15 січня 2026 року м. Житомир справа № 240/7955/25
категорія 112010201
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Єфіменко О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправною відмову, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просить:
- визнати відмову Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві щодо перерахунку йому на підставі прийнятої довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці № 398/0/2-24 від 23.01.2024, обчислену згідно із ст.ст. 135, 142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII з базового посадового окладу у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня відповідного календарного року, виходячи з розміру суддівської винагороди судді вищого спеціалізованого суду з відповідними коефіцієнтами та доплатами, з 01.03.2022 протиправною;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві на підставі прийнятої довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці №398/0/2-24 від 23.01.2024, обчислену згідно із ст.ст. 135, 142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII з базового посадового окладу у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня відповідного календарного року, провести ОСОБА_1 перерахунок і виплату щомісячного довічного грошового утримання, виходячи з розміру суддівської винагороди судді вищого спеціалізованого суду з відповідними коефіцієнтами та доплатами (загальний процент розрахунку від заробітку - 62%), з 01.03.2022, з урахуванням фактично виплачених сум.
Заявлені вимоги позивач аргументував тим, що працював на посаді судді Вищого адміністративного суду України до виходу у відставку. На даний час, перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в м.Києві (далі - відповідач, Пенсійний фонд) та отримує щомісячне довічне грошове утримання як суддя у відставці. Вказує, що Пенсійний фонд при обчисленні йому довічного утримання безпідставно застосував положення ст.142 Закону України "Про судоустрій та статус суддів". Позивач вважає, що нарахування та виплата йому довічного грошового утримання здійснювалася з порушенням законодавства та правових висновків національних судів конституційної та адміністративної юрисдикції, що призвело до звуження його права на отримання такого у належному розмірі. Звернувшись до відповідача із заявою щодо перерахунку довічного утримання з дати призначення, тобто з 01.03.2022, отримав відмову мотивовану відсутністю законодавчо визначених норм.
Позивач вважає протиправною отриману відмову, а тому звернувся до суду із даним позовом за захистом порушених прав.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 11.04.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрите провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Пенсійний фонд не використав своє процесуальне право на подання до суду відзиву на позов.
Положенням ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає за необхідне вказати наступне.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м.Києві та отримує щомісячне довічне грошове утримання як суддя у відставці.
Зі змісту позовної заяви відслідковується, що постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28.06.2023 прийнятої у справі № 120/3855/22 позов задоволено частково, а саме:
- визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 22.04.2022 №262240014667 про призначення ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити з 01.03.2022 перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 на підставі довідки Вищого адміністративного суду від 30.03.2022 №30 відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 №2453-VІ, з урахуванням висновків викладених у судовому рішенні, виплачених сум та прийняти відповідне рішення;
- у решті заявлених вимог відмовлено.
У подальшому, рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 20.08.2024 прийнятим у справі № 240/25376/23 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено:
- визнано протиправною відмову Вищого адміністративного суду України, викладену в листі від 19.04.2022 № 60/12-14/22 (за підписом голови ліквідаційної комісії Вищого адміністративного суду України Соловйової Любові Володимирівни), у видачі ОСОБА_1 довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з розміру суддівської винагороди судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду;
- зобов'язано Вищий адміністративний сул України видати ОСОБА_1 довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з розміру суддівської винагороди судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, визначеного в ст. 135 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VII "Про судоустрій і статус суддів" станом на 28.02.2022 - день звільнення;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві прийняти довідку, видану Вищим адміністративним судом України на виконання цього рішення суду, та на її підставі провести ОСОБА_1 перерахунок і виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01.03.2022 з урахуванням виплачених сум.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.01.2025 у справі № 240/25376/23 апеляційні скарги Вищого адміністративного суду України та Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві задоволено частково, рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено частково:
- визнано протиправною відмову Вищого адміністративного суду України у видачі ОСОБА_1 довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, у розмірі, визначеному Законом № 1402-VІІІ, виходячи з розміру суддівської винагороди судді вищого спеціалізованого суду з відповідними коефіцієнтами та доплатами;
- зобов'язано Вищий адміністративний суд України видати ОСОБА_1 довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з розміру суддівської винагороди судді вищого спеціалізованого суду з відповідними коефіцієнтами та доплатами, визначеними в ст. 135 Закону № 1402-VІІІ;
- в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
При цьому ухвалою від 26.02.2025 у справі № 240/25376/23 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою позивача.
Як зазначає позивач, у подальшому, у зв'язку з внесенням змін законодавцем до Закону № 1402-VІІІ йому видано іншу довідку на підставі абз.2 п. 14-4 Розділ XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1402-VІІІ, який передбачає, що судді Вищого адміністративного суду України, яким призначено розмір щомісячного довічного грошового утримання відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" мають право на здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання у порядку та розмірі, визначених ч.3 ст.142 нього Закону, виходячи з розміру суддівської винагороди, що обчислюється з базового розміру посадового окладу судді вищого спеціалізованого суду. Однак Пенсійний фонд, з дня призначення йому довічного грошового утримання відповідний перерахунок не здійснив, такий зроблений з 27.12.2023 на підставі довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці № 398/0/2-24 від 23.01.2024 позивачу. Загальний процент розрахунку від заробітку складав 62%.
Звертає увагу суду, що судом апеляційної інстанції у справі № 240/25376/23 не вирішено питання щодо поновлення його права саме з дня призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, тобто з 01.03.2022. Вважає свої права порушеними, а тому звернувся до суду із даним позов.
04.03.2025 звернувся до відповідача із заявою про перерахунок його довічного утримання на підставі довідки № 398/0/2-24 від 23.01.2024 з 01.03.2022, тобто з дня виходу у відставку, однак листом № 12438-11553/Ц-02/8-600/25 від 18.03.2025 йому відмовлено за відсутності підстав.
З такими діями Пенсійного фонду позивач не погоджується, у зв'язку із чим звернувся до суду за захистом своїх прав.
Надаючи правове обґрунтування позовним вимогам, суд вказує наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.
Відповідно до ст. 130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.
Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд визначає Закон України "Про судоустрій і статус суддів" №1402-VIII від 02.06.2016 (далі - Закон №1402-VIІІ).
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону № 1402-VIII судоустрій і статус суддів в Україні визначаються Конституцією України та законом.
Частинами 3-4 статті 142 Закону №1402-VIII передбачено, що щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
У разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 №3-1 затверджено Порядок подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України (далі - Порядок № 3-1).
Відповідно до п. 1 розділу ІІ Порядку, заява про призначення (перерахунок) щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (додаток 1) (далі - щомісячне довічне утримання) подається до управлінь Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також об'єднаних управлінь (далі - органи, що призначають щомісячне довічне утримання) через уповноважену особу суду за останнім місцем роботи (далі - уповноважена особа).
Згідно з п. 1 розділу ІІ Порядку №3-1 визначено, що заява про перерахунок щомісячного довічного утримання та довідка про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (додаток 2) (далі - довідка про суддівську винагороду) або довідка про винагороду судді Конституційного Суду України для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді Конституційного Суду України у відставці (додаток 3) (далі - довідка про винагороду судді КСУ) подається до органів, що призначають щомісячне довічне утримання.
У разі надсилання заяви і документів для перерахунку щомісячного довічного утримання поштою, днем звернення за перерахунком вважається дата, що зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви (п. 2 розділу ІІ Порядку №3-1).
Відповідно до п. 3, 4 розділу ІІ Порядку №3-1 звернення за перерахунком щомісячного довічного утримання проводиться в разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді (в разі збільшення розміру винагороди судді Конституційного Суду України), який працює на відповідній посаді.
Перерахунок щомісячного довічного утримання проводиться з дня виникнення права на відповідний перерахунок.
Згідно з п. 2 розділу ІІІ Порядку №3-1 визначено, що до заяви про перерахунок щомісячного довічного утримання додається довідка про суддівську винагороду (довідка про винагороду судді КСУ) працюючого судді за відповідною посадою станом на дату, з якої відбулось підвищення розміру суддівської винагороди.
Відповідно до п. 2 розділу ІV Порядку №3-1 для призначення (перерахунку) щомісячного довічного утримання подаються оригінали документів
Згідно з п. 3 розділу ІV Порядку №3-1 не пізніше 10 днів після надходження заяви з необхідними для призначення щомісячного довічного утримання документами або надання додаткових документів орган, що призначає щомісячне довічне утримання, розглядає подані документи та приймає рішення про призначення щомісячного довічного утримання або відмову в його призначенні відповідно до пункту 5 розділу І цього Порядку.
Аналіз викладеного дає підстави для висновку, що правовою підставою для перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці є факт зміни грошового утримання/складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
Так, згідно із частиною другою статті 133 Закону № 2453-VI суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.
Відповідно до Закону України від 14.11.2019 № 294 - ІХ "Про Державний бюджет України на 2020 рік" (далі Закон № 294) прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 1 січня 2021 року складає 2102,00 грн.
Згідно до Закону України від 02.12.2021 № 1928-ІХ "Про Державний бюджет України на 2022 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 1 січня 2022 року складає 2102,00 грн.
Відповідно до Закону України від 03.11.2022 № 2710-ІХ "Про Державний бюджет України на 2023 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 1 січня 2023 року складає 2102,00 грн.
Згідно до Закону України від 09.11.2023 № 3460-ІХ "Про Державний бюджет України на 2024 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 1 січня 2024 року складає 2102,00 грн.
Суд зауважує, що наведені приписи Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" є чинними, не визнавалися Конституційним Судом України такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), а тому, застосовуючи їх для визначення посадового окладу позивачки Господарський суд в Житомирській області діяв на законних підставах.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що безсумнівно, розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, поняття якого наведено у Законі № 966-XIV. Цим Законом закріплено вичерпний перелік основних соціальних і демографічних груп населення, стосовно яких визначається прожитковий мінімум. І приписами цього Закону судді не віднесені до соціальної демографічної групи населення, стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо.
Водночас, законодавець починаючи з 2021 року у законах про Державний бюджет України на відповідний рік не встановлював прожитковий мінімум стосовно суддів як соціальної демографічної групи. Окремими приписами цих законів встановлювався на 1 січня відповідного календарного року саме прожитковий мінімум для працездатних осіб для цілей визначення базового розміру посадового окладу судді у розмірі 2 102 гривні.
Отже, цими законами не встановлювалася розрахункова величина, відмінна від тієї, що визначена спеціальним законом для визначення розміру суддівської винагороди, а власне визначалася ця величина встановлювався грошовий розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді.
Слід відмітити, що з метою встановлення чіткого критерію вирішення судами спорів щодо застосування розрахункової величини для визначення посадового окладу суддів починаючи із 2021 року, Велика Палата Верховного Суду у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2025 у справі № 240/9028/24 дійшла правового висновку, що починаючи з 2021 року у законах про Державний бюджет України на відповідний рік встановлювався на 1 січня відповідного календарного року грошовий розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді.
Згідного цього розділу перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться відповідно до частини 4 статті 142 Закону України 1402-VIII, частини 2 статті 27 Закону України "Про Конституційний Суд України" органами, що призначають щомісячне довічне грошове утримання.
Частиною 4 статті 142 Закону України №1402-VIII передбачено, що у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
Про наявність підстав для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання (зміну розміру складових суддівської винагороди працюючого судді, винагороди працюючого судді Конституційного Суду України) Пенсійний фонд України повідомляється Конституційним Судом України, Верховним Судом, Вищим судом з питань інтелектуальної власності, Вищим антикорупційним судом щодо суддів цих судів, Державною судовою адміністрацією України щодо суддів місцевих та апеляційних судів, судів, що перебувають в процесі ліквідації, у місячний строк з дня виникнення таких підстав.
Пенсійний фонд України протягом трьох робочих днів після отримання повідомлення інформує органи, що призначають щомісячне довічне грошове утримання, про підстави для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання та про необхідність підготовки списків одержувачів щомісячного довічного грошового утримання (далі список).
Органи, що призначають щомісячне довічне грошове утримання, протягом 5 робочих днів з дня надходження інформації Пенсійного фонду України складають списки за формою згідно з додатком 5 до цього Порядку та подають їх відповідним судам, ліквідаційним комісіям, що здійснюють заходи із ліквідації відповідних судів, або територіальним органам Державної судової адміністрації України (далі відповідні органи).
На підставі списків відповідні органи видають довідки про суддівську винагороду працюючого судді / довідки про винагороду працюючого судді Конституційного Суду України за відповідною посадою станом на дату, з якої відбулось підвищення розміру суддівської винагороди / винагороди судді Конституційного Суду України, що враховується для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання, для кожного судді, зазначеного в списку.
Довідки про суддівську винагороду / довідки про винагороду судді Конституційного Суду України надсилаються відповідними органами органу, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, який надав список, та судді у відставці (судді Конституційного Суду України), щодо якого видана довідка, у місячний строк з дня надходження списку.
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що перерахунок призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці проводиться у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
Підставою для реалізації зазначеного вище права є довідка про розмір суддівської винагороди, яка повинна видаватися судом, з якого позивач вийшов у відставку, тобто Вищим адміністративним судом України.
Форма зазначеної довідки, затверджена Порядком №3-1.
У ході судового розгляду справи встановлено, що позивачу видано нову довідку про суддівську винагороду судді Вищого адміністративного суду України, передбачену Розділом ІІ Порядку подання документів для призначення і виплати щомісячного грошового утримання суддям у відставці територіальними органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 р. № 3-1, обчислену на підставі статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII. Розмір суддівської винагороди визначено станом на 27.12.2023. На підставі такої довідки позивачу здійснено перерахунок його довічного утримання.
У свою чергу, суд вважає, що позивачу правомірно здійснено перерахунок його довічного утримання на підставі довідки № 398/0/2-24 від 23.01.2024 про суддівську винагороду для обчислення довічного утримання судді у відставці саме з 27.12.2023. Підстави для такого перерахунку саме з 01.03.2022, як вважає позивач у Пенсійного органу були відсутні, оскільки розмір суддівської винагороди визначався саме на дату з якої здійснено перерахунок (27.12.2023), відомості про розмір суддівської винагороди станом на 01.03.2022 довідка яка слугувала перерахунку не містила.
При цьому, відповідно до п. 9 розділу IV Порядком № 3-1 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться з дня виникнення права на відповідний перерахунок. У разі якщо внаслідок перерахунку розмір щомісячного довічного грошового утримання зменшується, щомісячне довічне грошове утримання виплачується в раніше встановленому розмірі, про що орган, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, повідомляє суддю.
Як вже зазначалося, довідка № 398/0/2-24 від 23.01.2024 про суддівську винагороду для обчислення довічного утримання судді у відставці визначена саме станом на 27.12.2023, яку суд вважає датою виникнення права на відповідний перерахунок. З огляду на викладене підстави для перерахунку його довічного утримання саме з 01.03.2022 відсутні, що свідчить про правомірність оскаржуваної відмови Пенсійного органу.
З урахуванням зазначеного, підстава відмови в перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці є правомірними. Суд дійшов висновку, що в органів Пенсійного фонду були відсутні підстави для здійснення перерахунку, на підставі довідки № 398/0/2-24 від 23.01.2024 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01.03.2022.
Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ч. 1 ст. 72 КАС України).
Відповідно до ч. 1 ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2 ст. 73 вказаного Кодексу).
За змістом статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на встановлені обставини справи, які підтверджені відповідними доказами, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Питання про розподіл судових витрат, судом вирішується відповідно до ст.139 КАС України.
Керуючись статтями 77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 263 КАС України, суд,
вирішив:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (вул. Бульварно-Кудрявська, 16, м. Київ,04053. РНОКПП/ЄДРПОУ: 42098368) про визнання протиправною відмову, зобов'язання вчинити дії, відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Єфіменко
Повний текст складено: 15 січня 2026 р.
15.01.26