Рішення від 15.01.2026 по справі 461/9054/25

Справа №461/9054/25

Провадження №2/461/424/26

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

/заочне/

15 січня 2026 року м.Львів

Галицький районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді Кротової О.Б.,

секретар судового засідання Басараб Д.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

03.11.2025 представник Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» Мєшнік К.І. звернувся в суд із позовом, в якому просить стягнути з відповідачки ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 20.09.2023 у розмірі 17757,56 грн, а також 3028 грн судового збору.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що «Monobank» - це мобільний банк, в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank. Особливістю даного проєкту є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно, без відділень. Пройшовши реєстрацію та надавши відповідний пакетів документів відповідачка ОСОБА_1 20.09.2023 підписала анкету-заяву клієнта до договору про надання банківських послуг «Monobank» шляхом застосування цифрового власноручного підпису. Положеннями анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з умовами і правилами обслуговування фізичних осіб в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів (MONOBANK/Universal Bank), таблицею обчислення вартості кредиту і паспортом споживчого кредиту, що розміщені за посиланням: www.monobank.ua/terms та тарифами, що розміщені за посиланням: www.monobank.ua.rates, складають договір про надання банківських послуг. Відповідно до п.2 анкети-заяви до договору про надання банківських послуг Monobank, відповідачка просила встановити кредитний ліміт на суму, вказану у мобільному додатку. У разі виходу з пільгового періоду, що складає до 62 календарних днів, на кредит буд нараховуватися відсоткова ставка на 3,1% місяць з першого дня користування кредитом. На підставі укладеного договору та вищезазначених пунктів ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 1000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 . Станом на 27.08.2025 у відповідачки прострочення зобов'язання із сплати щомісячного мінімального платежу за договором сягнуло понад 90 днів, у зв'язку з чим відбулося істотне порушення клієнтом зобов'язань, вся заборгованість за кредитом стала простроченою. Банк 27.08.2025 направив відповідачці повідомлення «пуш» про істотне порушення умов договору та про необхідність погашення суми заборгованості, однак остання на контакт не виходила та не вчинила жодної дії, направленої на погашення заборгованості в зв'язку з чим кредит став у формі «на вимогу». На підставі вищезазначеного, загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 перед AT «УНІВЕРСАЛ БАНК» за договором станом на 08.09.2025 становить 17757,56 грн, в тому числі: загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) - 17739,48 грн; заборгованість за пенею - 18,08 грн.

Ухвалою судді від 21.11.2025 прийнято до розгляду даний позов та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження із викликом сторін.

У зазначений відповідачці строк в ухвалі від 21.11.2025 про відкриття провадження у справі, остання не надала суду відзив на позовну заяву, у судове засідання не з'явилася повторно.

Зі згоди представника позивача, який у позовній заяві вказав, що не заперечує проти розгляду справи за відсутності представника банку та ухвалення заочного рішення по справі, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до вимог п.1 ч.2 ст.11 ЦК України, підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з вимогами ч.1 ст.14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

За правилом ч.1 ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до положень ч.1, 2, 3 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України). Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.

Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію», на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

Статтею 3 вказаного Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини 3 статті 11 зазначеного Закону, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч.4 статті 11 Закону).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (ч.6 статті 11 вказаного Закону).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч.12 статті 11 Закону «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 вказаного Закону (в редакції, чинній на момент підписання договору) визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Судом встановлено, що АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» запустив новий проєкт «Monobank», в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank. Після перевірки кредитної історії, на платіжних картках «Monobank» за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт.

Правова природа договору, укладеного через мобільний застосунок «Monobank» полягає у приєднанні до його умов, шляхом накладання власного електронного підпису, чим підтверджується згода споживача.

Судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_1 звернулася до АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим 20.09.2023 підписала цифровим власноручним підписом на екрані власного смартфону в мобільному застосунку Monobank анкету-заяву до договору про надання банківських послуг від 20.09.2023.

В анкеті-заяві до договору про надання банківських послуг ОСОБА_1 просила відкрити їй поточний рахунок у гривні на її ім'я НОМЕР_2 та встановити кредитний ліміт на суму, зазначену в мобільному застосунку. У разі виходу з пільгового періоду, що складає до 62 календарних днів, на кредит буде нараховуватися відсоткова ставка на 3,1% місяць з першого дня користування кредитом.

Положеннями анкети-заяви визначено, що відповідачка погодилася з тим, що невід'ємною частиною анкети-заяви є запевнення клієнта до договору, з підписанням якого в мобільному застосунку договір набуває чинність.

На підтвердження факту укладення договору банк, крім анкети-заяви до договору про надання банківських послуг, також надав витяг з умов і правил обслуговування в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank/Universal Bank, паспорт споживчого кредиту та таблицю обчислення вартості кредиту для споживача.

Відповідно до п.2.1 п.2 Розділу І Умов банк відкриває клієнту поточний рахунок, операції за яким здійснюються з використанням платіжної картки та/або мобільного додатка, випускає та надає клієнту у користування платіжну картку, а також забезпечує здійснення розрахунків за операціями, здійсненими з використанням платіжної картки та/або мобільного додатка, згідно з умовами договору в тому числі, платіжної системи MasterCard/Visa, та відповідно до вимог чинного законодавства України, в тому числі нормативно-правових актів Національного Банку України.

Згідно з п.2.3 п.2 Розділу І Умов, відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України договір, що укладається між банком та клієнтом є змішаним договором, в якому містяться елементи різних договорів, в тому числі, але не виключно: договору банківського рахунку, договору про надання кредиту, депозитного договору.

Окрім цього, позивачем долучено до матеріалів справи підписане ОСОБА_1 електронним цифровим підписом запевнення клієнта до договору про надання банківських послуг monobank, яким остання підтвердила отримання примірника договору в мобільному застосунку monobank, підтвердила своє ознайомлення та згоду з умовами договору, згідно з яким буде здійснюватись відкриття та обслуговування її рахунків, розміщення нею вкладів, отримання споживчого кредиту, тощо.

Згідно довідки АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» про наявність рахунку від 08.09.2025, ОСОБА_1 відкрито поточний рахунок у гривні НОМЕР_2 , спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 .

Відповідно до довідки АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» про розмір встановленого ліміту від 08.09.2025, 20.09.2023 відповідачці за договором про надання банківських послуг від 20.09.2023 за карткою НОМЕР_1 встановлено кредитний ліміт в розмірі 2000 грн, який 28.09.2024 зменшився до 1000 грн.

Згідно наданого розрахунку заборгованості за договором б/н від 20.09.2023, укладеним між АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» та ОСОБА_1 , станом на 08.09.2025 у відповідачки утворилась заборгованість у розмірі 17739,48 грн, з яких: загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) - 17739,48 грн; заборгованість за пенею - 18,08 грн.

Заборгованість відповідачки підтверджується також випискою по рахунку НОМЕР_2 від 08.09.2025.

Стаття 626 ЦК України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статей 526, 530, 610, частини першої статті 612 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст.633 ЦК України визначено, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Згідно з ч.1 ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець.

Таким чином, підписана анкета-заява разом з Умовами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг, з чим погодилася відповідачка в підписаній нею анкеті-заяві.

Відповідно до ч.2 ст.628 ЦК України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до ч.1 ст.1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Згідно положень ст.1069 Кодексу, якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу.

Статтею 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Частиною 1 статті 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

У відповідності до ч.3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.6 ст.81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи, що позивачем доведено належними та допустимими доказами факт укладення договору з відповідачкою, а розрахунок заборгованості свідчить про користування нею кредитними коштами, та враховуючи те, що відповідачкою не надано до суду жодних пояснень, заперечень та відзиву щодо позовних вимог позивача АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», а також у відповідності до вимог ст.81 ЦПК України жодного належного та допустимого доказу в спростування доводів позивача щодо нарахованих сум, суд приходить до висновку, що з відповідачки на користь позивача слід стягнути заборгованість за тілом кредиту за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 20.09.2023 у розмірі 17739,48 грн.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідачки ОСОБА_1 пені за прострочення виконання зобов'язання за договором про надання банківських послуг від 20.09.2023 в розмірі 18,08 грн, суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст.549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Водночас, ч.1 ст.550 ЦК України встановлено, що право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Проте Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15.03.2022 №2120-ІХ, серед іншого, внесено зміни до розділу Прикінцеві та перехідні положення ЦК України та доповнено його пунктом 18 наступного змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

Тобто в період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, до позичальника застосовуються особливі наслідки звільнення від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) кредитних зобов'язань.

Аналогічний правовий висновок, щодо аналізу п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, викладений у постанові Верховного Суду від 12.06.2024 у справі №910/10901/23, який, відповідно до положень ч.4 ст.263 ЦПК України, судом застосовується під час ухвалення судового рішення у подібній справі.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України. В подальшому строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався і не скасований на час розгляду судом цієї справи.

У зв'язку із викладеним, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовної вимоги про стягнення з відповідачки заборгованості за пенею в розмірі 18,08 грн слід відмовити.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд виходить з положень ч.1 ст.141 ЦПК України та вважає за необхідне стягнути з відповідачки пропорційну задоволеним вимогам суму сплаченого позивачем судового збору в розмірі 3024,91 грн.

Керуючись ст.2, 10, 12, 141, 247, 258, 259, 263-265, 274-279, 280-282, 354 ЦПК України, cуд,-

УХВАЛИВ:

позов задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 20.09.2023 у розмірі 17739,48 грн (сімнадцять тисяч сімсот тридцять дев'ять гривень сорок вісім копійок).

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» 3024,91 грн (три тисячі двадцять чотири гривні дев'яносто одну копійку) судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про його перегляд, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення виготовлений 15.01.2026.

Учасники справи:

позивач: Акціонерне товариство «УНІВЕРСАЛ БАНК», код ЄДРПОУ 21133352, місцезнаходження: 04080, м. Київ, вул. Оленівська, буд.23;

представник позивача: Мєшнік Костянтин Ігорович, 49044, м. Дніпро, вул. Січеславська Набережна, 47/12, РНОКПП НОМЕР_3 , номер телефону: НОМЕР_4 , електронна пошта ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

відповідач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , номер телефону: НОМЕР_6 .

Суддя Ольга КРОТОВА

Попередній документ
133349394
Наступний документ
133349396
Інформація про рішення:
№ рішення: 133349395
№ справи: 461/9054/25
Дата рішення: 15.01.2026
Дата публікації: 19.01.2026
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Галицький районний суд м. Львова
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них; споживчого кредиту
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (13.03.2026)
Дата надходження: 03.11.2025
Предмет позову: про стягнення боргу
Розклад засідань:
08.12.2025 09:25 Галицький районний суд м.Львова
15.01.2026 09:15 Галицький районний суд м.Львова
Учасники справи:
головуючий суддя:
КРОТОВА ОЛЬГА БОГДАНІВНА
суддя-доповідач:
КРОТОВА ОЛЬГА БОГДАНІВНА
відповідач:
Карпова Олександра Олександрівна
позивач:
АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК"
представник позивача:
Мєшнік Костянтин Ігорович