Справа № 420/7941/25
15 січня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Хлімоненкової М.В., розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду в Одеській області, про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду в Одеській області, у якому позивач просить суд:
1.Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо не здійснення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 на підставі грошового атестату №4351/1318 від 08.06.2024 та довідки про розмір додаткових видів грошового забезпечення за період служби з 01.06.2022 по 31.05.2024, починаючи з 09.06.2024.
2. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі грошового атестату №4351/1318 від 08.06.2024 та довідки про розмір додаткових видів грошового забезпечення за період служби з 01.06.2022 по 31.05.2024, з урахуванням раніше проведених виплат, починаючи з 09.06.2024.
Обґрунтовуючи свої вимоги позивач вказує на протиправність відмови Головного управління у проведенні перерахунку пенсії Позивача на підставі подання від 24.10.2024 №ЮО-102331, грошового атестату №4351/1318 від 08.06.2024 та довідки про розмір додаткових видів грошового забезпечення за період служби з 01.06.2022 по 31.05.2024, з огляду на приписи ч.3 ст.2, ст.43, 63 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Звертає увагу, що зміни до ст.12 Закону, на яку послався відповідач у своїй відмові у перерахунку пенсії позивача через відсутність у нього календарної вислуги років, передбаченої вказаною нормою («а»), відбулись уже після призначення позивачу пенсії, яке відбулось ще у 2003 році. Відтак, такі зміни у законодавстві не стосуються позивача. При перерахунку пенсії позивача, відповідач повинен застосовувати норми ст.12 Закону №2262-ХІІ у редакції, що діяла на час призначення пенсії позивачу. Наголошує, що процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років є норми статті 63 Закону № 2262-ХІІ, а стаття 13 цього Закону регулює лише порядок призначення пенсій. Відповідно зміни до статті 63 Закону № 2262-ХІІ, які б давали підстави для зменшення основного розміру пенсії Позивачу, не вносилися. Оскільки перерахунок пенсії Позивачу пов'язаний з переглядом розміру вже призначеної йому пенсії, при визначенні розміру не може поширюватися законодавство, яке прийняте після призначення вказаної пенсії, крім випадків покращення становища Позивача.
Ухвалою суду від 24.03.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі.
Відповідачем було подано відзив на позов, в якому він просить відмовити в задоволенні позову. У своїх доводах відповідач зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України “Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей» від 17 липня 1992 року № 393 передбачено, що для отримання права на призначення пенсії за вислугу років обов'язковою умовою є наявність саме календарної, а не загальної чи пільгової вислуги років. ОСОБА_1 з 15.02.2003 призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону № 2262 на підставі документів, наданих уповноваженим органом ІНФОРМАЦІЯ_1 , за наявності календарної вислуги - 20 років. Пунктом “а» статті 12 Закону №2262 передбачено, що пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "ж" статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше.
Відповідач зауважує, що приписами Постанови КМУ від 17 липня 1992 року № 393 передбачено, що для отримання права на призначення пенсії за вислугу років обов'язковою умовою є наявність саме календарної, а не загальної чи пільгової вислуги років. Згідно документів, наданих уповноваженим органом ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_1 08.06.2024 звільнено з посади начальника штабу - першого заступника командира батальйону військової частини НОМЕР_1 за наявності календарної вислуги - 22 роки 06 місяців 11 днів. Враховуючи зазначене, права на пенсію за вислугу років за новою посадою з урахуванням календарної вислуги 22 роки 06 місяців ОСОБА_1 не має, тому Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області прийнято рішення №41 від 13.11.2024 (далі-Рішення) про відмову в перерахунку пенсії. Оскільки на момент звільнення, тобто на 19.04.2024 календарна вислуга років Позивача складала 20 років 05 місяць 06 днів, правові підстави для призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. «а» ст. 12 Закону України 2262 відсутні.
Дослідивши наявні у справі докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини.
Позивач - ОСОБА_1 є військовим пенсіонером, перебуває на обліку в Головному управлінню Пенсійного фонду України в Одеській області. З 15.02.2003 року ОСОБА_1 було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ.
Як зазначив позивач у позовній заяві, та не заперечується відповідачем, у квітні 2018 року відповідачем було перераховано пенсію ОСОБА_1 з 01.01.2018 відповідно до статті 63 Закону № 2262-ХІІ, постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, виданої уповноваженим органом.
Згодом позивач продовжив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 .
Згідно витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 08.06.2024 №162, майора ОСОБА_1 , звільненого наказом від 22.05.2024 з військової служби у відставку, з 08.06.2024 виключено із списків особового складу військової частини та з усіх видів забезпечення.
Вислуга років у Збройних Силах України станом на 08 червня 2024 року становить: календарна - 22 роки 06 місяців 11 днів; загальна 22 роки 06 місяців 11 днів; пільгова 00 років, 00 місяців 00 днів.
08.06.2024 військовою частиною НОМЕР_1 було видано грошовий атестат №4351/1318 на ім'я позивача ОСОБА_1 про виплачене грошове забезпечення, в тому числі щомісячні додаткові та одноразові види грошового забезпечення, при звільненні.
Також, на ім'я позивача військовою частиною НОМЕР_1 було видано довідку №4351/1319 про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премію для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
З рішення Головного управління від 13.11.2024 №41 вбачається, що на адресу Головного управління надійшло подання про перерахунок пенсії від 24.10.2024 №ЮО-102331 ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , щодо перерахунку пенсії позивача за вислугу років відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Однак, указаним рішенням, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області відмовило у здійсненні відповідно перерахунку.
Рішенням відповідача №41 від 13.11.2024 мотивовано тим, що ОСОБА_1 з 15.02.2003 призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону №2262 на підставі документів, наданих уповноваженим органом ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відповідно до п. «а» ст.12 Закону №2262 пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом незалежно від віку, якщо вони звільнені з військової служби з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати та мають 25 календарних років і більше. Згідно документів, наданих уповноваженим органом ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 08.06.2024 звільнено з посади начальника штабу, - першого заступника командира батальйону військової частини НОМЕР_1 за наявності календарної вислуги 22 роки 06 місяців 11 днів. Враховуючи зазначене, право на пенсію за вислугу років за новою посадою з урахуванням календарної вислуги років 22 роки 06 місяців ОСОБА_1 не має.
Не погодившись із діями відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи відповідають вони встановленим ч. 2 ст. 2 КАС України вимогам.
Згідно з ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Державному бюро розслідувань, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, врегульовані Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262-XII (далі Закон №2262-XII).
За ст.1 Закону №2262-XII особи з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Державному бюро розслідувань та на службі на посадах начальницького складу в Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Бюро економічної безпеки України, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.
Згідно ст.1-1 Закону №2262-XII законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.
Відповідно до ст.2 Закону №2262-XII військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби.
Судом встановлено, що позивачу пенсія відповідно до Закону №2262 була призначена з 15.02.2003 року. В подальшому позивач продовжив військову службу та був звільнений 08.06.2024, у зв'язку із чим на адресу Головного управління (відповідача) де на обліку як пенсіонер перебував позивач, відповідним уповноваженим органом ІНФОРМАЦІЯ_4 було направлено подання про перерахунок пенсії позивача з відповідними додатками, зокрема грошовим атестатом від 08.06.2024 та довідкою про щомісячні додаткові види грошового забезпечення за останні 24 календарні місяці перед звільненням.
Однак, відповідач відмовив у здійсненні перерахунку, посилаючись на відсутність у позивача необхідної календарної вислуги передбаченої п. «а» ст.12 Закону №2262.
Однак, такі доводи відповідача суд вважає хибними та необґрунтованими, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 3, 4 ст.2 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб пенсіонерам із числа військовослужбовців та осіб, які отримують пенсію за цим Законом, у разі призову їх на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийняття за контрактом на військову службу чи службу цивільного захисту, в тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, служби цивільного захисту, до Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, органів та підрозділів цивільного захисту під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення виплата пенсій не припиняється. Після звільнення із служби таких осіб виплата їм пенсій здійснюється з урахуванням додаткової вислуги років від часу призову їх на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або повторного прийняття їх на службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, служби цивільного захисту до дня фактичного звільнення. Якщо новий розмір пенсії цих осіб буде меншим за розмір, який вони отримували до призову або повторного прийняття їх на службу, виплата їм пенсій здійснюється у розмірі, який вони отримували до призову або прийняття на службу в особливий період.
Зазначений у частині третій цієї статті порядок збереження, нарахування та виплати пенсій поширюється на пенсіонерів з числа військовослужбовців та осіб, які отримують пенсію за цим Законом, прийнятих на службу на посади поліцейських до підрозділів поліції особливого призначення.
Відповідно до частини 3 статті 43 Закону №2262-XII пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.63 Закону №2262-XII перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Згідно з частиною 2 статті 51 Закону №2262-ХІІ перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Отже пенсіонерам, яким призначена пенсія на підставі Закону та які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийняття на військову службу за контрактом до Збройних Сил України, мають право на перерахунок пенсійного забезпечення з урахуванням додаткової вислуги років до дня фактичного звільнення.
Згідно із ст.17-1 Закону №2262-XII порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), визначено, що для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, зазначеним у пунктах б-д ж і з ст. 1-2 такого Закону, до вислуги років зараховуються, зокрема військова служба в Збройних Силах, Державній прикордонній службі, Національній гвардії, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ та інших військових формуваннях, створених Верховною Радою України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації, Державній спеціальній службі транспорту.
Відповідно до пункту 7 Постанови №393 пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.
Згідно з п.2 розділу І Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України 30 січня 2007 року № 3-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 02 березня 2023 року № 10-1) (далі - Порядок №10-1), заява про призначення пенсії за вислугу років, по інвалідності подається військовослужбовцем, звільненим зі служби, та особою, яка має право на пенсію згідно із Законом або відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку (заява про призначення/перерахунок пенсії), до органу, що призначає пенсію, через уповноважений орган (структурний підрозділ), який здійснює підготовку документів, необхідних для призначення пенсій Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України, Міністерства юстиції України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Служби судової охорони, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Національної гвардії України, Національної поліції України, Національного антикорупційного бюро України, Бюро економічної безпеки України, Управління державної охорони України (далі - уповноважений орган (структурний підрозділ)), за останнім місцем служби.
Пунктом 2 розділу ІІ Порядку №10-1 визначено, що до заяви про призначення пенсії за вислугу років, по інвалідності додаються такі документи, зокрема: грошовий атестат та довідка про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премію для призначення пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Згідно п.1 розділу ІІІ Порядку №10-1 уповноважений орган (структурний підрозділ) у 10-денний строк з дня одержання заяви про призначення пенсії оформляє всі необхідні документи і подання про призначення пенсії і направляє до органу, що призначає пенсії.
З системного аналізу наведених вище норм права вбачається, що при призначенні пенсії військовослужбовцю за вислугу років чи інвалідності за нормами Закону №2262-ХІІ враховуються грошове забезпечення такої особи, яке вона отримувала на день звільнення. При цьому розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням, в той час як посадовий оклад, оклад за військове звання та надбавка за вислугою років визначається у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням.
Відповідно до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого Наказом Міністра оборони України 07.06.2018 № 260, підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є, в тому числі, грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби).
Отже, саме грошовий атестат та довідка про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премію обов'язково подається для призначення пенсії до органів Пенсійного фонду, визначає розміри посадового окладу, окладу за військовим званням та надбавки за вислугу установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням, що має враховуватися під час обчислення пенсії.
Як було встановлено судом з матеріалів справи, на ім'я позивача при звільненні з 08.06.2024 з військової служби у військовій частині НОМЕР_1 було оформлено грошовий атестат за новою посадою ОСОБА_1 та довідку про щомісячні додаткові види грошового забезпечення, які з поданням про перерахунок пенсії позивача направлялись до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області.
Відповідач не заперечує періодів служби позивача за новою посадою, не заперечує отримання від уповноваженого органу відповідних документів щодо перерахунку пенсії позивача, однак вважає, що з огляду на відсутність передбаченої п. «а» ст.12 Закону №2262 на момент звільнення 08.06.2024 календарної вислуги, позивач не має права на перерахунок пенсії за новою посадою.
Однак, суд зауважує, що відповідно до ч.3 ст.2 Закону №2262-XII пенсіонерам із числа військовослужбовців та осіб, які отримують пенсію за цим Законом, у разі призову їх на військову службу за призовом під час мобілізації, в тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, виплата пенсій не припиняється. Після звільнення із служби таких осіб виплата їм пенсій здійснюється з урахуванням додаткової вислуги років від часу призову їх на військову службу за призовом під час мобілізації.
Відтак, пенсія після звільнення підлягає перерахунку з урахуванням додаткової вислуги років, а не повторному призначенню.
Суд, з огляду на доводи позивача також враховує, що процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років є норми статті 63 Закону № 2262-ХІІ. Оскільки перерахунок пенсії Позивачу пов'язаний з переглядом розміру вже призначеної йому пенсії, при визначенні її розміру не може поширюватися законодавство, яке стосується призначення пенсії.
Відтак, оскільки фактично грошовий атестат про грошове забезпечення позивача при звільненні та довідка за останні 24 календарні місці перед звільнення з відповідним поданням уповноваженим органом були надані до головного управління саме з метою перерахунку вже отримуваної пенсії за вислугу років позивачем, відповідач безпідставно, приймаючи рішення №41 про відмову у перерахунку пенсії, послався на відсутність передбаченої у позивача п. «а» ст.12 Закону №2262 необхідної календарної вислуги.
Така поведінка Головного управління у спірних правовідносинах, що виразилась у не здійсненні перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 на підставі грошового атестату №4351/1318 від 08.06.2024 та довідки про розмір додаткових видів грошового забезпечення за період служби з 01.06.2022 по 31.05.2024, починаючи з 09.06.2024, не відповідає критеріям правомірності, визначеним частиною 2 статті 2 КАС України.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Наведені відповідачем у відзиві доводи не доводять правомірності поведінки відповідача у спірних правовідносинах, яка виразилась у прийнятті рішення про відмову у перерахунку пенсії позивача.
Відтак, позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Водночас, суд зазначає, що згідно з ч.2 ст.9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Вихід за межі позовних вимог можливий у справах за позовами до суб'єктів владних повноважень, при цьому вихід за межі позовних вимог повинен бути пов'язаний із захистом саме тих прав, щодо яких подана позовна вимога.
Пунктами 2, 10 ч.2 ст.245 КАС України передбачено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Підсумовуючи вищенаведене у сукупності, оцінивши докази у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає за доцільне з урахуванням ч.2 ст.9 КАС України, вийти за межі заявлених позовних вимог, та з метою ефективного захисту порушених прав позивача, визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо не здійснення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 на підставі грошового атестату №4351/1318 від 08.06.2024 та довідки про розмір додаткових видів грошового забезпечення за період служби з 01.06.2022 по 31.05.2024, починаючи з 09.06.2024, визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління №41 від 13.11.2024 про відмову у перерахунку пенсії позивача та зобов'язати здійснити відповідний перерахунок та виплату пенсії позивача на підставі грошового атестату №4351/1318 від 08.06.2024 та довідки про розмір додаткових видів грошового забезпечення за період служби з 01.06.2022 по 31.05.2024, починаючи з 09.06.2024.
Щодо зауваження відповідача у відзиві на позовну заяву стосовно того, що позивач у позовній заяві просив зобов'язати Головне управління у м.Києві провести перерахунок його пенсії, суд, з огляду на встановлені обставини справи, визнає вказане як помилку, допущену позивачем при складенні та направленні до суду позовної заяви. В матеріалах відсутні докази, які б свідчили про те, що у спірних правовідносинах відповідачем має виступати саме ГУ ПФУ у м.Києві.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, судові витрати не розподіляються.
На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо не здійснення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 на підставі грошового атестату №4351/1318 від 08.06.2024 та довідки про розмір додаткових видів грошового забезпечення за період служби з 01.06.2022 по 31.05.2024, починаючи з 09.06.2024.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області рішення №41 від 13.11.2024 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі грошового атестату №4351/1318 від 08.06.2024 та довідки про розмір додаткових видів грошового забезпечення за період служби з 01.06.2022 по 31.05.2024, з урахуванням раніше проведених виплат, починаючи з 09.06.2024.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, код ЄДРПОУ 20987385, адреса: вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012.
Суддя Марина ХЛІМОНЕНКОВА