Справа № 420/43249/25
15 січня 2026 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Василяка Д.К., дослідив матеріали адміністративного позову Військової частини НОМЕР_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування постанов,
До суду надійшла позовна заява Військової частини НОМЕР_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_1 в якому позивач просить:
визнати протиправною та скасувати постанови старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській Області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 04.12.2025 № 79743879 про відкриття виконавчого провадження, стягнення з військової частини НОМЕР_1 виконавчого збору у розмірі 32000 грн. та про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у розмірі 450 грн.;
визнати протиправною та скасувати постанови старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській Області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 04.12.2025 ВП № 79744332 про відкриття виконавчого провадження, стягнення з військової частини НОМЕР_1 виконавчого збору у розмірі 32000 грн. та про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження;
визнати протиправною та скасувати постанови старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській Області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 04.12.2025 ВП №79744035 про відкриття виконавчого провадження, стягнення з військової частини НОМЕР_1 виконавчого збору у розмірі 32000 грн. та про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження (у зв'язку з повним самостійним його виконанням 28.10.2025 боржником, до відкриття виконавчого провадження);
залучити ОСОБА_1 та його представника - адвоката Єрьоміну Вікторію Анатоліївну до участі в справі, як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача.
Ухвалою суду від 05.01.2026 року адміністративний позов залишено без руху. Надано позивачу 10 денний термін з дня отримання копії ухвали про залишення адміністративного позову без руху для усунення недоліків адміністративного позову шляхом: надання уточненої позовної заяви, оформленої у відповідності до вимог статей 160, 161 КАС України з урахуванням висновків суду зазначених в ухвалі; надання документу про сплату судового збору у розмірі 21801,60 грн. або клопотання про звільнення від сплати, відстрочення або розстрочення сплати судового збору, у разі наявності передбачених Законом України “Про судовий збір» підстав, що підтверджується належними письмовими доказами.
14.01.2026 року від представника позивача надійшла заява про продовження строків на усунення недоліків в якій просив відстрочити сплату судового збору, оскільки військова частина НОМЕР_1 є бюджетною установою, та на 100% фінансується з державного бюджету України. Станом на 13.01.2026 бюджетних асигнувань, для сплати судового збору, на рахунках військової частини - не має.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08.07.2011 №3674-VІ «Про судовий збір» ( Закон №3674-VІ).
Відповідно до ч.1 с.133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Статтею 8 Закону №3674-VI встановлено умови за яких суд своєю ухвалою може відстрочити або розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від сплати такого на певний строк за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Отже, КАС України та Законом України «Про судовий збір» встановлено вичерпний перелік умов, суб'єктів та коло правовідносин, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема відстрочити сплату судового збору.
За правовою позицією Верховного Суду в ухвалі від 01.06.2023 у справі №520/23674/21, від 21.02.2024 у справі №420/12847/23, від 17.04.2024 у справі №560/15783/23 позивач, маючи однаковий обсяг процесуальних прав і обов'язків поряд з іншими учасниками справи, є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому обмежене її фінансування, зокрема, в частині видатків, передбачених на сплату судового збору, не є підставою для відстрочення, розстрочення, зменшення розміру або звільнення від сплати судових витрат останнього, оскільки кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі установи своєчасно і у повному обсязі.
Обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у них коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення, розстрочення чи відстрочення від такої сплати.
Водночас звільнення, відстрочення та розстрочення суб'єкту владних повноважень сплати судового збору може розцінюватися, як надання державним органам певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу - юридичними та фізичними особами, які зобов'язані сплачувати такий збір.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі №0940/2276/18 зроблено висновок, що суд може відстрочити (розстрочити) сплату судового збору, враховуючи майновий стан особи, що звертається до суду. Цей висновок Великої Палати Верховного Суду стосується і суб'єкта владних повноважень. При цьому у зазначеній постанові Велика Палата Верховного Суду сформулювала висновок про те, що звільнення юридичної особи від сплати судового збору за наявності майнового критерію, можливе виключно у випадку, якщо предметом позову у справі є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Для вирішення питання про звільнення від сплати судового збору необхідним є доведення особою, яка звертається із відповідним клопотанням, фінансової неможливості сплатити судовий збір. При цьому оцінці також підлягають дії, вчинені скаржником задля сплати судового збору, та причини, з яких такі дії не призвели до позитивного вирішення питання його сплати.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 квітня 2021 року у справі №640/3393/19 зазначала, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору.
З огляду на наведене суд вважає, що заява позивача про відстрочення сплати судового збору з наведених ним підстав задоволенню не підлягає, оскільки відсутність фінансування суб'єкта владних повноважень на сплату ним судового збору, не є належною правовою підставою для цього в розумінні положень ч.1 ст.8 Закону №3674-VІ.
У своїй практиці Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у 6 § 1 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. У той же час заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду справи, що стосуються безпосередньо його, максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо: позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Враховуючи вищевикладене, суд робить висновок про наявність підстав для повернення адміністративного позову.
Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
На підставі викладеного, керуючись ст. 169, 248 КАС України, суддя
Відмовити у задоволенні клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору.
Повернути позивачеві адміністративний позов Військової частини НОМЕР_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування постанов.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала суду може бути оскаржена до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Д.К.Василяка