. 15 січня 2026 року м. ПолтаваСправа № 440/9357/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Чеснокової А.О., знайомившись із звітом ІНФОРМАЦІЯ_1 про виконання рішення суду у справі №440/9357/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 12.09.2025 адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо взяття ОСОБА_1 на військовий облік. Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не внесення відомостей про виключення позивача з військового обліку до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів електронних систем «Оберіг» та «Резерв+» на підставі п. 6 ч. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» відповідно до даних, що містяться в тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного № НОМЕР_1 . Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 розглянути питання щодо виключення із військового обліку ОСОБА_1 , та внесення відомостей про виключення з військового обліку до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів електронних систем «Оберіг» та «Резерв+», відповідно до відомостей, які містяться у тимчасовому посвідчені військовозобов'язаного від 14.10.2019 №4/5571-36039 з 14.10.2019 року з зазначенням категорії обліку - "невійськовозобов'язаний", з урахуванням висновків суду. В решті позовних вимог відмовлено.
Рішення набрало законної сили 14.10.2025.
До суду надійшла заява представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі, в якій заявник просить встановити судовий контроль за виконанням рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12.09.2025 у справі № 440/9357/25 шляхом зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 подати до звіт про виконання рішення суду у встановлений судом строк.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 21.11.2025 заяву про зобов'язання подати звіт про виконання судового рішення у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено.
15.12.2025 до суду надійшов звіт про виконання судового рішення, посилаючись на неможливість виконати звіт в зв'язку з відсутністю технічної можливості.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 17.12.2025 запропоновано ОСОБА_1 надати письмові пояснення щодо доводів відповідача, викладених у звіті від 15.12.2025.
12.01.2026 до суду надійшли письмові пояснення представника позивача, в яких остання заперечувала проти прийняття звіту та зазначала, що у відповідача є технічна можливість виконати судове рішення.
Вирішуючи питання щодо прийняття звіту, суд зважає на таке.
Завданням адміністративного судочинства відповідно до частини 1 статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з положеннями статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з частиною 2 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VIII від 02.06.2016 (далі Закон № 1402-VIII) судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Частинами 4, 7 статті 13 Закону № 1402-VIII визначено, що невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом. Судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства, за винятком рішень про амністію та помилування.
Відповідно до частини 2 та 3 статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно із статтею 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема, гарантує право особи на виконання судового рішення, винесеного на її користь, протягом розумного строку.
Європейський Суд з прав людини звертає увагу на те, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у справі «Скордіно проти Італії» (Scordino v. Italy), № 36813/97, п. 197). Отже, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі «Сіка проти Словаччини» (Sika v. Slovaki), № 2132/02, пп. 24-27 від 13.06.2006, п. 18 рішення «Ліпісвіцька проти України» № 11944/05 від 12.05.2011).
Крім того, у рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах «Ромашов проти України» № 67534/01 від 27.07.2004, «Шаренок проти України» № 35087/02 від 22.02.2005 зазначено, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов'язальне рішення залишалося бездієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід'ємною частиною судового процесу.
Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі «Сокур проти України» (Sokur v. Ukraine), № 29439/02 від 26.04.2005 та у справі «Крищук проти України» (Kryshchuk v. Ukraine), № 1811/06 від 19.02.2009).
Аналіз зазначених вище рішень Європейського Суду з прав людини свідчить про те, що з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві існує інститут судового контролю за виконанням судового рішення. Судовий контроль це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню рішенню суду та відновленню порушених прав особи-позивача.
Відповідно до статті 381-1 КАС України, судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382 382-3 і 383 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Згідно з частинами 1-2 статті 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1 цього Кодексу.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.
Даючи оцінку звіту відповідача від 15.12.2025 про виконання судового рішення у справі № 440/9357/25 через призму вимог статті 382-3 КАС України, суд встановив таке.
Як було зазначено вище, рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 12.09.2025 адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо взяття ОСОБА_1 на військовий облік. Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не внесення відомостей про виключення позивача з військового обліку до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів електронних систем «Оберіг» та «Резерв+» на підставі п. 6 ч. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» відповідно до даних, що містяться в тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного № НОМЕР_1 . Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 розглянути питання щодо виключення із військового обліку ОСОБА_1 , та внесення відомостей про виключення з військового обліку до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів електронних систем «Оберіг» та «Резерв+», відповідно до відомостей, які містяться у тимчасовому посвідчені військовозобов'язаного від 14.10.2019 №4/5571-36039 з 14.10.2019 року з зазначенням категорії обліку - "невійськовозобов'язаний", з урахуванням висновків суду. В решті позовних вимог відмовлено.
У звіті від 15.12.2025 про виконання судового рішення представник відповідача обґрунтовує невиконання рішення суду від 12.09.2025 у справі № 440/9357/25 обмеженими технічними можливостями Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідачем до суду в обґрунтування своїх пояснень наданий скріншот АІТС "Оберіг", який, як зазначає відповідач, підтверджує наявність обмеженого функціоналу АІТС "Оберіг" щодо вибору підстави виключення з військового обліку, зокрема, вказані 4 підстави виключення з обліку:
(п.1 ч.6 ст.37) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відстуніми або оголошені померлими;
(п.2 ч.6 ст. 37) припинили громадянство України;
(п.4 ч.6 ст. 37) досягли граничного віку перебування в запасі;
(п.5 ч.6 ст. 37) були кандидатами, але не були прийняті на військову службу за контрактом.
Суд вважає необхідним зазначити, що правові та організаційні засади створення та функціонування «Оберегу» регулює Закон «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» Стаття 2 цього Закону визначає основні завдання реєстру, зокрема ідентифікацію призовників, військовозобов'язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян. До основних засад ведення реєстру відносяться обов'язковість та своєчасність внесення до реєстру передбачених відомостей про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, повнота та актуалізація відомостей реєстру.
Функції з ведення реєстру виконують районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (п.79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабміну від 30.12.2022 №1487.
Сам механізм внесення змін у разі невідповідності відомостей у військово-обліковому документі відомостям, що містяться у реєстрі, передбачений п. 4 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабміну від 16.05.2024 №559.
Таким чином, обов'язок внесення відомостей в "Оберіг" покладається на посадових осіб ТЦК.
Суд зазначає, що тягар настання несприятливих наслідків через невиконання (неналежне виконання) ТЦК своїх обов'язків, у тому числі й щодо своєчасного внесення даних про військовозобов'язаного до «Оберегу», не може покладатися на позивача та створювати для нього додаткові обов'язки та наслідки.
Таким чином, відповідальним за внесення відомостей до реєстру про виключення позивача з військового обліку є саме ТЦК, яким було допущено протиправну бездіяльність.
Відповідачем до суду не надані докази, які б підтверджували здійснення дій щодо усунення неможливості внесення в "Оберіг" даних на підставі судового рішення.
Крім того, відповідачем не надано докази, які б підтверджували виконання судового рішення в частині внесенні даних щодо позивача в електронну систему "Резерв+".
Отже, на переконання суду, заходи, які вживає відповідач для виконання судового рішення від 12.09.2025 у справі № 440/9357/25 є недостатніми, а обставини, які наведені як причини невиконання рішення суду, є необґрунтованими.
Оскільки судове рішення залишається невиконаним, а відповідач не навів жодних поважних причин, які унеможливлюють його виконання, суд дійшов висновку про відсутність підстав для прийняття звіту суб'єкта владних повноважень.
При цьому суд зауважує, що відповідно до частини 3 статті 382-3 КАС України у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Застосування статті 382-3 КАС України має на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставою її застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи - позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача, пов'язаних з невиконанням такого судового рішення.
Суд наголошує, що за своєю природою штраф, передбачений частиною 3 статті 382-3 КАС України є заходом процесуального примусу в розумінні статті 145 КАС України.
Ураховуючи викладене в сукупності, суд відмовляє у прийнятті звіту відповідача від 15.12.2025 про виконання рішення суду.
Проте, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача надати детальні письмові пояснення щодо дій, які були ним здійсненні для виконання судового рішення та докази на підтвердження письмових пояснень, а також докази виконання рішення суду від 12.09.2025 в частині внесення відомостей про виключення з військового обліку до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів електронних системи «Резерв+», відповідно до відомостей, які містяться у тимчасовому посвідчені військовозобов'язаного ОСОБА_1 від 14.10.2019 №4/5571-36039 з 14.10.2019 року з зазначенням категорії обліку - "невійськовозобов'язаний", з урахуванням висновків суду.
В зв'язку з чим питання щодо прийняття звіту вирішити після надання письмових пояснень відповідача.
Крім того, враховуючи відсутність у суду повних відомостей про керівника відповідача (що унеможливлює накладення на нього штрафу за невиконання рішення суду), суд вважає за необхідне витребувати у ІНФОРМАЦІЯ_1 ці відомості.
Керуючись статтями 248, 256, 295, 382, 382-1, 382-2, 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 надати детальні письмові пояснення щодо дій, які були ним здійсненні для виконання судового рішення та докази на підтвердження письмових пояснень, а також докази виконання рішення суду від 12.09.2025 в частині внесення відомостей про виключення з військового обліку до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів електронних системи «Резерв+», відповідно до відомостей, які містяться у тимчасовому посвідчені військовозобов'язаного ОСОБА_1 від 14.10.2019 №4/5571-36039 з 14.10.2019 року з зазначенням категорії обліку - "невійськовозобов'язаний", з урахуванням висновків суду.
Питання щодо прийняття звіту ІНФОРМАЦІЯ_1 від 15.12.2025 про виконання рішення в адміністративній справі №440/9357/25 вирішити після надання письмових пояснень відповідача.
Письмові пояснення надати до суду до 30 січня 2026 року.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 надати до Полтавського окружного адміністративного суду відомості про керівника ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідального за виконання судового рішення у справі №440/9357/25, а саме:
- прізвище, ім'я, по-батькові;
- реєстраційний номер облікової картки платника податків керівника;
- зареєстроване місце його проживання.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Головуючий суддя А.О. Чеснокова