про прийняття звіту про виконання судового рішення
16 січня 2026 року м. Житомир Справа № 240/1338/25
категорія 113080000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Окис Т.О., розглянувши звіт ІНФОРМАЦІЯ_1 про виконання судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
установив:
У січні 2025 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом про визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_3 ) щодо відмови у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та зобов'язання надати довідку про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до пункту 9 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2025 року у справі №240/1338/25 зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 15 листопада 2024 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та прийняти рішення про надання або відмову у наданні відстрочки на підставі пункту 9 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII з урахуванням висновків суду, викладених у цьому судовому рішенні.
Позивач подав до суду заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення у справі. Обґрунтовуючи заяву, позивач зазначає, що рішення суду не виконується та його заяву повторно не розглянуто.
Ухвалою суду від 01 вересня 2025 року зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_1 подати до суду звіт про виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2025 року у справі №240/1338/25. Встановлено ІНФОРМАЦІЯ_2 строк для подання звіту про виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2025 року у справі №240/1338/25 протягом 30 днів з дня отримання копії цієї ухвали суду. Попереджено начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 , що відповідно до частини 10 статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини 3 статті 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України, а також накладає штраф на керівника такого суб'єкта владних повноважень.
13 листопада 2025 року до суду надійшов звіт ІНФОРМАЦІЯ_2 про виконання рішення суду у справі. Зазначає, що ОСОБА_1 04 липня 2025 року повторно надав заяву на відстрочку від призову на підставі пункту 9 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацією» з підтвердними до неї документами. Комісією ІНФОРМАЦІЯ_2 було розглянуто заяву та підтвердні документи щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період відповідно до пункту 9 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацією». За результатами розгляду повідомлено, що протоколом № 61 від 14 липня 2025 року з вих. № 61/5227 комісія ухвалила рішення про відмову у наданні розстрочки. Також зазначає, що комісією ІНФОРМАЦІЯ_2 повторно розглянуто заяву та підтвердні документи щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період відповідно до пункту 9 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацією» у встановлені строки та з урахуванням зауважень, викладених у рішенні суду. За результатами розгляду повідомлено, що протоколом № 62 від 21 липня 2025 року з вих. № 62/5240 комісія ухвалила рішення про відмову у наданні розстрочки.
Ухвалою суду від 13 листопада 2025 року призначено звіт щодо виконання рішення суду у справі №240/1338/25 до розгляду у судовому засіданні з викликом осіб, які беруть участь у справі на 25 листопада 2025 року. Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_1 до 21 листопада 2025 року надати суду належним чином засвідчені копії протоколів Комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 № 61 від 14 липня 2025 року та № 62 від 21 липня 2025 року про відмову у наданні відстрочки. Установлено ОСОБА_1 у разі заперечення проти прийняття звіту строк до 21 листопада 2025 року для надання суду заперечення на звіт та докази, на підставі яких вони ґрунтуються.
Ухвалою суду від 25 листопада 2026 року у прийнятті звіту ІНФОРМАЦІЯ_2 про виконання судового рішення у справі № 240/1338/25 відмовлено, установлено ІНФОРМАЦІЯ_2 новий строк для подання звіту про виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2025 року у справі №240/1338/25 протягом 30 днів з дня отримання копії цієї ухвали суду, накладено на керівника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) штраф у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на день постановлення ухвали становить 60560,00 грн, стягнуто половину суми штрафу у розмірі 30280,00 грн на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 ), іншу половину у розмірі 30280,00 грн - до Державного бюджету України.
07 січня 2026 року відповідач подав звіт про виконання рішення суду.
Судом призначено судове засідання на 13 січня 2026 року для з'ясування питання щодо виконання судового рішення.
При вирішенні питання при прийняття звіту, суд керується таким.
Перевіривши правову та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених відповідачем в основу звіту про виконання судового рішення, дослідивши докази, подані до такого звіту, а також матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для прийняття звіту з огляду на таке.
Як установлено статтею 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Частиною 2 статті 381-1 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.
Як установлено частиною 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Згідно із частиною 1 статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини 5 статті 382-1 цього Кодексу. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Відповідно до частини 2 названої правової норми суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення. Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин 2 та/або 3 статті 382-2 цього Кодексу.
За приписами частин 3, 4 статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини 3 статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення. Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина до Державного бюджету України.
Частиною 5 статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд за клопотанням суб'єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб'єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними. Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб'єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Відповідно до частини 10 статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб'єкта владних повноважень.
Отже, з указаних законодавчих положень висновується, що суд може застосувати заходи реагування у порядку судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення нового строку для подання звіту та накладення штрафу на особу, відповідальну за виконання рішення суду (керівника суб'єкта владних повноважень). Такі заходи судового контролю підлягають застосуванню у разі неподання звіту суб'єктом владних повноважень про виконання рішення суду або якщо в поданому звіті причини невиконання чи неповного виконання судового рішення є неповажними.
Як установлено судом 30 грудня 2025 року комісією ІНФОРМАЦІЯ_2 було повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 від 15 листопада 2024 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 9 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та підтвердні до неї документи, комісією було відмовлено у надані відстрочки, про що було складено протокол № 90/1. Причина відмови: перелік поданих документів не відповідає вимогам Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року, № 560, зі змінами та доповненнями (далі - Порядок №560), а саме: відсутні документи на отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд або акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду (додаток 8); відповідно до поданого висновку № 132 про наявність порушення функцій організму, які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі у графі 4 стоїть «рекомендовано отримання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі від фізичної особи», а також у графі «Висновок дійсний, стоїть дійсний до 29 травня 2025 року» та у заключенні ЛКК №132 від 29 травня 2024 року також стоїть «дійсний до 29 травня 2025 року», на підставі чого зазначені документи втратили чинність і вони не є дійсними.
За результатами зазначеного рішення суд дійшов висновку, що підставою для відмови в наданні відстрочки зазначено нові причини, а саме втрата чинності медичних документів, які були долучені до заяви від 15 листопада 2024 року. Наведене, на переконання суду, свідчить про виконання рішення суду, а правомірність прийняття зазначеного рішення може бути оскарження ОСОБА_1 шляхом звернення до суду з відповідним позовом.
Тим часом, приймаючи 30 грудня 2025 року рішення на виконання рішення суду у справі №240/1338/25, відповідач не врахував висновки, наведені в мотивувальній частині рішення, а саме: "про безпідставність зауважень відповідача про неподання позивачем акта про встановлення факту здійснення особою постійного догляду (додаток 8) та наявність іншої особи, яка не є військовозобов'язаною та відповідно до закону зобов'язана утримувати мати позивача".
Відповідно до приписів частини 1 статті 249 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
З огляду на встановлене за результатами розгляду звіту порушення вимог законодавства, суд приходить до висновку про наявність підстав для постановлення окремої ухвали та доведення її до відома командування.
Керуючись статтями 243, 248, 381-1, 382-1, 382-2, 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Прийняти звіт ІНФОРМАЦІЯ_1 про виконання судового рішення у справі № 240/1338/25.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею та може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Суддя Т.О. Окис