15 січня 2026 рокуСправа №160/22352/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Калугіної Н.Є., розглянувши заяву ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення у справі №160/22352/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
Заявник звернувся до суду із заявою про роз'яснення судового рішення у справі №160/22352/25, в якій просив роз'яснити рішення від 04.09.2025 №160/22352/25, а саме: чи зобов'язане Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснюючи з 01.03.2025 року перерахунок (індексацію) та виплату пенсії ОСОБА_1 у відповідності до частини другої статті 42 Закону України №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії 10 846,37 грн. на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,115 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та Додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» застосувати також усі коефіцієнти збільшення за попередні роки індексації пенсії у розмірі у розмірі 1,197 за 2023 рік, у розмірі 1,0796 за 2024 рік (як зазначено в абзаці третьому резолютивної частини рішення) чи застосуванню підлягає лише один коефіцієнт збільшення у розмірі 1,115 за 2025 рік.
Відповідно до довідки начальника управління з організаційного забезпечення суду від 05.01.2026, адміністративна справа №160/22352/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії направлена 03.10.2025 року до Третього апеляційного адміністративного суду. Станом на 05.01.2026 року справа №160/22352/25 на адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду не надходила.
Разом з цим, станом на 15.01.2026 рішення у справі №160/22352/25 набрало законної сили, відтак, суд вважає за можливе розглянути заяву про роз'яснення рішення суду, незважаючи на відсутність матеріалів справи.
Суд, дослідивши матеріали справи та поданої заяви, встановив наступне.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2025 року у справі № 160/22352/25 адміністративний позов - задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо проведення індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197 з 01 березня 2023 року, у розмірі 1,0796, у розмірі 1,115 з 01 березня 2025 року.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) провести перерахунок (індексацію) та виплату пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у відповідності до частини другої статті 42 Закону України №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії 10846,37 грн., на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році", починаючи з 31 січня 2025 року.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) провести з 01.03.2025 року перерахунок (індексацію) та виплату пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у відповідності до частини другої статті 42 Закону України №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії 10 846,37 грн., на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,115 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році».
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) суму сплаченого судового збору у розмірі 1211,20 грн.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2025 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області залишено без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2025 року в адміністративній справі №160/22352/25 - залишено без змін.
Відповідно до положень ст.129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до ч. 2 ст. 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Згідно з вимогами ст. 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Статтею 254 КАС України передбачено порядок роз'яснення судового рішення.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 254 КАС України, за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановляння ухвали. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом, та зумовлено нечіткістю судового рішення за змістом, коли таке є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання.
Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим вказана правова норма не містить.
Отже, однією з умов за яких судом може бути розглянуто питання роз'яснення судового рішення із постановленням відповідної ухвали є набрання таким рішенням законної сили.
Так, станом на 15.01.2026 судове рішення від 04 вересня 2025 року у справі № 160/22352/25 набрало законної сили.
Вирішуючи подану заяву, суд бере до уваги, що відповідно до частини другої статті 254 КАС України подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Виходячи із системного тлумачення наведеної норми, роз'яснено може бути судове рішення, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини.
Тобто, роз'яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі.
Механізм, визначений цією статтею, не може використовуватись, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє мотивації судового рішення. У разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.
Отже, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
У заяві про роз'яснення рішення зазначається, що саме у резолютивній частині рішення є незрозумілим, в чому полягає незрозумілість рішення, які припускаються варіанти тлумачення рішення, як це впливає на його виконання.
Отже, необхідність роз'яснення судового рішення може бути зумовлена нечіткістю судового акту за змістом, тобто коли певний судовий акт є неясним та незрозумілим як для осіб, стосовно яких ухвалений такий акт, так і для тих осіб, котрі будуть здійснювати виконання цього судового акту.
Таким чином, роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення та постановлення додаткового рішення цим же судом.
Суд зазначає, що з тексту поданої заяви не вбачається, в чому саме полягає неясність чи невизначеність судового рішення, та не зазначено, які припускаються варіанти тлумачення рішення і як це впливає на його виконання.
З мотивувальної та резолютивної частин рішення суду встановлено, що її текст труднощів для розуміння не викликає, суть його ясна та не двозначна, тому розширеного тлумачення шляхом його роз'яснення та винесення процесуального документу з цього приводу не потребує.
Вказане рішення суду містить чіткий та обґрунтований висновок по суті заявлених вимог та не передбачає його двоякого тлумачення.
Таким чином, суд дійшов висновку, що рішення суду у даній справі є вмотивованим, зрозумілим, містить чіткий порядок його виконання та не містить положень щодо яких можуть виникнути суперечності щодо їх розуміння.
Натомість, із поданої заяви, суд встановив, що підставою для звернення не є недолік судового рішення в форматі його незрозумілості, а зазначення способу виконання рішення суду, що на думку суду, повинно вирішуватись в порядку, визначеному законодавством при виконанні судових рішень.
В контексті цього суд зазначає, що чинним законодавством передбачено механізм надання роз'яснення змісту судового рішення, а не роз'яснення порядку чи способу виконання судового рішення.
Відтак, порушені заявником питання стосуються порядку виконання рішення суду, а тому до них не може бути застосовано механізм, визначений статтею 254 КАС України.
Подібних висновків дійшов Верховний Суд, зокрема, у постановах від 20 лютого 2019 року у справі № 814/907/16, від 01 вересня 2020 року у справі № 806/984/18.
Крім того, згідно з висновками, що сформульовані у рішенні ЄСПЛ «BALAN v. The Republic of Moldova (No. 2)» (заява № 49016/10), яке головним чином стосується встановлення правомірності роз'яснення судового рішення, Суд зобов'язаний не допускати порушення принципу правової визначеності під час розгляду заяви про роз'яснення судового рішення. У цій справі ЄСПЛ вказав, що роз'яснення рішення, яке в результаті фактично змінює спосіб його виконання, виходить за межі звичайного тлумачення чи виправлення канцелярських або судових помилок, що має наслідки, несумісні з принципом юридичної визначеності, гарантовані статтею 6 Конвенції.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав, передбачених статтею 254 КАС України, для роз'яснення рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 червня 2025 року у справі №160/14618/25 у даній справі, а відтак в задоволенні заяви слід відмовити.
Відповідно до ч. 2 ст. 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є підставою для його виконання.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду є чітким та зрозумілим, мотивувальна частина рішення відповідає резолютивній частині, отже, заява позивача не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 243, 248, 254, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення у справі №160/22352/25 - відмовити.
Копію ухвали надіслати заявникові.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 256 КАС України та може бути оскаржена у порядку та строки, встановлені статтями 292-297 КАС України.
Суддя Н.Є. Калугіна