Рішення від 16.01.2026 по справі 742/6670/25

Провадження № 2/742/708/26

Єдиний унікальний № 742/6670/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2026 року м.Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі: головуючого судді Коваленка А.В., за участю секретаря судових засідань Риндя Л.А., розглянувши в порядку спрощеного провадження справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

І.Зміст позовних вимог та заперечень сторін.

У грудні 2025 року позивач звертаючись до суду з заявою просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» заборгованість за кредитним договором №148289 від 30.07.2024 у сумі 15529 грн 90 коп.

Свої вимоги аргументує тим, що 30.07.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредіплюс» та відповідачем було укладено кредитний договір №148289, згідно з якого банк надав йому кредит у розмірі та на строк визначений умовами договору.

10.10.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредіплюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» було укладено договір факторингу №10102024, відповідно до умов якого до ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №148289 від 30.07.2024.

У зв»язку з неналежним виконанням умов договору кредиту утворилася заборгованість у розмірі 15529 грн 90 коп, яку відповідач в добровільному порядку не повертає.

ІІ.Заяви, клопотання та інші процесуальні рішення у справі.

Ухвалою судді Прилуцького міськрайонного суду Коваленка А.В. від 05.12.2025 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в спрощеному провадженні на 09 год 00 хв 16 січня 2026 року.

ІІІ.Позиції сторін.

В судове засідання представник позивача не з»явився, але надав суду заяву, в якій просить розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримує, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач належним чином повідомлений про день і час розгляду справи в порядку спрощеного провадження в судове засідання не з'явився.

Зі згоди позивача, суд на підставі наявних в справі доказів, ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенню ст.280 ЦПК України.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ІV.Фактичні обставини встановлені судом.

30.07.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредіплюс» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №148289, підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, та на картковий рахунок відповідача була перерахована сума кредиту 8000 грн 25 коп, та виплати за комісію у розмірі 2666 грн 75 коп, всього на суму 10667 грн 00 коп, строком на 84 днів зі сплатою процентів 460 % річних.

Згідно з п.2.4 кредитного договору, знижений тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 1 грн. Стартовий (базовий) тариф -100 грн.

Відповідно до п.2.5 кредитного договору, комісія за надання кредиту складає 2666, 75 грн, що нараховується та підлягає сплаті одноразово в день укладення цього договору за ставкою 25 % від загальної суми кредиту.

Відповідно до розділу VII кредитного договору, номер рахунку / картки НОМЕР_1 (а.с.21-25).

Згідно з паспорта споживчого кредиту №148289 від 30.07.2024 року укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредіплюс» та ОСОБА_1 , №148289, сума ліміт кредиту 10667 грн, процентна ставка 460 % річних, комісія за управління та обслуговування кредиту за зниженим тарифом складає 1 грн. Стартовий (базовий) тариф -100 грн. Комісія за надання кредиту складає 2666, 75 грн, що нараховується та підлягає сплаті одноразово в день укладення цього договору за ставкою 25 % від загальної суми кредиту(а.с.20)

Відповідно до довідки Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредіплюс» від 30.10.2025, було успішно проведено фінансові операції з ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий дім» з видачі кредиту за кредитним договором №148289 від 30.07.2024, позичальник ОСОБА_1 , зараховано 8000, 25 грн на рахунок НОМЕР_1 (а.с.12)

10.10.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредіплюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» було укладено договір факторингу №10102024, відповідно до умов якого до ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» перейшло право грошової вимоги до боржників за кредитними договорами відповідно до реєстру боржників(а.с.6-7).

Згідно з витягу до договору факторингу №10102024 від 10 жовтня 2024 року укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредіплюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №148289 від 30.07.2024 становить 15529 грн 90 коп, із них:9527 грн 46 коп - заборгованість за основною сумою боргу, 5600 грн 44 коп- сума заборгованості за відсотками, 402 грн- сума заборгованості за комісією(а.с.42)

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №148289 від 30.07.2024, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №148289 від 30.07.2024 станом на 01.11.2025 становить 15529 грн 90 коп, із них:9527 грн 46 коп - заборгованість за основною сумою боргу, 5600 грн - сума заборгованості за відсотками, 402 грн- сума заборгованості за комісією (а.с.38)

V.Норми права, які підлягають застосуванню та мотиви суду, щодо оцінки аргументів наведених учасниками справи.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Нормою статті 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб'єктами електронного документообігу на договірних засадах.

Пунктами 5-7 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.

Стаття 11 вказаного Закону передбачає порядок укладення електронного договору.

Так, пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.

Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:

надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту.

У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Інформаційна система суб'єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України.

За змістом статті 12 цього Закону якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Ст. 626 ЦК України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У статті 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти(кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами(з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст.526-527 ЦК України зобов»язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ст.1049 ЦК України позичальник зобов»язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок:1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем);4) виконання обов'язку боржника третьою особою.

Згідно з ч.1 ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст.1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно з ст.1082 ЦК України, боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредіплюс» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, відповідно до якого останній було надано кредитні кошти на умовах визначених договором.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредіплюс» уклало з Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» договір факторингу, відповідно до умов якого до останнього перейшло право грошової вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором.

Оскільки відповідач не виконав умови договору та в установлені строки не здійснив погашення кредиту, то вимога про стягнення з відповідача тіла кредиту в розмірі 9527 гривень 46 коп та 5600 грн 44 коп заборгованості за відсотками підлягає задоволенню.

Щодо вимог про стягнення комісії.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за надання та обслуговування кредиту.

Комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 (провадження №61-4202сво22).

Таким чином, виходячи з аналізу вимог п.4 ч.1 ст. 1,ч.2 ст.8, ч.1 ст.1, ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність», роз'яснень Великої Палати Верховного Суду щодо застосування ст.11 Закону України «Про споживче кредитування», які викладені у постанові від 13 липня 2022 року по справі №496/3134/19 така форма витрат, як комісія за надання кредиту існує на законодавчому рівні, визначається кожним банком (фінансовою установою) індивідуально та затверджується внутрішніми актами.

Отже, спеціальним законодавством України прямо визначені легальні можливості позивача як включати до тексту кредитних договорів із споживачами умови щодо нарахування комісії, так і в подальшому нараховувати її, а також витребувати суму несплаченої вищевказаної комісії від відповідача (в т.ч. і в судовому порядку).

Включення до тексту кредитного договору п.2.4 кредитного договору, відповідно до якого знижений тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 1 грн. Стартовий (базовий) тариф -100 грн, а також подальше витребування нарахованої комісії позивачем з відповідача, суд вважає таким, що відповідає вимогам діючого законодавства.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за комісією у розмірі 402 грн.

Висновок суду за результатами розгляду справи.

Враховуючи, що позивачем надані належні та допустимі докази, які свідчать про надання кредиту відповідачу та невиконання останнім обов'язку щодо виконання умов договору про повернення кредитних коштів, та ненадання відповідачем належних та допустимих доказів щодо спростування доводів позивача, суд приходить до висновку про задоволення позову, а саме стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором у розмірі 15529 грн 90 коп, які складаються з 9527 грн 46 коп - заборгованості за основною сумою боргу, 5600 грн 44 коп - сума заборгованості за відсотками, 402 грн- сума заборгованості за комісією.

VІ.Розподіл судових витрат.

Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Частиною 1,2 стаття 141 ЦПК України встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги задоволено, то суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача 2422 грн 40 коп в рахунок відшкодування витрат понесених на сплату судового збору при подачі позовної заяви до суду, пропорційно до задоволених позовних вимог.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до договору №20/08/25-01 від 20.08.2025 про надання правничої допомоги, додаткової угоди №25770855678 від 11.09.2025, ТОВ «ФК «Ейс» та Адвокатське об'єднання «Соломко та партнери» уклали договір відповідно до якого останній зобов'язався надати правову допомогу при зверненні до суду та розгляді в суді цивільної справи(а.с.35-37)

Згідно з акту прийому-передачі наданих послуг за Договором про надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 20.08.2025 про надання правничої допомоги, Адвокатське об'єднання «Соломко та партнери» надало ТОВ «ФК «Ейс» правову допомогу, а саме: складання позовної заяви - 2 год, вартістю 5000 грн, вивчення матеріалів справи - 2 год, вартістю 1000 грн, підготовка адвокатського запиту - 500 грн, підготовка клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором №148289 від 30.07.2024 - 1год, вартістю 500 грн. Всього 7000 грн(а.с.34)

Судом встановлено, що сума витрат відповідно до акту приймання -передачі наданої правової допомоги становить 7000 грн.

Враховуючи складність справи та виконані адвокатом роботи, суд вважає, що розумний розмір витрат на правову допомогу становитиме 7000 грн, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі наведеного, ст.247,263-265,273,279,280-281,354 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», ЄДРПОУ 42986956, юридична адреса: м.Київ, вул.Поправки Юрія, буд.6, каб.13, заборгованість за кредитним договором №148289 від 30.07.2024 становить 15529 грн 90 коп, із них:9527 грн 46 коп - заборгованість за основною сумою боргу, 5600 грн 44 коп - сума заборгованості за відсотками, 402 грн- сума заборгованості за комісією.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», ЄДРПОУ 42986956, юридична адреса: м.Київ, вул.Поправки Юрія, буд.6, каб.13, 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп в рахунок відшкодування коштів за судовий збір та 7000 (сім тисяч) грн витрат на правничу допомогу.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення суду може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення лише вступної та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Анатолій КОВАЛЕНКО

Попередній документ
133351452
Наступний документ
133351455
Інформація про рішення:
№ рішення: 133351453
№ справи: 742/6670/25
Дата рішення: 16.01.2026
Дата публікації: 19.01.2026
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них; споживчого кредиту
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (20.02.2026)
Дата надходження: 05.12.2025
Предмет позову: про стягнення заборгованості
Розклад засідань:
16.01.2026 09:00 Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області