ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"16" січня 2026 р. справа № 300/8176/25
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Григорука О.Б., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій, бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , просить:
визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо внесення інформації до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про перебування ОСОБА_1 на військовому обліку;
визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо невнесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про визнання непридатним до військової служби та виключення з 13.10.2015 з військового обліку ОСОБА_1 на підставі вимог абз. 4 пп. 2 п. 5 статті 37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" № 2232-XII за станом здоров'я;
зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомості про визнання непридатним до військової служби та виключення з 13.10.2015 з військового обліку ОСОБА_1 на підставі вимог абз. 4 пп. 2 п. 5 статті 37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" № 2232-XII за станом здоров'я.
Позовні вимоги мотивовані тим, що рішенням медичної комісії ІНФОРМАЦІЯ_4 13.10.2015 позивач визнаний непридатним до військової служби та 19.01.2016 знятий з військового обліку на підставі вимог п. 5 статті 37 Закону № 2232-XII за станом здоров'я. Однак, відповідачем повторно внесено у Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформацію про постановку позивача на військовий облік. Проте, відповідно до приписів п. "а" ч. 5 статті 37 Закону № 2232-ХІІ (чинного на момент виключення позивача з військового обліку) позивач фактично був виключений з військового обліку, а, отже позивач є особою, яка втратила статус військовозобов'язаного. Звертає увагу на те, що виключені з військового обліку громадяни не є військовозобов'язаними, а виключення їх з обліку унеможливлює повернення таких осіб на відповідний облік. При цьому, нормами чинного законодавства не передбачено повторного постановлення (зарахування) на військовий облік осіб, які були у законному порядку виключені з такого обліку. Таких норм також не вказано відповідачем при постановці на облік позивача. Таким чином, позивач не може вважатися військовозобов'язаним у розумінні Закону № 2232-ХІІ та не має статусу військовозобов'язаного, а чинним законодавством не передбачено повторного постановлення (зарахування) на військовий облік осіб, виключених з обліку у законному порядку. Дії відповідача щодо внесення інформації до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про перебування на військовому обліку позивач вважає протиправними, тому звернувся до суду з цим позовом.
Ухвалою суду від 07.11.2025 дану позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.11.2025 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач скористався правом на подання відзиву, який надійшов на адресу суду 24.12.2025. Відповідно до відзиву відповідач заперечив проти позову, просив відмовити в задоволенні позову з мотивів, що позивач перебував на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_5 та 13.10.2015 медкомісією при ІНФОРМАЦІЯ_5 його визнано непридатним до військової служби в мирний час та обмежено придатним до військової служби у воєнний час. На даний час позивач перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_6 . У своєму зверненні до ІНФОРМАЦІЯ_2 позивач ставив питання про виключення його з військового обліку. Згідно відомостей, які містяться в наданій позивачем копії військово-облікового документа він являється обмежено придатним в воєнний час. Інших даних про проходження ВЛК ним не надано. Таким чином підстави для внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про виключення позивача з військового обліку відсутні (а.с. 38).
Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні) у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.
Згідно обліково-послужної картки до військового квитка серії НОМЕР_1 вх. № 01/16, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , 13.10.2015 визнаний непридатним до військової служби у мирний час, обмежено придатним у військовий час за Графою ІІ статті 64В Розкладу хвороб Положення про проходження військово-лікарської комісії, затвердженого Наказом МОЗ за № 402 від 14.08.2008 (в редакції чинній на 14.08.2015); 19.01.2016 знятий з військового обліку на підставі абз. 4 п.п. 2 п. 5 ст. 37 Закону № 2232-XII у зв'язку з визнанням позивача медкомісією при ІНФОРМАЦІЯ_5 непридатним до військової служби у мирний час, обмежено придатним у військовий час (а.с. 16).
Відповідно до електронного військово-облікового документа, сформованого 28.10.2025 в мобільному застосунку Міністерства оборони України "Резерв+" позивач є військовозобов'язаним, перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_8 . Міститься відмітка про порушення правил військового обліку, причина розшуку - не прибув за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_9 , дата початку розшуку - 01.12.2024 (а.с. 30).
За результатом розгляду звернення позивача від 15.10.2025 щодо внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про виключення позивача з військового обліку, ІНФОРМАЦІЯ_3 відповіддю від 24.10.2025 № 1/2/19701 повідомив, що позивач перебував на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_5 та 13.10.2015 медкомісією при ІНФОРМАЦІЯ_5 його визнано непридатним до військової служби в мирний час та обмежено придатним до військової служби у воєнний час. На даний час позивач перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_6 . У своєму зверненні до ІНФОРМАЦІЯ_2 позивач ставив питання про виключення його з військового обліку. Згідно ч. 6 статті 37 Закону № 2232-ХІІ виключенню з військового обліку підлягають громадяни України, які: померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими; припинили громадянство України; визнані непридатними до військової служби; досягли граничного віку перебування в запасі; були кандидатами для прийняття на військову службу за контрактом відповідно до частини десятої статті 20 цього Закону, але не були прийняті на військову службу за контрактом; звільнені з військової служби за контрактом відповідно до підпунктів "й" або "к" пункту 3 частини п'ятої статті 26 цього Закону. Згідно відомостей, які містяться в наданій позивачем копії військово-облікового документа він являється обмежено придатним в воєнний час. Інших даних про проходження ВЛК ним не надано. Таким чином підстави для внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про виключення позивача з військового обліку відсутні (а.с. 17).
При вирішенні даного спору суд виходить з наступного нормативно-правового регулювання спірних правовідносин.
Згідно частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України визначає Закон України від 25 березня 1992 року № 2232-XII "Про військовий обов'язок і військову службу".
Відповідно до частин 5, 9 статті 1 Закону № 2232-XII від виконання військового обов'язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.
Щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік; призовники - особи, які взяті на військовий облік; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
Взяття на військовий облік, зняття та виключення з нього врегульовано статтею 37 Закону № 2232-XII.
Відповідно до п. 2 ч. 5 статті 37 Закону № 2232-XII (у редакції станом на 30.07.2015) зняттю з військового обліку призовників та військовозобов'язаних у військових комісаріатах підлягають громадяни України: які вибувають в іншу місцевість (адміністративно-територіальну одиницю) України до нового місця проживання; які після проходження строкової військової служби прийняті на військову службу до інших військових формувань або на службу в органи внутрішніх справ, податкової міліції, в органи і підрозділи цивільного захисту, в Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації України та в Державну кримінально-виконавчу службу України; які вибули на строк більше трьох місяців за межі України; в інших випадках за рішенням Міністерства оборони України.
Частиною 6 статті 37 Закону № 2232-XII (у редакції станом на 30.07.2015) визначено, що виключенню з військового обліку у районних (міських) військових комісаріатах підлягають громадяни України, крім інших, які: визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку (п. 3).
Відповідно до підпункту "б" пункту 20.3 глави 20 розділу II Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402 при медичному огляді військовослужбовців та інших контингентів ВЛК приймаються постанови, крім інших, такого змісту:
"Непридатний":
до військової служби з виключенням з військового обліку;
до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час (На воєнний час приймається постанова: "Обмежено придатний до військової служби").
Як встановлено, згідно обліково-послужної картки до військового квитка серії НОМЕР_1 вх. № 01/16, позивач:
13.10.2015 визнаний непридатним до військової служби у мирний час, обмежено придатним у військовий час за Графою ІІ статті 64В Розкладу хвороб Положення про проходження військово-лікарської комісії, затвердженого Наказом МОЗ за № 402 від 14.08.2008 (в редакції чинній на 14.08.2015);
19.01.2016 знятий з військового обліку на підставі абз. 4 п.п. 2 п. 5 ст. 37 Закону № 2232-XII у зв'язку з визнанням позивача медкомісією при ІНФОРМАЦІЯ_5 непридатним до військової служби у мирний час, обмежено придатним у військовий час (а.с. 16).
З огляду на вищенаведене, позивач не був виключений з військового обліку, а був знятий з військового обліку, оскільки був визнаний непридатним до військової служби у мирний час та обмежено придатним у військовий час.
Відтак, аргументи позивача про те, що він 19.01.2016 фактично був виключений з військового обліку є безпідставними.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні у зв'язку з військовою агресією РФ проти України" на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який Указами Президента України неодноразово продовжувався та триває дотепер.
Згідно з статтею 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 "Про загальну мобілізацію" постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію. Згідно з пунктом 4 Указу № 69/2022 призов військовозобов'язаних, резервістів та залучення транспортних засобів для забезпечення потреб Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, інших військових формувань України здійснити в обсягах, визначених згідно з мобілізаційними планами.
За змістом пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154 (далі - Положення № 154) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Відповідно до пункту 8 Положення № 154 завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки є виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов'язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, здійснення контролю за його станом, зокрема в місцевих держадміністраціях, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ та розвідувальних органів України), забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), проведення заходів із взяття громадян України на військовий облік призовників, направлення громадян України для проходження базової військової служби, призову громадян на військову службу, проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом, участь у відборі громадян для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, забезпечення організації соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори до Збройних Сил (далі - збори), ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів з числа військовослужбовців Збройних Сил (далі - пенсіонери) та членів їх сімей, участь у військово-патріотичному вихованні громадян, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства.
Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 (далі - Порядок № 1487).
Відповідно до пунктів 2, 3 Порядку № 1487 військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов'язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Військовий облік ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - інші військові формування) особовим складом у мирний час та в особливий період.
Для забезпечення військового обліку громадян України використовується Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів, який призначений для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Згідно з пунктом 79 Порядку № 1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема:
організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці;
здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством;
виявляють призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які проживають на території адміністративно-територіальної одиниці, проте не перебувають на військовому обліку;
організовують оповіщення та у разі потреби можуть здійснювати безпосередньо через військових посадових осіб, військовослужбовців, державних службовців, працівників, визначених рішенням керівника відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів за місцем їх проживання (роботи, навчання тощо) шляхом вручення повісток під їх особистий підпис (додаток 11) та/або рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів і забезпечують здійснення контролю за їх прибуттям;
забезпечують громадян військово-обліковими документами та зберігання зданих або вилучених у призовників, військовозобов'язаних та резервістів військово-облікових документів;
виключають з військового обліку на підставі відповідних підтвердних документів осіб, які померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими, визнані непридатними до військової служби, досягли граничного віку перебування в запасі, припинили громадянство України;
виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Таким чином, обов'язки щодо ведення обліку військовозобов'язаних покладені на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Згідно пункту 6 частини 6 статті 37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" № 2232-XII (у чинній редакції) виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які:
1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими;
2) припинили громадянство України;
3) визнані непридатними до військової служби;
4) досягли граничного віку перебування в запасі;
5) були кандидатами для прийняття на військову службу за контрактом відповідно до частини десятої статті 20 цього Закону, але не були прийняті на військову службу за контрактом;
6) звільнені з військової служби за контрактом відповідно до підпунктів "й" або "к" пункту 3 частини п'ятої статті 26 цього Закону.
У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.
У Рішенні від 09 лютого 1999 року № 1-рп/99 (справа № 1-7/99 про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) Конституційний Суд України дійшов висновку про те, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Тобто, дія нормативно-правового акта в часі пов'язується із набранням чинності і з моментом втрати ним юридичної сили.
За колом осіб дія нормативно-правового акта поділяється на такі види: загальні (розраховані на все населення), спеціальні (розраховані на певне коло осіб) та виняткові (роблять винятки із загальних і спеціальних).
На порядок дії нормативно-правового акта за колом осіб поширюється загальне правило: нормативно-правовий акт діє стосовно всіх осіб, які перебувають на території його дії і є суб'єктами відносин, на яких він розрахований. Коло осіб, на яких поширює свою дію той чи інший нормативно-правовий акт, може визначатися також за ознакою статі, віком, професійної приналежності (наприклад, військовослужбовці), станом здоров'я.
Внесення змін до законодавства, яке призводить до погіршення становища особи, може суперечити принципу незворотності дії закону в часі (ст. 58 Конституції України), якщо йдеться про ретроактивну дію закону.
Разом з тим, законодавець має право змінювати критерії військового обліку, якщо це відповідає інтересам держави, і це не означає погіршення становища особи.
У зв'язку із внесенням змін до Закону № 2232-XII звужено коло підстав для виключення осіб з військового обліку. Впроваджуючи такі зміни, законодавець мав на меті розширення мобілізаційного ресурсу задля забезпечення обороноздатності держави в умовах дії правового режиму воєнного стану внаслідок збройної агресії РФ, що обґрунтовано державним інтересом.
Законодавчі зміни статті 37 Закону № 2232-XII не мають ретроактивного характеру, а є нормами прямої дії, що застосовуються до правовідносин, які виникають після набрання ними чинності. Їх метою не є погіршення становища конкретної особи, а забезпечення публічного інтересу - національної безпеки.
З часу набрання чинності змін до Закону № 2232-XII, положення закону поширюються на всіх військовозобов'язаних осіб, які не досягли граничного віку перебування в запасі, незалежно від того, чи були вони раніше зняті з військового обліку.
Таким чином, за чинними нормами статті 37 Закону № 2232-XII у спірних правовідносинах позивач не підлягає виключенню з військового обліку.
За таких обставин, відсутні підстави для визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо внесення інформації до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про перебування позивача на військовому обліку; визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо невнесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про визнання непридатним до військової служби та виключення з 13.10.2015 з військового обліку позивача на підставі вимог абз. 4 пп. 2 п. 5 статті 37 Закону № 2232-XII за станом здоров'я; зобов'язаня ІНФОРМАЦІЯ_3 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомості про визнання непридатним до військової служби та виключення з 13.10.2015 з військового обліку позивача на підставі вимог абз. 4 пп. 2 п. 5 статті 37 Закону № 2232-XII за станом здоров'я.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, тому слід відмовити в задоволенні позову.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання дій, бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Григорук О.Б.