ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"16" січня 2026 р. справа № 300/8429/24
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Остап'юк С.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 від 20.11.2025 про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, подану в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України,-
ОСОБА_1 (далі - заявник, ОСОБА_1 ) звернувся до суду із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.02.2025 у справі №300/8429/24.
Вказана заява обґрунтована тим, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області протягом тривалого часу не виконується рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.02.2025 у справі №300/8429/24.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду передано 25.11.2025 заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем головуючому судді Остап'юку С.В.
Розглянувши подану заяви та матеріали даної адміністративної справи, суд зазначає наступне.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.02.2025 у справі №300/8429/24, позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії задоволено повністю. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 пенсії по інвалідності у розмірі 10-ти мінімальних пенсій за віком відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у редакції Закону України "Про внесення змін та доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №230/96-ВР, у розмірі 10-ти мінімальних пенсій за віком без обмеження загального розміру пенсії, з 19.02.2024.
На виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.02.2025 у справі №300/8429/24, судом видано виконавчий лист від 10.07.2025.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 1291 Конституції України регламентовано, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України (частина 2 статті 14 КАС України).
Положеннями статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі по тексту також - Конвенція) визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.
У Рішенні від 30 червня 2009 року №16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абзац перший підпункту 3.2 пункту 3, абзац другий пункту 4 мотивувальної частини).
За змістом частин 1, 2 статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до частини 1 стаття 3811 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-3823 і 383 цього Кодексу (частина 2 статті 3811 КАС України).
Приписами частини 1 статті 383 КАС України визначено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Тобто положення коментованої статті Кодексу визначає виключний зміст заяви (в тому числі її прохальної частини), яка подається в порядку статті 383 КАС України, зокрема, визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності:
- які вчиняються суб'єктом владних повноважень (відповідачем) на виконання такого рішення суду;
- які порушують права позивача, підтверджені таким рішенням суду.
Правила застосування статті 383 КАС України не передбачають вирішення таких вимог позивача як зобов'язання відповідача вчинити певні дії, у зв'язку із чинністю того чи іншого судового рішення.
Відповідно до частини 6 статті 383 КАС України, за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача суд постановляє ухвалу про залишення заяви без задоволення, яка може бути оскаржена в порядку, встановленому статтею 294 цього Кодексу. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
Системний аналіз вищезазначених норм свідчить, що правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований, у тому числі, і приписами статті 383 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача.
Застосування судом до суб'єкта владних повноважень заходів процесуального впливу можливе виключно у випадку встановлення факту невиконання таким суб'єктом владних повноважень дій зобов'язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи-позивача, та має бути підтверджено відповідними доказами.
Приписи частин 1, 2 статті 249 КАС України визначають, що суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.
Таким чином, суд, у межах розгляду заяви у порядку статті 383 КАС України, позбавлений можливості скасовувати рішення суб'єкта владних повноважень, оскільки такий спосіб дій для суду, який зобов'язаний діяти виключно у межах процесуального закону, не передбачено статтею 383 КАС України.
Скасування рішення суб'єкта владних повноважень можливе лише у порядку позовного провадження, тобто, у випадку звернення заявника до суду з відповідною позовною заявою у загальному порядку та прийняття відповідного рішення суду за результатами розгляду такої позовної заяви.
Слід резюмувати, що приписи частин 1, 2 статті 249 КАС України визначають, що суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.
До поданої заяви позивачем не додано жодних об'єктивних доказів того, що ГУ ПФУ в Івано-Франківській області умисно ухилялося або діяло протиправно при виконанні рішення суду.
З наданого листа від 20.10.2025 слідує, що рішення суду виконано відповідачем у межах і в спосіб, визначених судом та покладених на нього зобов'язань.
Водночас, питання виплати пенсії без обмеження її максимальним розміром у 10 прожиткових мінімумів не було предметом розгляду у цій справі та не охоплювалося резолютивною частиною судового рішення. За своєю суттю такі вимоги виходять за межі статті 383 КАС України та є новим публічно-правовим спором, який не може вирішуватися в порядку контролю за виконанням судового рішення.
З огляду на викладене, подана заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, не підлягає до задоволення.
Керуючись статтями 241-246, 249, 256, 295, 372, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні заяви ОСОБА_1 від 20.11.2025 про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, подану в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, - відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її підписання суддею, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили негайно після її підписання суддею, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Суддя Остап'юк С.В.