Справа № 420/19269/25
15 січня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Білостоцького О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, визначеного ч. 5 ст. 262 КАС України, адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АЛМІ ДИСТРИБЬЮШН» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов?язання вчинити певні дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «АЛМІ ДИСТРИБЬЮШН» до Головного управління ДПС в Одеській області, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Одеській області про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість від 06.05.2025 року №12834192/40311584;
- зобов'язати Головне управління ДПС у Одеській області врахувати таблицю даних платника податків на додану вартість, подану товариством з обмеженою відповідальністю «АЛМІ ДИСТРИБЬЮШН» за реєстраційним номером №9120957292 днем її подання.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що ним у встановленому законодавством порядку було подано до контролюючого органу таблицю даних платника податку на додану вартість разом із поясненнями, яку було зареєстровано 02.05.2025 року за №9120957292.
Водночас, 06.05.2025 року Комісією регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Одеській області було винесено рішення про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість №12834192/40311584.
Позивач вищезазначене рішення вважає незаконним та необґрунтованим, а тому звернувся до суду задля його оскарження.
Ухвалою суду у справі №420/19269/25 було відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін.
Під час розгляду справи від представника Головного управління ДПС в Одеській області надійшов відзив на адміністративний позов, з якого вбачається, що відповідач позов не визнає та зазначає, що оскаржуване рішення Комісії регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Одеській області є правомірним та законним.
Від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив, на яку заперечень від представника податкового органу до суду не надходило.
Згідно частини 2 ст. 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Суд у справі встановив наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛМІ ДИСТРИБЬЮШН» (далі - підприємство) зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом - 40311584.
Основний вид економічної діяльності підприємства - (КВЕД) 46.39 Неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.
З метою підтвердження реальності здійснення господарських операцій, що належать до основного виду діяльності підприємства, ним до контролюючого органу було подано таблицю даних платника податку на додану вартість разом із поясненнями відповідно до вимог пункту 12 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року №1165. У вказаних поясненнях зазначалось про наявність у підприємства приміщень та потужностей для здійснення основного виду господарської діяльності, а також трудових ресурсів.
Вищезазначену таблицю Головним управлінням ДПС в Одеській області було зареєстровано 02.05.2025 року за №9120957292.
Однак, Комісією регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Одеській області було прийнято рішення №12834192/40311584 від 06.05.2025 року про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість.
Підставою прийняття вищевказаного рішення зазначено «інше», а саме:
виявлення невідповідності визначених платником податку в таблиці даних видів діяльності у платника податку основним засобам: недотримання п.13.Порядку;
виявлення відсутності інформації про діяльність підприємства з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку у поясненні поданого до таблиці даних платника податку: недотримання п.14 Порядку.
Не погодившись із вищезазначеним рішенням, позивач звернувся із скаргою до Державної податкової служби України, до якої на підтвердження відомостей, зазначених у поясненнях, були додані примірники договорів оренди, суборенди приміщень та актів приймання-передачі для здійснення господарської діяльності, штатних розкладів та звітів з ЄСВ на підтвердження наявності у підприємства трудової сили.
Водночас, скарга підприємства була залишена без задоволення, а рішення - без змін, що змусило позивача звернутися до суду з вказаним адміністративним позовом.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Дослідивши зміст адміністративного позову, відзиву, відповіді на відзив, а також наданих до суду письмових доказів у справі, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об'єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України від 02.12.2010 року №2755-VI (далі - ПК України).
Відповідно до підпункту 16.1.2, 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року №1165 було затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165).
Згідно п.2 Порядку №1165 таблиця даних платника податку - це зведена інформація, що подається платником податку до контролюючого органу, щодо кодів видів економічної діяльності платника податку згідно з Класифікатором видів економічної діяльності, кодів товарів згідно з УКТЗЕД та/або кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України.
За п.12 Порядку №1165 встановлено, що платник податку має право подати до ДПС таблицю даних платника податку за встановленою формою (додаток 5).
Згідно п.13 Порядку №1165 у таблиці даних платника податку зазначаються:
види економічної діяльності відповідно до КВЕД;
коди товарів згідно з УКТЗЕД, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України;
коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України.
Відповідно до п.14 Порядку №1165 таблиця даних платника податку подається з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку.
За п.п.15-16 Порядку №1165 таблиця даних платника податку з поясненнями розглядається комісією регіонального рівня протягом п'яти робочих днів після її отримання.
Комісія регіонального рівня приймає рішення про врахування або неврахування таблиці даних платника податку, яке надсилається платнику податку в електронний кабінет засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу, Законів України Про електронні документи та електронний документообіг та Про електронні довірчі послуги (додаток 6).
Згідно п.17 Порядку №1165 у рішенні про неврахування таблиці даних платника податку в обов'язковому порядку зазначається причина такого неврахування.
Відповідно до п.19 Порядку №1165 Комісії контролюючих органів приймають рішення про неврахування таблиці даних платника податку (додаток 7), врахованої відповідно до пунктів 16 та/або 18 цього Порядку, комісія центрального рівня приймає рішення про неврахування таблиці даних платника податку, врахованої відповідно до рішення про задоволення скарги щодо рішення про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість, що надсилається платнику податку в електронний кабінет засобами електронного зв'язку в електронній формі, з дотриманням вимог Кодексу, Законів України Про електронні документи та електронний документообіг та Про електронні довірчі послуги, якщо:
стосовно платника податку прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку (додаток 4), визначених у пунктах 1-5 додатка 1;
до контролюючого органу надійшла податкова інформація щодо невідповідності інформації, зазначеної в таблиці даних платника податку, видам економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності, кодам товарів згідно з УКТЗЕД та/або кодам послуг згідно з Державним класифікатором, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України, яка свідчить про надання платником податку недостовірної інформації в таблиці даних платника податку.
Рішення про неврахування таблиці даних платника податку може бути оскаржено:
в адміністративному або судовому порядку у разі прийняття рішення комісією регіонального рівня;
у судовому порядку у разі прийняття рішення комісією центрального рівня.
Згідно п. 22 Порядку №1165 таблиця даних платника податку враховується у разі надходження до контролюючого органу рішення суду про скасування рішення про неврахування таблиці даних платника податку, яке набрало законної сили.
Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що рішення про неврахування таблиці даних платника податку в обов'язковому порядку повинно містити чітку підставу для такого неврахування.
Як встановлено судом, в оскаржуваному рішенні про неврахування таблиці даних платника податку підставами для відмови вказано про виявлення невідповідності визначених платником податку в таблиці даних видів діяльності у платника податку основним засобам, та про відсутність інформації про діяльність підприємства з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку у поясненні поданого до таблиці даних платника податку.
Разом з тим, в оскаржуваному рішенні чітко не зазначено, які саме невідповідності контролюючим органом було виявлено у визначених підприємством у таблиці даних видів діяльності основним засобам. Також в оскаржуваному рішенні відповідачем не конкретизовано, про яку саме діяльність, враховуючи податкову та іншу звітність, мало зазначити підприємство у поданих до таблиці даних поясненнях.
Крім того, спірне рішення прийняте не на підставах визначених законодавством, оскільки не підтверджено існування жодної із визначених п. 19 Порядку №1165 підстав: як наявність податкової інформації щодо невідповідності інформації, зазначеної в таблиці даних платника податку, видам економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності, кодам товарів згідно з УКТЗЕД та/або кодам послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України, яка свідчить про надання платником податку недостовірної інформації в таблиці даних платника податку, так і наявність рішення про ризиковість платника податків.
При цьому, відповідачем не надано жодних доказів, які досліджувалися Комісією регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Одеській області, та які слугували підставою для прийняття спірного рішення про неврахування таблиці даних, що фактично позбавляє платника податків можливості надати контролюючому органу необхідні в розумінні суб'єкта владних повноважень пояснення та докази, які б давали можливість врахувати таку таблицю після їх надання.
Рішення контролюючого органу не містить чітких правових підстав для неврахування таблиці даних платника, не містить конкретний перелік матеріалів, який би створив умови для прийняття рішення про врахування таблиці даних платника податку відповідачем.
При вирішенні справи суд також виходить із того, що зазначене рішення Комісії регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Одеській області є актом індивідуальної дії.
На думку суду, правовий акт індивідуальної дії - це виданий суб'єктом владних повноважень документ, прийнятий із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, який не містить загальнообов'язкових правил поведінки та стосується прав і обов'язків лише чітко визначеного суб'єкта (суб'єктів), якому (яким) він адресований.
Головною рисою таких актів є їхня конкретність, а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб'єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв'язання за їх допомогою конкретних питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових обов'язків, обумовлених цими актами; при цьому за умов відповідності такого акту нормам чинного законодавства.
Натомість, оскаржуване рішення податкового органу не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості акту індивідуальної дії, що породжує його неоднозначне трактування та, в свою чергу, впливає на можливість реалізації права або виконання обов'язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб'єкта владних повноважень.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постановах від 23.10.2018 року у справі №822/1817/18, від 21.05.2019 року у справі №0940/1240/18, від 02.07.2019 року у справі №3140/2160/18.
Зазначений висновок суду узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), рішення якого відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року є джерелом права.
У рішенні від 13 грудня 2001 року у справі «Церква Бесарабської Митрополії проти Молдови» ЄСПЛ зазначив, що закон має бути доступним та передбачуваним, тобто вираженим з достатньою точністю, щоб дати змогу особі в разі необхідності регулювати його положеннями свою поведінку.
На державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок («Лелас проти Хорватії», заява №55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року; «Тошкуце та інші проти Румунії», заява №36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд зазначає, що представник відповідача за час розгляду адміністративної справи не надав до суду жодного доказу на підтвердження правомірності оспорюваного рішення, а також не зазначив обґрунтованих підстав для його прийняття.
Разом з тим позивач, на думку суду, в повній мірі виконав свій обов'язок щодо надіслання до податкового органу всіх необхідних первинних документів та пояснень, які зазначені в таблиці даних.
Таким чином, суд дійшов висновку, що Комісія регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Одеській області не мала правових підстав для відмови позивачу у врахуванні таблиці даних, з огляду на що рішення про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість від 06.05.2025 року №12834192/40311584 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Стосовно позовної вимоги про зобов'язання Головного управління ДПС в Одеській області врахувати таблицю даних платника податків на додану вартість днем її подання, суд зазначає таке.
Так згідно з пунктом 4 частини 2 статті 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Пунктом 22 Порядку №1165 встановлено, що таблиця даних платника податку враховується у разі надходження до контролюючого органу рішення суду про скасування рішення про неврахування таблиці даних платника податку, яке набрало законної сили.
З огляду на зазначене та враховуючи те, що судом встановлено відсутність у податкового органу правових підстав для відмови у врахуванні таблиці даних, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання відповідача врахувати таблицю даних платника податків на додану вартість, подану товариством з обмеженою відповідальністю «АЛМІ ДИСТРИБЬЮШН», днем її фактичного подання.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи наявність підстав для задоволення основних позовних вимог підприємства, суд вважає за необхідне стягнути на його користь з Головного управління ДПС в Одеській області суму сплаченого позивачем судового збору у розмірі 2 422,40 грн.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами ст.ст. 2, 5, 6-11, 12, 72-77, 90, 241-246, 255, 257-262, 293-295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «АЛМІ ДИСТРИБЬЮШН» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов?язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Одеській області від 06.05.2025 року №12834192/40311584 про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість.
Зобов'язати Головне управління ДПС в Одеській області врахувати таблицю даних платника податків на додану вартість, подану товариством з обмеженою відповідальністю «АЛМІ ДИСТРИБЬЮШН», днем її фактичного подання за реєстраційним №9120957292.
Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «АЛМІ ДИСТРИБЬЮШН» суму сплаченого позивачем судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 2 422,40 грн.
Рішення суду може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, встановлені статтями 293, 295 та п.п.15.5 п.15 ч.1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Повне найменування сторін по справі:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛМІ ДИСТРИБЬЮШН» (65007, м. Одеса, вул. Болгарська, 1, код ЄДРПОУ 40311584).
Відповідач - Головне управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, код ЄДРПОУ 44069166).
Суддя О.В. Білостоцький