15 січня 2026 рокум. Ужгород№ 260/9688/25
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Скраль Т.В., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 20987385), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, 4, код ЄДРПОУ 20453063) про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -
26 листопада 2025 року ОСОБА_1 звернувся з позовною заявою до Головного управління пенсійного фонду України в Одеській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, якою просить: 1) визнати протиправним дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, код ЄДРПОУ 20987385 щодо відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах та не зарахування до загального стажу періоду роботи з 23.06.1997 по 20.10.1997 в звичайному обчисленні та в пільговому обчисленні період проходження військової служби (один місяць служби за три місяці) з 31.03.2022 по 07.07.2022, з 10.08.2022 по 08.11.2022, з 09.01.2023 по 05.03.2023, з 16.03.2023 по 27.05.2023, з 28.05.2023 по 16.08.2023, з 16.08.2023 по 22.08.2023, з 15.10.2023 по 26.10.2023, з 07. 12. 2023 по 09.01.2024, з 24.03.2024 по 11.04.2024, з 15.04.2024 по 21.04.2024, з 20.04.2024 по 24.09.2024, з 10.10.2024 по 24.11.2024, оформленої рішенням № 071750016323 від 08.10.2025; 2) зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 01 вересня 2025 року про призначення дострокової пенсії за віком, як учасника бойових дій відповідно до п.4 ст. 115 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування», зарахувавши до загального трудового стажу період з 23.06.1997 по 20.10.1997 в звичайному обчисленні та в пільговому обчисленні період проходження військової служби (один місяць служби за три місяці) з 31.03.2022 по 07.07.2022, з 10.08.2022 по 08.11.2022, з 09.01.2023 по 05.03.2023, з 16.03.2023 по 27.05.2023, з 28.05.2023 по 16.08.2023, з 16.08.2023 по 22.08.2023, з 15.10.2023 по 26.10.2023, з 07. 12. 2023 по 09.01.2024, з 24.03.2024 по 11.04.2024, з 15.04.2024 по 21.04.2024, з 20.04.2024 по 24.09.2024, з 10.10.2024 по 24.11.2024 прийнявши відповідне рішення про призначення дострокової пенсії за віком, починаючи з 28.08.2025.
01 грудня 2025 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду відкрито провадження по даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Зобов'язано Головне управління ПФУ в Закарпатській області надати суду до 30 грудня 2025 року відмовні матеріали пенсійної справи ОСОБА_1 .
12 грудня 2025 року на виконання вимог суду, Головним управлінням ПФУ в Закарпатській області надіслано матеріали з електронної пенсійної справи ОСОБА_1 .
1. Позиції сторін.
Заявлені позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідно до запису у трудовій книжці НОМЕР_2 позивача під порядковим номером « 1» зазначений запис про працевлаштування, а саме: « 23.06.1997. Прийнятий в цех колясок слюсарем механо-складальних робіт 3 розряду. Наказ №58 від 23.06.97». Після запису наявний запис особи, яка його вчинила, її підпис та анкетні дані, а також є відтиск печатки підприємства «Львівське державне експериментальне підприємство засобів пересування і протезування». Далі, під порядковим номером « 2» у трудовій книжці НОМЕР_2 позивача наявний запис про звільнення з роботи, а саме: « 20.10.1997. Звільнений за особистим бажанням, ст. 38 КЗпП України. Наказ №51 від 20.10.1997». Після запису наявний запис особи, яка його вчинила, її підпис та анкетні дані, а також є відтиск печатки підприємства «Львівське державне експериментальне підприємство засобів пересування і протезування». Таким чином, в трудовій книжці НОМЕР_2 позивача містяться всі необхідні записи, які засвідчені роботодавцем та дають можливість встановити дату прийняття на роботу, місце роботи, найменування посади та накази, на підставі яких позивач прийнятий на посаду (роботу) та звільнений з посади (роботи), а також наявна назва підприємства, підпис та ПІБ відповідальної особи, відтиски печаток підприємства. Крім того, з рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 071750016323 від 08.10.2025 видно, що на час звернення із заявою про призначення пенсії страховий стаж позивача становить 22 роки 10 місяців 02 дні. При цьому, відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області не зарахував в кратному обчисленні період проходження військової служби, що підтверджується протоколом розрахунку страхового стажу від 01.10.2025.
16 грудня 2025 року відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому просять відмовити в задоволенні позову. В обґрунтуванні зазначають, що пенсійний вік становить 55 років. Вік Позивача 57 років. Необхідний страховий стаж визначений пунктом 4 частини першої статті 115 Закону становить 25 років. Страховий стаж особи становить ОСОБА_1 22 роки 10 місяців 02 дні. За наданими документами до страхового стажу зараховано всі періоди згідно наданим документам. Враховуючи вищезазначене, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області прийнято рішення № 071750016323 від 08.10.2025 про відмову у призначенні пенсії за віком відповідно до пункту 4 частини першої статті 115 Закону, за відсутності необхідного страхового стажу 25 років. Згідно із статтею 57 Закону України «Про пенсійне забезпечення» період участі у бойових діях зараховується до стажу роботи на пільгових умовах у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсії за вислугу років військовослужбовцям. Тобто, для визначення права на пенсію та її розмір за періоди участі у бойових діях під час проходження військової служби, які мали місце до 01.01.2004, зараховується з урахуванням кратності (з дотриманням вимог щодо зарахування військової служби до пільгового стажу). Відповідно до абз. 2 ч. 4 ст. 24 Закону №1058 пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років. Закон №1058 не містить положень про можливість зарахування в кратному розмірі часу військової служби в особливий період після 01.01.2004.
Відповідно до статті 229 частини 4 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
2. Обставини, встановлені судом.
Судом встановлено, що 28 серпня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління ПФУ в Закарпатській області із заявою № 6955 про призначення пенсії за віком відповідно до пункту 4 частини 1 статті 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, (а.с. 68-69).
08 жовтня 2025 року Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області рішенням № 071750016323 відмовило ОСОБА_1 у призначення пенсії за віком, оскільки страховий стаж становить 22 роки 10 місяців 02 дні.
За наданими документами до страхового стажу зараховано всі періоди згідно наданим документам, (а.с. 93).
Не погодившись із рішенням про відмову у призначенні пенсії, позивач звернувся до суду.
3. Мотиви суду та норми права, застосовані судом.
Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Відповідно до статті 48 Кодекс законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел передбачено Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон України № 1058-IV).
За приписами статті 8 Закону № 1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 24 Закону № 1058-IV, страховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Згідно з частиною 2 статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (частина 4 статі 24 Закону № 1058-IV).
Також відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-ХІІ основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 за № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637).
Пунктом 1 Порядку № 637 передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до пункту 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. У разі відсутності в трудовій книжці записів про роботу, такий стаж встановлюється на підставі інших документів, уточнюючих довідок, відомостей та інших документів, які містять відомості про періоди роботи.
Щодо можливості зарахування до страхового стажу періоду роботи з 23 червня 1997 року по 20 жовтня 1997 року, судом встановлено наступне.
Так, відповідно до записів трудової книжки колгоспника НОМЕР_2 (а.с.70-71) позивач в період з 23 червня 1997 року по 20 жовтня 1997 року працював у цеху колясок слюсарем механо-складських робіт на підприємстві «Львівське державне експериментальне підприємство засобів пересування і протезування».
Записи про період трудової діяльності виконані з дотримання вимог щодо заповнення трудових книжок та містять інформацію про дату прийняття/звільнення з роботи, посилання на накази, підпис та печатку підприємства.
Жодних зауважень щодо відомостей з трудової книжки за вказаний період відповідачем у спірному рішенні висловлено не було.
Крім того, відповідно до довідки Львівського експериментального підприємства засобів пересування і протезування про заробітну плату для обчислення пенсії № 16 ОСОБА_1 отримував заробітну плату, в тому числі, у червні - жовтня 1997 року, (а.с. 81).
Водночас, як встановлено зі змісту Форми РС-право до страхового стажу ОСОБА_1 не зараховано період його роботи з 23 червня 1997 року по 20 жовтня 1997 року.
За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для зобов'язання відповідача зарахувати вищевказаний спірний період до страхового стажу позивача.
Щодо можливості зарахування до страхового стажу період служби у ЗСУ протягом якого позивач брав безпосередню участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із збройною агресією російської федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів під час дії воєнного стану за принципом один місяць служби за три місяці часу проходження служби, судом встановлено наступне.
Згідно статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Приписами частини 6 статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» передбачено види військової служби, до яких, віднесено, зокрема, й військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Відповідно до Закону України «Про оборону України» від 06.12.1991 за № 1932-XII особливий період це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
На підставі Указів Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» в Україні введено воєнний стан та запроваджено загальну мобілізацію, ці правові режими неодноразово продовжувалися та діють донині.
Так, пунктом 1 статті 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 57 Закону України «Про пенсійне забезпечення» військова служба у складі діючої армії у період бойових дій, у тому числі при виконанні інтернаціонального обов'язку, а також перебування в партизанських загонах і з'єднаннях зараховується до стажу роботи на пільгових умовах у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсій за вислугу років військовослужбовцям.
Наказом Міністерства оборони України № 530 від 14.08.2014 «Про положення про організацію роботи з обчислення вислуги років», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.10.2014 за № 1294/2607 затверджено Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей.
Пунктом 2.3 розділу 2 Положення № 530 передбачено, що при обчисленні вислуги років для призначення пенсій (крім пенсій, які призначаються з урахуванням страхового стажу) окремі періоди служби військовослужбовців зараховуються на пільгових умовах (з урахуванням вимог пунктів 2.4 та 2.5 цього розділу):
1) один місяць служби за три місяці:
участь у бойових діях у воєнний час;
час безперервного перебування на лікуванні в лікувальних закладах унаслідок поранень, контузій, каліцтв або захворювань, одержаних військовослужбовцями у військових частинах, штабах та установах, які входили до складу діючої армії;
час перебування під вартою, час відбуття покарання в місцях позбавлення волі та висилки військовослужбовців, безпідставно притягнутих до кримінальної відповідальності, безпідставно репресованих і надалі реабілітованих;
час виконання робіт, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, - з 26 квітня 1986 року до 01 січня 1988 року;
час виконання обов'язків у складі національного контингенту і національного персоналу відповідно до Закону України «Про участь України в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки»;
час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції;
період проходження служби у військовому резерві під час безпосередньої участі в антитерористичній операції чи забезпеченні її проведення;
час служби, зазначений у постанові Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 30 «Про пільги щодо обчислення вислуги років військовослужбовцям Збройних Сил України, які брали участь в операціях Миротворчих Сил ООН» (зі змінами);
час проходження служби військовослужбовцями Служби безпеки України, направленими у відрядження до Республіки Ірак з метою забезпечення в умовах посилення терористичних посягань безпеки дипломатичних установ України, їх співробітників та членів їх сімей;
інші періоди, зазначені в підпункті «а» пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей» (зі змінами);
крім вищезазначених, періоди дійсної військової служби у Збройних Силах СРСР, які підлягають зарахуванню до вислуги років на пенсію на пільгових умовах, наведені в додатку 2 до цього Положення.
За положеннями пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб» до вислуги років для визначення розміру пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», зараховується на пільгових умовах: особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, - один місяць служби за три місяці часу проходження служби, протягом якого особа брала безпосередню участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів під час дії воєнного стану.
Водночас, суд звертає увагу, що можливість пільгового обчислення періоду проходження військової служби є похідною від визначальної підстави і має пов'язуватися не з категорією працівників, що реалізують право на щомісячне пенсійне забезпечення, а зі спеціальним статусом, якого ці особи набули в результаті проходження військової служби в певний, визначений у законодавчому порядку період часу, що узгоджується з положеннями статті 2 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу», якою передбачено, що час перебування громадян України на військовій службі, до якої відповідно до пункту 4 цієї статті віднесено також військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, зараховується до страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби, до якої відповідно до пункту 1 статті 2 Закону також віднесено і військову службу.
Як встановлено з матеріалів справи, ОСОБА_1 має статус учасника бойових дій та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій згідно Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_3 , (а.с.83).
За змістом довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України від 11 травня 2025 року № 1848/7/1106убд ОСОБА_1 в період з 31 березня 2022 року по 07 липня 2022 року, з 10 серпня 2022 року по 08 листопада 2022 року, з 09 січня 2023 року по 05 березня 2023 року, з 16 березня 2023 року по 27 травня 2023 року, з 28 травня 2023 року по 16 серпня 2023 року, з 16 серпня 2023 року по 22 серпня 2023 року, з 15 жовтня 2023 року по 26 жовтня 2023 року, з 07 грудня 2023 року по 09 січня 2024 року, з 24 березня 2024 року по 11 квітня 2024 року, з 15 квітня 2024 року по 21 квітня 2024 року, з 20 квітня 2024 року по 24 вересня 2024 року, з 10 жовтня 2024 року по 24 листопада 2024 року брав участь у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військової агресією російської федерації проти України, (а.с. 82).
Наведене вище в своїй сукупності дає підстави для висновку, що участь позивача у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення підлягає зарахуванню до його трудового стажу на умовах - один місяць служби за три місяці.
Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеною в постанові від 18.01.2023 у справі №1.380.2019.003739.
Доводи відповідача у своєму відзиві на позовну заяву про неможливість зарахування до страхового стажу у пільговому обчисленні, так як зарахування в пільговому обчисленні 1 місяць за три не передбачено Законом № 1058 суд відхиляє, оскільки вони не спростовують наведених вище висновків суду, у тому числі з посиланням на правові висновки Верховного Суду, щодо права позивача у спірних відносинах на кратне обчислення стажу.
Відтак, з урахуванням наведеного, суд доходить висновку, що періоди участі позивача у заходах із забезпечення оборони України з 31 березня 2022 року по 07 липня 2022 року, з 10 серпня 2022 року по 08 листопада 2022 року, з 09 січня 2023 року по 05 березня 2023 року, з 16 березня 2023 року по 27 травня 2023 року, з 28 травня 2023 року по 16 серпня 2023 року, з 16 серпня 2023 року по 22 серпня 2023 року, з 15 жовтня 2023 року по 26 жовтня 2023 року, з 07 грудня 2023 року по 09 січня 2024 року, з 24 березня 2024 року по 11 квітня 2024 року, з 15 квітня 2024 року по 21 квітня 2024 року, з 20 квітня 2024 року по 24 вересня 2024 року, з 10 жовтня 2024 року по 24 листопада 2024 року підлягають зарахуванню до страхового стажу на пільгових умовах із розрахунку один місяць служби за три місяці.
Частиною 2 статті 245 КАС України визначено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень (пункт 2); визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій (пункт 3); визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії (пункт 4); інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів (пункт 10).
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Суд зазначає, що відмова відповідача у призначенні позивачу пенсії була обґрунтована відсутністю необхідного стажу. Враховуючи вищевказані висновки суду щодо необхідності зарахування до загального страхового стажу позивача спірних періодів Головному управлінню Пенсійного фонду України в Миколаївській області слід повторно заяву про призначення пенсії від 28 серпня 2025 року, із врахуванням висновків суду про необхідність зарахування до загального страхового стажу періоди роботи.
Щодо позовної вимоги в частині зобов'язання відповідача призначити дострокову пенсію за віком відповідно до частини 1 статті 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», то суд враховує, що призначення пенсії за віком відноситься до дискреційних повноважень органів Пенсійного фонду України.
Дискреційні повноваження - це комплекс прав і зобов'язань представників влади як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення.
Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб'єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб'єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.
Суд зазначає, що у випадку, коли закон встановлює повноваження суб'єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, то суд зобов'язує відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити певну дію. У випадку, коли ж суб'єкт наділений дискреційними повноваженнями, то суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення) з урахуванням встановлених судом обставин, оскільки адміністративний суд не вправі перебирати на себе повноваження суб'єкта публічної адміністрації, реалізуючи за нього процедурні дії, ухвалювати рішення чи проводити адміністративну процедуру. Таке втручання може мати місце лише у випадку, якщо судом буде встановлено, що в адміністративній процедурі фізична (юридична) особа виконала всі приписи закону, а суб'єкт владних повноважень у відповідь необґрунтовано й незаконно не вчинив належну дію чи не ухвалив необхідне рішення. Тобто нарахування та виплата пенсії є дискреційним повноваженням пенсійного органу. У такому випадку, суд може лише зобов'язати пенсійний орган повторно розглянути заяву про призначення пенсії.
Відповідно до статті 77 частини 1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.
Відповідно до частини 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Разом з тим, витрати на правову допомогу не підлягають задоволенню, оскільки договір про надання правової допомоги укладено 24 серпня 2025 року та стосується проєкту позовної заяви про оскарження рішення ПФУ, тоді як рішення про відмову у призначенні пенсії відповідачем прийнято 08 жовтня 2025 року, тобто після укладення зазначеного договору, що свідчить про відсутність причинно-наслідкового зв'язку між понесеними витратами на правову допомогу та оскаржуваними рішенням відповідача.
Зважаючи на те, що позивача від сплати судового збору звільнено, підстави для вирішення питання щодо відшкодування судового збору відсутні.
Керуючись статтями 9, 14, 139, 242-246, 255, 295 КАС України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 до Головного управління пенсійного фонду України в Одеській області , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 08 жовтня 2025 року № 071750016323.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 23 червня 1997 року по 20 жовтня 1997 року, відповідно до трудової книжки та час проходження служби, протягом якого брав участь в заходах із забезпечення оборони України в період з 31 березня 2022 року по 07 липня 2022 року, з 10 серпня 2022 року по 08 листопада 2022 року, з 09 січня 2023 року по 05 березня 2023 року, з 16 березня 2023 року по 27 травня 2023 року, з 28 травня 2023 року по 16 серпня 2023 року, з 16 серпня 2023 року по 22 серпня 2023 року, з 15 жовтня 2023 року по 26 жовтня 2023 року, з 07 грудня 2023 року по 09 січня 2024 року, з 24 березня 2024 року по 11 квітня 2024 року, з 15 квітня 2024 року по 21 квітня 2024 року, з 20 квітня 2024 року по 24 вересня 2024 року, з 10 жовтня 2024 року по 24 листопада 2024 року з розрахунку - один місяць служби за три місяці.
4. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 28 серпня 2025 року про призначення пенсії, відповідно до пункту 4 частини 1 статті 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», із врахуванням висновків суду про необхідність зарахування до загального страхового стажу періодів роботи.
5. В решті позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 15 січня 2026 року.
СуддяТ.В.Скраль