16 січня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/163/26
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кармазиної Т.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Кіровоградській області до Товариства з обмеженою відповідальністю “Агробіз Ленд», ОСОБА_1 про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, -
14.01.2026 о 16:30 год. Головне управління ДПС у Кіровоградській області звернулося до суду в порядку статті 289-2 КАС України із позовною заявою, в якій просить суд встановити тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівнику ТОВ “Агробіз Ленд» - ОСОБА_1 до погашення податкового боргу юридичної особи в сумі 30 842 089,06 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що за відповідачем, станом на дату звернення до суду, рахується податковий борг 30 842 089,06 грн., у тому числі: по податку на додану вартість (код платежу 14010100) у сумі 8 078 936,46 грн.; по податку на прибуток (код платежу 11021000) у сумі 8 202 835,00 грн.; по пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, за невиконання зобов'язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства (код платежу 21081000) у сумі 14 560 317,60 грн. Оскільки ТОВ «Агробіз Ленд» не було сплачено податковий борг в сумі, що перевищує 1 мільйон гривень після спливу 240 календарних днів з дня вручення податкової вимоги, відповідно до положень пункту 87.13 статті 87 ПК України та частини першої статті 289-2 КАС України, у контролюючого органу виникає право на звернення до адміністративного суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи боржника за межі України, до погашення суми такого податкового боргу.
Ухвалою судді від 14.01.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі та встановлено відповідачу строк для подання до суду відзиву на позовну заяву - до 15:00 годин 15.01.2026 року (а.с.31).
Кодекс адміністративного судочинства України не містить спеціальної норми, яка врегульовує спосіб та порядок повідомлення про дату, час та місце розгляду учасників справи, яка розглядається за правилами статті 289-2 цього Кодексу.
Водночас, оскільки стаття 289-2 КАС України включена до параграфу 2 «Розгляд окремих категорій адміністративних справ", тому з огляду на скорочені строки розгляду справи та застосовуючи принцип аналогії закону, суд вжив заходи щодо повідомлення учасників справи про її розгляд в порядку статті 268 КАС України.
За приписами статті 268 КАС України у справах, визначених статтями 273-277, 280-283-2, 285-289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки до електронного кабінету, а за його відсутності - кур'єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв'язку.
Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду.
Так, 15.01.2026 секретарем судового засідання здійснювалася спроба дзвінка відповідачам для повідомлення про розгляд справи, але додзвонитися не вдалося у зв'язку з повідомленням оператора, що набраний номер не обслуговується. (а.с.32)
Крім того, адміністративний позов та ухвала про відкриття провадження у справі №340/163/26 в електронному вигляді доставлені на електронну адресу товариства, що підтверджується відповідною довідкою про доставку електронного листа. (а.с.33)
Також на веб-порталі судової влади України судом було оприлюднена ухвала суду про відкриття провадження у справі.
Оскільки судом вжито усі передбачені статтею 268 КАС України заходи щодо своєчасного повідомлення учасників справи про відкриття провадження у даній справі, тому останні вважаються такими, що належним чином повідомлені про розгляд справи.
Відповідачі не скористались правом подати до суду відзиви на позовну заяву та письмові пояснення у встановлений судом строк. Клопотань про продовження строку на їх подання також суду не надано.
Частиною 6 статті 162 КАС України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно частини другої статті 289-2 КАС України адміністративна справа, передбачена цією статтею, розглядається судом протягом 48 годин з дня подання відповідної позовної заяви.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані докази, суд встановив наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Агробіз Ленд» (код ЄДРПОУ 44217902) зареєстровано як юридична особа 19.08.2021 за адресою 25015, Кіровоградська область, м.Кропивницький, вул. Ігоря Замоцького (Єгорова Олексія), буд.40, кім.8. (а.с.8-9) Перебуває на обліку Головного управління ДПС у Кіровоградській області, як платник податків. Станом на 14.01.2026 перебуває в стані припинення. Керівником та головою комісії з припинення є Григорян Артур Львович.
За товариством станом на 14.01.2026 обліковується податковий борг на суму 30 842 089,06 грн., у тому числі:
- по податку на додану вартість (код платежу 14010100) у сумі 8 078 936,46 грн.;
- по податку на прибуток (код платежу 11021000) у сумі 8 202 835,00 грн.;
- по пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, за невиконання зобов'язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства (код платежу 21081000) у сумі 14 560 317,60 грн.
Контролюючий орган відповідно до статті 59 Податкового кодексу України сформував податкову вимогу форми "Ю" від 14.03.2025 року за №0003697-1302-1128 на суму 29 058 329,83 грн (а.с.21), яка направлена за податковою адресою ТОВ «Агробіз Ленд» рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Поштове відправлення повернулось на адресу контролюючого органу з відміткою пошти від 04.04.2025 "за закінченням терміну зберігання". (а.с.24)
В подальшому, як зазначав позивач, податковий борг товариства збільшився, тому нова податкова вимога не надсилалась, що узгоджується з нормами статті 59 ПК України.
З метою погашення податкового боргу Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області подавалися до Кіровоградського окружного адміністративного суду позови про стягнення заборгованості з рахунків товариства.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21.08.2025 у справі №340/3613/25 задоволено позов Головного управління ДПС у Кіровоградській області про стягнення податкового боргу по податку на додану вартість (код платежу 14010100) у сумі 6 295 177,23 грн.; по податку на прибуток (код платежу 11021000) у сумі 8 202 835,00 грн.; по пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, за невиконання зобов'язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства (код платежу 21081000) у сумі 14 560 317,60 грн. (а.с.14-16)
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25.09.2025 у справі №340/4246/25 задоволено позов Головного управління ДПС у Кіровоградській області про стягнення податкового боргу по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (код платежу 14010100) у сумі 1 783 759,23 грн. (а.с.17-18)
Однак, станом на 14.01.2026 податковий борг товариством в сумі 30 842 089,06 грн., не погашено. (а.с.12)
У зв'язку з наявністю у ТОВ «Агробіз Ленд» податкового боргу у розмірі 30 842 089,06 грн та непогашення заборгованості протягом 240 календарних днів з дати вручення податкової вимоги про сплату податкового боргу, Головне управління ДПС у Кіровоградській області звернулося до суду із позовною заявою про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон керівнику ТОВ «Агробіз Ленд» - Григоряну А.Л.
Визначаючись щодо спірних правовідносин, суд виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно з п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України (далі - ПК України) до обов'язків платника податків входить сплата належних сум податків і зборів у встановлені законами терміни.
За змістом п. 36.1 ст.36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені Податковим кодексом, законами з питань митної справи.
Відповідно до п.38.1 ст.38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Згідно з підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.
Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.Підпунктом 14.1.175 п. 14.1. ст. 14 ПК України унормовано, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений ПК України строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному ПК України.
Згідно з підпунктом 20.1.35-2 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (далі - ПК України) встановлено, що контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право звертатися до суду щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду керівників юридичних осіб або постійних представництв нерезидентів-боржників за межі України у разі невиконання податкового обов'язку щодо сплати грошових зобов'язань, що призвело до виникнення у такої юридичної особи або постійного представництва нерезидента податкового боргу.
Пунктом 87.13 статті 87 ПК України визначено, що у разі несплати протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги суми податкового боргу, що перевищує 1 мільйон гривень, контролюючий орган може звернутися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України - до погашення такого податкового боргу.
Вимоги абзацу першого цього пункту не застосовуються у разі наявності зобов'язання держави щодо повернення юридичній особі або постійному представництву нерезидента-боржника помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов'язань, бюджетного відшкодування податку на додану вартість, якщо загальна сума непогашеної заборгованості держави перед боржником дорівнює або перевищує суму податкового боргу такого боржника.
Тимчасове обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України встановлюється як забезпечувальний захід виконання судового рішення або рішення керівника контролюючого органу про стягнення суми податкового боргу.
Статтю 87 ПК України доповнено наведеними вище пунктами 87.13 та 87.14 згідно із Законом України від 30 листопада 2021 року № 1914-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень", який набрав чинності з 01 січня 2022 року (далі - Закон № 1914-IX).
Також, цим Законом КАС України доповнено статтею 289-2 "Особливості провадження у справах за адміністративними позовами з приводу тимчасового обмеження права громадян України на виїзд за межі території України".
Згідно з частиною першою цієї статті у разі невиконання у встановлені Податковим кодексом України строки обов'язку щодо сплати грошових зобов'язань юридичною особою або постійним представництвом нерезидента, що призвело до виникнення податкового боргу (заборгованості) у сумі, що перевищує 1 мільйон гривень, та якщо такий податковий борг не сплачено протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги, податковим органом подається до суду за основним місцем реєстрації юридичної особи або постійного представництва нерезидента позовна заява про застосування судом тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника у праві виїзду за межі території України.
Отже, наведеними положенням Податкового кодексу України передбачено обставини, за яких допускається обмеження права особи на вільне переміщення шляхом встановлення тимчасової заборони на виїзд за межі України.
Допустимість встановлення таких обмежень узгоджується з положеннями статті 2 Протоколу №4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
Крім того, норми ПК України щодо встановлення тимчасового обмеження керівника юридичної особи у праві виїзду за межі України кореспондуються з положеннями Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» від 21 січня 1994 року №3857-XII.
Так, відповідно до пункту 10 частини 1 статті 6 цього Закону право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він є керівником юридичної особи або постійного представництва нерезидента (згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру, наданими відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"), що не виконує встановленого Податковим кодексом України податкового обов'язку щодо сплати грошових зобов'язань, що призвело до виникнення у такої юридичної особи або постійного представництва нерезидента податкового боргу в сумі, що перевищує 1 мільйон гривень, та якщо такий податковий борг не сплачено протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги, - до погашення суми такого податкового боргу, у зв'язку з яким таке обмеження встановлюється.
Відповідно до частини 3 статті 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» тимчасове обмеження права громадянина України на виїзд з України у випадках, передбачених частинами першою та шостою цієї статті, запроваджується в порядку, передбаченому законодавством. У разі запровадження такого обмеження орган, що його запровадив, в одноденний строк повідомляє про це громадянина України, стосовно якого запроваджено обмеження, та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Системний аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку, що у разі несплати податкового боргу у сумі, що перевищує 1 мільйон гривень протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги, податковим органом подається до суду за основним місцем реєстрації юридичної особи або постійного представництва нерезидента позовна заява про застосування судом тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника у праві виїзду за межі території України.
Матеріалами справи підтверджено, що за ТОВ «Агробіз Ленд» обліковується податковий борг в загальному розмірі 30 842 089,06 грн.
Зазначений податковий борг підтверджується, зокрема: довідками про наявність податкового боргу, витягом з інтегрованої картки платника податків - ТОВ «Агробіз Ленд». (а.с.12, 22-23)
Відповідно до п. 59.1. ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
У разі, якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Відповідно до п.59.5. ст.59 Податкового кодексу України контролюючим органом сформовано податкову вимогу форми від 14.03.2025 року за №0003697-1302-1128 на суму 29 058 329,83 грн, яка направлена за податковою адресою товариства рекомендованим листом з повідомленням про вручення, поштове відправлення повернулось на адресу контролюючого органу з відміткою пошти від 04.04.2025 "за закінченням терміну зберігання".
Суд враховує, що згідно з п. 42.2 ст. 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Відповідно до абз.2 п.42.5 ст.42 ПК України у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Крім того, наказом Міністерства фінансів України №610 від 30.06.2017, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 24 липня 2017 р. за № 902/30770 затверджено Порядок направлення податковими органами податкових вимог платникам податків (далі - Порядок №610).
Відповідно до п.6 розділу ІV Порядку №610 податкова вимога вважається належним чином надісланою (врученою) платнику податків, якщо вона надіслана за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою, а для фізичної особи (її законного чи уповноваженого представника) - місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручена платнику податків (його законному чи уповноваженому представникові), або надіслана в електронний кабінет засобами ІТС з дотриманням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".
У разі якщо пошта не може вручити платнику податків податкову вимогу через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, така податкова вимога вважається врученою платнику податків у день, вказаний поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Отже, враховуючи вищезазначені норми ПК України, документи вважаються належним чином врученими платнику податків і у тому разі коли вони не вручені у зв'язку із закінченням встановленого строку зберігання, за умови якщо вони направлені за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Верховний Суд у постанові від 04.08.2023 у справі №120/7318/21-а дійшов висновку про те, що невиконання платником податків обов'язку щодо повідомлення контролюючого органу про зміну податкової адреси позбавляє його можливості посилатися у спорі з контролюючим органом, що документи, правомірності яких стосується спір, не були йому вручені, якщо буде встановлено, що документи були направлені в установленому законом порядку на його податкову адресу, навіть у випадку повернення цих документів підприємством поштового зв'язку через неможливість їх вручення. Такий правовий наслідок висновується з норми п. 42.2 статті 42 Податкового кодексу України. Однак, цей наслідок не може бути поширений на випадок, коли контролюючий орган володіє достовірною інформацією про зміну платником місця проживання.
Суд зазначає, що добросовісний платник податків зобов'язаний забезпечити отримання ним кореспонденції за адресою проживання/перебування. У разі невиконання цього обов'язку платник не вправі посилатися на неотримання ним документів як на обставину, що звільняє його від настання у зв'язку з цим негативних для такого платника наслідків.
Аналогічний правовий підхід застосовано Верховним Судом в постанові від 06.11.2025 року у справі №420/20746/24.
З урахуванням наведених положень законодавства, податкова вимога форми "Ю" від 14.03.2025 року за №0003697-1302-1128 вважається врученою платнику податків, ТОВ "Агробіз Ленд», у день, вказаний поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення - 04.04.2025 "за закінченням терміну зберігання".
Відповідно 240 календарних днів для сплати податкового боргу сплинули 29.11.2025.
Тимчасове обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України встановлюється як забезпечувальний захід виконання судового рішення або рішення керівника контролюючого органу про стягнення суми податкового боргу.
Як зазначалося судом вище, приписами п. 87.13 ст.87 ПК України унормовано, що у разі несплати протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги суми податкового боргу, що перевищує 1 мільйон гривень, контролюючий орган може звернутися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України - до погашення такого податкового боргу.
Вимоги абзацу першого цього пункту не застосовується у разі наявності зобов'язання держави щодо повернення юридичній особі або постійному представництву нерезидента-боржника помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов'язань, бюджетного відшкодування податку на додану вартість, якщо загальна сума непогашеної заборгованості держави перед боржником дорівнює або перевищує суму податкового боргу такого боржника.
Відповідно до п.87.14 ст.87 ПК України закінчення дії тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника здійснюється у разі погашення суми податкового боргу, зазначеної у рішенні суду, у зв'язку з якою було застосовано таке обмеження, або у разі отримання інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про зміну керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника, або у разі початку судових процедур у справах про банкрутство стосовно такого боржника.
Аналіз зазначених норм права дає змоги дійти висновку, що підставами для застосування забезпечувального заходу у виді тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника у праві виїзду за межі території України є:
наявність у юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника податкового боргу (заборгованості) у сумі, що перевищує 1 мільйон гривень;
несплата такого боргу протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги.
Судом установлено та підтверджено матеріалами справи, що у ТОВ "Агробіз Ленд" наявний податковий борг на суму 30 842 089,06 грн.
Докази вчинення будь-яких дій, спрямованих на погашення податкового боргу з боку ТОВ Агробіз Ленд" в матеріалах справи відсутні.
Натомість, матеріалами справи підтверджується, що такий податковий борг, що перевищує 1 мільйон гривень, обліковувався за ТОВ Агробіз Ленд" і станом на день вручення податкової вимоги та не був сплачений протягом 240 календарних днів з дня вручення податкової вимоги.
Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на 13.01.2026 керівником Товариства з обмеженою відповідальністю " Агробіз Ленд" є ОСОБА_1 .
З урахуванням фактичних обставин справи, за яких протягом 240 календарних днів з моменту вручення податкової вимоги податковий борг, розмір якого перевищує 1 млн. грн., ТОВ "Агробіз Ленд" не було погашено, суд дійшов висновку про наявність підстав для тимчасового обмеження керівника ТОВ "Агробіз Ленд" у праві виїзду за межі території України, що слугуватиме забезпечувальним заходом для погашення податкового боргу.
У той же час, приймаючи рішення про запровадження тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи-боржника за межі України, суд враховує, що таке обмеження у праві виїзду за межі території України є забезпечувальним заходом, який має тимчасовий характер і відповідно до п.87.14 ст.87 ПК України закінчення дії тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника здійснюється у разі погашення суми податкового боргу, зазначеної у рішенні суду, у зв'язку з якою було застосовано таке обмеження, або у разі отримання інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про зміну керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника, або у разі початку судових процедур у справах про банкрутство стосовно такого боржника.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За приписами частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, за результатами розгляду справи, з урахуванням наявних матеріалів, судом встановлена наявність правових та фактичних підстав для задоволення заяви Головного управління ДПС у Кіровоградській області шляхом встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі території України керівнику ТОВ «Агробіз Ленд» - ОСОБА_1 , до погашення податкового боргу в розмірі 30 842 089,06 грн, або настання інших обставин зазначених в п.87.14 ст.87 ПК України.
Відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
З урахуванням вказаного, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст.ст.132, 139, 143, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -
Позовну заяву Головного управління ДПС у Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55, ЄДРПОУ 43995486) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Агробіз Ленд» (25015, м. Кропивницький, вул. Ігоря Замоцького, 40, кім.8, ЄДРПОУ 44217902), ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України - задовольнити.
Встановити тимчасове обмеження у праві виїзду за межі території України керівнику Товариства з обмеженою відповідальністю “Агробіз Ленд» - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), до погашення податкового боргу в розмірі 30 842 089,06 грн., або настання інших обставин визначених п.87.14 ст.87 Податкового кодексу України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.255 КАС України та може бути оскаржено протягом тридцяти днів до Третього апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Повне судове рішення складено 16 січня 2026 року о 15:30 год.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Т.М. КАРМАЗИНА