Справа №442/8969/25
Провадження №2/442/237/2026
14 січня 2026 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Медведика Л.О.,
з участю секретаря Далявської Л.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дрогобичі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про скасування арешту спадкового майна, -
Позивач звернулася в суд із вказаним вище позовом, в обґрунтування якого посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер його батько ОСОБА_3 . Після його смерті залишилось cпадкове майно, на яке накладено арешт згідно постанови приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Маковецького З.В. За наявності арешту нерухомого майна спадкодавця, нотаріус повідомила, що у відповідності до п.4.20 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, видача свідоцтва про право на спадщину зупиняється до зняття арешту, яке можливе лише за рішенням суду. У зв'язку з чим звертається до суду з даним позовом.
Позивач в судове засідання не з'явився. Подав заяву про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги підтримує повністю та просить позов задоволити.
Відповідач в судове засідання не з'явилася. Подала заяву про визнання позову та просила проводити розгляд справи за її відсутності.
У зв'язку з неявкою до суду усіх учасників процесу, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши надані суду докази, оцінивши їх в сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Згідно з вимогами статті 264 ЦПК під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; та докази на їх підтвердження.
Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом.
Матеріалами справи встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер батько позивача, ОСОБА_3 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 .
Після його смерті залишилось cпадкове майно, яке складається з частки житлової квартири АДРЕСА_1 та житлового будинку АДРЕСА_2 .
За життя батько заповіт не складав, тому позивач є спадкоємцем першої черги за законом. Шлюб між його батьками розірвано.
У визначений законодавством строк позивач прийняв спадщину після смерті батька звернувшись із заявою до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Савенко І.В., де нотаріусом було заведено спадкову справу №16/2023.
Під час визначення обсягу спадкового майна нотаріус з'ясувала, що на все нерухоме майно спадкодавця накладений арешт згідно постанови приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Маковецького З.В.
Зокрема, як вбачається з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта: ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ):
- 29.01.2019 року зареєстровано обтяження №30045328 - арешт нерухомого майна на підставі постанови про арешт майна боржника, серія та номер 58225995, виданої 29.01.2019 року приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Маковецьким З.В;
- 28.02.2019 року зареєстровано обтяження №30492885 - арешт нерухомого майна на підставі постанови про арешт майна боржника, серія та номер 58225995, виданої 28.02.2019 року приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Маковецьким З.В.
За наявності вищевказаних обтяжень - арешту нерухомого майна спадкодавця, нотаріус повідомила, що у відповідності до п.4.20 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, видача свідоцтва про право на спадщину зупиняється до зняття арешту.
Відповідно до статті 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Згідно із ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об'єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених ч. 2 ст. 353 цього Кодексу.
Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до ч.5 ст.1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Згідно п.4.20 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, якщо на спадкове майно накладено арешт, видача свідоцтва про право на спадщину зупиняється до зняття арешту.
Згідно пояснень матері позивача, яка була стягувачем у виконавчому провадженні №58225995, приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Маковецьким З.В. здійснювалося примусове виконання виконавчого листа №2-1328/10 виданого 29.02.2012 року Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області про зобов'язання ОСОБА_3 сплатити ОСОБА_2 грошову компенсацію у сумі 60 тисяч доларів США. В межах виконання даного виконавчого провадження приватний виконавець наклав арешт на все рухоме і нерухоме майно боржника. Однак, за відсутності майна боржника на яке можна було б звернути стягнення, приватний виконавець виніс постанову про повернення виконавчого документа стягувачу. За деякий час після цього батько добровільно виконав свої зобов'язання перед матір'ю, тому вона вважала, що у батька вже відсутні будь-які обмеження.
15.07.2025 року мати звернулася до приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Маковецького З.В. із заявою про повне виконання своїх зобов'язань ОСОБА_3 перед смертю та проханням зняти арешт з належного йому майна.
Згідно відповіді приватного виконавця від 18.07.2025 №58354, на виконанні перебувало виконавче провадження АСВП №58225995 з виконання виконавчого листа 2-1328/10 виданого 29.02.2012 року Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області про зобов'язання ОСОБА_3 сплатити ОСОБА_2 грошову компенсацію у сумі 60 тисяч доларів США (або еквівалентну суму у гривнях по курсу НБУ на момент купівлі квартири) на протязі року, тобто, до 01 травня 2011 року, сплачуючи щоквартально по 15тис.доларів США, або в цей же термін зобов'язати купити їй квартиру загальною площею не менше 60кв.м, при умові, якщо позивачка не буде заперечувати на укладення договору купівлі-продажу квартири, яку запропонує відповідач.
29.01.2019 року приватним виконавцем було відкрито виконавче провадження, (під час якого вперше накладено арешт), а 28.02.2019 року накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно боржника в межах суми стягнення. Під час виконання АСВП №58225995 було частково стягнуто кошти з боржника, але за відсутності іншого майна виконавчий документ було повернуто стягувачу на підставі п.7.ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження», про що винесено відповідну постанову 28.09.2021 року.
Приватний виконавець у відповіді наголошує на тому, що статтею 59 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено вичерпний перелік підстав для припинення чинності арешту. Зокрема підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна боржника або його частини є: надходження на рахунок органу надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника.
Оскільки, ні батько за життя, ні матір позивача не надали підтвердження виникнення тих підстав, що передбачені ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», то виконавець зазначив, що у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
Арешт майна боржника є заходом звернення стягнення на майно боржника, який виконавець має право застосувати для забезпечення реального виконання виконавчого документа.
У разі повного виконання виконавчого документа та сплати витрат, пов'язаних з його примусовим виконанням, підстави для збереження чинності арешту майна боржника відсутні.
Такого висновку приходить Верховний Суд, виклавши його у постанові від 13 липня 2022 року у справі №2/0301/806/11. Судом зазначається, що застосування арешту майна боржника, як обмежувальний захід не повинен призводити до порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що свідчить про необхідність його застосування виключно у випадках та за наявності підстав, визначених законом.
Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
За змістом ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відтак, позивач вправі звернутись до суду із позовом про скасування арешту, оскільки таке право перейшло йому з моменту відкриття спадщини, і не може бути підставою для відмови від права на звернення до суду за захистом.
Крім того, як роз'яснено у п. 2 Постанови Пленуму ВССУ № 5 від 03.06.2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» позов про зняття арешту з майна може бути пред'явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).
Згідно ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.
Відповідно до п.9 ч.1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Частиною 1 статті 40 Закону України «Про виконавче провадження», передбачено, що у разі закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження.
Таким чином арешт, накладений на належне спадкодавцю майно постановою приватного виконавця, обмежує мої права спадкоємця і є перешкодою для оформлення спадкових прав.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 102, 113, 43, 264, 265 ЦПК України, суд, -
Позов задоволити.
Скасувати обтяження - арешт нерухомого майна, власником якого значиться ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ), який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 :
- за №30045328, зареєстрований на підставі постанови серія та номер 58225995, виданої 29.01.2019 року приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Маковецьким З.В;
- за №30492885, зареєстрований на підставі постанови серія та номер 58225995, виданої 28.02.2019 року приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Маковецьким З.В.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного суду через Дрогобицький міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст.273 ЦПК України.
Сторони:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_3 , ІПН НОМЕР_3 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_3 .
Суддя Медведик Л.О.