про залишення позовної заяви без руху
16 січня 2026 р. справа № 400/342/26
м. Миколаїв
Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Мороз А. О., ознайомившись з позовною заявою:
за позовомфермерського господарства "Дульдієр", вул. Заливна, 9, с. Лиса Гора, Первомайський р-н, Миколаївська обл., 55250,
доГоловного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Героїв Рятувальників, 6, м. Миколаїв, 54005, Первомайської державної податкової інспекції Головного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Театральна, 18, м. Первомайськ, Первомайський р-н, Миколаївська обл., 55213,
провизнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
Фермерське господарство "Дульдієр" (далі - позивач) звернулось з позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області, Первомайської державної податкової інспекції Головного управління ДПС у Миколаївській області, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії (бездіяльність) Головного управління ДПС у Миколаївській області та Первомайської державної податкової інспекції (Первомайський район) щодо не реєстрації податкової накладної за № 2 від 15.03.2024 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданої ФГ «Дульдієр»;
- зобов'язати Головне управління ДПС у Миколаївській області та Первомайську державну податкову інспекцію (Первомайський район) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 2 від 15.03.2024 року, подану ФГ «Дульдієр».
Суд ознайомився з позовом та встановив наступне.
Частиною 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Предметом спору є визнання протиправними дій (бездіяльності) відповідачів щодо не реєстрації податкової накладної за № 2 від 15.03.2024 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Позивач вказує, що станом на 15.03.2024 року податкова накладна № 2 від 15.03.2024 року не була зареєстрована та комісією ДФС не було прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.
З матеріалів позову судом встановлено, що квитанцією від 18.03.2024 року реєстрація податкової накладної № 2 від 15.03.2024 року в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена.
До суду позивач звернувся 13.01.2026 року, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення, встановленого ч. 2 ст. 122 КАС України.
Згідно з ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду позивач не подав.
Отже, позивач має подати заяву, в якій вказати підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду з наданням доказів на підтвердження цих підстав.
Згідно з ч. 2 ст. 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивач сплатив судовий збір в сумі 1 331,20 грн.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати судового збору встановлено Законом України "Про судовий збір".
Згідно Закону України "Про судовий збір", ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2026 року становить 3 328 грн.
Таким чином, розмір судового збору за подачу даного позову становить 3 328 грн.
Оскільки позивач надав доказ сплати судового збору в розмірі 1 331,20 грн., позивачу слід доплатити судовий збір в сумі 1 996,80 грн.
Судовий збір сплачується на рахунок № UA838999980313191206084014478, отримувач коштів Миколаїв.ГУК/тг м. Миколаїв/22030101, код отримувача 37992030, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030101, найменування збору: судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), призначення платежу: судовий збір за позовом (ПІБ, ідентифікаційний код/серія та номер паспорта позивача).
В позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Так, при пред'явленні позову позивач має вказати відповідача (відповідачів), вимоги до якого (яких) мають формулюватися максимально чітко і зрозуміло.
Судом встановлено, що позивач в якості відповідачів вказав Головне управління ДПС у Миколаївській області та Первомайську державну податкову інспекцію Головного управління ДПС у Миколаївській області, при цьому, одна з вимог має бути звернена до Державної податкової служби України, а саме щодо реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Так, відповідно до пп. 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.10 р., податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення).
Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.
Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.
Суд звертає увагу позивача, що в разі задоволення його вимог, суд не зможе зобов'язати ДПС України зареєструвати податкові накладні, так як ДПС України не є відповідачем у справі.
Отже, позивачу, з урахуванням викладеного, необхідно визначитись із складом відповідачів та вказати відповідачів, якими порушені права та інтереси позивача.
Частиною 6 ст. 18 КАС України передбачено, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
На підставі ч. 1 ст. 169 КАС України суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.
Як встановлено судом, інформація про реєстрацію фермерським господарством "Дульдієр" електронного кабінету відсутня, що є самостійною підставою для залишення позовної заяви без руху.
Згідно ч. 2 ст. 169 КАС України, якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом другим частини першої цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов'язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 18 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.ст. 161, 169, 248, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Залишити позовну заяву без руху.
2. Позивачу у десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, подати до Миколаївського окружного адміністративного суду:
- заяву, в якій вказати підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду з наданням доказів на підтвердження цих підстав;
- документ про сплату судового збору в розмірі 1 996,80 грн.;
- позовну заяву для суду та відповідачів, в якій визначитись із складом відповідачів та вказати відповідачів, якими порушені права та інтереси позивача;
- зареєструвати електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею в порядку ст. 256 КАС України.
4. Оскарження ухвали окремо від рішення суду не допускається. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя А. О. Мороз