16 січня 2026 рокуСправа №160/24093/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Ніколайчук С.В.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Ніколайчук С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094 код ЄДРПОУ 21910427) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії
21 серпня 2025 року ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, у якій просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 25.06.2025 року № 1940725546 щодо відмови ОСОБА_1 в поновленні виплати пенсії, протиправними дії щодо переведення виплати пенсії через відділення поштового зв'язку, протиправними дії щодо визначення як особи, якій не здійснюється масовий перерахунок розміру пенсії, протиправною бездіяльність щодо не здійснення перерахунку розміру пенсії, не виплати компенсації втрати частини доходу та невиплати пенсії на визначений пенсіонером банківський рахунок;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перерахувати розмір пенсії за віком ОСОБА_1 в порядку передбаченому ст. 27, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 09.06.2015 року та виплачувати пенсію на визначений пенсіонером банківський рахунок за заявою поданою представником відповідно зазначеним банком в заяві реквізитам;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області виплатити компенсацію втрати частини доходу за невиплату пенсії з 09.06.2015 року.
Позовні вимоги представник позивач обґрунтовує тим, що В обґрунтування позовних вимог зазначено, що до грудня 1996 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживала в АДРЕСА_2 , надалі виїхала на постійне місце проживання до Ізраїлю, де перебуває на консульському обліку посольства України в державі Ізраїль. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.05.2021 року по справі №160/3538/21, зокрема, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити та виплачувати пенсію за віком ОСОБА_1 , з врахуванням всього стажу зазначеного в трудовій книжці, заробітної плати для обчислення пенсії, підвищення розміру пенсії відповідно до ч.3 ст. 29 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», починаючи з дати звернення - 09.06.2015 року та виплачувати на банківський рахунок відкритий в АТ КБ «ПриватБанк». 17.04.2024 року представник позивача звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою, в якій просив, зокрема, повідомити про стан виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 травня 2021 року у справі № 160/3538/21; пенсію виплачувати в АТ «Ощадбанк» відповідно зазначених банком в заяві реквізитам; виплатити компенсацію втрати частини доходу за невиплату пенсії з дати звернення із заявою про призначення 09.06.2015 року. Однак відповідач в задоволенні заяви представника позивача відмовив, у зв'язку з відсутністю правових підстав.
Кріс того, листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 10.07.2025 року повідомлено, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 березня 2025 року по справі №160/690/25 Головним управлінням повторно розглянуто заяву представника ОСОБА_1 про поновлення пенсії від 17.04.2024 року та прийнято рішення від 25.06.2025 № 1940725546 про відмову в поновленні виплати пенсії ОСОБА_1 .
Вважаючи протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо припинення виплати пенсії, протиправною бездіяльність щодо не виплати пенсії на визначений пенсіонером банківський рахунок, стало підставою для звернення до суду з цим позовом.
Ухвалою від 03 вересня 2025 року суд відкрив провадження у справі № 160/24093/25 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.
Копія ухвали від 03 вересня 2025 року отримана представником відповідача, проте станом на день прийняття рішення відповідач правом на надання відзиву не скористався.
В силу ч. 4 ст. 124, ч. 8 ст.126 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає відповідача належним чином повідомленим про можливість подання відзиву у зазначені строки та належним чином повідомленим про судовий розгляд справи.
Відповідач, на виконання ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України, не надіслав до суду письмового відзиву на адміністративний позов та не повідомив про поважність причин ненадання відзиву.
Відповідно до ч. 6 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи
Згідно із ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, встановив таке.
до грудня 1996 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживала в АДРЕСА_2 , надалі виїхала на постійне місце проживання до Ізраїлю, де перебуває на консульському обліку посольства України в державі Ізраїль.
09.06.2015 року ОСОБА_1 звернулась до Правління Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, оформленим листом «Про виконання рішення суду» від 26.11.2020 року №22896-23343/А-01/8-0400/20 відмовлено позивачу у поновленні виплати пенсії на підставі заяви від 17.02.2017 року, наданої довіреною особою.
11.03.2021 року представник позивача звернувся до суду з позовом.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.05.2021 року по справі № 160/3538/21:
- визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, оформлене листом «Про виконання рішення суду» від 26.11.2020 року №22896-23343/А-01/8-0400/20;
- визнано бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не призначення пенсії за віком ОСОБА_1 протиправною;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити та виплачувати пенсію за віком ОСОБА_1 , з врахуванням всього стажу зазначеного в трудовій книжці, заробітної плати для обчислення пенсії, підвищення розміру пенсії відповідно до ч.3 ст. 29 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», починаючи з дати звернення - 09.06.2015 року та виплачувати на банківський рахунок відкритий в АТ КБ «ПриватБанк».
В зв'язку з відмовою АТ КБ "Приватбанк" в обслуговуванні позивачем відкрито рахунок в АТ "Ощадбанк."
17.04.2024 року представник позивача звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою та просив:
- повідомити про стан виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 травня 2021 року по справі № 160/3538/21;
- надіслати на адресу представника довідку про розмір нарахованої та виплаченої пенсії за віком ОСОБА_1 , з 09.06.2015 року по травень 2024 року та виписку з розпорядження про призначення (перерахунок) пенсії з інформацією про періоди страхового стажу та заробітної плати (доходу), яка врахована при розрахунку пенсії;
- пенсію виплачувати в АТ «Ощадбанк» відповідно зазначених банком в заяві реквізитам;
- виплатити компенсацію втрати частини доходу за невиплату пенсії з дати звернення із заявою про призначення 09.06.2015 року.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 16.05.2024 року повідомлено, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.05.2021 року у справі №160/3538/21, з 09.06.2015 року ОСОБА_1 призначено пенсію за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Виплата пенсії ОСОБА_1 з 01.08.2023 року здійснювалась через підприємство поштового зв'язку № 49026. З 01.03.2024 року виплату пенсії ОСОБА_1 призупинено у зв'язку з тривалою неоплатою. Згідно пункту 1.1. розділу I Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 25.11.2005 року № 22-1 (далі - Порядок № 22-1), заява про поновлення виплати пенсії подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України. Відповідно до пункту 1.2 розділу І Порядку № 22-1, заява про виплату пенсії шляхом зарахування на поточний рахунок пенсіонера в банку подається заявником згідно з Порядком виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 року № 1596. Пунктом 10 зазначеного Порядку передбачено, що заява про виплату пенсії подається одержувачем особисто до органу Пенсійного фонду України за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання одержувача в населеному пункті в межах України або приймається органом Пенсійного фонду України через установи уповноваженого банку, зокрема, в електронній формі з використанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, одержувача та уповноваженого працівника банку. Заява приймається за умови пред'явлення паспорта громадянина України або іншого документа, що посвідчує особу та підтверджує її вік, і визначеного законодавством документа, необхідного для з'ясування місця її проживання, та реєструється в установленому порядку. Заява про виплату пенсії може подаватися до органу Пенсійного фонду України в електронній формі через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України з використанням засобів кваліфікованого електронного підпису. З огляду на зазначене, для поновлення виплати пенсії ОСОБА_1 необхідно звернутися до відділу обслуговування громадян (сервісного центру) територіального органу Пенсійного фонду України з відповідною заявою та документами. Підстави для нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати згідно Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року за № 159, відсутні, оскільки покладені судом зобов'язання виконані в порядку, встановленому судовим рішенням та в межах повноважень, покладених на органи Пенсійного фонду України.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 березня 2025 року у справі 160/690/25 визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо переведення виплати пенсії ОСОБА_1 через відділення поштового зв'язку, протиправною бездіяльність щодо не поновлення виплати пенсії, не виплати компенсації втрати частини доходу та не виплати пенсії на визначений пенсіонером банківський рахунок. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву представника ОСОБА_1 про поновлення пенсії від 17.04.2024 року, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
06.06.2025 року представник позивача звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою та просив:
1. Повідомити про стан виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 березня 2025 року.
2. Надіслати довідку про нараховану та фактично виплачену пенсію за віком ОСОБА_1 з 09.06.2015 року по червень 2025 року.
3. Надіслати виписку з розпорядження про призначення (перерахунок) пенсії з 09.06.2015 року по червень 2025 року з інформацією про періоди страхового стажу та заробітної плати (доходу), яка врахована при розрахунку пенсії з врахуванням всіх законодавчих актів та постанов КМУ щодо перерахунку пенсій.
4. Пенсію виплачувати в АТ «Ощадбанк» відповідно зазначених банком в заяві реквізитам.
5. Надіслати довідку про нараховану та фактично виплачену компенсацію втрати частини доходу за невиплату пенсії з дати звернення із заявою про призначення 09.06.2015 року та її розрахунок.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 10.07.2025 року повідомлено, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 березня 2025 року у справі №160/690/25 Головним управлінням повторно розглянуто заяву представника ОСОБА_1 про поновлення пенсії від 17.04.2024 року та прийнято рішення від 25.06.2025 № 1940725546 про відмову в поновленні виплати пенсії ОСОБА_1 (рішення додається).
В рішенні від 25.06.2025 року № 1940725546 зазначено, що Пунктом 1.1. розділу I Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846 (зі змінами) (далі - Порядок № 22-1), передбачено, зокрема, що заява про поновлення пенсії подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України.
Вважаючи протиправним рішення відповідача та протиправними дії відповідача щодо припинення виплати пенсії та протиправною бездіяльність щодо не виплати пенсії на визначений пенсіонером банківський рахунок, позивач через свого представника звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, та доводам відповідача, викладеним в відзиві на позов, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин, та релевантні їм джерела права.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом (частина третя статті 46 Конституції України).
Пенсійні правовідносини регулюються Законом України від 09.07.2003 року №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом.
Статтею 1 Закону №1058-ІV встановлено, що пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Статтею 5 Закону №1058-IV передбачено, що дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, визначених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням; організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Відповідно до пункту другого частини першої статті 49 Закону №1058-ІV виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється:
1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;
2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України;
3) у разі смерті пенсіонера;
4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд;
5) в інших випадках, передбачених законом.
Згідно зі статтею 51 Закону № 1058-IV у разі виїзду пенсіонера на постійне місце проживання за кордон пенсія, призначена в Україні, за заявою пенсіонера може бути виплачена йому за шість місяців наперед перед від'їздом, рахуючи з місяця, що настає за місяцем зняття з обліку за місцем постійного проживання. Під час перебування за кордоном пенсія виплачується в тому разі, якщо це передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Згідно із приписами статті 44 Закону № 1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Частиною п'ятою статті 45 Закону № 1058-IV визначено, що документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган ПФУ та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
На виконання зазначених норм Закону № 1058-IV Правлінням Пенсійного фонду затверджено Порядок №22-1.
Відповідно до абз. 1 п. 1.1. Порядку № 22-1 заява про призначення, перерахунок пенсії, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший (заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1); заява про припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (Заява про виплату пенсії - додаток 2); заява про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (додаток 3); заява про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера (додаток 4) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб.
Заява про призначення, перерахунок пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера може бути подана представником заявника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально (п. 1.3. Порядку № 22-1).
Отже, суд відхиляє такий аргумент пенсійного органу як підставу відмови в поновленні пенсії позивачу , оскільки ні Закон № 1058, ні Порядок № 22-1 не передбачають такої підстави для відмови в поновленні призначеної довічно пенсії, як надання заяви про поновлення виплати пенсії особисто шляхом звернення до відділу обслуговування громадян (сервісного центру) територіального органу Пенсійного фонду України.
Стосовно правомірності припинення позивачу пенсійних виплат суд зазначає таке.
З матеріалів справи судом встановлено, що виплата пенсії позивачці призупинена відповідачем у зв'язку з неотриманням призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд.
Порядок виплати пенсії та грошової допомоги за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їх поточні рахунки у банках затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1596 від 30.08.1999 року в редакції на момент виникнення спірних правовідносин// та визначає механізм виплати пенсій та грошової допомоги їх одержувачам управліннями Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, об'єднаними управліннями, головними управліннями Пенсійного фонду України в областях, м. Києві та структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад, а також інших грошових виплат, що фінансуються органами соціального захисту населення за рахунок відповідних бюджетів, шляхом зарахування на поточні рахунки одержувачів пенсії та грошової допомоги в уповноважених банках.
Порядок виплати і доставки пенсій та грошової допомоги за місцем фактичного проживання одержувачів у межах України організаціями, що здійснюють їх виплату і доставку, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 року №1279.
Відповідно до ч. 1 ст. 47 Закону № 1058 пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України незалежно від задекларованого або зареєстрованого місця проживання пенсіонера організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.
Суд враховує, що ні Закон № 1058, ні Порядки №№ 22-1 та 1596 не передбачають такої підстави для відмови у виплаті призначеної довічно пенсії через банківську установу, як надання заяви про поновлення виплати пенсії особисто шляхом звернення до відділу обслуговування громадян (сервісного центру) територіального органу Пенсійного фонду України.
Відповідач зазначає, що нарахування і виплата пенсії позивачу була припинена в автоматичному режимі з 01.03.2024 року на підставі п. 4 ч. 1 ст. 49 Закону № 1058, відповідно до якого виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд.
Суд зазначає, що ч. 1 ст. 49 Закону № 1058 не передбачає автоматичного припинення виплати пенсії. За наявності будь-якої з підстав, з якою Закон № 1058 пов'язує припинення виплати пенсії, така виплата припиняється або за рішенням територіального органу Пенсійного фонду, або за рішення суду.
Крім того, пенсійним органом не приймалось рішення про припинення виплати пенсії позивачу та взагалі відсутнє будь-яке рішення суду з цього приводу.
Отже, припиняючи позивачу виплату пенсії з 01.03.2024 року, пенсійний орган діяв не у спосіб, визначений законом.
Відтак рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 25.06.2025 року № 1940725546 є таким, що підлягає скасуванню.
Стосовно вимог позивача про виплату пенсії з компенсацією втрати частини доходу, суд встановив таке.
Статтею 1 Закону України «Про компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 року № 2050-ІІІ (далі - Закон № 2050-ІІІ) передбачено те, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Згідно зі статтею 2 Закону № 2050-ІІІ, компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
За змістом статті 3 Закону № 2050-ІІІ, сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Відповідно до статті 4 даного Закону, виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Пунктами 2, 3 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року № 159 (далі - Порядок № 159) передбачено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 01.01.2001.
Системний аналіз даних положень дає змогу зробити висновок, що основними умовами для виплати суми компенсації є: порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії) та виплата нарахованих доходів. При цьому, виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу.
Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 16.05.2019 у справі № 134/89/16-а, від 10.02.2020 у справі № 134/87/16-а, від 05.03.2020 у справі №140/1547/19.
Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що пенсія позивачу ще не поновлена (призначена), жодних виплат не проводилось, тому позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.
Відповідно до приписів статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частиною першою статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
При задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу адміністративного судочинства України, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України).
Позивач при зверненні до суду поніс судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 968,96 грн, що документально підтверджується квитанцією від 29.08.2025 року.
Оскільки задоволено основну вимогу позивача, сплачений судовий збір за подання позову до суду в сумі 968,96 грн потрібно стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. 241-246, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 (представник позивача: НОМЕР_2 , АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094 код ЄДРПОУ 21910427) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 25.06.2025 року № 1940725546 щодо відмови ОСОБА_1 в поновленні виплати пенсії.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо переведення виплати пенсії через відділення поштового зв'язку та протиправними дії щодо визначення як особи, якій не здійснюється масовий перерахунок розміру пенсії, протиправною бездіяльність щодо не здійснення перерахунку розміру пенсії та невиплати пенсії на визначений пенсіонером банківський рахунок.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перерахувати розмір пенсії за віком ОСОБА_1 в порядку передбаченому ст. 27, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 09.06.2015 року та виплачувати пенсію на визначений пенсіонером банківський рахунок за заявою поданою представником відповідно зазначеним банком в заяві реквізитам.
У іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (представник позивача: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачені позивачем судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49123, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) у розмірі 1211,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.В. Ніколайчук