16 січня 2026 року Справа № 280/9861/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна ОСОБА_1 (далі - позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
- визнати протиправними та незаконними дії відповідача щодо внесення відомостей про порушення правил військового обліку з боку ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів;
- зобов'язати відповідача виключити відомості про порушення правил військового обліку з боку ОСОБА_1 з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 . Під час оновлення облікових даних в мобільному застсоунку « ІНФОРМАЦІЯ_3 +» позивачу стало відомо, що ним вчинено порушення правил військового обліку у зв'язку із неявкою до ТЦК та СП за повісткою, яке відображено в електронному військово-обліковому документі «Резерв+» та його розшук здійснюється з 08 вересня 2025 року. Вказує, що повістка ним не одежувалсь. Вважає, що адміністративних порушень не вчиняв. Зазначає, що до реєстру вносяться дані саме про притягнення до відповідальності за порушення правил військового обліку, дані про притягнення позивача до адміністративної відповідальності у відповідача відсутні. Отже, відсутні підстави для відображення в електронному реєстрі «Резерв+» відомостей «про порушення правил військового обліку та розшук» позивача. З огляду на вказане, позовну заяву просить задовольнити.
Ухвалою судді від 17 листопада 2025 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №280/9861/25, розгляд справи призначено без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання та витребувано у відповідача докази по справі.
Також, вказаною ухвалою судді від відповідача по справі витребувано:
- інформацію, яка міститься в системі «РЕЗЕРВ» відносно позивача в паперовому вигляді;
- інформацію, щодо складання відносно позивача Протоколів чи/або Постанов про адміністративне правопорушення за статтями 210 чи 210-1 КУпАП;
- копію звернення до Національної поліції України позивача стосовно вчинення ним адміністративного правопорушення за статтею 210 чи 210-1 КУпАП.
Відповідач правом на подання відзиву на позов у строки, встановленні ухвалою судді від 17 листопада 2025 року, одержаною ним в особистому кабінеті в підсистистемі «Електронний суд» 19 листпоада 2025 року, не скористався.
Проте, на викоання вимог ухвали суддді від 17 листопада 2025 року надав до суду копію протоколу про адміністративне правопорушення за № 3094 від 24 червня 2025 року про вчинення правопорушення позивачем 10 березня 2025 року у зв'язку із неявкою до ІНФОРМАЦІЯ_4 за повісткою, а аткож копію постанови № 3094 від 01 липня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення передбаченого статтею 210-1 КУпАП у зв'язку із неявкою позивача до органів ТЦК та СП за повідсткою 10 березня 2025 року.
05 січня 2026 року від предстаника позивача на адресу суду надійшли заперечення проти долучення наданих відповідачем доказів до матеріалів справи, оскільки надані до суду протокол та постанова, складені за повісткою про необхідність прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_4 у березні 2025 року, а не вересні 2025 року. При цьому, жодних доказів напарвлення позивачу повісток після складення протоколу та постанови, відповідачем до суду не надана.
На підставі матеріалів справи суд установив такі обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що громадянин України ОСОБА_1 , є військовозобов'язаним, який перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
У жовтні 2025 року з військово-облікового документу «Резерв+» позивачу стало відомо про порушення ним правил військового обліку та розшук ТЦК та СП з 08 вересня 2025 року у зв'язку із неприбуттям до ТЦК та СП за повісткою.
13 жовтня 2025 року представник позивача звернувся з адвокатським запитом до ІНФОРМАЦІЯ_6 в якому просив: надати інформацію про наявність порушень правил військового обліку з боку позивача та у випадку наявності таких порушень належним чином засвідчені докази таких порушень; надати інформацію чи було внесено відомості про порушення правил військового обліку до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів стосовно Позивача; надати інформацію, щодо суті таких порушень та в чому вони полягають; чи притягувався до адміністративної відповідальності Позивач та надати копії відповідної постанови.
Однак, листом від 24 жовтня 2025 року за № 5963 представнику позивача відмовлено у наданні запитуваної інформації у зв'язку із ненаданням засвідченої належним чином копії ордеру, що розцінюється позивачем та його представником як відмова у виключенні з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення гр. ОСОБА_1 правил військового обліку протиправними, представник позивача звернудась до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Згідно частини 5 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», від виконання військового обов'язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.
Суд зазначає, що Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Згідно частини 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», громадяни зобов'язані:
з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду;
проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Відповідно до частини 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Так, під час розгляду справи судом встановлено, що відповідач в якості підстав для внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку позивачем, посилається на те, що позивач за повісткою не з'явився до ТЦК та СП. З урахуванням наявного в матеріалах справи скріншоту із застсоунку «Резерв+» позивач за повісткою мав прибути до ІНФОРМАЦІЯ_6 09 вересня 2025 року.
Позивач заперечуючи проти таких доводів відповідача вказував на те, що ним не отримувалась від відповідача повістка, а тому він не мав обов'язку прибути до ТЦК та СП у серпні - вересні 2025 року.
Суд зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, який серед іншого визначає процедуру оповіщення військовозобов'язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, військових частин Збройних Сил, інших військових формувань, Центрального управління або регіонального органу СБУ чи відповідного підрозділу розвідувальних органів (далі - Порядок №560).
Пунктом 21 Порядку №560 визначено, за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов'язані зобов'язані з'являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.
Відповідно до пункту 23 Порядку №560, поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форми власності), визнаються:
перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк;
смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).
Згідно підпункту 1 пункту 27 Порядку №560, під час мобілізації громадяни викликаються з метою до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або їх відділів:
взяття на військовий облік;
проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби;
уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки);
призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби.
Пунктом 28 Порядку №560 визначено, що виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки (додаток 1).
Як зазначалось раніше, із наданого позивачем до позову скріншоту із застосунку «Резерв+» та матеріалів справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_7 складено повістку на ім'я ОСОБА_1 , за якою позивача зобов'язано прибути до ІНФОРМАЦІЯ_6 18 серпня 2025 року.
При цьому, доказів напарвлення такої повістки позивачу засобами поштового зв'язку (рекомендованим поштовим відправлення з повідомленням про вручення) відповідачем до суду не надано.
Суд зазначає, що відповідно до пункту 34 Порядку №560, повістка про виклик резервіста або військовозобов'язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ може бути надіслана зазначеними органами військового управління (органами) засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, у тому числі адреси місця проживання.
У разі коли резервіст або військовозобов'язаний уточнив свої облікові дані після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, повістка може надсилатися на адресу місця проживання, зазначену резервістом або військовозобов'язаним під час уточнення облікових даних.
Згідно пункту 41 Порядку №560, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є: у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку:
день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Суд зазначає, що відповідачем до суду не надано у встановленому порядку доказів складення та направлення на адресу позивача засобами поштового зв'язку повістки на серпень - вереснь 2025 року, а відтак, в силу приписів пункту 41 Порядку №560, позивач вважається таким, що не належним чином повідомлений про його виклик до ТЦК та СП. Доказів протилежного відповідачем до суду не надано.
Окрім того, відповідно до підпункту 20-1 частини 1 статті 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», до персональних даних призовника, військовозобов'язаного та резервіста належать: відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення).
Суд зазначає, що наказом Міністерства оборони України від 28 березня 2022 року №94 затверджено Порядок ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Порядок №94), який встановлює процедури збирання, зберігання, обробки та використання відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр).
Відповідно до пункту 1 розділу ІІІ Порядку №94, відомості Реєстру - це інформація про персональні та службові дані призовника, військовозобов'язаного та резервіста.
Згідно пункту 5 розділу ІІІ Порядку №94, військово-обліковими ознаками призовника, військовозобов'язаного та резервіста є: військове звання; військово-облікова спеціальність (у СБУ - код профілю підготовки та напрям службової та оперативно-службової діяльності); рівень військової освіти; категорія запасу; склад обліку військовозобов'язаного; група обліку; розряд обліку; профіль; державні нагороди; знання іноземної мови; спортивні розряди; ступінь придатності до військової служби за станом здоров'я; антропометричні дані; група крові та резус-фактор; відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку.
Відповідно до пункту 6 розділу ІІІ Порядку №94, збирання відомостей здійснюється органами ведення Реєстру на підставі відомостей, що подаються органу ведення Реєстру особисто призовниками, військовозобов'язаними та резервістами, органами виконавчої влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, закладами освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, ТЦК та СП, військовими частинами.
Отже, до Реєстру вносяться відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку.
Статтею 235 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Судом встановлено та не заперечувалось відповідачем, що позивача не було притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку, у встановленому порядку та строки, у зв'язку із неприбуттям до ТЦК та СП за повісткою на 18 серпня 2025 року чи іншою повісткою, окрім повістки на 10 березня 2025 року.
Суд під час розгляду справи враховує, що надані відповідачем до суду копії протоколу про адміністративне правопорушення за № 3094 від 24 червня 2025 року, а аткож постанови № 3094 від 01 липня 2025 року свідчать про вчинення правопорушення позивачем у зв'язку із деявкою до ТЦК та СП за повісткою на 10 березня 2025 року та про притягнення ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення передбаченого статтею 210-1 КУпАП у зв'язку із неявкою позивача до органів ТЦК та СП за повідсткою на 10 березня 2025 року, а не на 18 серпня 2025 року.
Водночас, Законом України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» та Порядком №94 не передбачено внесення до Реєстру такої інформації, як порушення правил військового обліку військовозобов'язаним (не прибуття до ТЦК та СП) до його притягнення до відповідальності у встановленому порядку.
Суд зазначає, що зазначене положення спрямоване в першу чергу на те, щоб факт порушення правил військового обліку був підтверджений у встановленому порядку (шляхом розгляду матеріалів правопорушення та прийняття постанови, якою затверджено результати), а також для того щоб особа, яку притягнуто до відповідальності за порушення правил військового обліку мала право на оскарження такого рішення.
В даному випадку, позивача у встановленому порядку не було притягнуто до відповідальності за порушення правил військового обліку у зв'язку із не прибуттям до ТЦК та СП за повідсткою на 18 серпня 2025 року, а тому внесення до Реєстру інформації про порушення ним правил військового обліку за такою повісткою є безпідставним.
Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи вищезазначене, та керуючись статтями 2, 9, 139, 241-243, 254-262 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення відомостей про порушення правил військового обліку з боку ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів щодо неприбуття за повісткою.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_8 виключити відомості про порушення правил військового обліку з боку ОСОБА_1 з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів щодо неприбуття за повісткою, неявка за якою слугувала підставою для внесення 08 вересня 2025 року даних до такого реєстру в частині розшуку ОСОБА_1 .
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань апорізького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1211,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 16 січня 2026 року.
Суддя Д.В. Татаринов