Справа № 420/41172/25
15 січня 2026 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скупінської О.В., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), Військової частини НОМЕР_3 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання протиправним та скасування наказу
До Одеського окружного адміністративного суду 10.12.2025 надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_3 , в якому просить суд:
1. Визнати протиправними дії уповноважених осіб ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо призову на військову службу в період мобілізації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
2. Зобов'язати командира військової частини НОМЕР_3 звільнити солдата ОСОБА_1 з військової служби та виключити ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення.
В обгрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що він мав статус військовозобов'язаного та перебував на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується дублікатом Військово-обліковим документом № 261120220640360000011, виданий 14.02.2025. ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_1 , що підтверджується Свідоцтвом про народження. Згідно даних довідки до акту огляду МСЕК серія 10ААВ № 751728, видана 03.03.2015 року, та пенсійного посвідчення № НОМЕР_5 , - ОСОБА_2 (батько Позивача) є особою з інвалідністю 2 (другої) групи (безстроково). ОСОБА_1 особисто звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 для оформлення відстрочки від призову на військову службу у зв'язку з необхідністю здійснення догляду за батьком інвалідом 2 (другої) групи. В усному порядку, Позивачу було повідомлено про відсутність права на відстрочку, оскільки у Позивача є інші родичі, що можуть здійснювати догляд. В подальшому, щодо Позивача були проведені мобілізаційні заходи, проведено медичний огляд щодо встановлення придатності для проходження військової служби та направлено для проходження військової служби у військову частину НОМЕР_3 . Листом ІНФОРМАЦІЯ_1 від 03.09.2025 року № 4/1/1736 повідомлено, що у Позивача відсутнє право на відстрочку, оскільки у ОСОБА_2 є ще один син та донька.
Ухвалою судді від 12.12.2025 постановлено позовну заяву залишити без руху, встановивши 10-денний строк для усунення недоліків, шляхом подання до суду позовної заяви в новій редакції, в якій має бути визначено належного відповідача.
15.12.2025 від представника позивача надійшла заява (вх. №ЕС/132016/25), в якій просить вважати належним відповідачем у адміністративній справі №420/41172/25 ІНФОРМАЦІЯ_3 (юридична адреса: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , ел. пошта: ІНФОРМАЦІЯ_4 ).
Ухвалою судді від 19.12.2025 постановлено прийняти до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 та відкрити провадження у адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін; витребувати від ІНФОРМАЦІЯ_1
- належним чином засвідчену копію рішення про відмову в наданні відстрочки від призову під час мобілізації та заяви та підтверджуючих документів, що слугували підставою для відмови у наданні відстрочки.
Копія ухвали від 19.12.2025 була отримана відповідачем 19.12.2025 в його Електронний кабінет.
Однак, вказана ухвала досі залишається не виконаною.
Відповідно до частини 4 статті 9 КАС України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Згідно з приписами частин 1, 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина 1 статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).
Як зазначив Верховний Суд в постанові від 10.04.2020 у справі №560/1370/19, під час прийняття судового рішення мають бути враховані не лише обставини і підстави, які спонукали позивача як суб'єкта владних повноважень звернутися до суду з позовом про застосування заходів реагування, але і ті, які існують на час ухвалення судового рішення. В протилежному випадку застосування заходів реагування, як виключного заходу, в судовому порядку поширюватиметься на всіх суб'єктів господарювання, щодо яких проведено перевірку і встановлено порушення, які за оцінкою спеціально уповноваженого органу, створюють реальну загрозу життю та/або здоров'ю людей. Втім, за своїм змістом і суттю такого заходу, він застосовується до усунення виявлених порушень та існування реальної загрози життю та/або здоров'ю людей, у зв'язку з чим його застосування після усунення виявлених порушень втрачає той сенс, який законодавством покладений як основа і правова підстава його застосування.
Аналогічна позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 11.09.2019 у справі № 807/1410/17.
Згідно з ч.ч.1,2 ст.94 КАС України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Відповідно до ч.6 ст. 80 КАС України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
Частиною 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно з ч.1 та 2 ст.73 КАС України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ч.4 ст.77 КАС України суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до висновків, викладених у постанові Верховного Суду по справі №826/3403/16 суди не повинні обмежуватись лише тими доказами, які були надані позивачем під час розгляду справи.
Суддя зазначає, що відповідно до частини восьмої статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом, зокрема, накладення штрафу.
Керуючись ст.ст.73, 74, 77, 79, 80, 236, 248 КАС України, суд
Повторно витребувати від ІНФОРМАЦІЯ_1
- належним чином засвідчену копію рішення про відмову в наданні відстрочки від призову під час мобілізації та заяви та підтверджуючих документів, що слугували підставою для відмови у наданні відстрочки ОСОБА_1 .
Зазначені відомості надати до суду у десятиденний строк від дати отримання копії даної ухвали.
Попередити ІНФОРМАЦІЯ_3 , що у випадку ненадання витребуваних доказів судом будуть застосовані заходи процесуального примусу, передбачені ст. 149 КАС України.
Ухвала набирає законної сили після її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Олена СКУПІНСЬКА