14 січня 2026 року Справа 160/512/26
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Ільков В.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до 3 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
09.01.2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява заяви ОСОБА_1 до 3 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, в якій просить:
визнати протиправною бездіяльність 3 Державного пожежно - рятувального загону Головного Управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області щодо виплати мені суми індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року без врахуванням базового місяця для розрахунку індексу споживчих цін - січень 2008 року;
визнати протиправною бездіяльність 3 Державного пожежно - рятувального загону Головного Управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області щодо виплати мені суми індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 27.06.2023 року без врахування базового місяця для обчислення індексу споживчих цін - березень 2018 року із застосуванням абзацу 4,5,6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078;
зобов'язати 3 Державний пожежно-рятувальний загін Головного Управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області:
здійснити розрахунок та виплатити мені індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року із врахуванням базового місяця для обчислення індексу споживчих цін - січень 2008 року;
здійснити розрахунок та виплатити мені індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 27.06.2023 року у із врахуванням базового місяця для обчислення індексу споживчих цін - березень 2018 року та щомісячну суму різницю індексації грошового забезпечення в розмірі 4408 гривень 42 копійок у відповідності абзаців 4,5,6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пунктів 2, 3 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами р. .нового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями зазначена справа розподілена судді Ількову В.В.
Згідно із частинами 1 та 2статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України(далі КАС України)суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями160,161,172цьогоКодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Згідно частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Станом на 01 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3328,00 гривень (стаття 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2026 рік).
Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України Про судовий збір, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору складає: 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, позивач, звертаючись до суду з немайновою вимогою повинен сплатити судовий збір в розмірі 1331,20 грн.
До позовної заяви позивачем не надано доказ сплатити судового збору із заявлених ним немайнових вимог у розмірі 1331,20 грн.
Таким чином, позивачу слід сплатити та надати до суду доказ сплатити судового збору із заявлених ним немайнових вимог у розмірі 1331,20 грн., сплаченого на реквізити: одержувач - ГУК у Дн-кiй обл/Чечел.р/ 22030101, банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), код отримувача за ЄДРПОУ 37988155, розрахунковий рахунок UA368999980313141206084004632, МФО 899998, код класифікації доходів бюджету 22030101.
Окрім того, слід вказати, що позивача посилається на ту обставину, що позивач звільнений від сплати судового збору за подання вказаної позовної заяви на підставі пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», як позивачі - у справі про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Слід вказати, що суд приймає до уваги вказані висновки Верховного Суду і вважає за можливе їх застосувати в частині позовних вимог, а саме про:
визнати протиправною бездіяльність 3 Державного пожежно - рятувального загону Головного Управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області щодо виплати мені суми індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року без врахуванням базового місяця для розрахунку індексу споживчих цін - січень 2008 року;
визнати протиправною бездіяльність 3 Державного пожежно - рятувального загону Головного Управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області щодо виплати мені суми індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 27.06.2023 року без врахування базового місяця для обчислення індексу споживчих цін - березень 2018 року із застосуванням абзацу 4,5,6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078;
зобов'язати 3 Державний пожежно-рятувальний загін Головного Управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області:
здійснити розрахунок та виплатити мені індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року із врахуванням базового місяця для обчислення індексу споживчих цін - січень 2008 року;
здійснити розрахунок та виплатити мені індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 27.06.2023 року у із врахуванням базового місяця для обчислення індексу споживчих цін - березень 2018 року та щомісячну суму різницю індексації грошового забезпечення в розмірі 4408 гривень 42 копійок у відповідності абзаців 4,5,6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078.
Однак, суд вказує на необґрунтованість клопотанням позивача про звільнення від сплати судового збору в частині:
зобов'язати 3 Державний пожежно-рятувальний загін Головного Управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області:
здійснити розрахунок та виплатити ………із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пунктів 2, 3 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами р. .нового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44.
Відтак, суд вказує, що приписи пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» не розповсюджуються на дані спірні правовідносини.
Частиною першою статті 122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частинами третьою та п'ятою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Частиною другою статті 233 КЗпП України у редакції, яка була чинною до 18.07.2022 (до внесення змін Законом № 2352-IX від 01.07.2022), було передбачено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
19.07.2022 р. набрав чинності Закон № 2352-IX від 01.07.2022, яким частини першу і другу вказаної статті викладено у новій редакції.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Частиною другою статті 233 КЗпП України передбачено, що із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
За змістом позовної заяви позивач оскаржує, зокрема, бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплати грошового забезпечення за період з 2015-2023 р.р.
Частиною 6 статті 161 КАС України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Разом із позовною заявою подано заяву позивача про поновлення строку звернення до суду, у якій зазначено, що до 19.07.2022 КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. Верховний Суд у рішенні від 06.04.2023 у зразковій справі № 260/3564/22 (адміністративне провадження № Пз/990/4/22) дійшов висновку про поширення дії частини першої статті 233 КЗпП України (у редакції Закону № 2352-IX) тільки на ті відносини, які виникли після набуття цією нормою закону чинності. У заяві міститься посилання на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 21.03.2025 у справі № 460/21394/23, у якій він погодився з висновком апеляційного суду про те, що початок перебігу тримісячного строку для подання адміністративного позову слід обчислювати з моменту, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум, що, у цій справі, відбулося шляхом вручення грошового атестата (тобто, письмового документа, у якому детально зазначено суми, нараховані та виплачені позивачу при звільненні).
Розглянувши заяву про поновлення строку для звернення до суду, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до пункту 1 глави ХІХ КЗпП України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 року № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (зі змінами) на території України було встановлено карантин з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з 19 грудня 2020 року до 30 червня 2023 року.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року №651 відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
У постанові від 21.03.2025 року у справі № 460/21394/23 Верховний Суд зазначив, що якщо мають місце тривалі правові відносини, які виникли під час дії статті 233 КЗпП України, у редакції, що була чинною до 19 липня 2022 року, та були припинені на момент чинності дії статті 233 КЗпП України, в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», то у такому випадку правове регулювання здійснюється таким чином: правовідносини, які мають місце у період до 19 липня 2022 року, підлягають правовому регулюванню згідно з положенням статті 233 КЗпП України (у попередній редакції); у період з 19 липня 2022 року підлягають застосуванню норми статті 233 КЗпП України (у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин»).
З урахуванням пункту 1 глави XIX «Прикінцеві положення» КЗпП України та постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651, відлік тримісячного строку звернення до суду зі спорами, визначеними статтею 233 КЗпП України, почався 01 липня 2023 року.
Верховний Суд вказав, що початок перебігу тримісячного строку для подання адміністративного позову [у частині вимог за період з 19 липня 2022 року…] слід обчислювати з моменту, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум, що, у цій справі, відбулося шляхом вручення грошового атестата (тобто, письмового документа, у якому детально зазначено суми, нараховані та виплачені позивачу при звільненні).
Отже, з урахуванням наведених висновків Верховного Суду, в частині позовних вимог за період з 29.01.2020 до 18.07.2022 позивачем не пропущено строк звернення до суду.
Разом із цим, до вимог щодо перерахунку та виплати грошового забезпечення за період з 2015- (грудень) 2022 застосовуються норми частини першої статті 233 КЗпП України у редакції, яка діє з 19.07.2022, яка передбачає тримісячний строк звернення до суду з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
При цьому, встановлено, що позивач проходив службу по 27.06.2023 року.
Отже, звільнений зі служби у червні 2023 року.
У позовній заяві не зазначено і не додано до неї доказів на підтвердження дати одержання позивачем письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні, тощо.
Позовна заява направлена до суду 07.01.2026 року,відповідно до штамку на конверті.
Фактично позов подано через 2,5 року.
Причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. У свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об'єктивний характер, та з обставин незалежних від сторони унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом.
Згідно з частиною першою статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно частин 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає за необхідне позовну заяву залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків десять днів з моменту отримання копії ухвали.
На підставі наведеного, керуючись статтями 160, 161, 169, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до 3 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити позивачу десятиденний строк з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання до суду:
- документу про сплату судового збору (квитанції установи банку або відділення зв'язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення) у розмірі 1331,20 грн.; або належним чином завіреної копії документу, що підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору ;
- обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до суду з доказами поважності причин пропуску відповідного строку.
Копію цієї ухвали направити особі, яка звернулась до суду із позовною заявою.
Попередити позивача про наслідки невиконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені частиною 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, за якою позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: 3 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області (50005, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг., вул. Каховська, 38, код ЄДРПОУ 38255196).
Ухвала про залишення позовної заяви без руху набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Ільков