24 жовтня 2025 року № 320/7736/21
Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Лиска І.Г., розглянувши в м. Києві в порядку письмового провадження заяву Позивача подану в порядку ст.383 КАС України по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду у Київській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 із позовом до Головного управління Пенсійного фонду у Київській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2021 року адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо не нарахування та невиплати з 22.12.2020 підвищення до пенсії ОСОБА_1 як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території зони гарантованого добровільного відселення, у розмірі двох мінімальних заробітних плат (згідно із законом про Державний бюджету України на відповідний рік), відповідно до статті 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київської області здійснити з 22.12.2020 нарахування та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_1 як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території зони гарантованого добровільного відселення, у розмірі двох мінімальних заробітних плат (згідно із законом про Державний бюджету України на відповідний рік), відповідно до статті 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з урахуванням вже виплачених сум.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ 22933548) судовий збір у розмірі 1816 (одна тисяча вісімсот шістнадцять) грн. 00 коп.
ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою, в якій просить:
- вжити або в межах повноважень сприяти у вжитті заходів з контролю за станом виконання Рішення Київського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2021 року у справі №320/7736/21;
???- провести або в межах повноважень сприяти у проведенні службового розслідування стосовно посадових осіб Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, по факту протиправної бездіяльності щодо виплати підвищення до пенсії ОСОБА_1 , як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території зони гарантованого добровільного відселення у розмірі двох мінімальних заробітних плат, а також за не здійснення доплати до пенсії у розмірі 2361 гривень на підставі Постанови Кабінету Міністрів України Nє1525 від 27 грудня 2024 року «Про деякі питання здійснення у 2025 році на період воєнного стану в Україні доплати непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають у зоні безумовного (обов'язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення»;
???- притягти або в межах повноважень сприяти у притягненні до передбаченої законодавством відповідальності посадових осіб Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області по факту протиправної бездіяльності щодо не нарахування та не виплати підвищення до пенсії ОСОБА_1 , як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території зони гарантованого добровільного відселення у розмірі двох мінімальних заробітних плат, а також за не здійснення доплати до пенсії у розмірі 2361 гривень;
???- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити нарахування та виплатити підвищення до пенсії ОСОБА_1 , як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території зони гарантованого добровільного відселення у розмірі двох мінімальних заробітних плат, а також здійснити доплату до пенсії ОСОБА_1 у розмірі 2361 грн.
Керуючись приписами ч.5 ст.383 КАС України, суд вважає за можливе розглянути заяву в порядку письмового провадження на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів.
Розглянувши подану заяву, суд враховує наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 383 КАС України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Правовими положеннями ч. 2 ст. 383 КАС України визначено, що у такій заяві зазначаються:
1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява;
2) ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;
3) ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;
4) ім'я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;
5) номер адміністративної справи;
6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження;
7) інформація про день пред'явлення виконавчого листа до виконання;
8) інформація про хід виконавчого провадження;
9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви;
10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.
Тобто, законодавцем чітко передбачено, що у вказаній заяві в обов'язковому порядку зазначається інформація про день пред'явлення виконавчого листа до виконання та інформація про хід виконавчого провадження. Зазначені вимоги носять імперативний характер та не мають альтернативи щодо подання або неподання виконавчих листів до виконання.
Отже, суд зазначає, що виходячи з наведених вище норм, звернення до суду із заявою відповідно до ст. 383 КАС України можливе за умови перебування виконавчого документа на примусовому виконані в органах державної виконавчої служби.
Верховний Суд у постановах від 21.03.2019 у справі № 805/1458/17-а, від 27.06.2019 у справі № 807/220/18 зазначив, що звернення рішення суду до примусового виконання є обов'язковою передумовою для подання заяви в порядку ст. 383 КАС України, оскільки повноваження щодо вчинення дій щодо примусового виконання рішення суду, в тому числі і щодо перевірки його виконання, належать передусім виконавцю, а звернення до суду в порядку ст. 383 КАС України є виключною мірою, якщо позивачем було вичерпано усі можливі механізми на стадії примусового виконання рішення суду.
Таким чином подана заява, за відсутності інформації про пред'явлення виконавчого листа до виконання та про хід виконавчого провадження, не відповідає вимогам п. 7, 8 ч. 2 ст. 383 КАС України.
Аналогічний висновку дійшов Верховний Суд в ухвалі від 05.07.2021 у справі № 260/636/19.
При прийнятті до розгляду заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, повинен перевірити таку заяву на відповідність вимогам, визначеним ч.ч. 2-4 ст. 383 КАС України.
Тобто, чинним законодавством встановлено певний порядок дій особи-позивача, на користь якої ухвалено рішення суду у разі наявності, на його думку, протиправних рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Правовими положеннями абз. 2 ч. 5 ст. 383 КАС України передбачено, що у разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження або в судовому засіданні, повертається заявнику.
Аналізуючи наведені вище норми, суд доходить висновку, що звернення до суду із заявою відповідно до статті 383 КАС України, можливе за умови перебування виконавчого документа на примусовому виконані в органах державної виконавчої служби.
Серед іншого, суд зазначає, статтею 176 Кодексу адміністративного судочинства України визначені загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення.
Згідно з абзацом десятим частини першої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).
Проте, заявником до заяви не додано доказів її надіслання відповідачу.
Згідно з частиною другою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
Відповідно до ч. 5 ст. 383 КАС України у разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що заява позивача, яка подана в порядку ст. 383 КАС України підлягає поверненню заявнику відповідно до положень ч. 5 ст. 383 КАС України.
Керуючись ст. 241, 243, 248, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву ОСОБА_1 подану в порядку ст.383 КАС України - повернути заявнику.
Копію ухвали суду та заяву з доданими до неї матеріалами надіслати заявнику.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженнні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного ухвали.
Суддя Лиска І.Г.