про залишення позовної заяви без руху
14 січня 2026 року м. Житомир справа № 240/732/26
категорія 108020200
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Майстренко Н.М., розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1 до Житомирської митницї Державної митної служби України про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 з позовом до Житомирської митниці Державної митної служби України, у якому вона просить суд:
- визнати неправомірними дії Житомирської митниці Державної митної служби України щодо обраного способу визначення митної вартості товару - автомобіля Toyota Sequoia SR5, що належить ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Житомирську митницю Державної митної служби України повторно здійснити визначення митної вартості автомобіля Toyota Sequoia SR5, що належить ОСОБА_1 - за основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту - за ціною договору купівлі-продажу автомобіля (з урахуванням логістичних витрат на доставку автомобіля на митну територію України)
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Перевіряючи матеріали позовної заяви на відповідність її вимогам статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам даної норми Кодексу з таких підстав.
Згідно з частиною 1 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Відповідно до частини 4 статті 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
В позовній заяві зазначено, що митна декларація була складена представником декларанта за результатами консультацій із митницею, при цьому, як вказує позивач, в результаті консультацій з митницею статистична митна вартість автомобіля була помилково визначена у розмірі 829750,32 грн.
Разом з тим позивач не надає доказів, які підтверджують конкретні дії митниці, що призвели до визначення зазначеної митної вартості. Чи приймалося митницею рішення про коригування митної вартості, чи складався аркуш коригування, яким чином відмовлялася митниця застосувати основний метод визначення митної вартості та з яких підстав позивач доказів не надала.
За наведених обставин, у зв'язку з відсутністю належних доказів реалізації митницею своїх владних управлінських повноважень, суд позбавлений процесуальної можливості встановити об'єктивну сторону протиправності дій чи бездіяльності митного органу.
Крім того, як передбачено частиною 3 статті 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивач сплатила за подання цього позову 1331,20 грн.
З огляду на відсутність належних доказів на підтвердження суми митної вартості, яка була визначена безпосередньо митним органом, з'ясувати правильність розрахунку та розмір судового збору на даний час неможливо.
Суд звертає увагу позивача на те, що Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 16 березня 2020 року у справі № 1.380.2019.001962 вказала, що розрахунок належного до сплати судового збору при оскарженні рішень про коригування митної вартості товарів має здійснюватися виходячи з розміру різниці між митною вартістю, що була розрахована позивачем, та митною вартістю, що була визначена оскаржуваними рішеннями.
Наведена позиція знайшла своє відображення в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеної від 27.08.2024 року у справі №120/15468/23, постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 27.05.2025 року у справі № 520/102/24.
Частинами 1, 2 статті 169 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З урахуванням викладеного, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків шляхом подання до суду:
- доказів, які підтверджують визначення відповідачем митної вартості автомобіля не за основним методом; лог-файли обміну даними між декларантом та митницею; консультації, надані митним органом; рішення про коригування митної вартості (якщо таке приймалось) тощо.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.
У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя Н.М. Майстренко