Справа № 420/33882/25
15 січня 2026 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Стефанов С.О., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання Головного управління Національної поліції в Одеській області про залишення позову без розгляду, -
До Одеського окружного адміністративного суду 09 жовтня 2025 року надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області, в якому позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати пункт 4 наказу Головного управління національної поліції в Одеській області від 01.09.2025 року № 2076, яким капітана поліції ОСОБА_1 , старшого інспектора роти № 4 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНП в Одеській області притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції;
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Одеській області №1095 о/с від 02.09.2025 року в частині звільнення капітана поліції ОСОБА_1 (0064341), старшого інспектора роти № 4 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНП в Одеській зі служби в поліції;
- поновити ОСОБА_1 на посаді капітана поліції, старшого інспектора роти № 4 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНП в Одеській області;
- стягнути з Головного управління Національної поліції в Одеській області на користь ОСОБА_1 , старшого інспектора роти № 4 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНП в Одеській області середній заробіток за період вимушеного прогулу з 02.09.2025 року по день ухвалення судового рішення.
Ухвалою суду від 21 жовтня 2025 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - залишено без руху.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2025 року ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - повернуто позивачу.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2025 року ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2025 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
22 грудня 2025 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла справа №420/33882/25 та згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.11.2025 року, адміністративну справу за №420/33882 передано на розгляд судді Одеського окружного адміністративного суду Стефанову С.О.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами в порядку ст.262 КАС України.
31 грудня 2025 року від Головного управління Національної поліції в Одеській області до суду надійшла заява про залишення позову без розгляду (вхід. № ЕС/138401/25), в якій заявник просить суд залишити позов без розгляду, у зв'язку із неповажністю причин пропуску процесуального строку, встановленого Дисциплінарним статутом Національної поліції України та частиною 5 статті 122 КАС України.
Розглядаючи заяву Головного управління Національної поліції в Одеській області про залишення позову без розгляду, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1, 2, 5 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Згідно з ч. 2 ст.19 ЗУ «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року № 580-Vlll підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень, визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується Законом.
Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженим Законом України від 15.03.2018 року № 2337-VIII, визначено сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження. Розділом V Дисциплінарного статуту Національної поліції України визначені особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану.
Спірні правовідносини, розглядаються під кутом норм права, які визначені у зазначеному розгляді Дисциплінарного статуту НПУ, на час воєнного стану в державі.
Так, у зв'язку з триваючою збройною агресією російської федерації проти України та з метою вжиття ряду заходів, спрямованих на її відбиття, указом Президента України від 1 травня 2023 року № 254/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» постановлено з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року продовжено дію воєнного стану строком на 90 діб - до 18.08.2023 року. Та станом на сьогодні продовжено дію воєнного стану.
2 травня 2023 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного станув Україні», яким затверджено Указ Президента України від 1 травня 2023 року № 254/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні». Згідно ч. 4 ст. 31 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» у період дії воєнного стану поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення, звернувшись до адміністративного суду протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
В мирний час встановлювалась інша норма права, щодо строків оскарження, поліцейським застосованого до нього дисциплінарного стягнення, так частиною 1 статті 24 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, визначено, що поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення протягом місяця з дня його виконання (реалізації) шляхом подання рапорту до прямого керівника особи, яка застосувала дисциплінарне стягнення, а також шляхом звернення до суду в установленому порядку.
Частиною 5 статті 122 КАС України визначено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Так Верховним судом у постанові від 28.03.2024 по справі №420/22052/23 зазначено наступне: «Правила конкуренції, крім вищезазначеного, можуть випливати з часової послідовності прийняття норм. За загальним правилом, нова норма припиняє дію старої норми, якщо вони суперечать одна одній (lex posterior derogat legi priori). У співвідношенні між звичайними законами, які суперечать один одному, «молодша норма» припиняє суперечливу до неї «старшу»: цей підхід виходить з того, що існуюче право при виданні нової норми може бути змінене без особливих проблем.
Тобто, у контексті цього судового спору застосуванню підлягає Дисциплінарний статут Національної поліції України, що затверджений Законом України і яким передбачені порядок та строки оскарження дисциплінарного стягнення.
Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постановах від 08 лютого 2023 року у справі №120/7567/22, від 31 жовтня 2023 року у справі №400/5692/22, від 31 жовтня 2023 року у справі №340/4394/22, від 30 листопада 2023 року у справі №500/1224/23.
Отже, Верховний Суд вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що до правовідносин, які склались у цій справі потрібно застосовувати положення частини четвертої статті 31 Дисциплінарного статуту, які передбачають оскарження наказу про звільнення у 15-ти денний термін з дня ознайомлення з відповідним наказом.
При цьому, як установили суди попередніх інстанцій, позивач звернувся до суду з цим позовом з пропуском 15-тиденного строку на оскарження, встановленого частиною четвертою статті 31 Дисциплінарного статуту, належних та достатніх доводів на обґрунтування поважності причин такого пропуску не навів».
Статтею 31 розділу V Дисциплінарного статуту встановлено порядок оскарження дисциплінарного стягнення у період дії воєнного стану, відповідно до частини четвертої якої поліцейський має право оскаржити застосовано до нього дисциплінарне стягнення, звернувшись до адміністративного суду протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
У разі застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь або звільнення зі служби в поліції поліцейський має право оскаржити таке стягнення протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом по особовому складу про виконання застосованого дисциплінарного стягнення. Оскільки існує колізія між загальним (КАС України) та спеціальним законом (Дисциплінарний статут), застосуванню підлягають норми спеціального закону, яким є саме Дисциплінарний статут.
Аналогічний висновок висловлений Верховним Судом у постановах від 31.05.2023, у справі №160/9356/22, від 31.10.2023 у справі №340/4394/22, від 30.11.2023 у справі №500/1224/23, від 28.03.2024 у справі №420/22052/23, та який застосований судами попередніх інстанцій.
Таким чином, законодавець чітко пов'язав виникнення права на оскарження застосованого до поліцейського дисциплінарного стягнення та обчислення строку на таке оскарження - з моменту ознайомлення особи з наказом про виконання застосованого дисциплінарного стягнення.
Крім того, із змісту положень частин першої, другої статті 30 Дисциплінарного статуту НП України вбачається, що законодавцем запроваджено новий алгоритм ознайомлення поліцейського з наказом про застосування до нього дисциплінарного стягнення, у разі відсутності його на службі.
Зокрема, за допомогою поштового зв'язку (у разі можливості) на адресу місця проживання, зазначену в його особовій справі, або з використанням електронної комунікації за контактними даними, які наявні в розпорядженні його безпосереднього керівника.
І лише у разі виконання указаних приписів, поліцейський вважається таким, що ознайомлений з наказом про застосування дисциплінарного стягнення, після спливу чотирьох календарних днів з дня його відправлення поштовим зв'язком або після спливу двох календарних днів - у разі відправлення з використанням електронної комунікації.
Наведене означає, що єдиними та допустимими доказами належного повідомлення поліцейського про наказ щодо застосування до нього дисциплінарного стягнення є документи, які підтверджують, що у разі якщо така інформація надсилалася йому засобами поштового зв'язку, то відповідач повинен направити її на адресу його місця проживання, зазначену в його особовій справі. Направлення на будь-які інші адреси, що не указані в особовій справі поліцейського не відповідає установленому законодавцем порядку. Обставини, що обумовлюють можливість відступу від цього правила повинні бути доведені відповідачем задля належного виконання ним обов'язку, передбаченого указаною нормою.
Підсумовуючи викладене, можна дійти висновку, що лише за умови дотримання органом поліції такої процедури, поліцейський вважається ознайомленим з наказом про застосування до нього дисциплінарного стягнення у строки, установлені частиною другою статті 30 Дисциплінарного статуту НП України, незалежно від того, чи такі повідомлення він фактично отримував.
Це означає, що за такого нормативного регулювання, повернення поштового відправлення з відміткою про «Закінчення терміну зберігання» або відсутність інформації у відповідному месенджері про те, що особа ознайомлена з текстом повідомлень, жодним чином не зупиняють строки, установлені указаною нормою, так як у таких випадках визначальним є саме дотримання органом поліції приписів частини першої статті 30 Дисциплінарного статуту НП України. Тому, за таких обставин, поліцейський вважається обізнаним з таким наказом незалежно від того, чи отримував/читав він відповідне повідомлення.
Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 07 грудня 2023 року у справі №420/15422/22 та в постанові Верховного Суду від 25 січня 2024 року по справі № 260/4067/23.
Як вбачається з матеріалів справи, за допомогою електронної комунікації на електронну адресу позивача « ІНФОРМАЦІЯ_1 » 03.09.2025 року було направлено наказ № 1095 о/с від 02.09.2025 та написано повідомлення, відповідно до якого повідомлялось, ОСОБА_1 звільнення, наказ, лист, пам'ятка та довідка УЛМТЗ .
Докази того, що позивач має саме таку електронну адресу підтверджується і тим, що він її вказав у позовній заяві.
Додатково також на адресу проживання ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 , 03.09.2025 року засобами поштового зв'язку було направлено листа з копією наказу Головного управління Національної поліції в Одеській області від 02.09.2025 №1095 о/с.
Слід звернути увагу, що у позовній заяві позивач зазначає, цю адресу на яку йому було відправлено наказ.
З огляду на викладене за таких обставин, ОСОБА_1 вважається обізнаним з наказом про звільнення 06.09.2025 року, тобто після спливу двох календарних днів - у разі відправлення з використанням електронної комунікації (частин першої, другої статті 30 Дисциплінарного статуту НП України). 20.09.2025 року був останнім днем для подачі позовної заява ОСОБА_1 , однак свій позов останній подав відповідно до відмітки Одеського окружного адміністративного суду 08.10.2025 року тобто з порушенням п'ятнадцятиденного терміну оскарження передбаченим законодавством.
Так до суду Головним управлінням надано усі докази на підтвердження ознайомлення позивача з дисциплінарним наказом та наказом по особовому складу та підтверджено факт пропуску останнім строку для подачі позовної заяви до суду. Відповідно до ч.2 ст.30 Дисциплінарного статуту ОСОБА_1 вважається ознайомлений із наказом ГУНП в Одеській області від 02.09.2025 року № 1095 о/с про звільнення зі служби в поліції (03.09.2025 відправлення електронною комунікацією наказу від 02.09.2025 року № 1095 о/с на його електронний адрес) - 06.09.2025 року.
В той же час, будь-яких доказів на підтвердження того, що існували непереборні обставини, які перешкоджали позивачу звернутися до суду позивачем не надано та в позовній заяві не зазначено.
Враховуючи наведене вище вбачається, що позивач порушива строки звернення до суду, які передбачені нормами спеціального закону, яким є саме Дисциплінарний статут.
Відповідно до ч.6 ст.161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч.1, 2 ст.123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Таким чином, враховуючи факт пропуску позивачем 15-денного строку звернення до адміністративного суду з даною позовною заявою, позивачу необхідно подати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати причини поважності (у разі їх наявності) пропуску строку звернення до суду та надати належні докази.
Частиною 13 ст.171 КАС України визначено, що суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Враховуючи вищевикладене, суддя дійшов висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу слід залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків.
Виявлені недоліки повинні бути усунені шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати причини поважності (у разі їх наявності) пропуску строку звернення до суду та надати належні докази.
Керуючись ст.ст.9, 122, 123, 160, 161, 171, 242, 256, 294 КАС України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - залишити без руху.
Надати позивачці 5-ти денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Суддя С.О. Стефанов