15 січня 2026 року м. Київ справа №320/41104/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом гр. ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, Головного управління України в Дніпропетровській області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся гр. ОСОБА_1 з позовом, у якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 25.04.2025 №103650005038 про відмову у призначенні йому пенсії за віком на пільгових умовах;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області зарахувати йому до загального страхового стажу періоди роботи з 01.01.2007 по 20.05.2009 згідно військового квитка НОМЕР_1 , а також призначити йому пенсію за віком на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 18.02.2021.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що має посвідчення учасника ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 (категорія 2).
Вказав, що він звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком (зі зниженням пенсійного віку), відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Однак, відповідач відмовив йому у призначенні вказаної пенсії.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.08.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Судом встановлено, що позивач є учасником ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 р. (категорія 2), що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 , виданим Держадміністрацією м.Києва 05.05.1993 року та має більше 15 років страхового стажу.
Позивач 18.02.2021 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області з заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Головне управління пенсійного фонду України у Київській області рішенням від 18.02.2021 №103650005038 відмовило позивачу у призначенні пенсії.
Обґрунтовуючи своє рішення, відповідач зазначив, що відповідно до наданих документів право на призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку як ліквідатору наслідків аварії на ЧАЕС відсутнє, оскільки за записами трудової книжки робота в Поліській музичній школі починається з 01.09.1987 року та відсутні первинні документи стверджуючі роботу в зоні відчуження. Також зазначено, що за наявного страхового стажу право на призначення пенсії за віком відповідно до ст.26 Закону 1058 набуде в 65 років.
Позивач повторно 17.04.2025 звернувся до територіальних органів ПФУ з заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Рішенням Головного управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 25.04.2025 №103650005038 відмовлено позивачу у призначенні пенсії.
Обґрунтовуючи своє рішення, відповідач зазначив, що за доданими документами до страхового стажу не зараховано: період з 01.01.2007 по 31.05.2009 (робота в СБУ) згідно військового квитка НОМЕР_1 , оскільки за цей період відсутня інформація про сплату внесків до Пенсійного фонду України у даних індивідуальних відомостей про застраховану особу (ОК-5).
Окрім того, зазначено, що відповідно до наданих документів право на призначення пенсії за віком зі зниження пенсійного віку як ліквідатору наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відсутнє, оскільки за записами трудової книжки робота в Поліській музичній школі починається з 01.09.1987. Відсутня довідка про підтвердження роботи до 01.09.1987.
Не погоджуючись з оскаржуваним рішенням, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, визначені в Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-ХІІ (далі - Закон №796-ХІГ).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 9 Закону №796-ХІІ особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є, зокрема учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків, а в статті 10 цього Закону вказано, що учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві.
Відповідно до положень ст. 65 Закону №796-ХІІ, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілим від Чорнобильської катастрофи видаються посвідчення, виготовлені за зразками, затвердженими Кабінетом Міністрів України. Посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» та «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.
Згідно з ч. 1 ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу. Зокрема, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів, - передбачено зменшення віку на 10 років.
Відповідно до ч. 3 ст. 55 Закону №796-ХІІ призначення та виплата пенсій названим категоріям провадиться відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і цього Закону.
У рішенні ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 25.04.2025 року №104350007302 зазначено, що за доданими документами до страхового стажу не зараховано: період з 01.01.2007 по 31.05.2009 (робота в СБУ) згідно військового квитка НОМЕР_1 , оскільки за цей період відсутня інформація про сплату внесків до Пенсійного фонду України у даних індивідуальних відомостей про застраховану особу (ОК-5).
З метою отримання інформації про період служби позивача в органах Служби безпеки України, було здійснено запит від 20.06.2025 року.
У відповідь на вказаний запит, позивачем отримано архівний витяг із наказу Служби безпеки України №53- ос від 23.01.1999 року про прийняття на військову службу, а також архівний витяг із наказу Служби безпеки України №108-ос від 15.05.2009 року про звільнення з військової служби ОСОБА_1 .
Також, отримано архівну довідку №24/6-2451 від 11.11.2020 щодо грошового забезпечення в період з лютого 1999 року по серпень 2008 рік.
Крім того, факт служби позивача в органах Служби безпеки України починаючи з 23.01.1999 року по 20.05.2009 рік підтверджується копією військового квитка серії НОМЕР_1 від 28.07.1988 рік.
Отже, періоди роботи (служби в органах СБУ) з 01.01.2007 по 20.05.2009 не зараховано органами ПФУ до страхового стажу позивача неправомірно.
Крім того, у рішенні ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 25.04.2025 №104350007302 зазначено, що відповідно до наданих документів право на призначення пенсії за віком зі зниження пенсійного віку як ліквідатору наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відсутнє, оскільки за записами трудової книжки робота в Поліській музичній школі починається з 01.09.1987. Відсутня довідка про підтвердження роботи до 01.09.1987.
Так, 30.04.2025 року, представником позивача, адвокатом Шурубором В.І., було здійснено адвокатський запит до Департаменту соціальної та ветеранської політики виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) з проханням надати копії документів на підставі яких ОСОБА_1 було видано посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС категорії 2 серії НОМЕР_2 .
У відповідь на вказаний запит, 08.05.2025 року отримано лист №051-11760 із копією особової справи ОСОБА_1 на 9 арк.
Зокрема, до вказаного листа було долучено:
копію витягу з протоколу засідання Комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших категорій громадян №4 від 20.04.2023 р., яким підтверджено ОСОБА_1 статус та правильність видачі посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС категорії 2 серії НОМЕР_2 від 05.05.1993;
копію довідки відділу культури Поліської районної державної адміністрації №68 від 16 квітня 1993 рок про період роботи по ліквідації наслідків аварії водія Поліської музичної школи в с.Луб'янка з 6 травня по С травня 1986 року;
копію шляхового листа за 7-8 травня 1986 року;
копію довідки відділу культури Поліської районної державної адміністрації №68 від 16.04.1993 року про період роботи по ліквідації наслідків аварії водія Поліської музичної школи з 7 травня по 9 травня 1986 року в населених пунктах Луб'янка, Весняне, Кливини, з 20 жовтня 1986 року по 23 жовтня в м. Чорнобиль, з 24 жовтня 1986 року по 27 жовтня 1986 року в с. Луб'янка;
копію виписки з особового рахунку за жовтень 1986 року;
копію витягу з наказу №36 від 20.10 та копія витягу з наказу №22 від 06 05.1986 року.
Також, позивачем надано копію наказу №6 по Поліському райвідділу культури від 01.05.1986 р.
Відповідно до абз. 4 ст. 15 Закону України №796-ХІІ видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення органами місцевого самоврядування.
Пунктом 2.10 Порядку №22-1 передбачено, що довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією.
Відповідно до пункту 4.2 Порядку, при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1 перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта ті документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).
Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Тотожні повноваження територіальних органів Пенсійного фонду України визначені у ст. 64 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" відповідно до якої виконавча дирекції Пенсійного фонду та її територіальні органи мають право отримувати безоплатно від органів державної влади підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання і від фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності відомості, пов'язані з нарахуванням, обчисленням т; сплатою страхових внесків, а також інші відомості, необхідні для виконання ними функцій, передбачених цю Законом та іншими законами України.
Однак, доказів того, що на виконання даних повноважень відповідачем направлялись запити про наданні підтверджуючих документів, відповідачем не надано.
Окрім того, відповідно до п. 4 постанови КМУ від 27.04.1993 № 301 «Про трудові книжки працівників: відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівник, підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб'єкта господарювання.
За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особі несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.
Отже, трудовим законодавством України не передбачено обов'язку працівника здійснювати контроль з веденням обліку та заповненням роботодавцем, іншими органами трудової книжки, а тому працівник не може нести і негативних наслідків порушення порядку заповнення його трудової книжки.
Також, відповідно до пункту 5 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 №51 учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з 1 липня 198 року до 31 грудня 1986 року від 1 до 5 календарних днів, у 1987 році - від 1 до 14, у 1988-1990 роках - не менше З календарних днів, на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або на їх будівництві не менше 14 календарних днів у 1986 році видаються відповідні посвідчення.
В пункті 10 цього Порядку уточняється на підставі яких документів видається посвідчення. Зокрема, встановлено, що посвідчення видаються учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС на підставі одного з таких документів: а) посвідчення про відрядження в зону відчуження; б) військового квитка і довідки командира військової частини або архіву про участь у ліквідації наслідків аварії у зоні відчуження; в) довідки про підвищену оплату праці в зоні відчуження (із зазначенням кількості днів і населеного пункту).
Відповідно до пп. "ґ" п.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 №22-1 (далі Порядок №22-1), до заяви про призначення пенсії за віком подаються посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09.03.1988р. №122, або довідка військової частини, в складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (при призначенні пенсії із застосуванням норм статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи").
З аналізу частини третьої статті 65 Закону №796-ХІІ слідує, що єдиним документом, що підтверджує статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи та надає право на користування пільгами, встановленими Законом України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", зокрема призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" або "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи". Різного роду довідки про період роботи у зоні відчуження, евакуацію, відселення, самостійне переселення, про період проживання та роботи на забруднених територіях тощо є лише підставами для визначення в установленому порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС або потерпілих від Чорнобильської катастрофи.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 398/3509/16-а та від 27.02.2018 у справі №344/9789/17, де сформульовано правові висновки щодо застосування положень статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Верховний Суд вказав, що єдиним документом, що підтверджує статус учасника ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС та надає право користування пільгами, встановленими Законом М796-ХП, зокрема, призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи". Довідки про період роботи (служби) у зоні відчуження, про евакуацію, відселення, самостійне переселення, про період проживання та роботи на забруднених територіях тощо, є лише підставами для визначення в установленому порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС або потерпілих від Чорнобильської катастрофи.
Так, позивач є учасником ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році (категорія 2), що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 , виданим Держадміністрацією м.Києва 05.05.1993 року. Вказане посвідчення ніким не оскаржувалося, є діючим та оформленим на підставі первинних документів.
Таким чином, наявність у позивача посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році є єдиним документом, що підтверджує статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право, в тому числі призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій.
За таких обставин, оскільки позивач виконав всі вимоги законодавства для призначення йому пенсії на пільгових умовах, зокрема, є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 р., на момент подачі заяви про призначення пенсій вже виповнилося 50 років, має більше 15 років страхового стажу, а отже має право на призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку на 10 років, відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Щодо дати призначення пенсії, суд зазначає, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 45 Закону №1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
У пункті 5 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 встановлено, що днем звернення за пенсією вважається день приймання органом, що призначає пенсію, заяви про призначення, перерахунок, відновлення або переведення з одного виду пенсії на інший.
За таких обставин та беручи до уваги встановлене судом право позивача на призначення пенсії із зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", враховуючи, що із заявою позивач звернувся до відповідача 18.02.2021, то така пенсія повинна бути призначена йому з 18.02.2021.
Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Всупереч наведеним вимогам відповідач не надав суду достатніх беззаперечних доказів щодо правомірності своїх дій, а тому заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 9, 77, 139, 205, 241-246, 251 КАС України, суд,
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 25.04.2025 №103650005038 про відмову у призначенні гр. ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області зарахувати гр. ОСОБА_1 до загального страхового стажу періоди роботи з 01.01.2007 по 20.05.2009 згідно військового квитка НОМЕР_1 , а також призначити йому пенсію за віком на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 18.02.2021.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Лапій С.М.