15 січня 2026 рокуСправа №160/24618/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Царікова Олена Василівна
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26; ЄДРПОУ 21910427) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
27.08.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області, в якому позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області щодо не здійснення перерахунку та не виплати пенсії з 25.07.2018 року по 03.11.2020 року, та не здійснення перерахунку та виплату пенсії на підставі Постанови Кабінету Міністрів України "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році" від 20.02.2019 р. № 124;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоотримані суми пенсії за минулий час з 25.07.2018 по 03.11.2020 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перерахувати ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до ч. 2 п. 4-5 Розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Постанови Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 «Питання проведення індексації пенсії у 2019 році», застосувавши коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати в Україні з якої сплачено страхові внески та який враховується при обчисленні пенсії у розмірі 1,17 з 01.03.2019 року та виплатити суму заборгованості з урахуванням виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що перебуває на обліку в Головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію, обчислену відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 25.07.2018 року. Вважає, що пенсійний орган неправомірно здійснював обчислення пенсії на підставі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.10.2020 по справі 160/7322/20, оскільки Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області було проведено відповідний перерахунок, однак не з моменту призначення позивачу пенсії (тобто в 25.07.2018 року), а з моменту набрання законної сили рішення суду, тобто, з 03.11.2020 року. Таким чином, позивачу необхідно здійснити перерахунок пенсії, починаючи з моменту виходу на пенсію та з урахуванням стажу, відповідно до постанови Дніпровського окружного адміністративного суду від 02.10.2020 року по справі 160/7372/20. Крім того, позивач вважає, що відповідач має перерахувати позивачу пенсію за віком відповідно до ч. 2 п. 4-5 Розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та Постанови Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році", застосувавши коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати в Україні з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,17, з 01.03.2019 р. та виплатити суму заборгованості з урахуванням не виплачених сум.
Разом із позовною заявою, до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від позивача надійшла заява про звільнення від сплати судового збору.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.09.2025 клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору задоволено. Звільнено ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання позовної заяви по справі № 160/24618/25. Прийнято до розгляду адміністративний позов та відкрито провадження в адміністративній справі №160/24618/25, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання цієї ухвали.
Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи.
Однак, відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористалися. Обґрунтувань неможливості подання відзиву у строк, встановлений судом, клопотань про продовження строку на подання відзиву надано не було.
За приписами частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до частини п'ятої та восьмої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п.8 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним уважається строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального і процесуального права.
Поряд з цим, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Зважаючи на наведене та відповідно до вимог ст.ст. 257, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком з 25.07.2018 відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.10.2020 по справі 160/7322/20 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо неврахування останнім до загального страхового стажу ОСОБА_1 такого стажу її роботи у Товаристві з обмеженою відповідальністю Калина:
- у 2004 році: січень - 31 день, лютий - 25 днів, березень - 24 дні, квітень - 27 днів, травень - 24 дні, червень - 27 днів, липень - 29 днів, серпень - 31 день, вересень - 30 днів, жовтень - 30 днів, листопад 30 днів, грудень - 18 днів;
- у 2005 році: січень - 20 днів, лютий - 18 днів, березень - 20 днів, квітень - 20 днів, травень - 21 день, червень - 20 днів, липень - 21 день, серпень - 21 день, вересень - 21 день, жовтень - 30 днів, листопад 30 днів;
- у 2006 році: серпень - 31 день, вересень - 30 днів, жовтень - 31 день, листопад 30 днів, грудень - 31 день;
- у 2007 році: січень - 31 день, лютий - 28 днів, березень - 31 день, квітень - 30 днів, травень - 31 день, червень - 30 днів, липень - 31 день, серпень - 31 день, вересень - 30 днів, жовтень - 31 день, листопад 5 днів, грудень - 31 день;
- у 2008 році - 12 місяців;
- у 2009 році - 12 місяців;
- у 2010 році - 12 місяців;
- у 2011 році: січень - 31 день, лютий - 28 днів, березень - 31 день, квітень - 30 днів, травень - 31 день, червень - 30 днів, липень - 31 день, серпень - 31 день, вересень - 30 днів, жовтень - 31 день, грудень - 31 день;
- у 2012 році - 12 місяців;
- у 2013 році - 12 місяців;
- у 2014 році - 12 місяців;
- у 2015 році - 12 місяців;
- у 2016 році - 12 місяців;
- у 2017 році: січень - 31 день, лютий 20 днів.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок, нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням стажу її роботи на Товаристві з обмеженою відповідальністю Калина з урахуванням сум невиплачених пенсійних внесків:
- у 2004 році: січень - 31 день, лютий - 25 днів, березень - 24 дні, квітень - 27 днів, травень - 24 дні, червень - 27 днів, липень - 29 днів, серпень - 31 день, вересень - 30 днів, жовтень - 30 днів, листопад 30 днів, грудень - 18 днів;
- у 2005 році: січень - 20 днів, лютий - 18 днів, березень - 20 днів, квітень - 20 днів, травень - 21 день, червень - 20 днів, липень - 21 день, серпень - 21 день, вересень - 21 день, жовтень - 30 днів, листопад 30 днів;
- у 2006 році: серпень - 31 день, вересень - 30 днів, жовтень - 31 день, листопад 30 днів, грудень - 31 день;
- у 2007 році: січень - 31 день, лютий - 28 днів, березень - 31 день, квітень - 30 днів, травень - 31 день, червень - 30 днів, липень - 31 день, серпень - 31 день, вересень - 30 днів, жовтень - 31 день, листопад 5 днів, грудень - 31 день;
- у 2008 році - 12 місяців;
- у 2009 році - 12 місяців;
- у 2010 році - 12 місяців;
- у 2011 році: січень - 31 день, лютий - 28 днів, березень - 31 день, квітень - 30 днів, травень - 31 день, червень - 30 днів, липень - 31 день, серпень - 31 день, вересень - 30 днів, жовтень - 31 день, грудень - 31 день;
- у 2012 році - 12 місяців;
- у 2013 році - 12 місяців;
- у 2014 році - 12 місяців;
- у 2015 році - 12 місяців;
- у 2016 році - 12 місяців;
- у 2017 році: січень - 31 день, лютий - 20 днів.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
На виконання зазначеного рішення суду Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області з 03.11.2020 зараховано до страхового стажу ОСОБА_1 вищезазначені періоди а також проведено перерахунок пенсії з дня набрання рішенням законної сили. Після проведеного перерахунку пенсії розмір пенсії обчислено, виходячи із загального страхового стажу, зарахованого по 20.02.2017, який складає 40 років 7 місяців 10 днів.
05.06.2025 позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області з питання пенсійного забезпечення.
Листом від 30.06.2025 №29190-21125/В-01/8-0400/25 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області надало відповідь, згідно якої вбачається, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.10.2020 по справі 160/7322/20 ОСОБА_1 з 03.11.2020 зараховано до страхового стажу періоди роботи, вказані у рішенні а також проведено перерахунок пенсії, з дня набрання рішенням законної сили, так як рішенні суду не зазначено іншого. Після проведеного перерахунку пенсії розмір пенсії обчислено, виходячи із загального страхового стажу, зарахованого по 20.02.2017, який складає 40 років 7 місяців 10 днів. Оскільки судовим рішенням від 02.10.2020 у справі № 160/7372/20 не зобов'язано Головне управління вчинити певні дії, для проведення перерахунку пенсії з будь-якого іншого часу підстави відсутні.
Відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та Порядку проведення перерахунку пенсій відповідно до Закону, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році" (із змінами), передбачено механізм проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, на відповідний коефіцієнт підвищення.
3 01.03.2019 року ОСОБА_1 проводились всі належні перерахунки автоматизованим способом згідно норм чинного пенсійного законодавства.
Страховий стаж ОСОБА_1 , зарахований по 20.02.2017, складає 40 роки 7 місяців 10 днів. Коефіцієнт страхового стажу з урахуванням величини оцінки одного року страхового стажу 1% становить 0,40583. Таким чином, пенсію обчислено відповідно до статей 27 і 28 Закону № 1058 виходячи із заробітної плати за період 3. 01.01.1985 по 31.12.1989 (оптимальний варіант заробітної плати за 60 місяців) та з 01.07.2000 по 30.04.2009 за даними, що містяться в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. Індивідуальний коефіцієнт заробітної плати після оптимізації становить 0,44369.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо неправомірного проведення перерахунку пенсії, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, особливості призначення, перерахунку і виплати пенсій врегульовано Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).
Стосовно вимоги зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області нарахувати та виплатити недоотримані суми пенсії за минулий час з 25.07.2018 по 03.11.2020 року, суд зазначає наступне.
Позивач у своїх позовних вимогах зазначає, що Головним управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області було проведено відповідний перерахунок за рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі № 160/7372/20, однак не з моменту призначення позивачу пенсії (тобто в 25.07.2018 року), а з моменту набрання законної сили рішення суду, тобто, з 03.11.2020 року.
Згідно з ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Суд зауважує, що у вищезазначеному рішенні суду не зазначено дату, з якої необхідно виконати перерахунок пенсії, так як у позовних вимогах позивача також не було вказано дати, з якої необхідно перерахувати пенсію з урахуванням врахованого стажу роботи.
При цьому, суд звертає увагу, що при розгляді позовних вимог стосовно невиконання окремого судового рішення в іншій справі, суд не може зобов'язувати виконувати рішення суду шляхом ухвалення нового судового рішення, оскільки виконання судового рішення являє собою завершальну стадію судового провадження.
Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 року у справі №686/23317/13-а, від 06.02.2019 року у справі №816/2016/17, а також в постанові Верховного Суду від 20.02.2019 року у справі №806/2143/15, постанові Верховного Суду від 30.03.2021 року у справі №580/3376/20, від 27.06.2023 року по справі 160/18740/22.
Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для задоволення в цій частині позовних вимог стосовно зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області нарахувати та виплатити недоотримані суми пенсії за минулий час з 25.07.2018 по 03.11.2020 року.
Стосовно вимоги перерахувати пенсію за віком відповідно до ч. 2 п. 4-5 Розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Постанови Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 «Питання проведення індексації пенсії у 2019 році», застосувавши коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати в Україні з якої сплачено страхові внески та який враховується при обчисленні пенсії у розмірі 1,17, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, особливості призначення, перерахунку і виплати пенсій врегульовано Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).
Відповідно до частини 2 статті 42 Закону № 1058-IV, для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.
Відповідно до пункту 4 розділу XV Прикінцеві положення Закону №1058-IV у разі якщо внаслідок перерахунку пенсії за нормами цього Закону її розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 03.07.1991 №1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон №1282-ХІІ).
Згідно із абзацом другим частини першої статті 2 Закону №1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії.
Економічною підставою для проведення індексації грошових доходів населення згідно зі статтями 4, 6 Закону №1282-ХІІ є факт, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Також ознаками, що характеризують індексацію доходів громадян, є місце отримання відповідних доходів, а також джерела їх фінансування (частина перша статті 9 Закону № 1282-XII).
Отже, індексація має спеціальний статус виплати з боку держави у формі відшкодування знецінення грошових доходів громадян, зокрема, пенсії, яка має систематичний характер, а тому індексація є невід'ємною складовою сум при розрахунку пенсії.
Обов'язковий характер індексації визначається статтею 18 Закону України від 05.10.2000 №2017-ІІІ «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» (далі - Закон №2017-ІІІ), у якій визначено, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (частина друга статті 19 Закону №2017-ІІІ).
У свою чергу, у зв'язку із необхідністю вдосконалення пенсійного забезпечення громадян, визначення дати щорічної індексації пенсії та кола осіб, яким пенсії індексуються, 15.02.2022 було прийнято Закон України №2040-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення пенсійного законодавства» (далі - Закон №2040-IX), яким, зокрема, частину п'яту статті 2 Закону №1282-XII було викладено в новій редакції.
Так, частиною п'ятою статті 2 Закону №1282-XII в редакції Закону №2040-IX визначено, що індексація пенсій проводиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців 2 і 3 частини другої статті 42 Закону №1058-IV.
Отже, враховуючи положення частини п'ятої статті 2 Закону №1282-XII та абзацу 4 частини другої статті 42 Закону №1058-IV, суд констатує, що Верховна Рада України уповноважила Кабінет Міністрів України визначати порядок здійснення індексації пенсій та розмір коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, але з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим частини другої статті 42 Закону №1058-IV.
Постановою Кабінету міністрів України № 124 від 20.02.2019 затверджений Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Порядок).
На виконання вимог статті 42 Закону №1058-IV Кабінет Міністрів України 20.02.2019 затвердив Порядок №124, яким визначив механізм проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Відповідно до пункту 4 Порядку №124 коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначається за такою формулою:
К= ((ЗСЦ + ЗСЗ) х 50% / 100%) + 1,
де ЗСЦ - показник зростання споживчих цін за попередній рік (у відсотках);
ЗСЗ - показник зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (у відсотках), що визначається за такою формулою:
ЗСЗ = Псзп(1): Псзп(2)х100% - 100%
де Псзп (1) - показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення;
Псзп (2) - показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарні роки, що передують року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду України для фінансування виплати пенсій у солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування коефіцієнт щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, може бути збільшено, але він не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарних роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
Розмір коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначається щороку Кабінетом Міністрів України у межах бюджету Пенсійного фонду України. При цьому в разі відсутності даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, для визначення розміру коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, враховується наявна заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, з наступним перерахунком зазначеного коефіцієнта для підвищення пенсії відповідно до цього Порядку.
Перерахунок пенсій відповідно до цього Порядку проводиться щороку з 1 березня.
Запровадивши удосконалений механізм щорічної індексації пенсій, зокрема особам, пенсія яким призначена за Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», для сталості пенсійного забезпечення громадян та видатків на його фінансування, держава взяла на себе зобов'язання забезпечити підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін шляхом підвищення пенсій із застосуванням нового уніфікованого механізму через збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, і який враховувався для обчислення пенсії, який не є сталим, та підвищення рівня матеріального забезпечення найбільш вразливих верств населення з числа пенсіонерів.
Так, Кабінетом Міністрів України прийнято постанову «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» від 20.02.2019 № 124, якою затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, та пунктом 2 установлено: у 2019 році перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затвердженим цією постановою, проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 1,17; у разі, коли розмір підвищення в результаті перерахунку пенсії, зазначеного у цьому пункті, не досягає 100 гривень, встановлюється доплата до пенсії у сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків пенсії.
Відповідно до пункту 4 Порядку №124 коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначається за такою формулою:
К= ((ЗСЦ + ЗСЗ) х 50% / 100%) + 1,
де ЗСЦ - показник зростання споживчих цін за попередній рік (у відсотках);
ЗСЗ - показник зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (у відсотках), що визначається за такою формулою:
ЗСЗ = Псзп(1): Псзп(2)х100% - 100%
де Псзп (1) - показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення;
Псзп (2) - показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарні роки, що передують року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду України для фінансування виплати пенсій у солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування коефіцієнт щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, може бути збільшено, але він не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарних роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
Розмір коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначається щороку Кабінетом Міністрів України у межах бюджету Пенсійного фонду України. При цьому в разі відсутності даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, для визначення розміру коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, враховується наявна заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, з наступним перерахунком зазначеного коефіцієнта для підвищення пенсії відповідно до цього Порядку.
Перерахунок пенсій відповідно до цього Порядку проводиться щороку з 1 березня.
Листом від 30.06.2025 №29190-21125/В-01/8-0400/25 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області надало відповідь, згідно якої вбачається, що з 01.03.2019 року ОСОБА_1 проводились всі належні перерахунки автоматизованим способом згідно норм чинного пенсійного законодавства, однак будь-яких розрахунків з ППВП ПФУ відповідач до суду не надав на підтвердження.
Відповідно до положень першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем під час розгляду справи не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження проведення перерахунку пенсії позивача відповідно до ч. 2 п. 4-5 Розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Постанови Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 «Питання проведення індексації пенсії у 2019 році», застосувавши коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати в Україні з якої сплачено страхові внески та який враховується при обчисленні пенсії у розмірі 1,17.
У зв'язку з цим, суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність Головного управління Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області щодо не здійснення перерахунку та виплату пенсії на підставі Постанови Кабінету Міністрів України "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році" від 20.02.2019 р. № 124; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перерахувати ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до ч. 2 п. 4-5 Розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Постанови Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 «Питання проведення індексації пенсії у 2019 році», застосувавши коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати в Україні з якої сплачено страхові внески та який враховується при обчисленні пенсії у розмірі 1,17 з 01.03.2019 року та виплатити суму заборгованості з урахуванням виплачених сум.
Згідно з ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Суд вважає, що відповідач не довів правомірності своїх дій, натомість позивачем доведено та підтверджено належними доказами обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Враховуючи викладене, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору ухвалою суду від 01.09.2025, з відповідача судові витрати, відповідно до статті 139 КАС України, не стягуються.
Керуючись ст. ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 134,139,193,241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26; ЄДРПОУ 21910427) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області щодо не здійснення перерахунку та виплату пенсії на підставі Постанови Кабінету Міністрів України "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році" від 20.02.2019 р. № 124.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перерахувати ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 «Питання проведення індексації пенсії у 2019 році», застосувавши коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати в Україні з якої сплачено страхові внески та який враховується при обчисленні пенсії у розмірі 1,17 з 01.03.2019 року та виплатити суму заборгованості з урахуванням виплачених сум.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складено 15.01.2026.
Суддя О.В. Царікова