Справа № 420/23555/25
15 січня 2026 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабенка Д.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання статусу, визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання статусу, визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
19 серпня 2025 року від представника Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області разом з відзивом надійшло клопотання про зупинення провадження у справі № 420/23555/25 до набрання законної сили рішенням Верховного Суду у справі №240/1202/25, а також клопотання про залучення до участі у справі № 420/23555/25 Міністерство соціальної політики України (ЄДРПОУ 37567866, вул. Еспланадна, 8/10, м. Київ, 01601) в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.
25.08.2025 до суду від позивача надійшли заперечення на клопотання про зупинення провадження. Зокрема, позивач вважає, що у задоволенні даного клопотання відповідача слід відмовити, оскільки такої зразкової справи на даний час не існує. Як, вбачається з ухвали про відкриття касаційного провадження Касаційного адміністративного суду Верховного суду від 26 травня 2025 року у справі № 240/1202/25 дана справа не є зразковою та буде вирішена у звичайному порядку.
Крім того, предмет спору у справі № 420/23555/25 не відповідає ознакам типової справи до справі № 240/1202/25. Так, предметом спору у цій справі 420/23555/25 є дії відповідача щодо застосування коефіцієнтів до пенсії ОСОБА_1 - учасника бойових дій, відповідно до пункту другого постанови Кабінету Міністрів України № 1 від 03 січня 2025 року “Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період дії воєнного стану».
У справі, на яку посилається відповідач, зовсім інший предмет спору.
25.08.2025 до суду від позивача надійшли заперечення на клопотання про залучення до участі у справі третьої особи. Зокрема, позивач вважає, що у задоволенні даного клопотання відповідача слід відмовити. Позивач зазначає, що рішення у цій справі не матиме безпосереднього впливу на права та обов'язки Міністерства соціальної політики України. Та обставина, що надалі Міністерство соціальної політики України вступить у відповідні правовідносини зі сторонами, не змінює характеру тих правовідносин, справа щодо яких наразі розглядається судом, і не має на них жодного впливу.
Предметом спору у цій справі є дії відповідача щодо застосування коефіцієнтів до пенсії позивача відповідно до пункту другого постанови Кабінету Міністрів України № 1 від 03 січня 2025 року “Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період дії воєнного стану». Та обставина, що у разі винесення рішення про задоволення позовних вимог, реальне виконання залежатиме від дій Міністерства соціальної політики України, як органу, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері, зокрема, соціальної політики, загальнообов'язкового державного соціального та пенсійного страхування, соціального захисту населення та є головним розпорядником коштів, не свідчить про те, що у такого органу за наслідками розгляду цієї справи виникнуть нові обов'язки, крім тих, що і так покладені на нього чинним законодавством.
Враховуючи викладене, позивач вважає, що рішення у цій справі може вплинути лише на права та обов'язки відповідача. Отже, підстави для залучення Міністерства соціальної політики України, до участі у справі як третьої особи відсутні.
Дослідивши матеріали справи, вирішуючи питання щодо зупинення провадження у справі, суд зазначає таке.
Підстави та порядок зупинення провадження у справі врегульовані статтею 236 КАС України. Так, частиною 1 цієї статті передбачено обов'язкові підстави для зупинення провадження у справі, а у частині 2 цієї статті наведено факультативні підстави.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 236 КАС України, суд зупиняє провадження у справі в разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
За змістом наведеної норми процесуального закону, підставою для зупинення провадження в адміністративній справі є сукупність таких складових, як розгляд іншої справи іншим судом, пов'язаність іншої судової справи з цією адміністративною справою та неможливість розгляду останньої до вирішення судом зазначеної іншої справи.
Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у цій справі, зокрема, факти, що мають преюдиційне значення.
Неможливість розгляду справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені адміністративним судом самостійно у цій справі.
Отже, для вирішення питання про зупинення провадження у справі адміністративний суд у кожному випадку повинен з'ясовувати, як пов'язана справа, що розглядається іншим судом, з цією справою, а також чим обумовлюється неможливість розгляду цієї справи.
Згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень, постановою Верховного Суду від 17.09.2025 у справі №240/1202/25, яка набрала законної сили 17.09.2025, Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області залишено без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07 березня 2025 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08 квітня 2025 року залишено без змін.
Отже, у зв'язку з набранням законної сили постановою Верховного Суду від 17.09.2025 у справі №240/1202/25, відсутні підстави для зупинення провадження у справі.
Щодо залучення до участі у справі Міністерства соціальної політики України в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача у справі № 420/23555/25, суд зазначає таке.
Так, в обґрунтування поданого клопотання представник відповідача зазначив, що у разі прийняття рішення про задоволення позовних вимог його реальне виконання залежатиме від дій Мінсоцполітики, як органу, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері пенсійного забезпечення та є головним розпорядником коштів за бюджетною програмою за КПКВК 2506080 «Фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду».
Обґрунтовуючи необхідність залучення Міністерства соціальної політики України в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача представник відповідача зазначив, що розробником проєкту постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» є вказаний державний орган. Згідно з пояснювальною запискою до нього, метою прийняття є забезпечення реалізації норм Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», спрямованих на оптимізацію видатків на виплату пенсій, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету. Проєкт постанови №1 розроблений Мінсоцполітики відповідно до ст.46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» з урахуванням складної макрофінансової ситуації, яка є наслідком збройної агресії російської федерації проти України, пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Вважає, що рішення у цій справі впливатиме на інтереси Мінсоцполітики та вразі незалучення до участі у справі позбавить його можливості реалізувати права учасника справи.
Згідно із частинами другою, четвертою, п'ятою статті 49 КАС України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку. У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі. Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Ухвала за наслідками розгляду питання про вступ у справу третіх осіб окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
Тобто, за клопотанням учасників справи суд може залучити до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, лише у разі, коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки.
Водночас, заявником не доведено, що рішення у цій справі може вплинути на права, свободи, інтереси або обов'язки Мінсоцполітики.
Так, обов'язки Мінсоцполітики як головного розпорядника бюджетних коштів передбачені законом, а не судовим рішенням у конкретній справі.
Суд також зауважує, що позовні вимоги стосуються питання нарахування та виплати позивачу пенсії без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених вказаною вище постановою Уряду України, яке безпосередньо вирішує відповідач, розроблення Міністерством соціальної політики України проєкту вказаної постанови Кабінету Міністрів України, не створює безпосередньо правовий інтерес до результату вирішення цієї справи судом. Винесення судового рішення у вказаній справі не матиме безпосереднього впливу на виникнення у Міністерства соціальної політики України прав та обов'язків щодо нарахування та виплату позивачу пенсії. Крім того, відсутні докази наявності правового інтересу Міністерства соціальної політики України, який би відповідав правовій позиції відповідача у справі. Отже, не доведено, що судове рішення може безпосередньо вплинути на його права та обов'язки.
Оскільки судом не підтверджено, що для всебічного та об'єктивного розгляду справи необхідно залучити третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Міністерство соціальної політики України, тому у задоволенні клопотання відповідача слід відмовити.
Керуючись ст. 49, 236, 248, 256 КАС України, суд
У задоволенні клопотання представника Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про зупинення провадження у справі № 420/23555/25 до набрання законної сили рішенням Верховного Суду по справі №240/1202/25 - відмовити.
У задоволенні клопотання представника Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про залучення до участі у справі № 420/23555/25 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Міністерство соціальної політики України - відмовити.
Ухвала набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.256 КАС України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Дмитро БАБЕНКО