Справа № 461/6723/25
про розстрочення виконання рішення суду
"16" січня 2026 р. Галицький районний суд м. Львова у складі головуючої - судді Павлюк О. В., за участю секретаря судового засідання - Петрушки І. С., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання судового рішення від 05 грудня 2025 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
12 січня 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі заявою про розстрочення виконання судового рішення від 05 грудня 2025 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Свою заяву обґрунтовує тим, що виконання рішення одразу і в повному обсязі поставить її у дуже скрутне матеріальне становище, оскільки її дохід за період з 01.09.2025 по 31.12.2025 склав 114'809,25 грн, що значно менше, ніж сума боргу. Також вказує, що вона не має іншого майна, окрім як житлового будинку, у якому вона проживає. Просить суд врахувати її скрутне матеріальне становище, у зв'язку з цим просить суд розстрочити виконання рішення суду на два-три роки.
У судове засідання учасники не з'явилися, про дату, час, місце розгляду заяви про розстрочення виконання рішення повідомлялись належним чином.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, докази, надані на обґрунтування заяви, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви з таких підстав.
Суд встановив, що Галицький районний суд міста Львова рішенням від 05.12.2025 позов АТ «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнив повністю та вирішив стягнути зі ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 142'611 (сто сорок дві тисячі шістсот одинадцять) гривень 89 копійок та 3'028,00 грн. судового збору. Рішення Галицького районного суду м. Львова від 05.12.2025 в апеляційному порядку не оскаржувалося та набрало законної сили 05.01.2026.
Відповідно до ч.1 ст. 435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Відповідно ч. 3 ст. 435 ЦПК України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Відповідно до ч. 4 ст. 435 ЦПК України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:
1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;
2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан;
3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочка - спосіб виконання зобов'язання, при якому виконання проводиться не одночасно і в повному обсязі, а частинами і в строки, встановлені наперед.
Закон пов'язує можливість відстрочки та розстрочки виконання рішення лише з об'єктивними, тобто такими, що не залежать від волі боржника, обставинами, які носять винятковий характер і утруднюють виконання рішення суду у строк чи у встановлений судом спосіб.
Отже, розстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об'єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим.
Тобто, закон не передбачає конкретного переліку обставин, які є підставою для розстрочення виконання рішення суду, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи.
У той же час, згідно з ч.5 ст.435 ЦПК України розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України в п. 10постанови від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи із особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду (хвороба боржника або членів його сім'ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
У пункті 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов'язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» від 25.09.2015 № 8 встановлено, що судам при вирішенні питання про розстрочку виконання рішення суду слід враховувати те, що розстрочкою виконання рішення є встановлення періоду, протягом якого рішення суду виконається частинами з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частини мають визначатись судом. Це стосується виконанням рішення суду щодо предметів, які діляться (грошей, майна тощо). Суди, задовольняючи заяви про розстрочку та відстрочку виконання рішень, не враховують що матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для невиконання судових рішень, які набрали законної сили, та не є обставиною, що утруднює виконання рішень суду.
Водночас відстрочення виконання судового рішення не є правоперетворюючим судовим рішенням. Саме розстрочення впливає лише на порядок примусового виконання рішення, а природа зобов'язань залишається незмінною. Натомість таке розстрочення або відстрочення унеможливлює примусове виконання судового рішення до спливу строків, визначених судом. Така правова позиція сформована Великою Палатою ВС у постанові від 04 06.2019 року у справі №916/190/18.
Відповідно до ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Згідно з ч. 1ст. 18 ЦПК України ,судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Відповідно до положень ч. 1ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Так, заявниця стверджує, що можливості сплатити розмір заборгованості у повній мірі на теперішній час немає, просить суд врахувати її скрутне матеріальне становище, те, що рівень її доходів є невеликим, її дохід за період з 01.09.2025 по 31.12.2025 склав 114'809,25 грн, що значно менше, ніж сума боргу, іншого майна, окрім як житлового будинку, у якому вона проживає, вона не має, у зв'язку з цим просить суд про розстрочку виконання рішення суду на два роки.
Оцінюючи наявні у справі докази, суд вважає, що наявні підстави для розстрочення рішення суду, оскільки заявниця не отримує достатнього доходу для виконання рішення суду одразу у повному обсязі, однак має намір виконати рішення добровільно, а також враховуючи введений на території України правового режиму - воєнний стан, , суд вважає за можливе заяву ОСОБА_1 задовольнити частково, оскільки заявниця просить розстрочити рішення суду на два-три роки, поза межами строку, встановленого вимогами частини п'ятої статті 435 ЦПК України. Вказана норма процесуального закону не ставить в залежність початок перебігу річного строку для розстрочення виконання судового рішення з моментом постановлення ухвали про розстрочку виконання рішення, а чітко встановлює, що такий строк не може перевищувати одного року саме з дня ухвалення рішення, виконання якого заявниця просить розстрочити.
Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Проаналізувавши всі обставини справи, враховуючи бажання боржника повернути заборгованість стягувачу, шляхом розстрочення виконання судового рішення, суд вважає за можливе розстрочити ОСОБА_1 виконання рішення Галицького районного суду м. Львова від 05 грудня 2025 року у частині стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 142'611 (сто сорок дві тисячі шістсот одинадцять) гривень 89 копійок терміном на 11 (одинадцять) місяців з дня набрання законної сили ухвали суду, встановивши такий графік погашення заборгованості: до 17 лютого 2026 року - 12'964,71 грн; до 17 березня 2026 року - 12'964,71 грн; до 17 квітня 2026 року - 12'964,71 грн; до 17 травня 2026 року - 12'964,71 грн; до 17 червня 2026 року - 12'964,71 грн; до 17 липня 2026 року - 12'964,71 грн; до 17 серпня 2026 року - 12'964,71 грн; до 17 вересня 2026 року - 12'964,71 грн; до 17 жовтня 2026 року - 12'964,71 грн; до 17 листопада 2026 року - 12'964,71 грн; до 05 грудня 2026 року - 12'964,79 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. 258, 259, 260, 353, 354, 435 ЦПК України, суд -
1. Заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання судового рішення від 05 грудня 2025 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
2. Розстрочити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) виконання рішення Галицького районного суду м. Львова від 05 грудня 2025 року у справі № 461/6723/25; провадження № 2/461/3205/25 про стягнення зі ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» (адреса: 79008, м. Львів, вул. Валова, 11, ЄДРПОУ 19390819) заборгованість за кредитним договором у розмірі 142'611 (сто сорок дві тисячі шістсот одинадцять) гривень 89 копійок, терміном на 11 (одинадцять) місяців з дня набрання законної сили цієї ухвали суду, встановивши такий графік погашення заборгованості:
- до 17 лютого 2026 року - 12'964 (дванадцять тисяч дев'ятсот шістдесят чотири) гривні 71 (сімдесят одну) копійку;
- до 17 березня 2026 року - 12'964 (дванадцять тисяч дев'ятсот шістдесят чотири) гривні 71 (сімдесят одну) копійку;
- до 17 квітня 2026 року - 12'964 (дванадцять тисяч дев'ятсот шістдесят чотири) гривні 71 (сімдесят одну) копійку;
- до 17 травня 2026 року - 12'964 (дванадцять тисяч дев'ятсот шістдесят чотири) гривні 71 (сімдесят одну) копійку;
- до 17 червня 2026 року - 12'964 (дванадцять тисяч дев'ятсот шістдесят чотири) гривні 71 (сімдесят одну) копійку;
- до 17 липня 2026 року - 12'964 (дванадцять тисяч дев'ятсот шістдесят чотири) гривні 71 (сімдесят одну) копійку;
- до 17 серпня 2026 року - 12'964 (дванадцять тисяч дев'ятсот шістдесят чотири) гривні 71 (сімдесят одну) копійку;
- до 17 вересня 2026 року -12'964 (дванадцять тисяч дев'ятсот шістдесят чотири) гривні 71 (сімдесят одну) копійку;
- до 17 жовтня 2026 року - 12'964 (дванадцять тисяч дев'ятсот шістдесят чотири) гривні 71 (сімдесят одну) копійку;
- до 17 листопада 2026 року - 12'964 (дванадцять тисяч дев'ятсот шістдесят чотири) гривні 71 (сімдесят одну) копійку;
- до 05 грудня 2026 року - 12'964 (дванадцять тисяч дев'ятсот шістдесят чотири) гривні 79 (сімдесят дев'ять) копійок.
3. У решті вимог заяви - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Львівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини ухвали або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту ухвали.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Ольга ПАВЛЮК