15 січня 2026 року
м. Хмельницький
Справа № 682/1490/24
Провадження № 22-ц/820/167/26
Хмельницький апеляційний суд
у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Гринчука Р.С., Костенка А.М., Спірідонової Т.В.,
секретар судового засідання Кошельник В.М.,
з участю представника позивача,
відповідача та його представника,
розглянув у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 07 жовтня 2025 року, суддя Матвєєва Н.В., у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Крупецька сільська рада Шепетівського району Хмельницької області, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,
встановив:
У червні 2024 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою з кадастровим номером 6823986800:03:005:0142, шляхом зобов'язання звільнити зайняту земельну ділянку та не чинити перешкод у користуванні земельною ділянкою з кадастровим номером 6823986800:03:005:0142.
В обґрунтування позову зазначив, що він є власником земельної ділянки, площею 0,2481 га, з кадастровим номером 6823986800:03:005:0142.
ОСОБА_1 є його сусідом і власником домоволодіння по АДРЕСА_1 , на підставі свідоцтва про право на спадщину від 27.12.2004. Іншого майна у власності відповідача за даною адресою не зареєстровано, земельні ділянки біля будинку та для ведення особистого селянського господарства не оформлені, не сформовані, не мають встановлених меж та у відповідності до законодавства не є об?єктом цивільних прав та обов?язків.
Відповідач, будучи обізнаним про фактичні межі належної йому земельної ділянки, самовільно зайняв частину належної йому земельної ділянки, здійснивши таким чином перешкоди у користуванні земельною ділянкою, яка належить йому на праві власності, що підтверджено належними та допустимими доказами.
ОСОБА_1 самовільно переорав частину належної позивачу земельної ділянки, внаслідок чого він позбавлений можливості користуватися нею.
Рішенням Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 07.10.2025 позов задоволено частково. Зобов'язано ОСОБА_1 усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_2 , кадастровий номер 6823986800:03:005:0142, розташованою в с. Комарівка Шепетівського району Хмельницької області, шляхом звільнення частини зайнятої ним земельної ділянки, площею 0,0134 га замкнутим контуром (конфігурацією), що утворюється між точками В1, В2, В3, т.1, межі якої вказані у висновку судової земельно-технічної експертизи №1/2024 від 16.12.2024. Вирішено питання судових витрат.
У мотивувальній частині свого рішення суд, зокрема, зауважив, що під час судового розгляду, на підставі зібраних у справі доказів встановлено порушення меж земельної ділянки, яка перебуває у власності ОСОБА_2 зі сторони суміжного землекористувача ОСОБА_1 .
Сама по собі та обставина, що відповідачем не було погоджено меж земельної ділянки позивача, яка була передана йому у власніть, не наділяє ОСОБА_1 правом порушувати межі земельної ділянки, які були визначені під час її формування та передачі ОСОБА_2 .
В той же час, відповідачем не виготовлялася технічна документація із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки, земельна ділянка, яка перебуває у його користуванні, не сформована, її межі не визначалися, відтак ОСОБА_2 не міг порушити її меж.
Додатковим рішенням Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 22.10.2025 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на надання професійної правничої (правової) допомоги в розмірі 5000 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просив суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.
Зазначив, що після смерті батька в 1996 році він отримав у спадщину будинок АДРЕСА_1 , за яким вже було закріплено відповідну земельну ділянку, якою він користується до цього часу.
Справа не містить доказів встановлення межі між його земельною ділянкою та земельною ділянкою позивача.
ОСОБА_2 ніколи не звертався до сільської ради чи землевпорядної організації для відновлення меж своєї земельної ділянки.
У справі відсутні також докази того, що саме він переорав земельну ділянку позивача.
Визначений позивачем спосіб захисту у вигляді усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, є неефективним способом захисту прав, що є самостійною підставою для відмови у позові.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 вказав, що земельна ділянка, яка належить позивачу на праві власності є сформованою, позивач належними та допустимими доказами довів порушення прав позивача саме відповідачем. Просив стягнути з відповідача на свою користь судові витрати з надання правничої допомоги в суді апеляційної інстанції в розмірі 5000 грн.
В суді відповідач та його представник підтримали доводи апеляційної скарги.
Представник позивача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечив, підтримав оскаржуване судове рішення.
Заслухавши пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку про необхідність залишення без задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом встановлено, що відповідно до рішення XXXVII сесії Крупецької сільської ради VII скликання від 26.05.2020 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі її у власність ОСОБА_2 », затверджено ОСОБА_2 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, для ведення особистого селянського господарства, площею 0,2481 га, яка розташована за адресою: Хмельницька область, Славутський район, с. Комарівка. Передано ОСОБА_2 у власність земельну ділянку, площею 0,2481 га, кадастровий номер: 6823986800:03:005:0142, для ведення особистого селянського господарства, яка розташована в с. Комарівка, Хмельницької області, Славутського району.
В інформаційному листі Крупецької сільської ради Шепетівського району Хмельницької області на ім'я ОСОБА_2 від 11.04.2024 зазначено, що проведеним обстеженням земельної ділянки ОСОБА_2 встановлено факт самовільного зайняття земельної ділянки приватної власності суміжним землекористувачем ОСОБА_1 . Земельна ділянка сільськогосподарського призначення, яка надана для ведення особистого селянського господарства, право власності на яку посвідчене на підставі витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №36834723 від 09.06.2020, кадастровий номер 6823986800:03:005:0142, земельна ділянка площею 0,2481 га, була частково переорана.
Згідно з актом обстеження земельної ділянки в АДРЕСА_2 від 05.04.2024, начальником відділу комунальної власності, охорони навколишнього середовища та земельних відносин ОСОБА_3 , старостою Стриганського старостинського округу Ковбою О.Л., поліцейським офіцером Крупецької сільської ради Красномовцем С., в присутності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 проведено обстеження земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яка перебуває у власності ОСОБА_2 . При обстеженні земельної ділянки встановлено, що ОСОБА_1 самовільно переорав земельну ділянку приватної власності свого сусіда ОСОБА_2 , без попередження та без будь-яких пояснень. Комісією, у відповідності до правовстановлюючих документів ОСОБА_2 , були здійснені проміри земельних ділянок (ширина), згідно з якими було встановлено межовий знак у вигляді бетонного стовпчика. ОСОБА_1 було попереджено про недопущення псування та знищення межового знаку, так як він погрожував його знищити. При цьому, ОСОБА_1 стверджував, що то його земельна ділянка, проте не надав правовстановлюючих документів.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, у власності ОСОБА_1 перебуває домоволодіння, розташоване за адресою : АДРЕСА_1 , на підставі свідоцтва про право на спадщину від 27.12.2004.
Як вбачається з даних які містяться у витягах з погосподарських книг щодо дворогосподарства за адресою: АДРЕСА_1 , за вказаним дворогосподарством рахувалася земельна ділянка : з 1996 року по 1997 рік - площею 0,98 га, з 1998 по 2000 рік площею 0,95 га, з 2006 по 2010 рік - площею 1,40 га, з 2021 по 2024 рік - площею 5,0720 га.
05.12.2019 ОСОБА_1 звертався до сільського голови Крупецької сільської ради із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 0,5 га, для ведення особистого селянського господарства, яка розташована в АДРЕСА_1 .
Рішенням XXX сесії Крупецької сільської ради VII скликання №77 від 16.12.2019 ОСОБА_1 надано дозвіл на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі її у власність, орієнтовною площею 0,5 га, для ведення особистого селянського господарства, земельна ділянка розташована в АДРЕСА_1 .
В проекті землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_2 (01.03), яка розташована в с. Комарівка Славутського району Хмельницької області, кадастровий номер земельної ділянки 6823986800:03:005:0142, який виготовлений ФОП ОСОБА_4 , міститься заява ОСОБА_2 , адресована ФОП ОСОБА_4 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, площею 0,2481 га, розташованої в с. Комарівка Славутського району Хмельницької області від 30.03.2020; заява ОСОБА_2 на адресу Полянської сільської ради про надання дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі її у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 0,25 га, яка розташована в АДРЕСА_2 ; рішення 13 сесії Полянської сільської ради VII скликання від 20.10.2016, №13 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за рахунок земель сільськогосподарського призначення ОСОБА_2 , для ведення особистого селянського господарства, загальною орієнтовною площею 0,35 га, з яких орієнтовною площею 0,25 га, розташована в с. Комарівка Славутського району Хмельницької області; орієнтовною площею 0,10 га, розташована в с. Комарівка Славутського району Хмельницької області.
В акті приймання-передачі межових знаків на зберігання, який також міститься у вказаному проекті, зазначено межі земельної ділянки, яка підлягала виділенню ОСОБА_2 , площею 0,2481 га, суміжими землекористувачами є ОСОБА_1 - землі від Г до А, ОСОБА_5 - землі від Б до В; землі загального користування - від А до Б. Вказаний акт підписаний ОСОБА_6 , виконавцем робіт ОСОБА_4 , представником Крупецької сільської ради та ОСОБА_5 .
В акті обстеження земельної ділянки від 17.03.2020, який складений головним спеціалістом відділу комунальної власності, охорони навколишнього середовища та земельних відносин ОСОБА_7 , в присутності начальника відділу комунальної власності, охорони навколишнього середовища та земельних відносин ОСОБА_3 та заступника сільського голови ОСОБА_8 зазначено, що при проведенні обстеження земельної ділянки, яка знаходиться АДРЕСА_1 , Крупецької сільської об'єднаної територіальної громади, у зв'язку із відмовою у погодженні акту встановлення та погодження зовнішніх меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_2 ОСОБА_1 , в результаті обстеження виявлено, що земельна ділянка ОСОБА_2 відповідає її дійсним межам та шнуровій книзі, не перетинається з межами сусідньої земельної ділянки ОСОБА_1 , у якого земельна ділянка знаходиться у користуванні та право власності не посвідчене правовстановлюючими документами. Комісією вирішено погодити акт встановлення та погодження зовнішніх меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_2 та рекомендувати сільському голові Крупецької сільської ради ОСОБА_9 погодити сусідню межу від Г до А самостійно, без погодження із ОСОБА_1 .
У кадастровому плані земельної ділянки ОСОБА_2 вказано площу земельної ділянки, конфігурацію, таблиці довжин та кутів, список суміжників та експлікацію земель по угіддях і контурах. Також у вказаному проекті землеустрою міститься список межових знаків, переданих на зберігання та кроки межових знаків, креслення перенесення меж земельних ділянок в натуру, схема прив'язки межових знаків до об'єктів і контурів місцевості.
Згідно з повідомлення ГУ ДПС у Хмельницькій області №12406/6/22-01-24-10 від 09.08.2024, у власності ОСОБА_1 перебувають наступні земельні ділянки: для будівництва і обслуговування житлових будівель, господарських будівель і споруд, загальною площею 0,25 га, яка розташована за адресою: Хмельницька область, Шепетівський район, Крупецька територіальна громада, с. Комарівка; для ведення особистого селянського господарства (рілля), загальною площею 1,15 га, яка розташована за адресою: Хмельницька область, Шепетівський район, Крупецька територіальна громада, с. Комарівка; для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 3,672 га, кадастровий номер 6823986800:05:006:0017, яка розташована за адресою: Хмельницька область, Шепетівський район, Крупецька територіальна громада, с. Комарівка.
Згідно з висновком експерта за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи від 16.12.2024, №1/2024, частина меж земельної ділянки, площею 0,2481 га, яка розташована в с. Комарівка, Славутський район, (нинішній Шепетівський район), Хмельницька область, що зареєстрована за кадастровим номером 6823986800:03:005:0142, з цільовим призначенням 01.03 для ведення особистого селянського господарства, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_2 , порушується зі сторони суміжного землекористувача ОСОБА_1 замкнутим контуром (конфігурацією), що утворюється між точками В1, В2, В3, т.1, площею 0,0134 га, тобто фактичну межу згідно з кадастровим планом усунуто розмірами, між точками: ВІ-В2 - 48,72 метра, що проходить в південно-східному напрямку, В2-В3 - 31,32 метра, що проходить в південно-східному напрямку, В3-т.1 - 80,66 метра, що проходить в північно-західному напрямку, т.1-В1 - 3,15 метра, що проходить в північно-східному напрямку.
Як вбачається зі змісту матеріалів відділення поліції №1 Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області №453, за результатами розгляду повідомлення ОСОБА_2 , жителя с. Комарівка, за фактом погроз фізичною розправою на словах зі сторони ОСОБА_1 , жителя АДРЕСА_1 , 05.04.2024 надійшло письмове звернення від ОСОБА_2 стосовно словесних погроз зі сторони ОСОБА_1 . В ході проведеної перевірки встановлено, що громадяни є сусідами земельних ділянок та протягом тривалого часу перебувають між собою у неприязних стосунках через спірні земельні питання. Опитаний по даному факту ОСОБА_2 повідомив, що 05.04.2024, після виведення меж земельною комісією Крупецької сільської ради, він закопував межовий стовп, в цей момент йому став погрожувати фізичною розправою ОСОБА_1 . Опитаний по даному факту ОСОБА_1 заперечував факт погроз, вказавши, що зробив ОСОБА_2 попередження щодо встановлення межового знаку, оскільки він, перебуваючи в стані афекту, не відповідатиме за свої дії. Під час перевірки не здобуто фактичних даних, які б вказували на наявність події кримінального чи адміністративного правопорушення.
Свідок ОСОБА_7 в суді пояснив, що він є старостою села Комарівка, Крупецької сільської ради. Конфлікт між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за межі земельних ділянок триває давно. Вони декілька разів виїздили з комісією на місце розташування земельної ділянки ОСОБА_2 . У ОСОБА_1 земельна ділянка не сформована, у ОСОБА_2 земельна ділянка приватизована. Площа земельної ділянки, якою користується ОСОБА_1 визначена лише у погосподарській книзі. ОСОБА_2 звертався до сільської ради із заявою, сільська рада намагалася вирішити конфлікт, який виник між сусідами з приводу меж земельної ділянки. Коли ОСОБА_2 приватизовував земельну ділянку, щоб не виникало спору з ОСОБА_1 , він відступив від своєї земельної ділянки на 0,5-1м. Останній виїзд на місце розташування земельної ділянки ОСОБА_2 відбувся за участю поліцейського. Після того, як було порушено межу, яка проходила між земельними ділянками ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , почалися конфлікти. Він був свідком, того, як ОСОБА_1 орав город, а саме, ту частину земельної ділянки, яка була спірною між ОСОБА_2 і ОСОБА_1 , ОСОБА_2 також був присутній при цьому.
Свідок ОСОБА_3 суду пояснила, що працювала у Крупецькій сільській раді, їй відомо, що ОСОБА_2 звертався до сільської ради із заявою про те, що ОСОБА_1 самовільно переорав частину його земельної ділянки. Під час оформлення ОСОБА_2 своєї земельної ділянки, ОСОБА_1 не погодив йому межі. Коли комісія сільської ради прибула на місце за заявою ОСОБА_2 , то почала перевіряти порушення меж земельної ділянки ОСОБА_2 , міряли рулеткою від тієї межі, яка тривалий час була непорушеною, розміри брали із Державного акту про право власності на земельну ділянку ОСОБА_2 . Було встановлено порушення конфігурації земельної ділянки: довжина, ширина. ОСОБА_2 звернувся щодо погодження межі у вигляді трав'яної межі, як в інших землекористувачів. Комісія ретельно дослідила низ земельної ділянки, бо зверху були ще стовпчики, а знизу колись був один стовпчик. Члени комісії потім, у присутності дільничного інспектора, закопали стовпчика на межі земельної ділянки ОСОБА_2 . ОСОБА_1 було зіпсовано межовий знак, трав'яний покрив та встановлений стовпчик.
Свідок ОСОБА_10 пояснив, що він був присутнім на земельній ділянці ОСОБА_2 , під час спору коли між ним та ОСОБА_1 щодо порушення меж земельної ділянки. Крім нього були також ОСОБА_3 - начальник земельного відділу та ОСОБА_7 - староста села. Вони під'їхали до межі між домоволодіннями, в землі був вкопаний бетонний стовп, в город ОСОБА_2 був вораний клин. ОСОБА_2 зазначав, що ОСОБА_1 порушив межі земельної ділянки, ОСОБА_1 казав, щоб він прибрав цей стовпчик. Навесні 2024 року він виїздив на конфлікт, було видно свіже зорану частина земельної ділянки, вона відрізнялася від іншої частини земельної ділянки ОСОБА_2 . ОСОБА_2 звертався із заявою про знищення межових знаків. Бетонний стовпчик лежав на землі, він не був закопаний. Щоб виставити межові знаки на земельній ділянці ОСОБА_2 , ОСОБА_3 міряла земельну ділянку, їй допомагав ОСОБА_7 , заміри проводили від наступного городу, розміри брали із Державного акту про право власності на землю ОСОБА_2 . Потім встановили стовпчик. ОСОБА_1 заперечував проти встановлення бетонного стовпчика, погрожував ОСОБА_2 .
Згідно зі ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до ч. 1 ст. 391 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно з ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним право користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до ст. 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.
Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.
Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.
Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій-сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.
Винесення в натуру (на місцевість) меж сформованої земельної ділянки до її державної реєстрації здійснюється за документацією із землеустрою, яка стала підставою для її формування.
У разі встановлення (відновлення) меж земельних ділянок за їх фактичним використанням у зв'язку з неможливістю виявлення дійсних меж, формування нових земельних ділянок не здійснюється, а зміни до відомостей про межі земельних ділянок вносяться до Державного земельного кадастру.
Земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.
Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.
Межі суміжних земельних ділянок приватної власності можуть бути змінені їх власниками без формування нових земельних ділянок за технічною документацією із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
Права власників земельних ділянок закріплені положеннями ч. 1 ст. 90 ЗК України, а в силу ч. 2 зазначеної статті порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню у порядку, встановленому законом.
Ст. 91 ЗК України передбачає, що власники земельних ділянок зобов'язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів, а також дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов'язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон.
Відповідно до ст. 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів
Ч.ч. 1, 3 ст. 158 ЗК України встановлено, що земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування.
Виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.
Органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах території територіальних громад щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, обмежень у використанні земель та земельних сервітутів, додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах.
Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 20.03.2019 у справі №514/1571/14-ц (провадження №14-552цс18), для висновків про порушення прав позивача визначенням меж сусідніх земельних ділянок мають бути надані належні та допустимі докази, які б беззаперечно вказували, яка саме земельна ділянка перебувала у власності (користуванні) позивача, де проходить її межа, чи порушена межа земельної ділянки відповідачем. Такі докази зазвичай можуть підтверджуватися висновками експерта чи спеціаліста.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч .2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Встановивши, в тому числі за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи від 16.12.2024, № 1/2024, що частина меж земельної ділянки, площею 0,2481 га, з кадастровим номером 6823986800:03:005:0142, самовільно зайнята суміжним землекористувачем ОСОБА_1 , загальна площа якого становить 0,0134 га, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про необхідність її звільнення у відповідній конфігурації, як це визначено в експертному висновку.
Колегія суддів зауважує, що в даній справі, з урахуванням встановлених обставин справи, належним та достатнім доказом на підтвердження факту самовільного зайняття відповідачем частини земельної ділянки позивача, є висновок експерта за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи, яким встановлено, що частина земельної ділянки, яка належить ОСОБА_2 , фактично перебуває у користуванні ОСОБА_1 .
Вказаний висновок експертизи відповідачем не спростовано.
Доказів належності ОСОБА_1 земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , та, відповідно, порушення його прав реєстрацією в Державному земельному кадастрі земельної ділянки ОСОБА_2 , суду не надано.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не впливають на їх правильність, і фактично зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції.
Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та визначився з правовими нормами, які регулюють спірні правовідносини, внаслідок чого доводи апеляційної скарги слід визнати необґрунтованими, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд,
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 07 жовтня 2025 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 16 січня 2026 року.
Судді: Р.С. Гринчук
А.М. Костенко
Т.В. Спірідонова