09 січня 2026 рокуСправа №640/11966/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Тулянцевої І. В., розглянувши у місті Дніпрі за правилами спрощеного позовного провадження (в порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у м. Києві та Київській області, про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії,-
01 червня 2020 року до Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у м. Києві та Київській області, в якій з урахуванням уточненого позову просить:
- визнати неправомірним рішення Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у м. Києві та Київській області від 19.03.2020 р. про відмову ОСОБА_1 в оформленні тимчасового посвідчення громадянина України;
- зобов'язати Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби України у м. Києві та Київській області видати ОСОБА_1 тимчасове посвідчення громадянина України.
В обґрунтування позовної заяви зазначено, що позивач з 28.09.2018 року є громадянином України. Так, 18.02.2020 року позивач звернувся до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у м. Києві та Київській області з заявою про оформлення йому тимчасового посвідчення громадянина України, проте 19.03.2020 року відповідачем було ухвалене рішення про відмову в оформленні і видачі позивачеві тимчасового посвідчення громадянина України. В обґрунтування вказаного рішення відповідачем було зазначено про відсутність правових підстав для оформлення документу, що посвідчує особу позивача органом міграційної служби, оскільки видача тимчасового посвідчення має здійснюватися саме закордонною дипломатичною установою, що здійснила реєстрацію позивача громадянином України. На переконання позивача, спірне рішення відповідача є необґрунтованим та нерозсудливим, прийнятим без врахування факту проживання позивача на території Україні та його відмови від громадянства Сирійської арабської республіки, а також відсутності у нього документів, що надають можливість залишити територію України. Зазначене стало підставою звернення до суду з цим позовом.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.06.2020 року, позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви.
26.06.2020 року до Окружного адміністративного суду міста Києва від позивача надійшла уточнена позовна заява.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.08.2020 року, прийнято позовну заяву ОСОБА_1 до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №640/11966/20. Призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.
01.10.2020 року до Окружного адміністративного суду міста Києва від Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у м. Києві та Київській області надійшов відзив, в якому відповідач позовні вимоги не визнає, просить у задоволенні позову відмовити. Так, 28.09.2018 посольством України в Ліванській Республіці відповідно до ст. 8 Закону України «Про громадянство України», позивача було зарєстровано громадянином України, у зв'язку з чим він отримав Довідку про реєстрацію особи громадянином України № 6167/19-536-110 від 28.09.2018 видану вказаним посольством. В подальшому, 18.02.2020 позивач звернувся із заявою до відповідача з приводу видачі йому тимчасового посвідчення громадянина України. 19.03.2020 ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області, надано відповідь позивачу на його заяву № А-695/6/8010-20/8010.4.2/1254-20, згідно якою позивачу було роз'яснено, що тимчасове посвідчення громадянина України має оформлюватись консульською установою, яка йому видала довідку. Відповідач зазначає, що вказаний документ не є рішенням ЦМУ ДМС у м.Києві та Київській області в розумінні Закону України «Про громадянство України» та Кабінету Міністрів України № 1111 від 17.07.2020 «Про затвердження Правил оформлення і видачі тимчасового посвідчення громадянина України», а також Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства та виконання прийнятих рішень затвердженого Указом Президента №215 від 27.03.2006. Крім того, за наявними обліками управління з питань громадянства ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області інформація щодо фактів звернення з питань громадянства особи на ім'я ОСОБА_1 , відсутня. Таким чином, відповідачем не приймалось рішення про відмову позивачу в оформленні тимчасового посвідчення громадянина України.
12.10.2020 року до Окружного адміністративного суду міста Києва позивачем подано відповідь на відзив, в якій останнім було підтримано власні позовні вимоги з зазначенням тотожних аргументів та доводів.
На підставі п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2825-ІХ проведений автоматизований розподіл адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ згідно з Порядком передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженим наказом Державної судової адміністрації України від 16 вересня 2024 року № 399.
За результатами автоматизованого розподілу адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України, справа №640/11966/20 передана на розгляд Дніпропетровському окружному адміністративному суду.
31 січня 2025 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа №640/11966/20 розподілена судді І.В. Тулянцевій.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року, прийнято матеріали справи №640/11966/20 та визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
13.05.2025 року до суду через підсистему «Електронний суд» від Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у м. Києві та Київській області надійшли додаткові пояснення у справі в яких було зазначено, зокрема, що позиція відповідача стосовно позовних вимог не змінна.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог, з огляду на таке.
Альнаддаф ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є громадянином України з 28 вересня 2018 року, що підтверджується довідкою про реєстрацію особи громадянина України від 28.09.2018 №6167/19-536-110, виданою посольством України в Ліванській Республіці.
18 лютого 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у м. Києві та Київській області з листом, до якого була долучена заява-анкета на отримання тимчасового посвідчення громадянина Украъни.
Листом Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у м. Києві та Київській області від 19.03.2020 року №А695/6/8010-20/8010.4.2/1254-20 було, зокрема, повідомлено ОСОБА_1 про те, що тимчасове посвідчення громадянина України має оформлюватися йому консульською установою, яка видала довідку про реєстрацію особи громадянином України. Таким чином ЦМУ ДМС не має правових підстав для оформлення тимчасового посвідчення громадянина України.
На думку позивача, зазначене рішення відповідача є протиправним та таким, що порушує його права та законні інтереси, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовий зміст громадянства України, підстави і порядок його набуття та припинення, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, порядок оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб, визначаються Законом України від 18.01.2001 №2235-III «Про громадянство України» (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон України № 2235-III).
Відповідно до статті 1 Закону України "Про громадянство України" громадянство України - правовий зв'язок між фізичною особою і Україною, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов'язках.
Згідно з частиною 1 статті 8 Закону України "Про громадянство України" особа, яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України "Про правонаступництво України", або яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), і є особою без громадянства або іноземцем, який подав зобов'язання припинити іноземне громадянство, та подала заяву про набуття громадянства України, а також її неповнолітні діти реєструються громадянами України. Іноземці, які є громадянами (підданими) кількох держав, подають зобов'язання припинити громадянство всіх цих держав. Іноземці, яким надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, замість зобов'язання припинити іноземне громадянство подають декларацію про відмову особи, якій надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, від іноземного громадянства.
Порядок оформлення і видачі тимчасового посвідчення громадянина України врегульований Правилами оформлення і видачі тимчасового посвідчення громадянина України, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 1111 від 17.07.2003 (далі - Правила).
Згідно пункту 1 Правил, тимчасове посвідчення громадянина України (далі - тимчасове посвідчення) - документ, який посвідчує особу і підтверджує її належність до громадянства України.
Відповідно до пункту 3 Правил, тимчасове посвідчення видається на строк до 2 років.
Тимчасове посвідчення оформляється і видається особам відповідним підрозділом ДМС у разі їх проживання в Україні, дипломатичними представництвами та консульськими установами України в інших державах - у разі їх проживання за кордоном. (пункт 4 Правил)
Згідно пункту 5 Правил, для оформлення тимчасового посвідчення подаються:
- заява-анкета за формою, встановленою МВС та МЗС;
- 2 фотокартки розміром 35 х 45 міліметрів;
- довідка про реєстрацію особи громадянином України.
Особи, які постійно проживають в Україні, подають копію довідки органу державної податкової служби про присвоєння їм ідентифікаційного номера.
Документи приймаються за умови пред'явлення наявного паспортного документа або документа, що його замінює та посвідчує особу заявника. У разі потреби подається засвідчений переклад тексту документа українською мовою.
Відповідно до пункту 6 Правил, посадова особа органів, зазначених у пункті 4 цих Правил, перевіряє подані документи, у разі відповідності установленим вимогам реєструє їх у спеціальному журналі та засвідчує заяву-анкету.
У разі потреби заявникові пропонується дати додаткові пояснення або зробити уточнення.
Тимчасове посвідчення оформляється і видається у десятиденний строк після подання необхідних документів. (пункт 7 Правил).
Відповідно до листа Міністерства закордонних справ України від 24.02.2020 року №71/ВГ/19-530-519, надсилання МЗС бланків тимчасового посвідчення громадянина України до ЗДУ розпочалося з листопада 2018 року та на момент реєстрації ОСОБА_1 громадянином України ПУ в Ліванській Республіці не мало в наявності бланків тимчасового посвідчення громадянина України. Станом на теперешній час установа забезпечена бланками тимчасового посвідчення громадянина України. Оформлення посвідчення здійснюється за особистим зверненням заявника до установи, протягом 10 днів. У випадку звернення до Посольства ОСОБА_1 у встановленому законодавством порядку йому може бути оформлено тимчасове посвідчення громадянина України. Звертають увагу, що відповідно до положень статті 25 Закону України «Про громадянство України» повноваження ЗДУ з питань громадянства України, у тому числі з оформлення тимчасового посвідчення громадянина України, стосуються осіб, які відповідно до чинного законодавства України є такими, що постійно проживають за кордоном. Зазначаємо, що відповідно до Положення про Державну міграційну службу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 р. №360 центральним органом виконавчої влади, відповідальним за реалізацію державної політики у сфері громадянства, а також здійснення повноважень з питань громадянства щодо осіб, які проживають в Україні, є Державна міграційна служба України.
Факт постійного проживання ОСОБА_1 в Україні за адресою: АДРЕСА_1 підтверджується відповідним Актом ТОВ «ЕК «Комфорт-Майстер» від 13.02.2020 року, копія якого міститься в матеріалах справи.
Отже, відповідно до пункту 4 Правил оформлення і видачі тимчасового посвідчення громадянина України, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 1111 від 17.07.2003, саме на відповідний підрозділ ДМС покладається обов'язок оформлення та видачі тимчасового посвідчення громадянина України, особам у разі їх проживання в Україні.
Так судом було встановлено, що 18 лютого 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у м. Києві та Київській області з листом, до якого була долучена заява-анкета на отримання тимчасового посвідчення громадянина України.
Однак судом наголошується, що позивачем не було дотримано процедури, яка передбачена Правилами оформлення і видачі тимчасового посвідчення громадянина України, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 1111 від 17.07.2003, щодо надання відповідного переліку документів, які необхідні для оформлення тимчасового посвідчення.
Так, доказів надання ОСОБА_1 разом з заявою-анкетою, 2 фотокарток розміром 35 х 45 міліметрів та довідки про реєстрацію особи громадянином України, в матеріалах справи не міститься.
Поданий ОСОБА_1 лист, до якого долучена заява-анкета, та який долучено позивачем до матеріалів справи, за суттю і формою не є підставою для оформлення тимчасового посвідчення громадянина України, процедура якого визначена Правилами оформлення і видачі тимчасового посвідчення громадянина України, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 1111 від 17.07.2003, до заяви не долучено законодавчо встановлених документів, що є передумовою для розгляду питання щодо видачі тимчасового посвідчення громадянина України.
Листом Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у м. Києві та Київській області від 19.03.2020 року №А695/6/8010-20/8010.4.2/1254-20 було, зокрема, повідомлено ОСОБА_1 про те, що тимчасове посвідчення громадянина України має оформлюватися йому консульською установою, яка видала довідку про реєстрацію особи громадянином України. Таким чином, ЦМУ ДМС не має правових підстав для оформлення тимчасового посвідчення громадянина України.
Отже, оскаржувана відмова Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у м. Києві та Київській області, оформлена листом №А-695/8010-20/8010.4.2/1254-20 від 19.03.2020 року не є рішенням відповідача, в розумінні Закону України «Про громадянство України» та Кабінету Міністрів України № 1111 від 17.07.2020 «Про затвердження Правил оформлення і видачі тимчасового посвідчення громадянина України», а також Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства та виконання прийнятих рішень затвердженого Указом Президента №215 від 27.03.2006.
При цьому, судом також береться до уваги лист Управління з питань громадянства №8010.4.1/46100-20 від 25.09.2020, відповідно до якого за наявними обліками управління з питань громадянства Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у м. Києві та Київській області інформація щодо фактів звернення з питань громадянства особи на ім'я ОСОБА_1 , відсутня.
Крім того, судом наголошується на порушенні ОСОБА_1 процедури звернення за тимчасовим посвідченням громадянина України, оскільки позивачем не було подано всіх необхідних документів для його оформлення.
Крім того, суд наголошує, що завданням адміністративного суду є аналіз легітимності поведінки суб'єкта владних повноважень, а не вирішення питання щодо доцільності прийняття рішення.
Порушивши пункт 5 Правил оформлення і видачі тимчасового посвідчення громадянина України, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 1111 від 17.07.2003, ОСОБА_1 позбавила можливості відповідача розглянути подані документи та прийняти рішення за результатом їх аналізу.
З огляду на те, що позивач звернувся за тимчасовим посвідченням громадянина України без подання усіх необхідних документів, передбачених у зазначеному вище нормативно-правовому акті, які регламентують порядок оформлення та видачі тимчасового посвідчення громадянина України, суд дійшов висновку про передчасність позовних вимог та відсутність порушеного права зі сторони відповідача.
Крім того, суд зазначає, що позивач не позбавлений права на звернення до суду за судовим захистом у разі, коли ним буде дотримано всіх необхідних процедур, проте за наслідками буде відмовлено у видачі тимчасового посвідчення громадянина України.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При цьому, в силу положень частини 2 статті 77 вказаного Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на встановлені у справі обставини, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ч.1 ст.143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Зважаючи на відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, судові витрати зі сплати судового збору, понесені позивачем, відповідно до ст.139 КАС України не відшкодовуються.
Керуючись ст. ст. 72-74, 77, 241-246, 250, 260-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у м. Києві та Київській області (код ЄДРПОУ 42552598, місцезнаходження: 02152, м. Київ, вул. Березняківська, 4а) про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії-відмовити у повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.В. Тулянцева