16 січня 2026 рокусправа № 380/16943/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Желік О.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -
на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із вимогами:
- визнати протиправною відмову Головного управління пенсійного фонду України у Львівській області в перерахунку пенсії ОСОБА_1 ;
- зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до поданих ним документів.
В обґрунтування позову зазначив те, що він звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, оскільки загальний страховий позивача складає 58 років 7 місяців 9 днів та станом на дату подання заяви додатково був поданий розрахунок пенсії. Стверджує, що за призначенням пенсії особа може звертатися у будь-який час після виникнення права на пенсію. Повідомив, що 01.08.2025 отримав відмову щодо перерахунку пенсії оскільки позивачу вже призначена пенсія, а підстави для перерахунку пенсії з урахуванням стажу, набутого за кордоном, відсутні. Не погодившись з такою відмовою, враховуючи її протиправною, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Ухвалою від 25.08.2025 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні).
Від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву у якому проти позову заперечив. В обґрунтування такого вказав, що після досягнення пенсійного віку, який передбачений законодавством Португальської Республіки, для порушення на території України клопотання про призначення пенсії Договірною Стороною (Португальською Республікою), можна звернутися до територіального органу Пенсійного фонду України за місцем перебування на обліку із заявою, паспортом, ідентифікаційним номером та наявними документами, що підтверджуються страховий стаж на території Португалії, які приймаються без легалізації та перекладу. Стверджує, що оскільки пенсія позивачу вже призначена, підстав для перерахунку пенсії з урахуванням стажу, набутого за кордоном, немає. Просив у задоволенні позову відмовити.
Суд дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази та встановив такі обставини справи.
ОСОБА_1 призначено пенсію за віком з 02.07.2008 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 09.07.2003.
Страховий стаж позивача становить 34 роки 08 місяців 27 днів (зараховано по 31.08.2008, коефіцієнт страхового стажу - 0,34667).
Для обчислення пенсії враховано заробітну плату за період з 01.07.1985 по 30.06.1990 та з 01.07.2000 по 31.07.2001 за даними персоніфікованого обліку, коефіцієнт заробітної плати - 1,89670.
Середньомісячний заробіток для обчислення пенсії становить 16906,86 грн (8913,83 грн * 1,89670), де 8913,83 грн показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні (2022-2024 роки), з якої сплачено страхові внески, 189670 індивідуальний коефіцієнт заробітної плати.
Розмір пенсії за віком з 01.03.2025 становить 6413,76 грн, в тому числі:
5861,10 грн - основний розмір пенсії за віком (16906,86 грн * 0,34667);
96,66 грн - доплата за понаднормовий стаж (9 років);
456,00 грн - компенсаційна виплата 75-річним (400 * 1,14).
Позивач звернувся до відповідача із заявою від 11.07.2025 в якій просив здійснити призначення йому пенсії, врахувавши архівні довідки та стаж роботи в Республіці Португалія.
Листом від 01.08.2025 № 15417-16171/П-52/8-1300/25 відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії позивачу оскільки, пенсія ОСОБА_1 вже призначена, тому підстав для перерахунку пенсії з урахуванням стажу, набутого за кордоном, немає.
Вважаючи протиправною відмову відповідача в перерахунку пенсії ОСОБА_1 , позивач звернувся із цим позовом до суду.
При вирішенні спору по суті суд керується таким.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам визначає Закон України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).
Згідно із статтею 1 Закону України №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.
За змістом частини 2 статті 24 Закону України №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфіковано обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
В силу приписів частини 4 статті 24 Закону України №1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків передбачених цим Законом.
Відповідно до частини першої статті 40 Закону № 1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Частиною другою статті 40 Закону № 1058-IV визначено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Отже, у випадку призначення пенсії на підставі Закону № 1058-IV, при обчисленні пенсії враховується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Як встановлено судом, з 02.07.2008 року позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримує пенсію за віком, відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Питання пенсійного забезпечення громадян України та Португалії врегульовано Угодою між Україною та Португальською Республікою про соціальне забезпечення, та Адміністративною домовленістю стосовно процедури застосування Угоди між Україною та Португальською Республікою про соціальне забезпечення.
Угода між Україною та Португальською Республікою про соціальне забезпечення підписана у м. Лісабон 07.07.2009 року, яка ратифікована Верховною радою України 21.12.2011 року та набула чинності 01.03.2012 року.
Положення Угоди базуються на пропорційному принципі, за яким кожна Держава призначає і виплачує пенсію за страховий стаж, набутий на її території, та за своїм національним законодавством. У разі необхідності, коли не виконуються вимоги за власним законодавством, іншою Державою ураховується страховий стаж, набутий за законодавством кожної з Договірних Держав для набуття, збереження або відновлення права на пенсію, так, ніби цей стаж набуто за її законодавством за умови, що вони не перекривають один одного.
Отже, частина пенсії за страховий стаж, набутий на території Португалії, призначається португальською стороною, а за страховий стаж набутий на території України - українською стороною. У випадку недостатньої тривалості страхового стажу, необхідного за законодавством кожної з Договірних Держав, пенсія призначається шляхом підсумовування португальського та українського страхового стажу лише для набуття права на пенсію.
Пунктом 3 ст. 13 Адміністративної домовленості стосовно процедури застосування Угоди визначено, що після отримання від компетентних органів Португальської Республіки примірника формуляра зв'язку із підтвердженням стажу, за необхідності страховий стаж, набутий на території Португалії, враховується для визначення права на пенсію як це передбачено ст. 15 Угоди, та приймається рішення щодо пенсійного забезпечення особи.
В ході розгляду справи, встановлено, що позивач набув право на пенсію в Україні і йому призначена пенсія згідно норм чинного законодавства.
При цьому, норми Угоди договірних Держав вказують також і на те, що позивач не позбавлений права звернутись за призначенням пенсії і до Португальської Республіки, згідно вищезазначеної Угоди, з урахуванням стажу роботи останнього за кордоном та відповідного віку, передбаченого законодавством Португалії.
Системний аналіз наведеного, в призмі норм чинного законодавства та положень Угоди між Україною та Португалією дає підстави дійти висновку про відсутність підстав для проведення перерахунку пенсії позивачеві з урахуванням стажу набутого в Португальській Республіці у період з 2001 по 2025 роки (період роботи зазначений в довідці, наданій позивачем), так само, як і врахування додатково стажу набутого за кордоном, оскільки цей стаж визначає право на призначення/отримання пенсії, і аж ніяк не впливає на її розмір.
Таким чином, наведені в поясненні до заяви про призначення розрахунки пенсійної виплати є безпідставними, та не можуть бути враховані відповідачем при нарахуванні пенсійної виплати ОСОБА_1 .
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволенні позову.
В силу приписів ст. 139 КАС України, судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Судові витрати покласти на позивача.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду, з врахуванням гарантій встановлених пунктом 3 Розділу VI «Прикінцевих положень» Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Желік О.М.