(про відмову у забезпеченні позову)
16 січня 2026 року м. Житомир
справа № 240/1141/26
категорія 112010205
Житомирський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Горовенко А.В.,
розглянувши заяву представника позивача про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення,-
встановив:
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, оформленого листом від 18.11.2025 №38420-36340/5-02/8-0600/25, в частині повернення 153047,00 грн, а також повернення їх шляхом щомісячного відрахування 20% з пенсії в разі втрати годувальника на ОСОБА_2 ;
- скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, оформленого листом від 18.11.2025 №38420-36340/5-02/8-0600/25, в частині повернення 153047,00 грн, а також повернення їх шляхом щомісячного відрахування 20% з пенсії в разі втрати годувальника на ОСОБА_2 .
Відповідно до ухвали суду від 14 січня 2026 року провадження у справі відкрито, розгляд справи ухвалено здійснити за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику учасників справи (у порядку письмового провадження).
16 січня 2026 року представник позивача - Бащук Владислав Сергійович (діє на підставі довіреності, виданої від імені ОСОБА_1 , посвідчену приватним нотаріусом Житомирського районного нотаріального округу Житомирської області Данчевою Н.В. за реєстровим №13, виданої терміном на три роки і дійсної до 06.01.2029), через систему "Електронний суд", надіслав заяву (за вх. №3642/26) про вжиття заходів забезпечення позову.
У поданій заяві просить вжити заходи забезпечення позову, до вирішення справи по суті, шляхом:
- зупинення дії рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, оформленого листом від 18.11.2025 № 38420-36340/5-02/8-0600/25, в частині щомісячного утримання 20% з пенсії в разі втрати годувальника, призначеної на ім'я ОСОБА_2 , до набрання законної сили рішенням суду у цій справі.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову зазначає, що оскаржуваним рішенням Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області встановлено щомісячне утримання 20% з пенсії в разі втрати годувальника, призначеної на малолітню дитину - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Вказує, що пенсія на дитину є єдиним джерелом доходу сім'ї, а тому продовження утримань під час судового розгляду справи суттєво погіршить матеріальне становище сім'ї загиблого захисника України та поставить під загрозу забезпечення базових життєвих потреб малолітньої дитини.
Також зазначає, що у разі задоволення позову створиться необхідність додаткового звернення до суду за поверненням безпідставно утриманих коштів, що ускладнить виконання рішення суду.
Розглянувши подану заяву, суд зазначає наступне.
Частиною першою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 150 КАС України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно з ч.1 ст.151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Відповідно до ч.2 ст.151 КАС України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
За змістом приписів частин 1, 4, 5, 6 статті 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
З урахування вказаного суд наголошує, що забезпечення позову - це заходи адміністративного процесуального припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим. Вони повинні гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі задоволення позову. Значення цього інституту адміністративного процесуального права в тому, що ним захищаються законні інтереси (права) позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення. Мета забезпечення позову це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкоджання спричинення значної шкоди заявнику.
Таким чином, заходи забезпечення позову не мають якогось дискримінаційного характеру стосовно певної сторони у спорі; їх застосування здійснюється в рамках дискреційних повноважень суду і на основі принципів змагальності та процесуального рівноправ'я сторін.
Відтак, під час вирішення питання про забезпечення позову адміністративний суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
З огляду на викладене, суд дійшов до висновку, що законодавець встановив наступні підстави для постановлення ухвали про забезпечення позову у справі: існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; захист прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; наявні ознаки очевидної протиправності оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності.
Із аналізу наведених норм випливає, що забезпечення адміністративного позову можливе виключно за наявності вищевказаних обставин, які підлягають доведенню позивачем та встановленню судом у разі вжиття таких заходів.
Проаналізувавши заяву про забезпечення позову, суд дійшов висновку, що доводи представника позивача не підтверджують існування обставин, передбачених частиною другою статті 150 КАС України, за яких може бути застосовано забезпечення позову, оскільки висновки щодо визнання протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, оформленого листом від 18.11.2025 №38420-36340/5-02/8-0600/25, в частині щомісячного утримання 20% з пенсії в разі втрати годувальника, призначеної на ім'я ОСОБА_2 , можуть бути зроблені лише на підставі дослідження поданих сторонами доказів у справі під час судового розгляду, а отже наразі відсутні підстави для зупинення дії оскаржуваного рішення.
У разі забезпечення позову, шляхом зупинення дії оскаржуваного рішення, суд фактично надасть правову оцінку спірним правовідносинам, до розгляду справи по суті, що у свою чергу, не відповідає завданням адміністративного судочинства та інституту забезпечення позову.
На переконання суду, можливе настання негативних наслідків не є беззаперечним доказом для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.
Водночас, забезпечивши позов у зазначений заявником спосіб, судом фактично вирішується спір без проведення правового аналізу та розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.
Зважаючи на викладене, а також ураховуючи те, що висновки щодо очевидності ознак протиправності оскаржуваного рішення відповідача можуть бути зроблені лише на підставі дослідження поданих сторонами доказів під час судового розгляду конкретної справи, а тому суд дійшов висновку про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення даного позову.
Згідно з ч.5 ст.154 КАС України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Відповідно до ч.8 ст.154 КАС України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Керуючись статтями 150, 151, 154, 243, 248, 256, 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд,-
ухвалив:
1. У задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення, - відмовити.
2. Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя А.В. Горовенко