Україна
Донецький окружний адміністративний суд
16 січня 2026 року Справа№200/10246/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Логойди Т.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження (за правилами спрощеного позовного провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
У грудні 2025 року ОСОБА_1 через свого представника (адвоката) засобами поштового зв'язку звернулася до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому просила:
- визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 27.11.2025 року № 932510165017 про відмову у перерахунку пенсії;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати до її загального стажу період роботи з 21.08.1985 року по 22.06.1986 року на посаді лудильника на Світловодському радіозаводі за Списком № 2 та призначити їй пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пп. 2 п. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з часу звернення із заявою про призначення пенсії (20.11.2025 року).
Позов обґрунтовувала тим, що оскарженим рішенням їй неправомірно відмовлено в переведенні її з пенсії за вислугу років як працівнику освіти, яка їй раніше призначалася на підставі п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пп. 2 п. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Вважала, що має достатній стаж для призначення такої пенсії, а наведені в рішенні обґрунтування є безпідставними.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому виклав зміст оскарженого рішення. Вважав, що воно відповідало вимогам законодавства. Також вважав, що підстав для задоволення позовних вимог немає. Просив в задоволенні позову відмовити.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Київській області як отримувач пенсії.
Так, з 05.08.2016 року їй було призначено пенсію за вислугу років як працівнику освіти відповідно до п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», виплату якої припинено призупинена з 01.12.2016 року по 02.03.2020 року, з 26.03.2021 року по 21.10.2022 року та з 15.08.2023 року за заявою позивача від 21.08.2023 року (у зв'язку з її працевлаштуванням).
Після припинення пенсії позивач працювала та сплачувала у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (на роботі, яка дає право на цей вид пенсії) (підтверджується трудовою книжкою позивача, Індивідуальними відомостями про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (форма ОК-5)).
Позивач має право на різні види пенсії.
20.11.2025 року вона звернулася до органу Пенсійного фонду України із заявою про переведення на інший вид пенсії - на пенсію за віком на пільгових умовах по списку №2 - відповідно до пп. 2 п. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Подану заяву за принципом екстериторіальності (відповідно до Порядку, що затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1) розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 27.11.2025 року № 932510165017 «Про відмову у перерахунку пенсії» в переведенні позивача на пенсію за віком на пільгових умовах по списку №2 відмовлено.
Рішення мотивовано тим, що загальний страховий стаж заявника становить 30 років 9 місяців 21 днів; заявник працює. До заяви додані наступні документи: паспорт від 14.04.1998 НОМЕР_1 ; трудова книжка НОМЕР_2 .
За результатами розгляду матеріалів пенсійної справи та доданих до заяви документів встановлено, що пільговий стаж заявника не підтверджено пільговими довідками та атестацією робочих місць.
Дослідивши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правові норми належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Частиною 3 ст. 45 зазначеного Закону визначено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Статтею 2 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що за цим Законом призначаються трудові пенсії, зокрема пенсії за віком.
Відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (в редакції, яка діяла до 23.01.2020 року) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.
Рішенням Конституційного Суду України від 23.01.2020 року №1-р/2020 в справі № 1-5/2018(746/15) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статтю 13, частину другу статті 14, пункти «б»-«г» статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VIII.
Пунктом 3 резолютивної частини вказаного Рішення визначено, що застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б»-«г» статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме, зокрема:
«б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:
чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;
жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.».
Отже, з 23.01.2020 року - дня набрання чинності рішенням Конституційного Суду України від 23.01.2020 року №1-р/2020 в справі № 1-5/2018(746/15), зокрема положення п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», які визначають умови призначення пенсії за віком на пільгових умовах по списку №2, підлягають застосуванню у наведеній у цьому Рішенні редакції.
Разом з тим залишилися чинними відповідні положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до ч. 1 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 114 вказаного Закону на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку:
50 років - по 31 березня 1965 року включно;
50 років 6 місяців - з 1 квітня 1965 року по 30 вересня 1965 року;
51 рік - з 1 жовтня 1965 року по 31 березня 1966 року;
51 рік 6 місяців - з 1 квітня 1966 року по 30 вересня 1966 року;
52 роки - з 1 жовтня 1966 року по 31 березня 1967 року;
52 роки 6 місяців - з 1 квітня 1967 року по 30 вересня 1967 року;
53 роки - з 1 жовтня 1967 року по 31 березня 1968 року;
53 роки 6 місяців - з 1 квітня 1968 року по 30 вересня 1968 року;
54 роки - з 1 жовтня 1968 року по 31 березня 1969 року;
54 роки 6 місяців - з 1 квітня 1969 року по 30 вересня 1969 року;
55 років - з 1 жовтня 1969 року по 31 грудня 1970 року
За відсутності страхового стажу, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу, зокрема:
з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років у чоловіків і не менше 23 років у жінок;
з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців у чоловіків і не менше 23 років 6 місяців у жінок;
з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років у чоловіків і не менше 24 років у жінок;
з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців у чоловіків і не менше 24 років 6 місяців у жінок.
Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону:
чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи;
жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.
Зазначене зменшення пенсійного віку для жінок застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року.
Таким чином необхідними умовами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах на підставі п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є досягнення особою відповідного пенсійного віку, зайнятість особи на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 2, які затверджені Кабінетом Міністрів України, така зайнятість повний робочий день, наявність атестації робочих місць та наявність відповідного страхового стажу, в тому числі на зазначених роботах.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» Кабінет Міністрів України постановою від 12.08.1993 року № 637 затвердив Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Згідно з п.п. 1 та 2 вказаного Порядку за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Пунктом 3 Порядку визначено, що за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Пунктом 20 Порядку визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5).
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно зі ст. 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.
Відповідно до постанови Верховного Суду від 30.05.2018 року в справі №174/658/16-а (провадження №К/9901/201/17) оцінюватися судом мають саме підстави відмови у призначенні пенсії, тобто, мотиви, з яких виходив відповідач, розглядаючи заяву про її призначення.
Верховний Суд в постанові від 24.04.2019 року в справі №815/1554/17 аналізуючи практику Європейського Суду з прав людини вказав на те, що принцип правової визначеності має застосовуватись не лише на етапі нормотворчої діяльності, а й під час безпосереднього застосування існуючих норм права, що даватиме можливість особі в розумних межах передбачати наслідки своїх дій, а також послідовність дій держави щодо можливого втручання в охоронювані Конвенцією та Конституцією України права та свободи цієї особи.
Оскарженим рішенням органу Пенсійного фонду України позивачу відмовлено в перерахунку пенсії позивача шляхом переведення на інший вид пенсії фактично у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.
При цьому суб'єктом владних повноважень в оскарженому рішенні періоди роботи позивача, які зараховані до пільгового стажу, а які не зараховані, не зазначені; підстави такого незарахування не наведені; рішення прийнято без наведення відповідних обґрунтувань для його прийняття.
Вказане не відповідає загальному принципу правової визначеності.
Вказане свідчить про те, що відповідач діяв недобросовісно та необґрунтовано, не врахував усіх обставин та положень законодавства, що мають значення для призначення пенсії позивачу, і, як наслідок, допустив неналежний розгляд поданої ним заяви і документів та, відповідно, прийняв незаконне і необґрунтоване рішення.
Посилання представника відповідача у відзиві на інші обставини є неприйнятними, оскільки такі обставини не відображені в оскарженому рішенні, відповідно, не були покладені в основу оскаржуваного рішення.
Враховуючи наведене таке рішення підлягає визнанню неправомірним та скасуванню (п. 10 ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України).
Щодо похідних позовних вимог зобов'язального характеру
Згідно з ч. 4 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, визначеному пунктом 4 частини 2 цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом.
Суд позбавлений можливості зобов'язати відповідача зарахувати певні періоди, про які йдеться в позові, до відповідного пільгового стажу та перевести позивача на пенсію на пільгових умовах, оскільки відповідачем виконані не всі умови, що необхідні для прийняття законного та обґрунтованого рішення: в оскарженому рішенні не досліджено всі періоди роботи позивача, не зазначено, які саме періоди роботи зараховані до відповідного пільгового стажу (що унеможливлює визначення судом всіх не зарахованих періодів). Дії (або рішення, або бездіяльність) відповідача щодо такого не зарахування в даній справі не оскаржуються та не є предметом спору в ній.
Отже, відповідачем виконані не всі умови, що необхідні для прийняття законного та обґрунтованого рішення.
Вчинення таких дій входить до безпосередньої компетенції органу Пенсійного фонду України.
Верховний Суд в постанові від 10.04.2018 року в справі № 348/2160/15-а (провадження № К/9901/32093/18) дійшов висновку, що обов'язок щодо обчислення загального стажу роботи особи та стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, покладено на орган Пенсійного фонду України, а тому для вирішення питання щодо призначення та виплати пенсії відповідачу слід встановити всі необхідні умови, яким має відповідати позивач для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
В той же час, оскільки права позивача порушені, і прийняття рішення на користь позивача, в тому числі зарахування періодів роботи до відповідного стажу належить до безпосередніх повноважень органу Пенсійного фонду України, суд дійшов висновку, що решта позовних вимог підлягає задоволенню частково шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень, який прийняв оскаржене рішення, повторно вирішити питання, щодо якого звернувся позивач (тобто повторно розглянути заяву позивача, за результатом розгляду якої прийнято оскаржене рішення), з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні (п. 10 ч. 2 ст. 245, ч. 4 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України).
При новому розгляді заяви позивача про переведення на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пп. 2 п. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» органу Пенсійного фонду України необхідно дослідити всі зазначені в трудовій книжці позивача періоди її роботи, прийняти та дослідити всі подані позивачем документи та визначити наявність у позивача необхідних умов для призначення такої пенсії з урахуванням таких документів та правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.
При цьому органу Пенсійного фонду України також необхідно врахувати те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. При наявності в ній записів про зайняття особою відповідної посади, яка мала пільговий характер роботи та належала до списку № 2, що був чинний на той час, уточнюючі довідки не потрібні. І якщо записи про скорочений робочий день не містяться, то, відповідно, особа мала зайнятість повний робочий день.
Крім цього, щодо позивача слід врахувати те, що вона не має можливості отримати від роботодавця довідки про роботу на Світловодському радіозаводі, оскільки адміністративна будівля заводу повністю зруйнована внаслідок ракетного обстрілу, що відбувся у ніч на 28.05.2025 року, що є загальновідомим фактом та підтверджено відкритими даними, що розміщені в мережі Інтернет. Відповідно, в даному випадку, враховуватися мають записи у трудовій книжці.
Також слід врахувати те, що Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 року №442, набрав чинності з 21.08.1992 року. І якщо спірний період роботи є періодом до законодавчого введення атестації робочих місць, то положення щодо атестації не застосовуються.
Аналогічне зазначено в п. 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, що затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року № 383, відповідно до якого при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 року.
Також слід врахувати положення ч. 6 ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення», відповідно до яких при призначенні пенсій на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 (зокрема, пенсій за списками №1 та №2) та пенсій за вислугу років відповідно до статті 55 цього Закону провадиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цими статтями, за умови, що зазначені роботи дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.
Оскільки суд дійшов висновку про повне задоволення основних позовних вимог, тому судові витрати у вигляді судового збору, які оплачені позивачем в сумі 1211,20 грн., підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - суб'єкта владних повноважень (ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України).
Керуючись статтями 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька обл., Краматорський р-н, м. Слов'янськ, пл. Соборна, 3; код ЄДРПОУ 13486010) про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 27.11.2025 року № 932510165017, прийняте щодо ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 20.11.2025 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пп. 2 п. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька обл., Краматорський р-н, м. Слов'янськ, пл. Соборна, 3; код ЄДРПОУ 13486010) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) здійснені нею документально підтверджені судові витрати в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 (двадцять) коп.
Рішення набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 255 КАС України, і може бути оскаржене до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення судом складено 16 січня 2026 року.
Суддя Т.В. Логойда