про залишення позовної заяви без руху
м. Вінниця
16 січня 2026 р. Справа № 120/378/26
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Жданкіна Наталія Володимирівна, розглянувши матеріали позовної заяви за позовом ОСОБА_1 до Вороновицької селищної ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Вороновицької селищної ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами, суд доходить висновку, що позовну заяву належить залишити без руху з огляду на таке.
Частиною першою статті 171 КАС України передбачено, що після одержання позовної заяви суддя з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. ст. 160, 161, 172 цього Кодексу.
Водночас положення статей 160, 161 КАС України поширюються на всі випадки звернення до адміністративного суду з позовною заявою, а їх недодержання свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам закону.
Щодо підтвердження особи, якою підписана позовна заява.
За приписами пункту 1 частини 1 статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 43 КАС України здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами), адміністратором за випуском облігацій.
Здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.
Таким чином, змістом адміністративної процесуальної дієздатності є здатність особисто здійснювати процесуальну діяльність, яка породжує відповідні юридичні наслідки.
У випадках, встановлених законом, фізичні особи можуть звертатися до адміністративного суду із позовними заявами в інтересах інших осіб і брати участь у цих справах (частина 1 статті 53 КАС України).
Із позовної заяви вбачається, що така підписана від імені ОСОБА_1 .
При цьому, варто зауважити, що під підписом зазначається саме та особа, яка здійснює власноручний підпис.
У той же час, до відображеного на позовній заяві зразку підпису від імені ОСОБА_1 в суду виникають обґрунтовані сумніви щодо належності такого зазначеній в позовній заяві особі, позаяк згідно наявною в КП «Діловодство спеціалізованого суду» інформацією, подібний зразок рукописного підпису позивача, який відображено на цій позовній заяві, міститься і на багатьох інших позовних заявах поданих від імені різних позивачів (зокрема у позовній заяві за №120/306/26).
Дана невідповідність підпису позивача є очевидною та не потребує будь-яких спеціальних знань (зокрема спеціаліста чи експерта), з огляду на що в суду виникають обґрунтовані сумніви в тому, що така позовна заява від імені позивача ймовірно могла бути підписана іншою особою, відомості про яку в позовній заяві відсутні.
Як зазначено у ч. 5 ст. 159 КАС України суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним.
За таких обставин, з метою достовірного встановлення того факту, що дана позовна заява підписана саме позивачем ОСОБА_1 , а не іншою особою, позивачу необхідно надати суду відповідне письмове підтвердження чи пояснення про те, хто є дійсним підписантом цієї позовної заяви (зокрема, але не тільки, належним чином засвідчені копії перших сторінок паспорта позивача).
Щодо надання доказів в обґрунтування позовних вимог та наведених у позовній заяві мотивів.
Згідно ч. 5 п. 5 ст. 160 КАС України визначено, що в позовні заяві зазначається, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Відповідно до приписів п. 4 ст. 161 позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Так, обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що є особою з інвалідністю ІІ групи. Звернувшись до відповідача із заявою від 25.04.2025 про реєстрацію трьох окремих, на вимогу відповідача, представником позивача було сплачено адміністративний збір, а саме здійснено три платежі по 300 грн, що загальному розмірі склало 900 грн.
Також позивач у позовній заяві повідомив, що маючи статус особи з інвалідністю ІІ групи, він звільнений від сплати відповідного адміністративного збору, а тому в усному порядку звернувся до відповідача з вимогою щодо добровільного повернення 900 грн та 60 грн за кожний платіж, однак отримав категоричну відмову.
В зв'язку з цим, вказуючи на допущення відповідачем протиправних дій (бездіяльності) щодо неповернення попередньо сплаченого адміністративного збору, позивач просить суд зобов'язати Вороновицьку селищну раду повернути йому кошти у розмірі 900 грн, які надійшли на банківські рахунки відповідача.
Проте, до матеріалів позовної заяви стороною позивача не надано доказів в підтвердження вищенаведених обставин, зокрема доказів, які б підтверджували звернення позивача до Вороновицької селищної ради із заявою про повернення попередньо сплаченого адміністративного збору в загальній сумі 900 грн та отримання відмови відповідача у поверненні відповідних сум.
Більш того, в доданих до матеріалів позовної заяви платіжних інструкціях від 25.04.2024 №0.0.3610463131.1, №0.0.3610418238.1 та №0.0.3610472159.1 в якості платника визначено ОСОБА_2 , а не ОСОБА_3 . Проте, доказів того, що ОСОБА_2 здійснюючи 25.04.2024 платежі згідно вище значених платіжних інструкцій діяв саме від імені та в інтересах ОСОБА_3 матеріали позовної заяви не містять. Також позивачем не надано доказів на підтвердження сплати 25.04.2024 саме ОСОБА_1 здійснено сплату адміністративного збору в загальному розмірі 900 грн, щодо повернення якого позивачем подано даний адміністративний позов.
В контексті наведеного слід зазначити, що обов'язок належного обґрунтування заявлених позовних вимог із наданням підтверджуючих доказів встановлено ч. 1 ст. 77 КАС України, згідно з приписами якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Також, приписами ч. 2 ст.79 КАС України визначено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.
Згідно із ч. 4 ст. 79 КАС України якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.
Щодо сплати судового збору.
Також, відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".
Згідно положень частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання фізичною особою до адміністративного суду позовної заяви майнового характеру сума судового збору становитиме 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2026 становить 3328,00 грн.
Позивач звернувся до суду із вимогою майнового характеру щодо повернення коштів у розмірі 900 грн.
Відтак, позивач повинен сплатити судовий збір в сумі 1331,20 грн. Натомість докази сплати судового збору у поданих матеріалах відсутні.
Відповідно до підп. 9 п. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.
В даному випадку, на підтвердження підстав звільнення від сплати судового збору стороною позивача до матеріалів позову долучено Пенсійне посвідчення № НОМЕР_1 в якому міститься відмітка про ОСОБА_1 є отримувачем пенсії по інвалідності, 2-га група, загальне захворювання. Термін дії посвідчення до 30.09.2024.
З огляду на визначений у пенсійному посвідченні строк його дії, суд зазначає, що станом на дату звернення позивача до суду з даним позовом - 10.01.2026, таке втратило свою чинність, а відтак не може вважатись належним доказом того, що ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІ групи.
З огляду на викладене, ознайомившись з наданими доказами на підтвердження наявності обставини визначених ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", приходжу до висновку, що вони є недостатніми для звільнення позивача від сплати судового збору.
Щодо подання та засвідчення копій документів, їх оформлення.
Суд зазначає, що до позовної заяви додано копію платіжних інструкцій від 25.04.2024 №0.0.3610463131.1, №0.0.3610418238.1 та №0.0.3610472159.1 та копія пенсійного посвідчення № НОМЕР_2 .
Водночас вказані документи не завірені та подані суду у вигляді звичайних копій.
Суд зауважує, що вимоги до оформлення документів, які додаються до позовної заяви, установлені статтею 94 КАС України.
Так, частиною другою статті 94 КАС України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Згідно із частинами четвертою, п'ятою статті 94 КАС України копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Отже, у разі надання суду копії документа, такий документ повинен бути засвідчений учасником справи, наприклад у спосіб написання слів "Згідно з оригіналом", та проставлення особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії.
Зазначеним способом повинна засвідчуватись кожна сторінка документа, поданого суду у копії.
Разом з тим, в порушення наведених нормативних приписів, додані до позовної заяви документи не засвідчені із урахуванням вищезазначених правил.
Крім того, позовна заява та окремі додатки до неї надруковані на чернетках, зворотній бік яких містить інформацію, що не має відношення до цього адміністративного позову, а також виправлення і закреслення тексту.
Суд зауважує, що за своєю правовою природою позовна заява є однією із заяв по суті справи, тобто офіційним документом та процесуальним засобом реалізації права особи на звернення до суду. У позовній заяві позивач повинен викладати свої вимоги та їх обґрунтування щодо предмета спору. Процесуальний закон не обмежує право позивача на виготовлення позовної заяви як із одностороннім так із двостороннім використанням паперового носія інформації, однак у випадку двостороннього друку документа, інформація розміщена на носії, зокрема листі формату А4, повинна стосуватися поданого позову.
Натомість подання позовної заяви на чернетках свідчить як про неналежне ставлення до реалізації процесуальних прав особи, яка подає позов, так і про довільне сприйняття встановлених правил щодо ініціювання судового процесу.
Згідно з ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 2 ст. 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене вважаю, що позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши позивачеві строк для усунення недоліків останньої, визначених в мотивувальній частині ухвали суду, шляхом:
- надання документу, який підтверджує сплату судового збору в сумі 1331,20 грн за такими реквізитами: ГУК у Він. обл./м.Вінниця/22030101; код ЄДРПОУ: 37979858; банк: Казначейство України (ЕАП); рахунок: UA028999980313181206084002856; призначення платежу: судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Вінницький окружний адміністративний суд;
- надання доказів що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, або доказів, які підтверджують, що позивачем здійснено усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.
- надання письмового підтвердження чи пояснення про те, хто є дійсним підписантом цієї позовної заяви (зокрема, але не тільки, належним чином засвідчені копії перших сторінок паспорта позивача).
Керуючись ст.ст. 169, 248, 256 КАС України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Вороновицької селищної ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
Запропонувати позивачу у 7-ми денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна