, обстановки, обставин події, а ОСОБА_7 не було роз'яснено його прав та обов'язків.
На адресу Київського апеляційного суду надійшов лист начальника Київського відділу державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), до якого долучено копію актового запису про смерть ОСОБА_7 № 14981 від 05.09.2024.
Однак в судовому засіданні апеляційного суду захисник ОСОБА_6 наполягав на необхідності продовження розгляду провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 з метою реабілітації останнього.
Заслухавши доповідь судді, доводи учасників апеляційного розгляду, провівши судові дебати, вивчивши матеріали справи, обговоривши і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до таких висновків.
Розглядаючи кримінальне провадження відносно ОСОБА_7 , суд першої інстанції, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для реалізації сторонами прав та свобод у наданні доказів, їх дослідженні та доведенні їх переконливості перед судом, в межах висунутого обвинувачення безпосередньо дослідив надані докази та перевірив обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Обвинувачений ОСОБА_7 свою вину у висунутому йому обвинуваченні визнав частково та в судовому засіданні суду першої інстанції показав, що 14.12.2022 він знаходився вдома разом з батьком, останній був у стані алкогольного сп'яніння і між ними виник конфлікт. Він ліг у ліжко, тоді побачив батька з ножем, який йшов на нього і нічого не казав. Він відійшов від нього і хотів вибігти, проте не зміг це зробити, тому що дорогу в коридорі перегороджував велосипед. Тоді він побіг на кухню, де не було світла, намацав банку, в якій були ножі, схопив ніж з чорною рукояткою. В цей час батько був вже в кухні, між ними почалася боротьба, вони тримали один одного за плечі та таким чином перемістилися з кухні до спальної кімнаті. Він знаходився біля ліжка, а батько йшов на нього, тоді він, тримаючи праву руку батька, замахнувся лівою, але не попав. Батько майже зупинився. Пам'ятає, що другий раз попав ножем в грудну клітину, від чого батько впав на нього, а він присів. Трішки припідняв батька, побачив що він вже без ознак життя. Через деякий час почав викликати швидку, але в нього не вийшло і він подзвонив до матері, розповів що сталося, мати сказала, що треба набирати 103. Після розмови з матір'ю викликав швидку. Він помив ніж на кухні і залишав його там, з якою метою це зробив, пояснити не може. Через 15-20 хвилин приїхали мед працівники і слідчі, він все показав. Звідки в батька на спині ножові поранення, пояснити не може. Він хотів зупинити батька, боявся за своє життя, чому удар ножем наносив саме в грудну клітину, пояснити не може. Зазначав, що між ними раніше були конфлікти, він боявся батька, але любив його і не бажав смерті. Дуже шкодує що так сталося, не мав наміру позбавляти батька життя.
Висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_7 у висунутому обвинуваченні ґрунтуються на досліджених в ході судового розгляду доказах - показаннях свідка ОСОБА_9 ; витягу з ЄРДР від 15.12.2022; рапорті інспектора в. №1 р.№4 бат. №2 полку №1 ОПБ УПП у м. Києві ОСОБА_13 ; протоколі обшуку від 15.12.2022; висновку експертного дослідження №011-6012-2022; висновку експертного дослідження №072-18-2023; висновку експертного дослідження №082-1331-2021; висновку експертного дослідження №061-1581-2022; висновку експертного дослідження №051-1871-2022; протоколі затримання від 15.12.2022; заяві ОСОБА_7 про надання згоди на проведення слідчого експерименту 15.12.2022; протоколі слідчого експерименту від 15.12.2022; висновку експерта № 091-5-2023; висновку експерта № 091-4-2023; висновку експерта № 012-01-6012-(2022)-2023; висновку судово-психіатричного експерта №158 від 21.02.2023; повідомленні Управління інформаційно-аналітичної підтримки ГУНП у м.Києві від 25.04.2023; повідомленні КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва» від 18.01.2023; протоколі огляду від 15.12.2022 з фототаблицею; постанові про визнання предметів речовими доказами від 15.12.2022; ухвалі про проведення обшуку від 19.12.2022.
Свідок ОСОБА_9 суду показала, що є матір'ю обвинуваченого та колишньою дружиною ОСОБА_8 , з яким тривалий час розлучена, бо він випивав та бив її. Син після розлучення залишився проживати з батьком, між ними були добрі взаємовідносини. До вказаних подій не бачила сина декілька років, спілкувалися тільки телефоном. В ніч вбивства син подзвонив їй, плакав, кричав, був переляканий, казав що була бійка з татом, який на нього накинувся з ножем і він теж схопився за ніж. На її запитання сказав що у батька немає пульсу, тому вона сказала викликати швидку. Вранці їй вже подзвонили працівники поліції та повідомили про те, що трапилося.
З рапорту інспектора ОПБ УПП у м. Києві ОСОБА_13 вбачається, що 15.12.2022, патрулюючи в Подільському районі о 03 год. 31 хв. отримали виклик від чергового щодо АДРЕСА_1 . Прибувши на місце виклику разом з швидкою медичною допомогою, було виявлено ОСОБА_7 , який повідомив що в нього виник конфлікт з батьком ОСОБА_8 , внаслідок чого він наніс декілька ударів ОСОБА_8 , після чого останній помер. Даного громадянина було затримано, на місце події викликано СОГ.
В ході обшуку 15.12.2022 в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено тіло ОСОБА_8 з колото-різаними пораненнями.
Згідно з висновком експерта №011-6012-2022, при судово-медичному дослідженні трупа ОСОБА_8 виявлено: одне проникаюче колото-різане поранення грудей, яке має ознаки тяжкого тілесного ушкодження за критерієм небезпеки для життя; три непроникаючі колото-різані поранення та одна різана рана, які мають ознаки легкого тілесного ушкодження. Вищевказані колото-різані поранення, виникли від дії гострого предмету, якому притаманні колюче-ріжучі властивості по типу клинка ножа, що має обух «П»-подібного перетину з помірно вираженими ребрами та гостре лезо. Ушкодження, отримані ОСОБА_8 , виникли за життя, з яким він прожив не більше 30-40 хвилин, на що вказують дані судово-гістологічного дослідження. Смерть ОСОБА_8 настала від проникаючого колото-різаного поранення грудей, з ушкодженням внутрішніх органів, що призвело до розвитку крововтрати та шоку.
Під час слідчого експерименту 15.12.2022 ОСОБА_7 відтворив обставини нанесення ним потерпілому ОСОБА_8 ножових поранень.
Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта №158 від 21.02.2023, ОСОБА_7 у період часу, відповідний інкримінованому правопорушенню, ознак будь-якого психічного розладу не виявляв. За психічним станом міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_7 на даний час ознак будь-якого психічного розладу не виявляє. За своїм психічним станом ОСОБА_7 під час слідчих дій був здатний усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. За своїм психічним станом ОСОБА_7 не потребує застосування щодо нього примусових заходів медичного характеру.
Покладені судом в основу обвинувального вироку докази у своїй сукупності є взаємопов'язаними, узгоджуються між собою, відповідають вимогам належності та допустимості, не містять розбіжностей або суперечностей, які б могли вплинути на правильність висновку суду щодо винуватості ОСОБА_7 у висунутому обвинуваченні.
Оцінивши докази у їх сукупності, суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини кримінального правопорушення, обґрунтовано дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, а саме - в умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині.
Колегія суддів визнає необґрунтованими доводи апеляційної скарги захисника про відсутність у ОСОБА_7 умислу на вбивство та про те, що ножові поранення потерпілому обвинувачений наніс з метою самооборони та захисту свого життя і здоров'я, оскільки застосоване обвинуваченим знаряддя злочину, характер, локалізація та механізм нанесення тілесних ушкоджень (колото-різане поранення грудей) свідчить про те, що ОСОБА_7 усвідомлював суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачав суспільно-небезпечні наслідки та бажав їх настання.
Про прямий умисел ОСОБА_7 на заподіяння смерті ОСОБА_8 також свідчить той факт, що обвинувачений не одразу викликав швидку допомогу та помив від крові ніж, яким наносив тілесні ушкодження.
В ході апеляційного розгляду за клопотанням захисника було частково досліджено письмові докази, які містяться в матеріалах кримінального провадження, зокрема протокол слідчого експерименту від 15.12.2022 та додаток нього - диск з відеозаписом слідчої дії.
За результатами часткового дослідження письмових доказів судом апеляційної інстанції не встановлено нових або інших фактичних даних, ніж ті, які були встановлені судом першої інстанції, не встановлено ознак їх викривлення або перекручування судом першої інстанції, зміст цих доказів правильно викладено у оскаржуваному вироку.
На думку апеляційного суду, твердження захисника про недопустимість протоколу слідчого експерименту є безпідставними, оскільки вказана слідча дія проведена відповідно до вимог кримінального процесуального закону.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги захисника не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду.
Разом з тим, статтею 417 КПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції, встановивши обставини, передбачені статтею 284 цього Кодексу, скасовує обвинувальний вирок чи ухвалу і закриває кримінальне провадження.
Згідно з п. 5 ч. 1, ч.7 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо помер підозрюваний, обвинувачений, крім випадків, якщо провадження є необхідним для реабілітації померлого. Якщо зазначену обставину виявлено під час судового провадження, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження.
Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_7 помер, що підтверджується копією актового запису про смерть № 14981 від 05.09.2024, колегія суддів приходить до висновку, що вирок Подільського районного суду міста Києва від 04.06.2024, яким ОСОБА_7 засуджено за ч.1 ст.115 КК України, підлягає скасуванню, а провадження щодо нього закриттю.
Питання речових доказів підлягають вирішенню на підставі ст.100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 284, 404, 405, 407, 417 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 залишити без задоволення.
В порядку ст.404 КПК України вирок Подільського районного суду міста Києва від 04.06.2024 щодо ОСОБА_7 скасувати, а кримінальне провадження закрити у зв'язку зі смертю обвинуваченого на підставі п.5 ч.1 ст.284 КПК України.
На підставі ст.100 КПК України речові докази:
- мобільний телефон, чорного кольору, який було поміщено до спеціального пакету №PSP 1352369; мобільний телефон, марки «ASUS», поміщений до спец пакету № PSP 1352368, документи на ім'я ОСОБА_7 , які поміщені до спеціального пакету №4517061 - повернути матері ОСОБА_7 - ОСОБА_9 ;
- документи та паспорт на ім'я ОСОБА_7 - повернути матері ОСОБА_7 - ОСОБА_9 ;
- змиви з правої та лівої руки трупа, зрізи з правої та лівої руки трупа, змиви речовини бурого кольору з тумби, кофту сірого кольору та футболку чорного кольору, предмет схожий на ніж , халат сірого кольору, штани сірого кольору, речі потерпілого ОСОБА_8 (кофта та штани) - знищити.
Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.
_________________ _________________ _________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3