Справа № 686/471/26
Провадження № 3/686/601/26
14.01.26
14 січня 2026 року м. Хмельницький
Суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області Бурка С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Лучки Кам'янець-Подільського району Хмельницької області, жителя АДРЕСА_1 , з вищою освітою, одруженого, не працюючого,
за ст.ст.122-4, 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
ОСОБА_1 о 17 год. 01 хв. 15 грудня 2025 року, керуючи по вул.Героїв Чорнобиля, 1/1, у м.Хмельницькому автомобілем марки та моделі «Mercedes Benz Vito», номерний знак НОМЕР_1 , та скоївши наїзд на пішохода ОСОБА_2 , який здійнював перехід проїзної частини на регульованому пішохідному переході, у порушення п.2.10 «а» Правил дорожнього руху, залишив вказане місце дорожньо-транспортної пригоди, до якої він був причетний.
Факт вчинення ОСОБА_1 вказаного порушення правил дорожнього руху підтверджується дослідженими під час судового розгляду доказами в їх сукупності, зокрема, наданими в судовому засіданні зізнавальними поясненнями самого ОСОБА_1 про те, що у вищевказаний час та місці він дійсно скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_2 , який переходив проїзну частину на зелений сигнал світлофора по пішохідному переходу, після чого, не викликаючи на місце дорожньо-транспортної пригоди ні працівників поліції, ні лікарів «Швидкої медичної допомоги», ОСОБА_1 місце події залишив та завіз ОСОБА_2 , який отримав тілесні ушкодження, за вказаною останнім адресою до нього до додому, оскільки їхати в лікарню той не забажав, а також даними: протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР1 №554813 від 30.12.2025 р. (з фіксацією порушення ОСОБА_1 п.2.10 «а» Правил дорожнього руху); протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 22.12.2025 р., із доданими до нього план-схемою та ілюстративною таблицею, з фіксацією дорожньої обстановки та відображенням місця події, а також прилеглої території; виданої лікарем травмпункту КП «Хмельницька міська лікарня» ХМР довідки №289 від 22.12.2025 р., щодо наявних у потерпілого ОСОБА_2 тілесних ушкоджень, отриманих 15.12.2025 р. внаслідок його збиття автомобілем; здійсненого за допомогою камери спостереження відеозапису, з фіксацією вищеозначеної дорожньо-транспортної пригоди; письмових пояснень ОСОБА_2 від 22.12.2025 р., які свідчать про факт отримання останнім, в означені вище час та місці, тілесних ушкоджень, внаслідок наїзду на нього автомобілем марки та моделі «Mercedes Benz Vito» (яким керував ОСОБА_1 ), а також про факт залишення вказаним водієм місця дорожньо-транспортної пригоди.
Порушень чинного законодавства під час складання відносно ОСОБА_1 вищеозначеного протоколу про адміністративне правопорушення, в ході судового розгляду, не встановлено, такий складений у відповідності до положень ст.256 КУпАП, згідно зі ст. 251 цього ж Кодексу, є належним, достовірним і допустимим доказом у справі.
Наявні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення докази повністю підтверджують вчинення ОСОБА_1 порушення п.2.10 «а» Правил дорожнього руху та відображають обставини, які мають значення для вказаної справи, які, у своїй сукупності з іншими доказами, поза розумним сумнівом підтверджують його вину.
Оцінивши дослідженні в судовому засіданні докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення (винесення постанови про накладення адміністративного стягнення), суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення доведена і його дії слід кваліфікувати за ст.122-4 КУпАП, як залишення водієм транспортного засобу місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої він причетний.
З урахуванням характеру вчиненого правопорушення, що становить підвищену суспільну небезпеку, особи порушника, який не вперше притягується до адміністративної відповідальності, в зв'язку з систематичним вчиненням адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, однак він позитивно характеризується, визнав свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП, та щиро розкаявся у скоєному, а тому, враховуючи відсутність тяжких наслідків від вчинення цього правопорушення, для досягнення мети адміністративного стягнення, визначеної у ст.23 КУпАП, з дотриманням закріплених у Конституції України принципів законності, гуманізму і справедливості, на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення, в межах санкції вказаної норми, у виді штрафу.
На переконання суду саме таке стягнення у цьому випадку буде справедливим, необхідним і достатнім для запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ст.40-1 КУпАП, у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір у відповідності до ст.4 Закону України «Про судовий збір», що становить 665 грн. 60 коп.
Крім того, поліцейським УПП в Хмельницькій області відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення за ст.124 КУпАП серії ЕПР 1 №554780 від 30.12.2025 р.
За цим протоколом ОСОБА_1 ставиться у вину те, що він «о 17 год. 01 хв. 15 грудня 2025 року, керуючи у м.Хмельницькому, по вул.Героїв Чорнобиля, 1/1, автомобілем марки та моделі «Mercedes Benz Vito», номерний знак НОМЕР_1 , у порушення п. 18.2 Правил дорожнього руху, наближаючись до регульованого пішохідного переходу, на якому перебував пішохід, не врахував дорожньої обстановки, не зменшив швидкість, щоб в разі потреби зупинитись, у результаті чого здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_2 , який отримав легкі тілесні ушкодження, чим завдано матеріальної шкоди».
У судовому засіданні ОСОБА_1 , не оспорюючи факту порушення ним п. 18.2 Правил дорожнього руху, за вказаних у протоколі обставин, свою винуватість у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, заперечив та, з-поміж іншого, пояснив, що внаслідок вищеозначеного наїзду на пішохода ОСОБА_2 , останнім були отримані тілесні ушкодження, у вигляді розбитої губи, разом з тим, під час вказаної дорожньо-транспортної пригоди керований ОСОБА_1 автомобіль жодних механічних пошкоджень не зазнав, окрім того, не були пошкодженні ні одяг, ні інше майно ОСОБА_2 .
Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, та його захисника Баєвої Н.Я., після дослідження матеріалів справи, суд приходить до висновку, що провадження в справі, в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ст.124 КУпАП, підлягає закриттю, за відсутністю у його діях складу цього адміністративного правопорушення, з огляду на таке.
Відповідно до ч.1 ст.2 КУпАП, законодавство України про адміністративне правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України, а згідно зі ст.9 Конституції України, ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України» та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» усталена судова практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права. На підставі ч.ч.1, 2 ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, а згідно зі ст.9 цього Кодексу адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Завданням КУпАП є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст.1), а завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст.245).
Згідно зі ст.129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах забезпечення доведеності вини, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості.
У ст.280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані, з-поміж іншого, встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Стаття 252 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно з положеннями ст.ст.252, 254, 255, 256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення - це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння, яке містить ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого КУпАП, є найважливішим джерелом доказів у справах про адміністративні правопорушення.
Вимоги до змісту протоколу про адміністративне правопорушення визначені ст.256 КУпАП, серед яких у протоколі обов'язково зазначаються відомості про місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, прізвища, адреси свідків, якщо вони є, інші відомості, необхідні для вирішення справи. В межах зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення обставин інкримінованого особі адміністративного правопорушення, і повинен проводитися їх, у тому числі, і судовий розгляд. З цього слідує, що протокол про адміністративне правопорушення є не тільки джерелом доказів у справі, але й актом обвинувачення у вчиненні конкретного адміністративного правопорушення.
З урахуванням положень ч. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також з огляду на практику Європейського суду з прав людини у справах «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013, заява №36673/04) та «Карелін проти Росії» (рішення від 20.09.2016, заява № 926/08), у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції.
Якщо уповноваженим органом не доведено підставність притягнення особи до адміністративної відповідальності, суд не може в ході розгляду справи взяти на себе функції щодо самостійного відшукування доказів винуватості особи.
Так, ст.124 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Відповідно до п.18.2 Правил дорожнього руху України, на регульованих пішохідних переходах і перехрестях при сигналі світлофора чи регулювальника, що дозволяє рух транспортним засобам, водій повинен дати дорогу пішоходам, які закінчують перехід проїзної частини відповідного напрямку руху і для яких може бути створена перешкода чи небезпека.
Факт порушення ОСОБА_1 вимог п.18.2 Правил дорожнього руху, в наслідок чого відбувся наїзд на пішохода ОСОБА_2 , який у результаті цього наїзду отримав тілесні ушкодження, окрім пояснень самого ОСОБА_1 , підтверджується також даними: протоколу про адміністративне правопорушення серії №554780 від 30.12.2025 р. (з фіксацією порушення ОСОБА_1 п.18.2 Правил дорожнього руху); протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 22.12.2025 р.; довідки лікаря травмпункту КП «Хмельницька міська лікарня» ХМР №289 від 22.12.2025 р.; письмових пояснень ОСОБА_2 від 22.12.2025 р.; здійсненого за допомогою камери спостереження відеозапису, про які зазначено вище та з яких вбачається, що будь-яке майно під час дорожньо-транспортної пригоди пошкоджено не було. Не йдеться про пошкодження будь-якого майна під час дорожньо-транспортної пригоди й у вищеозначених поясненнях ОСОБА_2 .
Разом з тим, у матеріалах справи немає жодного доказу на підтвердження того, що внаслідок дій (бездіяльності) особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 було пошкоджено транспортний засіб, вантаж, автомобільну дорогу, вулицю, залізничний переїзд, дорожню споруду чи інше майно.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, полягає в порушення певних правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. Тобто, об'єктивна сторона ст.124 КУпАП передбачає настання реальних наслідків, у вигляді пошкодження певного майна.
У п.26 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005р. «Про практику застосування судами України законодавства у справах проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» зазначено про те, що суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, може бути будь-яка особа, яка бере безпосередню участь у процесі руху на дорозі як пішохід, водій, пасажир, погонич тварин. При цьому пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна має бути наслідком порушення правил дорожнього руху.
З матеріалів справи вбачається, що внаслідок наїзду на потерпілого, транспортний засіб марки та моделі «Mercedes Benz Vito», номерний знак НОМЕР_1 , (фотозображення якого були надані ОСОБА_1 ) механічних пошкоджень не зазнав, відсутні відомості і про пошкодження будь-якого іншого майна під час вищеозначеної дорожньо-транспортної пригоди. До того ж, у вищезгаданому протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 взагалі не ставиться у вину настання, у зв'язку з порушенням ним правил дорожнього руху, наслідків у вигляді пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна (відсутня об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП).
Отже, досліджені у судовому засіданні докази свідчать про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, оскільки внаслідок порушення ним вимог п.18.2 Правил дорожнього руху та наїзду на пішохода ОСОБА_2 не було спричинено пошкодження транспортного засобу, вантажу, автомобільної дороги, вулиці, залізничного переїзду, дорожньої споруди чи іншого майна (такий наслідок порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, як спричинення особі тілесних ушкоджень, диспозицією ст.124 КУпАП не передбачено).
Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути почато, а почате підлягає закриттю в тому разі якщо, відсутня подія або склад адміністративного правопорушення.
За таких обставин, провадження у справі, в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, підлягає закриттю, за відсутністю в його діях складу цього адміністративного правопорушення, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 27, 40-1, 247, 283, 284, 294 КУпАП,-
постановив:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 грн. (три тисячі чотириста гривень).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 665 грн. 60 коп.
Провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити, за відсутністю в його діях складу цього адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга подається через Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Строк пред'явлення постанови до виконання 3 (три) місяці з дня її винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. Штраф вноситься порушником в установу банку України.
У разі несплати правопорушником штрафу у вищевказаний строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:
подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;
витрати на облік зазначеного правопорушення, розмір яких визначається Кабінетом Міністрів України.
Після набрання постановою законної сили:
стягувачем штрафу є: Управління патрульної поліції у Хмельницькій області, місцезнаходження: м.Хмельницький, пров. Коцюбинського, 35/2;
стягувачем судового збору є: Державна судова адміністрація України, місцезнаходження: м.Київ, вул.Липська, 18/5;
боржником є: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженец с.Лучки Кам'янець-Подільського району Хмельницької області, житель АДРЕСА_1 .
Реквізити для сплати штрафу: призначення платежу: 21081300, отримувач коштів: ГУК у Хмельницькій області; код отримувача (код ЄДРПОУ) 37971775; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA 748999980313060149000022001, код класифікації доходів бюджету 21081300 (протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №554813 від 30.12.2025 р.).
Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (код ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA 908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету 22030106; пункт 5.
Суддя