про повернення заяви заявнику
13 січня 2026 року Київ № 320/52185/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Парненко В.С., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльність, вчинену суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
У провадженні судді Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С. перебувала адміністративна справа №320/52185/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 05.02.2025 року задоволено частково адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
Визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати частини пенсії з нарахуванням трьох відсотків річних від простроченої суми, передбачених ст. 625 Цивільного кодексу України в результаті невчасного виконання відповідачем рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.06.2020 у справі №640/20013/19.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України м. Києві нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати частини пенсії у період з 03.10.2018 по 03.11.2024 відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати", з нарахуванням трьох відсотків річних від простроченої суми, передбачених ст. 625 Цивільного кодексу України в результаті невчасного виконання відповідачем рішень Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.06.2020 у справі №640/20013/19.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.04.2025 у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 05.02.2025 року відмовлено.
27.11.2025 року позивачем отримано виконавчий лист № 320/52185/24.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.01.2026 року зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві у 30-денний строк з дня отримання копії ухвали подати звіт про виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 05.02.2025 у справі №320/52185/24.
До суду надійшла заява позивача в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо ненарахування трьох відсотків річних від простроченої суми відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 05.02.2025 у справі № 320/52185/24 та не виплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати частини пенсії у період з 03.10.2018 по 03.11.2024 відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати";
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України Києві нарахувати три відсотки річних від простроченої суми за період в м. з 03.10.2018 по 03.11.2024 відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України в результаті невчасного виконання Відповідачем рішень Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.06.2020 у справі № 640/20013/19 та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати частини пенсії у період з 03.10.2018 по 03.11.2024 відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати";
- накласти на керівника Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві штраф у розмірі 10 мінімальних заробітних плат за невиконання судового рішення.
В обґрунтування заяви вказано, що позивач неодноразово звертався до відповідача та до Пенсійного фонду України з вимогою виконати рішення суду, проте листами від 11.06.2025, 31.07.2025 та 31.08.2025 відповідач надав йому відповіді, в яких відмовив в повному виконанні судового рішення. 01.09.2025 позивач повторно звернувся до відповідача із запитом про надання роз'яснень щодо причин не нарахування трьох відсотків річних. Станом на 05.11.2025 відповіді не отримано, а нарахування та виплата компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати частини пенсії у період з 03.10.2018 по 03.11.2024 відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати", з нарахуванням трьох відсотків річних від простроченої суми, передбачених статтею 625 Цивільного кодексу України в результаті невчасного виконання відповідачем рішень Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.06.2020 у справі №640/20013/19 не здійснено.
Розглянувши вказану заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для її повернення, виходячи з наступного.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 1291 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Одним з основних принципів/засад адміністративного судочинства, згідно з пунктом 5 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є обов'язковість судового рішення.
Також відповідно до статей 14, 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382, 382-3 і 383 цього Кодексу (стаття 381-1 КАС України).
Відповідно до частини 1 статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Частиною 2 статті 383 КАС України визначено, що у такій заяві зазначаються: 1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява; 2) ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 4) ім'я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 5) номер адміністративної справи; 6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження; 7) інформація про день пред'явлення виконавчого листа до виконання; 8) інформація про хід виконавчого провадження; 9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви; 10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.
На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом.
До заяви додаються докази її надсилання іншим учасникам справи.
Згідно з частиною 4 статті 383 КАС України заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.
Відповідно частини 5 статті 383 КАС України у разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам, а також у разі подання заяви особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, така заява ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена.
Як встановлено судом, позивач як на підставу звернення до суду з даною заявою зазначає, що звертався до відповідача з вимогою виконати рішення суду, проте листами від 11.06.2025, 31.07.2025 та 31.08.2025 відповідач надав йому відповіді, в яких відмовив в повному виконанні судового рішення.
Проте з дати останнього листа (відповіді) до дати звернення позивача до суду із заявою минуло більше десяти днів, тобто позивачем пропущено строк звернення встановлений частиною 4 статті 383 КАС України.
Окрім цього, судом встановлено, що станом на дату подання заяви в порядку 383 статті КАС України (заява від 05.11.2025 року, зареєстрована 11.11.2025 року) позивачем виконавчий лист не отримувався.
Суд наголошує, що завершальною стадією судового провадження з примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) є виконавче провадження (стаття 1 Закону України «Про виконавче провадження»).
При цьому, у разі відсутності добровільного виконання судових рішень, приписами Закону України «Про виконавче провадження» врегульований порядок дій та заходів, що спрямовані на примусове виконання таких рішень.
Вказаний порядок встановлений статтею 63 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема в частині 1 цієї статті зазначено, що за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною 6 статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
Частиною 2 статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Згідно з частини 3 статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною 2 цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Як вже було зазначено судом, згідно з частиною 2 статті 383 КАС України, у заяві зазначаються, зокрема, інформація про день пред'явлення виконавчого листа до виконання та інформація про хід виконавчого провадження.
Аналіз зазначених вище норм свідчить, що подання до суду заяви у порядку, передбаченому статтею 383 КАС України, можливе за умови перевірки виконання рішення суду під час примусового виконання в органах державної виконавчої служби.
Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 21.03.2019 року по справі №805/1458/17-а та від 27.06.2019 року по справі №807/220/18.
Тобто, при здійсненні судового контролю за виконанням рішення суду в порядку статті 383 КАС України, обов'язково підлягають з'ясуванню обставини виконання судового рішення в примусовому порядку, а не обставини невиконання, або неналежного виконання відповідачем судового рішення в добровільному порядку.
Вказані висновки також узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 20.01.2021 року по справі № 640/1364/19.
Таким чином, звернення рішення суду до примусового виконання є обов'язковою передумовою для подання заяви у порядку статті 383 КАС України, оскільки повноваження щодо вчинення дій щодо примусового виконання рішення суду, в тому числі і щодо перевірки його виконання, належать передусім до виконавців, а звернення до суду в порядку статті 383 КАС України є виключною мірою, якщо позивачем було вичерпано усі можливі механізми на стадії примусового виконання рішення суду.
Отже, перевірка виконання рішення суду має здійснюватися органом державної виконавчої служби, яким мають бути вжиті заходи щодо примусового виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 05.02.2025 у справі №320/52185/24.
27.11.2025 року позивачем отримано виконавчий лист № 320/52185/24.
Інформація щодо пред'явлення вказаного листа позивачем до виконання у матеріалах справи відсутня.
Таким чином, суд вважає, що оскільки дії відповідача щодо невиконання рішення мають бути перевірені відповідним органом Державної виконавчої служби, та без надання належної оцінки відповідним органом, суд не може стверджувати, що встановлені законом заходи примусового виконання рішення суду наразі є вичерпаними.
З огляду на викладене, заява про визнання протиправною бездіяльність суб'єкта владних повноважень при виконанні рішення суду у справі №320/52185/24 є передчасною.
Враховуючи вищевикладене у сукупності, заява підлягає поверненню заявнику на підставі частини 5 статті 383 КАС України.
Керуючись статтями 243, 248, 256, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльність, вчинену суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії- повернути заявнику.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Суддя Парненко В.С.