07 січня 2026 року
м. Хмельницький
Справа № 686/1545/25
Провадження № 22-ц/820/147/26
Хмельницький апеляційний суд у складі
колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Талалай О. І. (суддя-доповідач), Корніюк А. П., П'єнти І. В.,
секретар судового засідання Демчук В. М.,
з участю позивача ОСОБА_1
та його представника ОСОБА_2
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20 жовтня 2025 року (суддя Чевилюк З. А., повне судове рішення складено 21 жовтня 2025 року) у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_4 , про встановлення юридичного факту та зміну черговості спадкування.
Заслухавши доповідача, пояснення учасників удового процесу, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, суд
У січні 2025 року ОСОБА_1 , звертаючись до суду із вказаним позовом, зазначав, що з квітня 2005 року його матір ОСОБА_5 проживала однією сім'єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_6 , який перейшов до неї на постійне місце проживання в будинок АДРЕСА_1 . Оскільки його матір з ОСОБА_6 були особами похилого віку, сестра ОСОБА_4 є особою з інвалідністю та потребували сторонньої допомоги, він з 2020 року постійно проживав з ними без реєстрації. ІНФОРМАЦІЯ_1 його матір ОСОБА_5 померла. Після смерті матері ОСОБА_6 продовжував проживати як член сім'ї у домоволодінні АДРЕСА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 помер. Він здійснив поховання, а не родичі померлого. У власності ОСОБА_6 був житловий будинок по АДРЕСА_2 . Так як ОСОБА_6 був членом сім'ї впродовж чотирнадцяти років, він проводив необхідні роботи в належному ОСОБА_6 будинку, обробляв земельну ділянку, сплачував з сестрою ОСОБА_4 необхідні платежі. ОСОБА_6 отримував незначний розмір пенсії, тому потребував матеріального забезпечення, відтак фактично був в нього на утриманні. Саме він допомагав останньому на підставі довіреності оформлювати технічну документацію на земельну ділянку (пай) та разом із сестрою безоплатно її обробляли. При цьому рідна сестра померлого допомоги не надавала. Після смерті ОСОБА_6 відкрилась спадщина на житловий будинок та дві земельні ділянки. Спадкоємцем майна померлого за законом є його сестра ОСОБА_3 , оскільки спадкоємців першої черги немає. Вважає, що має право на спадкування після смерті ОСОБА_6 як спадкоємець четвертої черги за законом. Відповідачка заперечує проти зміни черговості права на спадкування шляхом укладення відповідного договору.
Тому позивач просив встановити факт його проживання з 2010 року однією сім'єю з ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , та надати йому право на спадкування майна після смерті ОСОБА_6 разом із спадкоємцем другої черги за законом ОСОБА_3 .
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20 жовтня 2025 року позов задоволено частково. Встановлено факт проживання ОСОБА_1 однією сім'єю з ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 2010 року. Відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 про надання права на спадкування майна після смерті ОСОБА_6 разом із спадкоємцем другої черги за законом ОСОБА_3 .
ОСОБА_1 , не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову, в апеляційній скарзі просить його скасувати в цій частині та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову в повному обсязі. Вважає рішення суду незаконним та необґрунтованим. Не погоджується з висновком суду про ненадання доказів перебування ОСОБА_6 в безпорадному стані. Суд не взяв до уваги те, що він фактично здійснював опіку над ОСОБА_6 як членом сім'ї - забезпечував матеріально, надав допомогу в оформленні документів. Вважає, що похилий вік ОСОБА_6 , перебування на лікуванні підтверджує його безпорадний стан, потребу в сторонній допомозі та догляді. Також суд не звернув увагу на небажання ОСОБА_6 після смерті ОСОБА_5 переїхати у власний будинок, що свідчить про його безпорадний стан. Рідна сестра померлого не надавала йому ніякої допомоги та не приймала участі в його похованні. ОСОБА_6 помер раптово і не встиг скласти заповіт. Суд не надав належну оцінку наявним у справі доказам і не врахував практику Верховного Суду в аналогічній категорії справ.
Рішення суду в частині задоволених позовних вимог не оскаржується, а тому не переглядається апеляційним судом.
У засіданні апеляційного суду позивач і його представник апеляційну скаргу підтримали.
Інші учасники судового процесу не з'явилися, про розгляд справи повідомлені належним чином.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частини 1 статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції правильно установив, що матір позивача ОСОБА_5 проживала з ОСОБА_6 без реєстрації шлюбу.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 18 грудня 2020 року.
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 28 червня 2024 року.
Відповідно до довідки Заставківського Старостинського округу № 3 Змельницького району Хмельницької області № 87 від 28 серпня 2024 року ОСОБА_1 провів похорон ОСОБА_6 за власний рахунок.
Позивачу виплачено допомогу на поховання ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується довідкою Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.
Згідно з довідкою Заставківського Старостинського округу № 3 Хмельницького району Хмельницької області № 86 від 28 серпня 2024 року ОСОБА_1 постійно проживав без реєстрації з померлим ОСОБА_6 за адресою АДРЕСА_1 до дня смерті та вели спільне господарство.
Довіреністю від 14 лютого 2008 року, посвідченою секретарем виконавчого комітету Заставківської сільської ради Красилівського району Хмельницької області Ковальчук О. В., ОСОБА_6 уповноважив ОСОБА_4 на отримання у Красилівському відділенні № 5311 ВАТ «Ощадбанк» належні йому компенсаційні кошти по рахунку № НОМЕР_3 , відкрити на його ім'я вкладний рахунок, зарахувати на нього належні компенсаційні кошти, розпоряджатись цим рахунком.
Власником домоволодіння по АДРЕСА_1 за договором довічного утримання є сестра позивача ОСОБА_4 , відчужувач - ОСОБА_5
ОСОБА_6 на праві власності належало майно: земельні ділянки площею 1,3200 га та 0,361 га, розташовані на території Заставківської сільської ради Красилівського району Хмельницької області (державні акти на право приватної власності на землю серії І-ХМ № 013157 від 30 січня 1999 року та серії ЯЕ № 011912 від 27 червня 2008 року); житловий будинок по АДРЕСА_2 (договір купівлі-продажу від 08 червня 1989 року).
Спадкоємцем за законом другої черги майна померлого є сестра ОСОБА_3 .
Зі змісту повідомлення державного нотаріуса Хмельницької районної державної нотаріальної контори Самарської Ю. вбачається, що свідоцтво про право на спадщину за законом або за заповітом на земельну ділянку площею 0,3200 га кадастровий номер 6822783700:03:003:009 видати немає можливості, так як відсутні документи що підтверджують факт родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 . У спадковому реєстрі відсутня інформація щодо складених ОСОБА_6 за життя заповітів.
Наведені обставини підтверджуються матеріалами справи.
Відмову в позові про зміну черговості одержання права на спадкування суд мотивував недоведеністю позовних вимог.
Висновок суду відповідає обставинам справи і вимогам закону.
Доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу з таких підстав.
За змістом статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно зі статтею 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права і обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до статті 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
На підставі статей 1261-1265 ЦК України спадкування за законом здійснюється у наступній черговості (при цьому кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків зміни черговості одержання права на спадкування, встановлених статтею 1259 ЦК України):
перша черга: діти спадкодавця (у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті), той з подружжя, який його пережив, та батьки;
друга черга: рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері;
третя черга: рідні дядько та тітка спадкодавця;
четверта черга: особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини;
п?ята черга: інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення, та утриманці спадкодавця (неповнолітня або непрацездатна особа, яка не була членом сім'ї спадкодавця, але не менш як п'ять років одержувала від нього матеріальну допомогу, що була для неї єдиним або основним джерелом засобів до існування).
За змістом частини 2 статті 1259 ЦК України фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
Підставами для задоволення позову щодо зміни черговості одержання спадкоємцями за законом права на спадкування є сукупність таких юридичних фактів, встановлених у судовому порядку: 1) здійснення опіки над спадкоємцем, тобто надання йому нематеріальних послуг (спілкування, поради та консультації, поздоровлення зі святами, тощо); 2) матеріальне забезпечення спадкодавця; 3) надання будь-якої іншої допомоги спадкодавцеві, тобто такої допомоги, яка має матеріалізоване вираження - прибирання приміщення, приготування їжі, ремонт квартири; 4) тривалий час здійснення дій, визначених у пунктах 1-3; 5) безпорадний стан спадкодавця, тобто такий стан, під час якого особа неспроможна самостійно забезпечувати свої потреби, викликаний похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом.
Для задоволення такого позову необхідна наявність всіх п'яти зазначених вище обставин.
Під безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування (висновки Верховного Суду у постановах від 20 вересня 2022 року у справі № 372/3988/20-ц, від 22 березня 2023 року у справі № 753/10668/19, від 25 червня 2025 року у справі № 203/676/21).
Належними доказами, які підтверджують безпорадний стан особи, є відповідні медичні (лікарські) документи, висновки судово-медичних експертів (постанови Верховного Суду від 01 червня 2020 року у справі № 431/5445/19, від 21 жовтня 2021 року у справі № 401/2614/17, від 28 червня 2023 року у справі № 691/1559/18).
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина 1 статті 12 ЦПК України).
Відповідно до положень частини 3 статті 12, частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 6 статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з частиною 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина 1 статті 77 ЦПК України). Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (часина 2 статті 78 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина 1 статті 80 ЦПК України).
За змістом частин 1-3 статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Установлено, що ОСОБА_6 помер у віці 75 років. Відомості про наявні у нього захворювання чи каліцтво, внаслідок яких він потребував би постійного догляду та відповідного лікування, перебування спадкодавця у безпорадному стані, викликаному похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом та неспроможність самостійно забезпечувати свої потреби в матеріалах справи відсутні.
Сам по собі похилий вік ОСОБА_6 , проходження ним лікування в умовах стаціонару не свідчать про його безпорадний стан і неспроможність самостійно забезпечувати свої потреби.
Лише показання свідків не можуть бути визнані належними допустимими та достатніми доказами на підтвердження обставин перебування спадкодавця у безпорадному стані та надання йому позивачем тривалий час матеріального забезпечення.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про недоведеність позовних вимог.
Наведенні в апеляційній скарзі доводи щодо незаконності судового рішення та наявність правових підстав для зміни черговості одержання права на спадкування апеляційний суд відхиляє, оскільки вони фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди позивача з рішенням суду першої інстанції.
Інші доводи апеляційної скарги на законність рішення суду не впливають і його висновок не спростовують.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, має бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010).
Рішення суду першої інстанції ухвалено відповідно до норм матеріального права, з додержанням норм процесуального права і підстав для його скасування у межах доводів апеляційної скарги немає.
Керуючись статтями 374, 375, 382, 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20 жовтня 2025 року в оскаржуваній частині залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 16 січня 2026 року.
Суддя-доповідач О. І. Талалай
Судді А. П. Корніюк
І. В. П'єнта