Справа № 442/9249/25
Провадження №3/442/34/2026
Іменем України
16 січня 2026 року суддя Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області Хомик А.П.,розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, проживаючого на АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
ОСОБА_1 28.11.2025 о 03:10 на вул. Пилипа Орлика у м. Дрогобич, керував транспортним засобом марки Peugeot 307 д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: розширені зіниці очей, не природня блідність. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив пункт 2.5 ПДР України, про що було складено адміністративний протокол серії ЕПР1525828 від 28.11.2025.
Вказані дії ОСОБА_1 кваліфіковані поліцейськими за ч. 1 ст. 130 КК України - як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Правопорушник на виклик до суду не з'явився, не повідомивши причин неявки, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи шляхом направлення судової повістки на адресу його проживання, яка зазначена в протоколі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
Статтею 268 КУпАП не передбачено обов'язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП у випадку, якщо вона сповіщена про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Рішенням Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Приймаючи до уваги те, що судом вжиті необхідні заходи для забезпечення участі у судовому засіданні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від правопорушника не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з чим причини його неявки до суду визнані неповажними та, відповідно до вимог ст. 268 КУпАП, а також беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, вважаю за можливе провести розгляд справи у відсутності правопорушника на підставі наявних матеріалів.
Перевіривши матеріали справи, доходжу наступних висновків.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні порушення є, зокрема своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин справи.
Згідно ст. 252 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтями 251, 280КУпАП визначені фактичні дані, обставини на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.
Відповідно положень пункту 1.3 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР) учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. В пункті 1.9 ПДР встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Пункт 2.5 ПДР зобов'язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за порушення вимог пункту 2.5 ПДР передбачена статтею 130 КУпАП - керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз'яснено, що стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про підтвердження відмови ОСОБА_1 як особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку, огляду на стан наркотичного сп'яніння, та про наявність вини останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №525828 від 28.11.2025, направленням на огляд водія від 28.11.2025, рапортом інспектора поліції Комара В. від 28.11.2025.
Даний факт встановлений також і на відеозаписі події долученого до матеріалів справи, який розміщений на DVD-R диску, де чітко зафіксовано відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння.
Підстав, що виключають адміністративну відповідальність згідно зі ст. 17 КУпАП, у справі не встановлено. Терміни притягнення до адміністративної відповідальності не збігли.
Згідно з положеннями ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Отже, стягнення є засобом впливу на свідомість правопорушника і головна його мета виховання порушника, формування у нього законослухняної поведінки, у зв'язку із чим своєчасне застосування заходів стягнення за адміністративні правопорушення є засобом запобігання суспільно небезпечних діянь.
На виконання вимог ст.33КУпАП при накладенні адміністративного стягнення, судом враховується характер вчиненого правопорушення, зокрема те, що ОСОБА_1 , вчинив правопорушення, яке відноситься до грубих порушень ПДР України як таке, що безпосередньо впливає на безпеку дорожнього руху та її учасників; особу правопорушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Враховуючи характер вчиненого адміністративного правопорушення, значний суспільний резонанс справ зазначеної категорії, беручи до уваги, що умисні протиправні дії правопорушника безпосередньо створюють загрозу для інших учасників дорожнього руху та оточуючих, що свідчить про підвищену суспільну небезпеку скоєних адміністративних правопорушень, вчинення правопорушення під час дії воєнного стану, дані про особу правопорушника, вважаю за необхідне застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
У відповідності до ст.40-1КУпАП судовий збір покладається на особу, на яку накладено стягнення.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. ст. 130, 247, 284 КУпАП,-
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом на вказаний строк після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права, згідно ст. 317-1 КУпАП.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665,60 грн. в дохід держави.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Львівського апеляційного суду.
Постанова вступає в законну силу після закінчення строку на її оскарження та підлягає пред'явленню до виконання протягом трьох місяців.
Суддя Хомик А.П.