про повернення позовної заяви
15 січня 2026 р. № 400/10/26
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши заяву у справі
за адміністративним позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 , Військова частина НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 ,
провизнання протиправними та скасування наказів,
31.12.2025 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом, що містить вимоги:
визнати протиправним та скасувати наказ ІНФОРМАЦІЯ_2 в частині призову ОСОБА_1 у Збройні Сили України;
визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 про зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу військової частини.
Згідно з викладеним у позові, відповідні накази були видані у липні 2025 року.
Ухвалою від 06.01.2026 суд залишив позовну заяву без руху. Причини - відсутність спірних наказів та клопотання про їх витребування; незазначення у позові дат та номерів спірних наказів; пропуск встановленого частиною п'ятою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України строку звернення до суду та відсутність заяви про поновлення цього строку.
09.01.2026 представник позивача подала до суду:
позовну заяву в новій редакції (в якій вказані дати та номери спірних наказів);
заяву про усунення недоліків;
клопотання про поновлення строку;
клопотання про витребування доказів (наказ військової частини НОМЕР_1 від 08.07.2025 № 202 про зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу військової частини);
адвокатські запити до відповідачів та докази направлення запитів;
відповідь ІНФОРМАЦІЯ_2 на адвокатський запит.
Отже, ухвалу суду позивач виконав.
Оцінюючи повідомлені представником позивача причини пропуску строку звернення до суду, суд виходив з такого.
У клопотанні про поновлення процесуального строку (додатки відсутні), зокрема, вказано, що позивач не міг дізнатися про порушення свого права до того часу, як отримав відповідь на адвокатський запит. Наказ ІНФОРМАЦІЯ_2 від 08.07.2025 № 111 "Про призов військовозобов'язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період" представник позивача отримала лише 17.12.2025. У клопотанні вказано, що "… повного тексту вказаного наказу позивач на мав, а отже з об'єктивних причин не міг своєчасно ознайомлення з наказом, в тому числі позивачу не була вручена копія наказу про призов не була вручена вам особисто під підпис або ви перебували в умовах, де не могли отримати повний текст документа (наприклад, негайне відправлення до навчального центру) …". Також у клопотанні зазначено, що "… з наказами про призов та зарахування до списків особового складу військової частини НОМЕР_2 позивача не ознайомлювали, копії таких наказів йому не вручали, що позбавило його можливості своєчасно дізнатися про зміст та реквізити оскаржених рішень …".
На думку суду, ці доводи є безпідставними.
Позовні вимоги обґрунтовані незаконністю, на думку позивача, його призову на військову службу. Зміст наказу ІНФОРМАЦІЯ_2 зводиться виключно до призову. До позову додана копія військового квитка позивача з відмітками про взяття на облік 08.07.2025 та зняття з обліку 08.07.2025. Підставою для зняття з обліку військовозобов'язаних стала зміна статусу позивача на військовослужбовця. Таким чином, позивачу було достеменно відомо про те, що ІНФОРМАЦІЯ_3 призвав його на військову службу у липні 2025 року, тому дата отримання представником позивача спірного наказу ІНФОРМАЦІЯ_2 не може вважатися часом, коли позивач дізнався або мав дізнатися про порушення своїх прав. Відсутність у позивача тексту відповідного наказу не перешкоджала його зверненню до суду, оскільки він міг подати клопотання про його витребування (частина сьома статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України).
Позивачу було достеменно відомо у липні 2025 року про те, що він був зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 . У військовому квитку позивача наявна інформація про дату і номер наказу військової частини. Відсутність у позивача тексту цього наказу також не перешкоджала зверненню до суду, про що вказано вище.
Отже, позивач дізнався про порушення своїх прав у липні 2025 року.
На підтвердження існування поважних причин пропуску строку звернення до суду у клопотанні, зокрема, вказано: "… з часу мобілізації, позивач перебував в різних місцях дислокації в межах Миколаївської області, та не мав фактичного доступу до документів, засобів зв'язку, та в тому числі можливості укласти договір на надання правничої допомоги та узгодити зі своїм представником порядок оскарження … наказів … наведені … обставини об'єктивно перешкоджали позивачу вчиненню процесуальних дій, так як позивач прожовував військову службу. Однак, при першій же нагоді, позивач звернувся до адвоката для укладення договору про надання правничої допомоги, після чого, в межах вказаного договору представником позивача було направлено адвокатські запити з метою отримання копій оскаржуваних наказів. Та після укладення договору про надання правничої допомоги, представник позивача без жодного зволікання розпочала дії щодо збору доказів та подання позовної за яви …".
До клопотання (про що вказано вище) не додані докази на підтвердження існування об'єктивно непереборних обставин, що пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення позивача до суду.
У клопотанні представник позивача посилається на висновки Верховного Суду, що викладені у постанові від 29.11.2024 у справі № 120/359/24, проте не зазначає докази, що підтверджують: обмеження доступу позивача до правової допомоги - перебування військовослужбовця у віддалених, в тому числі небезпечних місцях, де відсутній доступ до адвокатів чи інших правових ресурсів, що обмежує можливість своєчасного звернення до суду (у клопотанні вказано, що позивач з часу мобілізації перебував в межах Миколаївської області); фактор часу - участь військовослужбовця у довготривалих операціях, навчаннях або відрядження. Не доведена неможливість укладення позивачем зміг укласти договору про надання правничої допомоги до 02.12.2025.
Відсутність доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду унеможливлює задоволення заяви про поновлення цього строку.
Відмова у задоволенні заяви про поновлення строку звернення до суду, згідно з частиною другою статті 123 та пунктом 9 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, є підставою для повернення позовної заяви.
Керуючись статтями 122, 123, пунктом 9 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. У задоволенні клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду відмовити.
2. Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування наказів повернути.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.В. Птичкіна